Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
И҆ сі́и ста́нове сынѡ́въ і҆и҃левыхъ, є҆гда̀ и҆зыдо́ша и҆з̾ землѝ є҆гѵ́петскїѧ съ си́лою свое́ю рꙋко́ю мѡѷсе́овою и҆ а҆арѡ́нею.
1
Сїи станове сн~овъ і^и^л~въ. ја%же и^зыдо'ша и^з# земля` е^гљ=пет#скїя, съ си'лою иX. рђко'ю мољ=сїѓ^вою, і^ а^а^ро'нею”
2
И҆ написа̀ мѡѷсе́й воздвижє́нїѧ и҆́хъ и҆ ста́ны и҆́хъ, по словесѝ гдⷭ҇ню. И҆ сі́и ста́нове ше́ствїѧ и҆́хъ:
2
И$ въписа` мољ=сїи въздвиженїя и^хъ. и^ ста'нове и^хъ, по словеси` гн~ю” Сїи же ста'нове ше'ствїя пђти` и^хъ”
3
воздвиго́шасѧ ѿ рамессы̀ въ мцⷭ҇ъ пе́рвый, въ пѧтыйна́десѧть де́нь пе́рвагѡ мцⷭ҇а: наꙋ́трїе па́схи и҆зыдо́ша сы́нове і҆и҃лтестїи рꙋко́ю высо́кою пред̾ всѣ́ми є҆гѵ̑птѧны:
3
И$ въздвиго'шася эT раме'с#сы. въ мцsъ, а~. въ е~і. дн~ь, а~. мцsа, наё%трїя па'схи и^зыдо'ша сн~ове і^и^л~ьтестїи`, рђко'ю высо'кою преD всњми е^гљ=птяны”
4
и҆ є҆гѵ́птѧне погреба́хꙋ оу҆ме́ршыѧ ѿ ни́хъ всѧ̑, ꙗ҆̀же и҆збѝ гдⷭ҇ь всѧ́каго пе́рвенца въ землѝ є҆гѵ́петстѣй: и҆ въ бозѣ́хъ и҆́хъ сотворѝ ѿмще́нїе гдⷭ҇ь.
4
Є$гљ=птяне же погрњба'хђ ё^ме'ршая эT ни'хъ вс^я, ја%же и^зби` г~ь весь первене'цъ в земли` е^гљ=пет#стњи, и^ въ бо'ѕњхъ и^хъ, сътвори` эTм#ще'нїе г~ь.
5
И҆ воздви́гшесѧ сы́нове і҆и҃лєвы ѿ рамессы̀, ѡ҆полчи́шасѧ въ сокхѡ́ѳѣ:
5
И$ въздви'гше же ся сн~ове і^и^л~ви эT раме'с#сы, въполчи'шася въ сохо'џњ”
6
и҆ воздви́гшесѧ ѿ сокхѡ́ѳа, ѡ҆полчи́шасѧ въ вꙋѳа́нѣ, и҆́же є҆́сть ча́сть нѣ́каѧ пꙋсты́ни:
6
И$ въздвиго'шася эT сохо'џа въполчи'шася въ вђџа'нњ, и^же е^сть ча'сть нњ'кая пђсты'ня”
7
и҆ воздвиго́шасѧ ѿ вꙋѳа́на, и҆ ѡ҆полчи́шасѧ во оу҆́стїи і҆рѡ́ѳа, и҆́же є҆́сть прѧ́мѡ веельсепфѡ́нꙋ, и҆ ѡ҆полчи́шасѧ прѧ́мѡ магдѡ́лꙋ:
7
И$ въздвиго'шася эT вђџа'на. и^ въполчи'шася въ ё%стїи ро'џи, и^же е^сть пря'мо вее^льсеgфо'нђ” И$ въполчи'шася пря'мо магда'дђ”
8
и҆ воздвиго́шасѧ прѧ́мѡ і҆рѡ́ѳꙋ, и҆ проидо́ша средѝ мо́рѧ въ пꙋсты́ню: и҆ и҆до́ша пꙋте́мъ трѝ дни̑ въ пꙋсты́ни ті́и, и҆ ѡ҆полчи́шасѧ въ го́рькостехъ.
8
И$ въздвиго'шася пря'мо хиро'џђ, и^ прои^до'ша среди` моря въ пђсты'ню. і^ и^до'ша пђтеM тр^и дн~и, въ пђсты'ни то'и и^ въполчи'шася въ го'ркостехъ”
9
И҆ воздвиго́шасѧ ѿ го́рькостей и҆ прїидо́ша въ є҆лі́мъ: и҆ въ є҆лі́мѣ (бы́ша) двана́десѧть и҆сто́чники во́дъ, и҆ се́дмьдесѧтъ сте́блїй фі́нїкѡвъ, и҆ ѡ҆полчи́шасѧ оу҆ воды̀ та́мѡ.
