Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
Видѣ́нїе а҆вді́ино: сїѧ̑ гл҃етъ гдⷭ҇ь бг҃ъ і҆дꙋме́и: слꙋ́хъ слы́шахъ ѿ гдⷭ҇а, и҆звѣ́стїе во ꙗ҆зы́ки посла̀: воста́ните, и҆ воста́немъ на ню̀ ра́тїю.
1
Так говорить Господь Бог про Едома: звістку почули ми від Господа, і посол посланий оголосити народам: «вставайте, і виступимо проти нього війною!»
2
Сѐ, ма́ла да́хъ тѧ̀ во ꙗ҆зы́цѣхъ, безче́стенъ ты̀ є҆сѝ ѕѣлѡ̀.
2
Ось, Я зробив тебе малим між народами, і ти у великій ганьбі.
3
Презо́рство се́рдца твоегѡ̀ воздви́же тѧ̀ живꙋ́щаго въ пеще́рахъ ка́менныхъ: возвыша́ѧй хра́минꙋ свою̀, глаго́лѧй въ се́рдцы свое́мъ: кто́ мѧ све́ржетъ на зе́млю;
3
Гордість серця твого звабила тебе; ти живеш у розщелинах скель, на підвищеному місці, і говориш у серці твоєму: «хто скине мене на землю?»
4
А҆́ще вознесе́шисѧ ꙗ҆́коже ѻ҆ре́лъ и҆ а҆́ще положи́ши гнѣздо̀ твоѐ средѣ̀ ѕвѣ́здъ, и҆ ѿтꙋ́дꙋ све́ргꙋ тѧ̀, гл҃етъ гдⷭ҇ь.
4
Але хоч би ти, як орел, піднявся високо і серед зірок улаштував гніздо твоє, то і звідти Я скину тебе, — говорить Господь.
5
А҆́ще бы та́тїе влѣ́зли къ тебѣ̀, и҆лѝ разбѡ́йницы но́щїю, ка́мѡ бы пове́рженъ бы́лъ є҆сѝ; є҆да̀ не оу҆кра́ли бы дово́лныхъ себѣ̀; и҆лѝ а҆́ще бы ѡ҆б̾е́млющїи вїногра́дъ влѣ́зли къ тебѣ̀, є҆да́ бы не ѡ҆ста́вили гро́здїѧ;
5
Чи не злодії приходили до тебе? чи не нічні грабіжники, що ти так розорений? Але вони украли б стільки, скільки потрібно їм. Якби проникли до тебе оббирачі винограду, то і вони хіба не залишили б кілька ягід?
6
Ка́кѡ ѡ҆б̾иска́сѧ и҆са́ѵъ, и҆ взѧ̑та бы́ша сокровє́ннаѧ є҆гѡ̀;
6
Як обібрано все у Ісава й обшукані тайники його!
7
Да́же до предѣ̑лъ и҆спꙋсти́ша тѧ̀: всѝ мꙋ́жїе завѣ́та твоегѡ̀ сопроти́вишасѧ тѝ, премого́ша тѧ̀ мꙋ́жїе ми́рницы твоѝ: (ꙗ҆дꙋ́щїи съ тобо́ю) положи́ша ле́сть под̾ тобо́ю, нѣ́сть смы́сла въ ни́хъ.
7
До кордону випровадять тебе всі союзники твої, обдурять тебе, здолають тебе ті, що живуть з тобою у мирі, ті, що їдять хліб твій, завдадуть тобі удару. Немає у ньому сенсу!
8
Въ то́й де́нь, гл҃етъ гдⷭ҇ь, погꙋблю̀ премꙋ̑дрыѧ ѿ і҆дꙋме́и и҆ смы́слъ ѿ горы̀ и҆са́ѵовы:
8
Чи не у той день буде це, — говорить Господь, — коли Я знищу мудрих в Едомі і розсудливих на горі Ісава?
9
и҆ оу҆боѧ́тсѧ во́ини твоѝ, и҆̀же ѿ ѳема̑нъ, да ѿи́метсѧ человѣ́къ ѿ горы̀ и҆са́ѵовы.
9
Уражені будуть страхом хоробрі твої, Фемане, щоб усі на горі Ісава знищені були вбивством.
10
Посѣче́нїѧ ра́ди и҆ нече́стїѧ, є҆́же на бра́та твоего̀ і҆а́кѡва, покры́етъ тѧ̀ стꙋ́дъ, и҆ ѿве́рженъ бꙋ́деши во вѣ́къ.
10
За утиск брата твого, Якова, покриє тебе сором і ти знищений будеш назавжди.
11
Ѿ негѡ́же днѐ сопроти́вилсѧ є҆сѝ во дни̑ плѣнѧ́ющихъ и҆ноплеме́нникѡвъ си́лꙋ є҆гѡ̀, и҆ чꙋжді́и внидо́ша во врата̀ є҆гѡ̀ и҆ ѡ҆ і҆ерⷭ҇ли́мѣ верго́ша жрє́бїѧ, и҆ ты̀ бы́лъ є҆сѝ ꙗ҆́кѡ є҆ди́нъ ѿ ни́хъ.
