Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
При̑тчи соломѡ́на сы́на даві́дова, и҆́же ца́рствова во і҆и҃ли,
1
Притчі Соломона, сина Давидового, царя Ізраїльського,
2
позна́ти премꙋ́дрость и҆ наказа́нїе и҆ оу҆разꙋмѣ́ти словеса̀ мꙋ́дрости,
2
щоб пізнати мудрість і наставляння, зрозуміти слова розуму;
3
прїѧ́ти же и҆зви̑тїѧ слове́съ и҆ разрѣшє́нїѧ гада́нїй, оу҆разꙋмѣ́ти же пра́вдꙋ и҆́стиннꙋю и҆ сꙋ́дъ и҆справлѧ́ти:
3
засвоїти правила розсудливости, правосуддя, суду і правоти;
4
да да́стъ неѕлѡ́бивымъ кова́рство, ѻ҆троча́ти же ю҆́нꙋ чꙋ́вство же и҆ смы́слъ.
4
простим дати розважливість, юнаку — знання і розсудливість;
5
Си́хъ бо послꙋ́шавъ, мꙋ́дрый премꙋ́дрѣе бꙋ́детъ, а҆ разꙋ́мный строи́телство стѧ́жетъ:
5
послухає мудрий — і примножить пізнання, і розумний знайде мудрі поради;
6
оу҆разꙋмѣ́етъ же при́тчꙋ и҆ те́мное сло́во, рѣчє́нїѧ же премꙋ́дрыхъ и҆ гада̑нїѧ.
6
щоб розуміти притчу і хитромудру мову, слова мудреців і загадки їхні.
7
Нача́ло премꙋ́дрости стра́хъ гдⷭ҇ень, ра́зꙋмъ же бла́гъ всѣ̑мъ творѧ́щымъ є҆го̀: бл҃гоче́стїе же въ бг҃а нача́ло чꙋ́вства, премꙋ́дрость же и҆ наказа́нїе нечести́вїи оу҆ничижа́тъ.
7
Початок мудрости — страх Господній; [добре розуміння в усіх, кого воно водить; а благоговіння до Бога — початок розуміння;] нерозумні тільки нехтують мудрість і наставляння.
8
Слы́ши, сы́не, наказа́нїе ѻ҆тца̀ твоегѡ̀ и҆ не ѿри́ни завѣ́тѡвъ ма́тере твоеѧ̀:
8
Слухай, сину мій, повчання батька твого і не відкидай заповіту матері твоєї,
9
вѣне́цъ бо благода́тей прїи́меши на твое́мъ версѣ̀ и҆ гри́внꙋ зла́тꙋ ѡ҆ твое́й вы́и.
9
тому що це — прекрасний вінок для голови твоєї і прикраса для шиї твоєї.
10
Сы́не, да не прельстѧ́тъ тебѐ мꙋ́жїе нечести́вїи, нижѐ да восхо́щеши,
10
Сину мій! якщо будуть схиляти тебе грішники, не погоджуйся;
11
а҆́ще помо́лѧтъ тѧ̀, глаго́люще: и҆дѝ съ на́ми, приѡбщи́сѧ кро́ве, скры́емъ же въ зе́млю мꙋ́жа првⷣна непра́веднѡ:
11
якщо будуть говорити: «йди з нами, зробимо засідку для убивства, підстережемо непорочного без вини,
12
пожре́мъ же є҆го̀ ꙗ҆́коже а҆́дъ жи́ва, и҆ во́змемъ па́мѧть є҆гѡ̀ ѿ землѝ,
12
живих проковтнемо їх, як пекло, і — цілих, як тих, що сходять у могилу;
13
стѧжа́нїе є҆гѡ̀ многоцѣ́нное прїи́мемъ, и҆спо́лнимъ же до́мы на́шѧ коры́стей:
13
наберемо всякого дорогоцінного майна, наповнимо доми наші здобич чю;
14
жре́бїй же тво́й положѝ съ на́ми: ѻ҆́бще же влага́лище стѧ́жемъ всѝ, и҆ мѣше́цъ є҆ди́нъ да бꙋ́детъ всѣ̑мъ на́мъ.
14
жереб твій ти будеш кидати разом з нами, склад один буде в усіх нас», —
15
Не и҆дѝ въ пꙋ́ть съ ни́ми: оу҆клони́ же но́гꙋ твою̀ ѿ сте́зь и҆́хъ:
15
сину мій! не ходи в путь з ними, утримай ногу твою від путі їх,
16
но́зѣ бо и҆́хъ на ѕло̀ текꙋ́тъ, и҆ ско́ри сꙋ́ть и҆злїѧ́ти кро́вь.
16
тому що ноги їхні біжать до зла і поспішають на пролиття крови.
17
Не без̾ пра́вды бо простира́ютсѧ мрє́жи перна̑тымъ:
17
У очах усіх птахів даремно розставляються тенета,
18
ті́и бо оу҆бі́йствꙋ приѡбща́ющесѧ, сокро́вищствꙋютъ себѣ̀ ѕла̑ѧ: разрꙋше́нїе же мꙋже́й законопрестꙋ́пныхъ ѕло̀.
