Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
И҆ речѐ валаа́мъ къ вала́кꙋ: сози́жди мнѣ̀ здѣ̀ се́дмь тре́бищъ, и҆ оу҆гото́вай мнѣ̀ здѣ̀ се́дмь телцє́въ и҆ се́дмь ѻ҆внѡ́въ.
1
І сказав Валаам Валаку: побудуй мені тут сім жертовників і приготуй мені сім тельців і сім баранів.
2
И҆ сотворѝ вала́къ, ꙗ҆́коже речѐ є҆мꙋ̀ валаа́мъ: и҆ вознесѐ телца̀ и҆ ѻ҆вна̀ на тре́бище.
2
Валак зробив так, як говорив Валаам, і принесли Валак і Валаам по тельцю і барану на кожному жертовнику.
3
И҆ речѐ валаа́мъ къ вала́кꙋ: ста́ни оу҆ тре́бы своеѧ̀, и҆ пойдꙋ̀, а҆́ще ꙗ҆ви́тсѧ мнѣ̀ бг҃ъ въ срѣ́тенїе, и҆ сло́во, є҆́же мнѣ̀ оу҆ка́жетъ, повѣ́мъ тебѣ̀. И҆ ста̀ вала́къ оу҆ тре́бы своеѧ̀.
3
І сказав Валаам Валаку: постій біля всепалення твого, а я піду; може, Господь вийде мені назустріч, і що Він відкриє мені, я оголошу тобі. І [залишився Валак біля всепалення свого, а Валаам] пішов на підвищене місце [запитати Бога].
4
И҆ валаа́мъ и҆́де вопроси́ти бг҃а, и҆ и҆́де прѧ́мѡ: и҆ ꙗ҆ви́сѧ бг҃ъ валаа́мꙋ. И҆ речѐ къ немꙋ̀ валаа́мъ: се́дмь тре́бищъ и҆згото́вихъ и҆ возложи́хъ телца̀ и҆ ѻ҆вна̀ на тре́бище.
4
І зустрівся Бог з Валаамом, і сказав йому [Валаам]: сім жертовників влаштував я і приніс тельця і барана на кожному жертовнику.
5
И҆ вложѝ бг҃ъ сло́во во оу҆ста̀ валаа́мꙋ и҆ речѐ: возврати́всѧ къ вала́кꙋ та́кѡ глаго́ли.
5
І вклав Господь слово в уста Валаамові і сказав: повернися до Валака і так говори.
6
И҆ возврати́сѧ къ немꙋ̀: ѻ҆́нъ же стоѧ́ше оу҆ всесожже́нїй свои́хъ, и҆ всѝ кнѧ̑зи мѡа̑вли съ ни́мъ: и҆ бы́сть дх҃ъ бж҃їй на не́мъ.
6
І повернувся до нього, і ось він стоїть біля всепалення свого, він і всі князі моавитські. [І був на ньому Дух Божий.]
7
И҆ воспрїи́мъ при́тчꙋ свою̀ речѐ: ѿ месопота́мїи приведе́ мѧ вала́къ ца́рь мѡа́вль, ѿ го́ръ восто́чныхъ, глаго́лѧ: грѧдѝ, проклени́ ми і҆а́кѡва, и҆ грѧдѝ, проклени́ ми і҆и҃лѧ:
7
І промовив притчу свою і сказав: з Месопотамії привів мене Валак, цар Моава, від гір східних: прийди, прокляни мені Якова, прийди, проголоси зло на Ізраїля!
8
что̀ прокленꙋ̀, є҆гѡ́же не клене́тъ гдⷭ҇ь; и҆лѝ что̀ ѕло̀ рекꙋ̀, є҆гѡ́же не ѕлосло́витъ бг҃ъ;
8
Як прокляну я? Бог не проклинає його. Як проголошу зло? Господь не проголошує [на нього] зла.
9
ꙗ҆́кѡ ѿ верха̀ го́ръ оу҆зрю̀ є҆го̀ и҆ ѿ хѡ́лмъ проꙋразꙋмѣ́ю є҆го̀: сѐ, лю́дїе є҆ди́ни населѧ́тсѧ и҆ со ꙗ҆зы̑ки не вмѣнѧ́тсѧ:
9
З вершини скель бачу я його, і з пагорбів дивлюся на нього: ось, народ живе окремо і між народами не числиться.