9
И$ въздвиго'шася эT го'ркости, и^ прїидо'ша въ е^ли'мъ. въ е^ли'мњ же бњ'ста. в~і, и^сто'чника. во'дъ. и^ о~, эTр'асли фи'никъ, и^ въполчи'шася ё^ воды` та'мо”
10
И҆ воздвиго́шасѧ ѿ є҆лі́ма и҆ ѡ҆полчи́шасѧ оу҆ мо́рѧ чермна́гѡ:
10
И$ въздви'гшеся эT еле'ма, въполчи'шася ё^ мо'ря чр'ьмнаго”
11
и҆ воздвиго́шасѧ ѿ мо́рѧ чермна́гѡ и҆ ѡ҆полчи́шасѧ въ пꙋсты́ни сі́нъ:
11
И$ въздвиго'шася эT мо'ря чр'ьмнаго. и^ въполчи'шася въ пђсты'ни си'нъ”
12
и҆ воздвиго́шасѧ ѿ пꙋсты́ни сі́нъ и҆ ѡ҆полчи́шасѧ въ рафа́кѣ:
12
И$ воZдвиhшеся эT пђсты'ни си'нъ, и^ въполчи'шася въ рафа'ка”
13
и҆ воздвиго́шасѧ ѿ рафа́ка и҆ ѡ҆полчи́шасѧ въ є҆лꙋ́сѣ:
13
И$ въздви'гшеся эT рафа'ка, и^ въполчи'шася въ е^лђ'сњ
14
и҆ воздвиго́шасѧ ѿ є҆лꙋ́са и҆ ѡ҆полчи́шасѧ въ рафїді́нѣ: и҆ не бы́сть та́мѡ воды̀ лю́демъ пи́ти.
14
и^ въздви'гшеся эT е^лђ'са. и^ въполчи'шася въ рафиди'нњ, и^ не бысть таM воды` лю'демъ пи'ти”
15
И҆ воздвиго́шасѧ ѿ рафїді́на и҆ ѡ҆полчи́шасѧ въ пꙋсты́ни сїна̀:
15
И$ въздви'гъшеся эT рафиди'на. и^ въполчи'шася въ пђсты'ни си'нъ”
16
и҆ воздвиго́шасѧ ѿ пꙋсты́ни сїна̀ и҆ ѡ҆полчи́шасѧ во гробѣ́хъ похотѣ́нїѧ:
16
И$ въздви'гшеся эT пђсты'ни си'н#, въполчи'шася въ гро'бњхъ похотњ'нїя”
17
и҆ воздвиго́шасѧ ѿ гробѡ́въ похотѣ́нїѧ и҆ ѡ҆полчи́шасѧ во а҆сирѡ́ѳѣ:
17
И$ въз#двиhшеся эT гроb похотњнїя, и^ въпол#чи'шася въ а^сиро'џњ”
18
и҆ воздвиго́шасѧ ѿ а҆сирѡ́ѳа и҆ ѡ҆полчи́шасѧ въ раѳа́мѣ:
18
И$ въздвиhшеся эT а^сиро'џа, и^ въполчи'шася въ раџа'мњ”
19
и҆ воздвиго́шасѧ ѿ раѳа́ма и҆ ѡ҆полчи́шасѧ въ ремнѡ́нъ-фаре́сѣ:
19
И$ въздви'гшеся эT раџа'ма и^ въполчи'шася въ ревонъ фаре'са”
20
и҆ воздвиго́шасѧ ѿ ремнѡ́нъ-фаре́са и҆ ѡ҆полчи́шасѧ въ лемвѡ́нѣ:
20
И$ въздвиго'шася эT ревонъ фаре'са, въполчи'шася в лем#во'нњ”
21
и҆ воздвиго́шасѧ ѿ лемвѡ́на и҆ ѡ҆полчи́шасѧ въ ресса́нѣ:
21
И$ възъдви'гшеся эT лем#во'на. въпоlчи'шася въ рес#са'нњ”
22
и҆ воздвиго́шасѧ ѿ ресса́на и҆ ѡ҆полчи́шасѧ въ макелла́ѳѣ:
22
И$ въздвиго'шася эT рес#са'на. въполчи'шася в макело'џњ”
23
и҆ воздвиго́шасѧ ѿ макелла́ѳа и҆ ѡ҆полчи́шасѧ во а҆рсафа́ѳѣ:
23