18
а роблять за сідку для їхньої крови і підстерігають їхні душі.
19
Сі́и пꙋтїѐ сꙋ́ть всѣ́хъ творѧ́щихъ беззакѡ́ннаѧ: нече́стїемъ бо свою̀ дꙋ́шꙋ ѿе́млютъ.
19
Такі путі кожного, хто жадає чужого добра: воно віднімає життя у того, хто заволодів ним.
20
Премꙋ́дрость во и҆схо́дѣхъ пое́тсѧ, въ сто́гнахъ же дерзнове́нїе во́дитъ,
20
Премудрість виголошує на вулиці, на площах підносить голос свій,
21
на кра́ехъ же стѣ́нъ проповѣ́дꙋетсѧ, оу҆ вра́тъ же си́льныхъ присѣди́тъ, во вратѣ́хъ же гра́да дерза́ющи глаго́летъ:
21
у головних місцях зібрань проповідує, біля входів у міські ворота говорить промову свою:
22
є҆ли́ко оу҆́бѡ вре́мѧ неѕло́бивїи держа́тсѧ пра́вды, не постыдѧ́тсѧ: безꙋ́мнїи же доса́ды сꙋ́ще жела́телїе, нечести́вїи бы́вше, возненави́дѣша чꙋ́вство
22
«доки, невігласи, будете любити неуцтво? доки буйні будуть тішитися буйством? доки нерозумні будуть ненавидіти знання?
23
и҆ пови́нни бы́ша ѡ҆бличе́нїємъ. Сѐ, предложꙋ̀ ва́мъ моегѡ̀ дыха́нїѧ рѣче́нїе, наꙋчꙋ́ же ва́съ моемꙋ̀ словесѝ.
23
Зверніться до мого викривання: ось, я виллю на вас дух мій, сповіщу вам слова мої.
24
Поне́же зва́хъ, и҆ не послꙋ́шасте, и҆ простира́хъ словеса̀, и҆ не внима́сте,
24
Я кликала, і ви не послухалися; простягала руку мою, і не було того, хто слухає;
25
но ѿмета́сте моѧ̑ совѣ́ты и҆ мои̑мъ ѡ҆бличе́нїємъ не внима́сте:
25
і ви відкинули всі мої поради, і викривань моїх не прийняли.
26
оу҆̀бо и҆ а҆́зъ ва́шей поги́бели посмѣю́сѧ, пора́дꙋюсѧ же, є҆гда̀ прїи́детъ ва́мъ па́гꙋба,
26
За те і я посміюся з вашої загибелі; порадію, коли прийде на вас жах;
27
и҆ є҆гда̀ прїи́детъ на вы̀ внеза́пꙋ мѧте́жъ, низвраще́нїе же подо́бно бꙋ́ри прїи́детъ, и҆лѝ є҆гда̀ прїи́детъ ва́мъ печа́ль и҆ градоразоре́нїе, и҆лѝ є҆гда̀ на́йдетъ на вы̀ па́гꙋба.
27
коли прийде на вас жах, як буря, і лихо, як вихор, принесеться на вас; коли осягнуть вас скорбота і тиснява.
28
Бꙋ́детъ бо є҆гда̀ призове́те мѧ̀, а҆́зъ же не послꙋ́шаю ва́съ: взы́щꙋтъ менѐ ѕлі́и и҆ не ѡ҆брѧ́щꙋтъ.
28
Тоді будуть кликати мене, і я не почую; зранку будуть шукати мене, і не знайдуть мене.
29
Возненави́дѣша бо премꙋ́дрость, словесе́ же гдⷭ҇нѧ не прїѧ́ша:
29
За те, що вони зненавиділи знання і не обрали для себе страху Господнього,
30
нижѐ хотѣ́ша внима́ти мои̑мъ совѣ́тѡмъ, рꙋга́хꙋсѧ же мои̑мъ ѡ҆бличе́нїємъ.
30
не прийняли поради моєї, знехтували усі викривання мої;
31
Тѣ́мже снѣдѧ́тъ свои́хъ пꙋті́й плоды̀ и҆ своегѡ̀ нече́стїѧ насы́тѧтсѧ:
31
за те і будуть вони споживати від плодів шляхів своїх і насичуватися від помислів їх.
32
и҆́бо, занѐ ѡ҆би́дѣша младе́нцєвъ, оу҆бїе́ни бꙋ́дꙋтъ, и҆ и҆стѧза́нїе нечести̑выѧ погꙋби́тъ.
32
Тому що впертість невігласів уб’є їх, і безтурботність нерозумних погубить їх,
33
Мене́ же слꙋ́шаѧй всели́тсѧ на оу҆пова́нїи и҆ почі́етъ без̾ стра́ха ѿ всѧ́кагѡ ѕла̀.
33
а той, хто слухає мене, буде жити безпечно і спокійно, не боячись зла».