10
кто̀ и҆зслѣ́дитъ сѣ́мѧ і҆а́кѡвле; и҆ кто̀ и҆зочте́тъ со́нмы і҆и҃лѧ; да оу҆́мретъ дꙋша̀ моѧ̀ въ дꙋша́хъ првⷣныхъ, и҆ бꙋ́ди сѣ́мѧ моѐ, ꙗ҆́коже сѣ́мѧ и҆́хъ.
10
Хто перелічить пісок Якова і число четвертої частини Ізраїлю? Нехай помре душа моя смертю праведників, і нехай буде кончина моя, як їх!
11
И҆ речѐ вала́къ къ валаа́мꙋ: что̀ сотвори́лъ є҆сѝ мѝ; на проклѧ́тїе вра̑гъ мои́хъ призва́хъ тѧ̀, и҆ сѐ, благослови́лъ є҆сѝ (ѧ҆̀) благослове́нїемъ.
11
І сказав Валак Валааму: що ти зі мною робиш? я взяв тебе, щоб проклясти ворогів моїх, а ти, ось, благословляєш?
12
И҆ речѐ валаа́мъ къ вала́кꙋ: не є҆ли̑ка ли вло́житъ бг҃ъ во оу҆ста̀ моѧ̑, сїѐ сохраню̀ глаго́лати;
12
І відповів він і сказав: чи не повинен я достеменно сказати те, що вкладає Господь в уста мої?
13
И҆ речѐ къ немꙋ̀ вала́къ: пойдѝ є҆щѐ со мно́ю на мѣ́сто и҆́но, съ негѡ́же не оу҆́зриши и҆́хъ ѿтꙋ́дꙋ, но ра́звѣ ча́сть нѣ́кꙋю и҆́хъ оу҆́зриши, всѣ́хъ же не оу҆́зриши, и҆ проклени́ ми и҆̀хъ ѿтꙋ́дꙋ.
13
І сказав йому Валак: піди зі мною на інше місце, з якого ти побачиш його, але тільки частину його побачиш, а всього його не побачиш; і прокляни мені його звідти.
14
И҆ поѧ̀ є҆го̀ на стра́жꙋ села̀, на ве́рхъ и҆сте́санагѡ, и҆ созда̀ та́мѡ се́дмь тре́бищъ, и҆ возложѝ телца̀ и҆ ѻ҆вна̀ на тре́бище.
14
І взяв його на місце сторожі, на вершину гори Фасги, і побудував сім жертовників, і приніс по тельцю і барану на кожному жертовнику.
15
И҆ речѐ валаа́мъ къ вала́кꙋ: ста́ни оу҆ тре́бы своеѧ̀, а҆́зъ же пойдꙋ̀ вопроси́ти бг҃а.
15
І сказав [Валаам] Валаку: постій тут біля всепалення твого, а я [піду] туди назустріч [Богу].
16
И҆ срѣ́те бг҃ъ валаа́ма, и҆ вложѝ сло́во во оу҆ста̀ є҆мꙋ̀ и҆ речѐ: возврати́сѧ къ вала́кꙋ, и҆ рече́ши сїѧ̑.
16
І зустрівся Господь з Валаамом, і вклав слово в уста його, і сказав: повернися до Валака і так говори.
17
И҆ возврати́сѧ къ немꙋ̀: ѻ҆́нъ же стоѧ́ше оу҆ всесожже́нїй свои́хъ, и҆ всѝ кнѧ̑зи мѡа̑вли съ ни́мъ. И҆ речѐ є҆мꙋ̀ вала́къ: что̀ гл҃а гдⷭ҇ь;
17
І прийшов до нього, і ось, він стоїть біля всепалення свого, і з ним [усі] князі моавитські. І сказав йому Валак: що говорив Господь?
18
И҆ воспрїи́мъ при́тчꙋ свою̀, речѐ: воста́ни, вала́къ, и҆ послꙋ́шай, внꙋшѝ свидѣ́тель, сы́не сепфѡ́ровъ:
18
Він промовив притчу свою і сказав: встань, Валаку, і послухай, мене, сину Сепфорів.
