Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
Мꙋ̑дрыѧ жєны̀ созда́ша до́мы: безꙋ́мнаѧ же раскопа̀ рꙋка́ма свои́ма.
1
Мудра дружина влаштує дім свій, а нерозумна зруйнує його своїми руками.
2
Ходѧ́й пра́вѡ бои́тсѧ гдⷭ҇а: развраща́ѧй же пꙋти̑ своѧ̑ ѡ҆безче́ститсѧ.
2
Хто йде прямим шляхом, боїться Господа; а чиї шляхи криві, той нехтує Його.
3
И҆з̾ оу҆́стъ безꙋ́мныхъ же́злъ досажде́нїѧ: оу҆стнѣ́ же мꙋ́дрыхъ хранѧ́тъ ѧ҆̀.
3
У вустах нерозумного — бич гордости; вуста ж мудрих охороняють їх.
4
И҆дѣ́же нѣ́сть волѡ́въ, ꙗ҆́сли чи̑сты: а҆ и҆дѣ́же жи̑та мнѡ́га, ꙗ҆́вна волꙋ̀ крѣ́пость.
4
Де немає волів, там ясла порожні; а багато прибутку від сили волів.
5
Свидѣ́тель вѣ́ренъ не лже́тъ: разжиза́етъ же лѡ́жнаѧ свидѣ́тель непра́веденъ.
5
Вірний свідок не обманює, а свідок неправдивий наговорить багато неправди.
6
Взы́щеши премꙋ́дрости оу҆ ѕлы́хъ, и҆ не ѡ҆брѧ́щеши: чꙋ́вство же оу҆ мꙋ́дрыхъ оу҆до́бно.
6
Розпусний шукає мудрости, і не знаходить; а для розумного знання легке.
7
Всѧ̑ проти̑вна (сꙋ́ть) мꙋ́жеви безꙋ́мнꙋ: ѻ҆рꙋ́жїе же чꙋ́вствїѧ оу҆стнѣ̀ премꙋ̑дры.
7
Відійди від чоловіка нерозумного, у якого ти не помічаєш розумних уст.
8
Премꙋ́дрость кова́рныхъ оу҆разꙋмѣ́етъ пꙋти̑ и҆́хъ: бꙋ́йство же безꙋ́мныхъ въ заблꙋжде́нїи.
8
Мудрість розумного — знання путі своєї, глупство ж безрозсудних — омана.
9
До́мове беззако́нныхъ тре́бꙋютъ ѡ҆чище́нїѧ, до́мове же првⷣныхъ прїѧ́тни.
9
Нерозумні глузують з гріха, а серед праведних — благовоління.
10
Се́рдце мꙋ́жа чꙋ́вственно печа́ль дꙋшѝ є҆гѡ̀: є҆гда́ же весели́тсѧ, не примѣша́етсѧ досажде́нїю.
10
Серце знає горе душі своєї, і в радість його не втрутиться чужий.
11
До́мове нечести́выхъ и҆сче́знꙋтъ, селє́нїѧ же пра́вѡ творѧ́щихъ пребꙋ́дꙋтъ.
11
Дім беззаконних зруйнується, а житло праведних розквітне.
12
Є҆́сть пꙋ́ть, и҆́же мни́тсѧ человѣ́кѡмъ пра́въ бы́ти, послѣ̑днѧѧ же є҆гѡ̀ прихо́дѧтъ во дно̀ а҆́да.
12
Є шляхи, які здаються людині прямими; але кінець їх — дорога до смерти.
13
Ко весе́лїємъ не примѣшава́етсѧ печа́ль: послѣ̑днѧѧ же ра́дости въ пла́чь прихо́дѧтъ.
13
І під час сміху іноді болить серце, і кінцем радости буває печаль.
14
Пꙋті́й свои́хъ насы́титсѧ дерзосе́рдый, ѿ размышле́нїй же свои́хъ мꙋ́жъ бла́гъ.
14
Людина з розбещеним серцем насититься від шляхів своїх, і добра — від своїх.
15
Неѕло́бивый вѣ́рꙋ є҆́млетъ всѧ́комꙋ словесѝ, кова́рный же прихо́дитъ въ раска́ѧнїе.
15
Нерозумний вірить усякому слову, розсудливий же уважний до шляхів своїх.
16
Премꙋ́дръ оу҆боѧ́всѧ оу҆клони́тсѧ ѿ ѕла̀, безꙋ́мный же на себѐ надѣ́ѧвсѧ смѣшава́етсѧ со беззако́ннымъ.
16
Мудрий боїться і віддаляється від зла, а нерозумний дратівливий і самовпевнений.
17
Ѻ҆строѧ́ростный без̾ совѣ́та твори́тъ, мꙋ́жъ же мꙋ́дрый мнѡ́гаѧ терпи́тъ.
17
Запальний може зробити дурість; але людина, яка навмисне чинить зло, ненависна.
18
Раздѣлѧ́ютъ безꙋ́мнїи ѕло́бꙋ, кова́рнїи же оу҆держа́тъ чꙋ́вство.