И$ въздви'гнђлися эT макело'џа, въполчи'лися въ а^ръсафа'џъ”
24
и҆ воздвиго́шасѧ ѿ а҆рсафа́ѳа горы̀ и҆ ѡ҆полчи́шасѧ въ харада́ѳѣ:
24
И$ възъдвиго'шася эT а^ръсафа'џъ горы`, и^ въполчи'шася въ харада'џе”
25
и҆ воздвиго́шасѧ ѿ харада́ѳа и҆ ѡ҆полчи́шасѧ въ макидѡ́ѳѣ:
25
И$ възъдви'гнђшася эT харада'џа, и^ въполъчи'шася въ македо'џњ”
26
и҆ воздвиго́шасѧ ѿ макидѡ́ѳа и҆ ѡ҆полчи́шасѧ въ катаа́ѳѣ:
26
И$ въздви'гнђша эT македо'џа, и^ въполчи'шася въ катаа'џњ”
27
и҆ воздвиго́шасѧ ѿ катаа́ѳа и҆ ѡ҆полчи́шасѧ во ѳара́ѳѣ:
27
И$ вњздви'гшеся эT катаа'џа. и^ въплчи'шася въ џара'џе”
28
и҆ воздвиго́шасѧ ѿ ѳара́ѳа и҆ ѡ҆полчи́шасѧ въ маѳе́ккѣ:
28
И$ въздви'гшеся эT ра'џа, и^ въполчи'шася въ маџњ'кђ”
29
и҆ воздвиго́шасѧ ѿ маѳе́кка и҆ ѡ҆полчи́шасѧ во а҆селмѡ́нѣ:
29
И$ въздви'гшеся эT маџе'ка. и^ въполчи'шася въ а^селъмо'нњ”
30
и҆ воздвиго́шасѧ ѿ а҆селмѡ́на и҆ ѡ҆полчи́шасѧ въ масꙋрꙋ́ѳѣ:
30
И$ въздви'гшеся эT а^селмо'на и^ въполчи'шася въ масђро'џњ”
31
и҆ воздвиго́шасѧ ѿ масꙋрꙋ́ѳа и҆ ѡ҆полчи́шасѧ въ ванакка́нѣ:
31
И$ въздви'гошася эT масђро'џа, и^ въполчи'шася въ нака'не”
32
и҆ воздвиго́шасѧ ѿ ванакка́на и҆ ѡ҆полчи́шасѧ въ горѣ̀ гадда́дъ:
32
И$ въздви'гошася эT ванака'на, и^ въполчи'шася в горњ` гаDда'дове”
33
и҆ воздвиго́шасѧ ѿ горы̀ гадда́дъ и҆ ѡ҆полчи́шасѧ во є҆тева́ѳѣ:
33
И$ въздви'гшеyся эT горы` гаDда'довы, и^ въполчи'шася въ е^тева'џе”
34
и҆ воздвиго́шасѧ ѿ є҆тева́ѳа и҆ ѡ҆полчи́шасѧ во є҆врѡ́нѣ:
34
И$ въздвиго'шася эT е^тева'џа и^ въполчи'шася въ е^м#рво'нњ”
35
и҆ воздвиго́шасѧ ѿ є҆врѡ́на и҆ ѡ҆полчи́шасѧ въ гесїѡ́нъ-га́верѣ:
35
И$ въздви'гшеся эT е^м#рво'на, и^ въполчи'шася въ геџъсїѓ'нњ гаве'ръ”
36
и҆ воздвиго́шасѧ ѿ гесїѡ́нъ-га́вера и҆ ѡ҆полчи́шасѧ въ пꙋсты́ни сі́нъ: и҆ воздвиго́шасѧ ѿ пꙋсты́ни сі́нъ и҆ ѡ҆полчи́шасѧ въ пꙋсты́ни фара́ни, ꙗ҆́же є҆́сть ка́дисъ:
36
И$ въздви'гше же ся эT геџъсїѓ'нъ гавера, и^ въполчи'шася въ пђсты'ни си'нъ” И$ въздви'гшеся эT пђсты'ни си'нъ, и^ въполчи'шася въ пђсты'ни фаранњ и^же е^сть кадиs”
37
и҆ воздвиго́шасѧ ѿ ка́диса и҆ ѡ҆полчи́шасѧ въ горѣ̀ ѡ҆́ръ бли́з̾ землѝ є҆дѡ́мли.