11
У той день, коли ти стояв навпроти, у той день, коли чужі вели військо його у полон й іноплемінники ввійшли у ворота його і кидали жереб щодо Єрусалима, ти був як один з них.
12
И҆ да не пре́зриши днѐ бра́та твоегѡ̀ въ де́нь чꙋжди́хъ, и҆ да не пора́дꙋешисѧ ѡ҆ сынѣ́хъ і҆ꙋ́диныхъ въ де́нь поги́бели и҆́хъ, и҆ да не велерѣ́чиши въ де́нь ско́рби:
12
Не варто було б тобі зловтішно дивитися на день брата твого, на день відчуження його; не варто було б радіти за синів Іуди у день загибелі їхньої і розкривати рот у день біди.
13
и҆ не входѝ во врата̀ люді́й мои́хъ въ де́нь болѣ́зни и҆́хъ, и҆ не пре́зри и҆ ты̀ со́нма и҆́хъ въ де́нь потребле́нїѧ и҆́хъ, и҆ не совѣща́йсѧ на си́лꙋ и҆́хъ въ де́нь поги́бели и҆́хъ:
13
Не варто було б тобі входити у ворота народу Мого в день нещастя його і навіть дивитися на недолю його у день загибелі його, ні торкатися майна його в день біди його,
14
нижѐ насто́й на и҆схо́ды и҆́хъ потреби́ти и҆збѣга́ющыѧ и҆́хъ, нижѐ заключа́й бѣжа́щыѧ и҆́хъ въ де́нь ско́рби.
14
ні стояти на перехрестях для убивання тих, що біжать із нього, ні видавати уцілілих з нього у день біди.
15
Поне́же бли́з̾ де́нь гдⷭ҇ень на всѧ̑ ꙗ҆зы́ки: ꙗ҆́коже сотвори́лъ є҆сѝ, си́це бꙋ́детъ тѝ, воздаѧ́нїе твоѐ возда́стсѧ на главꙋ̀ твою̀.
15
Бо близький день Господній на всі народи: як ти чинив, так учинено буде і з тобою; воздаяння твоє повернеться на голову твою.
16
Поне́же ꙗ҆́коже є҆сѝ пи́лъ на горѣ̀ мое́й ст҃ѣ́й, и҆спїю́тъ всѝ ꙗ҆зы́цы вїно̀, и҆спїю́тъ и҆ сни́дꙋтъ, и҆ бꙋ́дꙋтъ ꙗ҆́кѡ не бы́вшїи.
16
Бо, як ви пили на святій горі Моїй, так усі народи завжди будуть пити, будуть пити, проковтнуть і будуть, ніби їх не було.
17
Въ горѣ́ же сїѡ́ни бꙋ́детъ спасе́нїе, и҆ бꙋ́детъ свѧта̀: и҆ наслѣ́дѧтъ до́мъ і҆а́кѡвль наслѣ́дившихъ ѧ҆̀.
17
А на горі Сионі буде спасіння, і буде вона святинею; і дім Якова одержить у володіння спадщину свою.
18
И҆ бꙋ́детъ до́мъ і҆а́кѡвль ѻ҆́гнь, до́мъ же і҆ѡ́сифовъ пла́мень, а҆ до́мъ и҆са́ѵовъ въ тро́стїе, и҆ возгорѧ́тсѧ на ни́хъ и҆ поѧдѧ́тъ ѧ҆̀, и҆ не бꙋ́детъ и҆збѣга́ѧй до́мꙋ и҆са́ѵовꙋ, ꙗ҆́кѡ гдⷭ҇ь гл҃а.
18
І дім Якова буде вогнем, і дім Йосифа — полум’ям, а дім Ісавів — соломою: запалять його, і знищать його, і нікого не залишиться з дому Ісава: бо Господь сказав це.
19
И҆ наслѣ́дѧтъ и҆̀же во наге́вѣ го́рꙋ и҆са́ѵовꙋ, и҆ и҆̀же въ раздо́лїи и҆ноплеме́нники: и҆ во́змꙋтъ го́рꙋ є҆фре́мовꙋ и҆ по́ле самарі́йско, и҆ венїамі́на и҆ галааді́тїдꙋ.
19
І заволодіють ті, які на півдні, горою Ісава, а які у долині, — филистимлянами; і заволодіють полем Єфрема і полем Самарії, а Веніамін заволодіє Галаадом.
20
И҆ преселе́нїѧ нача́ло сїѐ сынѡ́мъ і҆и҃лєвымъ, землѧ̀ ханане́йска до саре́пты: преселе́нїе же і҆ерⷭ҇ли́мле до є҆фра́ѳа: и҆ наслѣ́дѧтъ гра́ды наге́вѡвы.
20
І переселені з війська синів Ізраїлевих заволодіють землею Ханаанською до Сарепти, а переселені з Єрусалима, які знаходяться у Сефараді, одержать у володіння міста південні.
21
И҆ взы́дꙋтъ спаса́емїи ѿ горы̀ сїѡ́ни, є҆́же ѿмсти́ти го́рꙋ и҆са́ѵлю, и҆ бꙋ́детъ црⷭ҇тво гдⷭ҇еви.
21
І прийдуть спасителі на гору Сион, щоб судити гору Ісава, і буде царство Господа.