18
Невігласи одержують у частку собі глупоту, а розсудливі увінчаються знанням.
19
Попо́лзнꙋтсѧ ѕлі́и пред̾ бл҃ги́ми, и҆ нечести́вїи послꙋ́жатъ пред̾ две́рьми првⷣныхъ.
19
Схиляться злі перед добрими і нечестиві — біля воріт праведника.
20
Дрꙋ́зїе возненави́дѧтъ дрꙋгѡ́въ оу҆бо́гихъ: дрꙋ́зїе же бога́тыхъ мно́зи.
20
Бідний ненавидимим буває навіть близькими своїми, а в багатого багато друзів.
21
Безче́стѧй оу҆бѡ́гїѧ согрѣша́етъ, ми́лꙋѧй же ни́щыѧ бл҃же́нъ.
21
Хто з презирством ставиться до ближнього свого, той грішить; а хто милосердний до бідних, той блаженний.
22
Заблꙋжда́ющїи (непра́вєдницы) дѣ́лаютъ ѕла̑ѧ, млⷭ҇ть же и҆ и҆́стинꙋ дѣ́лаютъ бл҃гі́и. Не вѣ́дѧтъ млⷭ҇ти и҆ вѣ́ры дѣ́лателїе ѕлы́хъ: ми́лѡстыни же и҆ вѣ̑ры оу҆ дѣ́лателей бл҃ги́хъ.
22
Чи не помиляються ті, що замишляють зло? [не знають милости і вірности ті, що чинять зло;] але милість і вірність у благомислячих.
23
Во всѧ́цѣмъ пекꙋ́щемсѧ є҆́сть и҆з̾ѻби́лїе: любосла́стный же и҆ безпеча́льный въ скꙋ́дости бꙋ́детъ.
23
Від усякої праці є прибуток, а від марнослів’я тільки збиток.
24
Вѣне́цъ премꙋ́дрыхъ бога́тство и҆́хъ, житїе́ же безꙋ́мныхъ ѕло̀.
24
Вінець мудрих — багатство їх, а глупота невігласів глупотою і є.
25
И҆зба́витъ ѿ ѕлы́хъ дꙋ́шꙋ свидѣ́тель вѣ́ренъ, разжиза́етъ же лжи̑ваѧ ле́стный.
25
Вірний свідок спасає душі, а неправдивий наговорить багато неправди.
26
Во стра́сѣ гдⷭ҇ни оу҆пова́нїе крѣ́пости, ча́дѡмъ же свои̑мъ ѡ҆ста́витъ оу҆твержде́нїе (ми́ра).
26
У страху перед Господом — надія тверда, і синам Своїм Він притулок.
27
Стра́хъ гдⷭ҇ень и҆сто́чникъ жи́зни, твори́тъ же оу҆кланѧ́тисѧ ѿ сѣ́ти сме́ртныѧ.
27
Страх Господній — джерело життя, що віддаляє від сітей смерти.
28
Во мно́зѣ ꙗ҆зы́цѣ сла́ва царю̀: во ѡ҆скꙋдѣ́нїи же лю́дстѣ сокрꙋше́нїе си́льномꙋ.
28
У численності народу — велич царя, а при малолюдстві народу біда володареві.
29
Долготерпѣли́въ мꙋ́жъ мно́гъ въ ра́зꙋмѣ, малодꙋ́шный же крѣ́пкѡ безꙋ́менъ.
29
У терплячої людини багато розуму, а дратівливий виявляє глупоту.
30
Кро́ткїй мꙋ́жъ се́рдцꙋ вра́чь: мо́ль же косте́мъ се́рдце чꙋ́вственно.
30
Лагідне серце — життя для тіла, а заздрість — гниль для кісток.
31
Ѡ҆клевета́ѧй оу҆бо́гаго раздража́етъ сотво́ршаго и҆̀, почита́ѧй же є҆го̀ ми́лꙋетъ ни́щаго.
31
Хто пригноблює бідного, той хулить Творця його; хто ж шанує Його, той благодіє нужденному.
32
Во ѕло́бѣ свое́й ѿри́нетсѧ нечести́вый: надѣ́ѧйжесѧ на гдⷭ҇а свои́мъ преподо́бїемъ пра́веденъ.
32
За зло своє нечестивий буде відкинутий, а праведний і при смерті своїй має надію.
33
Въ се́рдцы бла́зѣ мꙋ́жа почі́етъ премꙋ́дрость, въ се́рдцы же безꙋ́мныхъ не познава́етсѧ.
33
Мудрість спочиває у серці розумного, і серед дурнів дає знати про себе.
34
Пра́вда возвыша́етъ ꙗ҆зы́къ: оу҆малѧ́ютъ же племена̀ грѣсѝ.
34
Праведність підносить народ, а беззаконня — нечестя народів.
35
Прїѧ́тенъ царе́ви слꙋга̀ разꙋ́мный, свои́мъ же благоѡбраще́нїемъ ѿе́млетъ безче́стїе.
35
Благовоління царя — до раба розумного, а гнів його — проти того, хто ганьбить його.