37
И$ въздвиго'шася эT кади'са, и^ въполчи'шася въ горњ` ѓ%рњ близђ земли` е^до'мли”
38
И҆ взы́де а҆арѡ́нъ жре́цъ на го́рꙋ ѡ҆́ръ повелѣ́нїемъ гдⷭ҇нимъ, и҆ оу҆́мре та́мѡ въ четыредесѧ́тое лѣ́то и҆зше́ствїѧ сынѡ́въ і҆и҃левыхъ и҆з̾ землѝ є҆гѵ́петскїѧ, мцⷭ҇а пѧ́тагѡ въ пе́рвый де́нь мцⷭ҇а.
38
И$ възы'де а^а^ро'нъ жре'цъ на горђ` ѓ%ръ, повелњнїемъ гн~имъ, и^ ё%мре т^ђ, въ м~, лњтъ, и^зшеDствїя сн~овъ і^и^л~въ, и^з# земля` е^гљ=пет#ски, мцsа е~ го, въ а~ дн~ь, мцsа”
39
И҆ а҆арѡ́нъ бѧ́ше ста̀ два́десѧти тре́хъ лѣ́тъ, є҆гда̀ оу҆́мре въ горѣ̀ ѡ҆́ръ.
39
А$а^роn же бя'ше р~, к~, г~, лњтъ. е^гда` ё%мре въ горњ` ѓ%рњ”
40
И҆ оу҆слы́ша ханане́й ца́рь а҆ра́дскїй, и҆ се́й живѧ́ше въ землѝ ханаа́ни, є҆гда̀ вхожда́хꙋ сы́нове і҆и҃лєвы.
40
И$ ё^слы'шавъ хананей цр~ь а^родо'въ, сїи же живя'ше в земли` ханаа'нњ. е^гда` вхожда'хђ сн~ове і^и^л~вы”
41
И҆ воздвиго́шасѧ ѿ горы̀ ѡ҆́ръ и҆ ѡ҆полчи́шасѧ въ селмѡ́нѣ:
41
И$ въздви'гшеся эT горы` ѓ%ры. и^ въполчи'шася в селмо'нњ”
42
и҆ воздвиго́шасѧ ѿ селмѡ́на и҆ ѡ҆полчи́шасѧ въ фїнѡ́нѣ:
42
Въздви'гше же ся эT селмо'на, и^ въпоlчи'шася въ фино'нњ”
43
и҆ воздвиго́шасѧ ѿ фїнѡ́на и҆ ѡ҆полчи́шасѧ во ѡ҆вѡ́ѳѣ:
43
И$ въздвиhшеyся эT фино'на, и^ въполчи'шася въ ѓ^воџњ”
44
и҆ воздвиго́шасѧ ѿ ѡ҆вѡ́ѳа и҆ ѡ҆полчи́шасѧ въ гаі̀, ѡ҆б̾ ѻ҆нꙋ̀ странꙋ̀ предѣ̑лъ мѡа́влихъ:
44
И$ въздви'гше же ся эT воѓ^во'џа. и^ въполчи'шася въ га'и ѓ^б о'нђ странђ` предњ'лъ моа'вль”
45
и҆ воздвиго́шасѧ ѿ гаі̀ и҆ ѡ҆полчи́шасѧ въ девѡ́нъ-га́дѣ:
45
И$ възъдви'гше же ся эT га'ия, и^ въполчи'шася въ дево'нњ га'дъ”
46
и҆ воздвиго́шасѧ ѿ девѡ́нъ-га́да и҆ ѡ҆полчи́шасѧ въ гелмѡ́нъ-девлаѳаі́мѣ:
46
И$ въздви'гшеся эT девона га'да. въполчи'шася въ гелмо'нњ девлаџе'мъ”
47
и҆ воздвиго́шасѧ ѿ гелмѡ́нъ-девлаѳаі́ма и҆ ѡ҆полчи́шасѧ въ гора́хъ а҆варі́млихъ прѧ́мѡ нава́ѵꙋ:
47
И$ въздви'г#шеся эT гелмо'на девлаџе'ма, и въполчишася в гора'хъ а^варимляхъ пря'мо нава'вђ”
48
и҆ воздвиго́шасѧ ѿ го́ръ а҆варі́млихъ и҆ ѡ҆полчи́шасѧ на за́падѣ мѡа́вли, оу҆ і҆ѻрда́на при і҆ерїхѡ́нѣ:
48
И въздвигшеся эT горы` а^вари'мля. и въполчи'шася на за'пади моа'вли ё^ і^ѓ^рда'на прї е^рихо'нњ”
49
и҆ воздвиго́шасѧ ѿ за́пада мѡа́влѧ и҆ ѡ҆полчи́шасѧ оу҆ і҆ѻрда́на, междꙋ̀ є҆сїмѡ́ѳомъ, до велсатті́ма на за́пады мѡа́ва.