19
не ꙗ҆́кѡ человѣ́къ бг҃ъ коле́блетсѧ, нижѐ ꙗ҆́кѡ сы́нъ человѣ́ческїй и҆змѣнѧ́етсѧ: то́й гл҃аше, не сотвори́тъ ли; рече́тъ, и҆ не пребꙋ́детъ ли;
19
Бог не людина, щоб Йому говорити неправду, і не син людський, щоб Йому змінюватися. Чи Він скаже і не зробить? буде говорити і не виконає?
20
сѐ, благословлѧ́ти приведе́нъ є҆́смь: благословлю̀, и҆ не ѿвращꙋ̀:
20
Ось, почав я благословляти, бо Він благословив, і я не можу змінити цього.
21
не бꙋ́детъ трꙋда̀ во і҆а́кѡвѣ, нижѐ оу҆́зритсѧ болѣ́знь во і҆и҃ли: гдⷭ҇ь бг҃ъ є҆гѡ̀ съ ни́мъ, сла́ва ца́рскаѧ на не́мъ:
21
Не видно біди в Якові, і не помітно нещастя в Ізраїлі; Господь, Бог його, з ним, і трубний царський звук у нього;
22
бг҃ъ и҆зведы́й є҆го̀ и҆з̾ є҆гѵ́пта, ꙗ҆́коже сла́ва є҆диноро́га въ не́мъ:
22
Бог вивів їх з Єгипту, швидкість єдинорога у нього;
23
нѣ́сть бо вражбы̀ во і҆а́кѡвѣ, нижѐ волхвова́нїѧ во і҆и҃ли: во вре́мѧ нарече́тсѧ і҆а́кѡвꙋ и҆ і҆и҃лю, что̀ соверши́тъ бг҃ъ:
23
нема чаклунства в Якові і нема ворожіння в Ізраїлі. У свій час скажуть про Якова і про Ізраїль: ось що творить Бог!
24
сѐ, лю́дїе ꙗ҆́кѡ льви̑чища воста́нꙋтъ, и҆ ꙗ҆́кѡ ле́въ вознесе́тсѧ: не оу҆́снетъ, до́ндеже снѣ́стъ ло́въ и҆ кро́вь посѣ́ченыхъ и҆спїе́тъ.
24
Ось, народ як левиця встає і як лев піднімається; не ляже, поки не з’їсть здобичі і не нап’ється крови убитих.
25
И҆ речѐ вала́къ къ валаа́мꙋ: ни клѧ́твами мнѣ̀ кленѝ и҆̀хъ, нижѐ благослове́нїемъ благословѝ и҆̀хъ.
25
І сказав Валак Валааму: ні клясти не кляни його, ні благословляти не благословляй його.
26
И҆ ѿвѣща́въ валаа́мъ, речѐ къ вала́кꙋ: не рѣ́хъ ли тѝ, глаго́лѧ: сло́во, є҆́же а҆́ще возгл҃етъ бг҃ъ, сїѐ сотворю̀;
26
І відповів Валаам і сказав Валаку: чи не говорив я тобі, що я буду робити все те, що скаже мені Господь?
27
И҆ речѐ вала́къ къ валаа́мꙋ: грѧдѝ, поймꙋ́ тѧ на мѣ́сто и҆́но, а҆́ще оу҆го́дно бꙋ́детъ бг҃ꙋ, и҆ проклени́ ми и҆̀хъ ѿтꙋ́дꙋ.
27
І сказав Валак Валааму: піди, я візьму тебе на інше місце; можливо, угодно буде Богу, і звідти проклянеш мені його.
28
И҆ поѧ̀ вала́къ валаа́ма на ве́рхъ фогѡ́ра, простира́ющасѧ въ пꙋсты́ню.
28
І взяв Валак Валаама на вершину Фегора, поверненого до пустелі.
29
И҆ речѐ валаа́мъ къ вала́кꙋ: сози́жди мнѣ̀ здѣ̀ се́дмь тре́бищъ, и҆ оу҆гото́вай мнѣ̀ здѣ̀ се́дмь телцє́въ и҆ се́дмь ѻ҆внѡ́въ.
29
І сказав Валаам Валаку: побудуй мені тут сім жертовників і приготуй мені тут сім тельців і сім баранів.
30
И҆ сотворѝ вала́къ, ꙗ҆́коже речѐ є҆мꙋ̀ валаа́мъ: и҆ вознесѐ телца̀ и҆ ѻ҆вна̀ на тре́бище.
30
І зробив Валак, як сказав Валаам, і приніс по тельцю і барану на кожному жертовнику.