49
И$ воZдвиго'шася эT за'пада моа'вля, и въпоlчишася ё^ і^ѓrда'на межђ симо'фоM до веlсаџи'ма на за'пады моа'ва
50
И҆ речѐ гдⷭ҇ь къ мѡѷсе́ю въ за́падѣ мѡа́ва оу҆ і҆ѻрда́на при і҆ерїхѡ́нѣ, гл҃ѧ:
50
И$ гл~а г~ь къ мољ=сїю въ за'падњ моа'ва, ё^ і^ѓ^рда'на. при е^рихо'нњ рекїи”
51
глаго́ли сынѡ́мъ і҆и҃лєвымъ и҆ рече́ши къ ни̑мъ: вы̀ прехо́дите і҆ѻрда́нъ въ зе́млю ханаа́ню,
51
Гл~и сн~омъ і^и^л~евымъ и^ рече'ши к ни'мъ. в^ы прехо'дите і^ѓ^рда'нъ, въ зе'млю ханаа'ню”
52
и҆ погꙋби́те всѧ̑ живꙋ́щыѧ на землѝ ѿ лица̀ ва́шегѡ, и҆ разрꙋши́те стражбы̑ и҆́хъ, и҆ всѧ̑ і҆́дѡлы и҆злїѧ̑нныѧ и҆́хъ сокрꙋши́те ѧ҆̀, и҆ всѧ̑ ка̑пища и҆́хъ разрꙋши́те,
52
И$ да погђ'бите вс^я живђщая на земли` эT лица` ва'шего. и^ раздрђши'те стражбы` иX. и^ вс^я и%долы и^злїа'ныя и^зва'янїя и^х# погђбите я&. и^ вс^я ка'пища иX разрђши'те,
53
и҆ погꙋби́те всѧ̑ живꙋ́щыѧ на землѝ, и҆ всели́тесѧ въ ню̀: ва́мъ бо да́хъ зе́млю и҆́хъ по жре́бїю:
53
и^ погђби'те вс^я живђщая на земли`” И$ всели'теся в н^ю, ва'мъ б^о да'лъ е^сми зе'млю и^хъ, ѓ%крsтъ по жре'бїю
54
и҆ наслѣ́дите зе́млю и҆́хъ жре́бїемъ по племена́мъ ва́шымъ: мнѡ́гимъ оу҆мно́жите ѡ҆держа́нїе и҆́хъ, и҆ ма̑лымъ оу҆ма́лите ѡ҆держа́нїе и҆́хъ: въ не́же и҆зы́детъ и҆́мѧ є҆гѡ̀, та́мѡ да бꙋ́детъ жре́бїй є҆гѡ̀: по племена́мъ ѻ҆те́чествїй ва́шихъ наслѣ́дите:
54
ѓ^быи'мете зе'млю и^хъ въ ѓ^держа'нїе, по племе'немъ вашимъ. мно'гимъ ё^мно'жите ѓ^держа'нїе и^хъ, и^ ма'лыM ё^ма'лите ѓ^держа'нїе ихъ. в не'иже и^зы'детъ жре'бїи е^го, та'мо да бђдетъ е^го, по племе'немъ эTч~ьствїи ва'шихъ причасти'те”
55
а҆́ще же не погꙋбитѐ живꙋ́щихъ на землѝ ѿ лица̀ ва́шегѡ, бꙋ́дꙋтъ, и҆̀хже ѡ҆ста́вите ѿ ни́хъ, ѻ҆стны̀ во ѻ҆чесѣ́хъ ва́шихъ и҆ стрѣ́лы въ ре́брахъ ва́шихъ, и҆ совраждꙋ́ютъ ва́мъ на землѝ, на не́йже вы̀ вселите́сѧ:
55
А/ще л^и не погђ'бите живђщ'ихъ на земли` эT лица` ва'шего. и^ бђ'детъ ја%же ѓ^ста'вите ѓ^ нихъ, ѓ^стъни въ ѓ%чїю ва'шею. и^ ја%звы въ ре'брахъ ва'шихъ. и^ съвраждђ'ютъ вамъ на земли` на не'и же всели'теся”
56
и҆ бꙋ́детъ ꙗ҆́коже оу҆мы́слихъ сотвори́ти ѡ҆́нѣмъ, то̀ сотворю̀ ва́мъ.
56
И$ бђ'детъ ја%коже помы'слихъ сътвори'ти ѓ^нњ'мъ, т^о сътворю` ва'мъ”