Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
А҆́ще сѧ́деши вечерѧ́ти на трапе́зѣ си́льнагѡ, разꙋ́мнѡ разꙋмѣва́й предлага́ємаѧ тебѣ̀,
1
Коли сядеш споживати їжу з володарем, то ретельно спостерігай, що перед тобою,
2
и҆ налага́й рꙋ́кꙋ твою̀, вѣ́дый, ꙗ҆́кѡ сицєва́ѧ тебѣ̀ подоба́етъ оу҆гото́вити:
2
і постав перешкоду в гортані твоїй, якщо ти жадібний.
3
а҆́ще же несы́тнѣйшїй є҆сѝ, не жела́й бра́шенъ є҆гѡ̀: сїѧ̑ бо и҆́мꙋтъ живо́тъ ло́женъ.
3
Не захоплюйся ласими стравами його; це — оманна їжа.
4
Не распростира́йсѧ оу҆бо́гъ сы́й съ бога́тымъ, твое́ю же мы́слїю оу҆далѧ́йсѧ.
4
Не піклуйся про те, щоб нажити багатство; залиш такі думки твої.
5
А҆́ще оу҆стреми́ши на него̀ ѻ҆́ко твоѐ, никогда́же ꙗ҆ви́тсѧ: содѣ̑ланы бо сꙋ́ть є҆мꙋ̀ кри́ла ꙗ҆́кѡ ѻ҆рлꙋ̀, и҆ ѡ҆браща́етсѧ въ до́мъ настоѧ́телѧ своегѡ̀.
5
Спрямуєш очі твої на нього, і — його вже немає; тому що воно зробить собі крила і, як орел, полетить до неба.
6
Не вечерѧ́й съ мꙋ́жемъ зави́стливымъ, нижѐ похо́щеши пи́щей є҆гѡ̀:
6
Не споживай їжі у людини заздрісної і не захоплюйся ласими стравами її;
7
и҆́мже бо ѡ҆́бразомъ а҆́ще кто̀ поглоти́тъ власы̀, си́це ꙗ҆́стъ и҆ пїе́тъ: нижѐ къ себѣ̀ да введе́ши є҆го̀ и҆ снѣ́си хлѣ́бъ тво́й съ ни́мъ:
7
тому що, які думки у душі її, така й вона; «їж і пий», говорить вона тобі, а серце її не з тобою.
8
и҆зблюе́тъ бо є҆го̀ и҆ ѡ҆скверни́тъ словеса̀ твоѧ̑ дѡ́браѧ.
8
Шматок, який ти з’їв, виблюєш, і добрі слова твої ти витратиш даремно.
9
Во оу҆́шїю безꙋ́мнагѡ ничто́же глаго́ли, да не когда̀ порꙋга́етъ разꙋ̑мнаѧ словеса̀ твоѧ̑.
9
У вуха нерозумного не говори, тому що він знехтує розумні слова твої.
10
Не прелага́й предѣ̑лъ вѣ́чныхъ и҆ въ стѧжа́нїе сиро́тъ не вни́ди:
10
Не пересувай межі давньої і на поля сиріт не заходь,
11
и҆збавлѧ́ѧй бо и҆̀хъ гдⷭ҇ь крѣ́покъ є҆́сть и҆ разсꙋ́дитъ сꙋ́дъ и҆́хъ съ тобо́ю.
11
тому що Захисник їх сильний; Він вступиться у справу їх з тобою.
12
Да́ждь въ наказа́нїе се́рдце твоѐ, оу҆шеса́ же твоѧ̑ оу҆гото́вай словесє́мъ чꙋ́вствєннымъ.
12
Прихили серце твоє до навчання і вуха твої — до розумних слів.
13
Не престава́й младе́нца нака́зовати: а҆́ще бо жезло́мъ бїе́ши є҆го̀, не оу҆́мретъ (ѿ негѡ̀):
13
Не залишай юнака без покарання: якщо покараєш його різкою, він не помре;
14
ты́ бо побїе́ши є҆го̀ жезло́мъ, дꙋ́шꙋ же є҆гѡ̀ и҆зба́виши ѿ сме́рти.
14
ти покараєш його різкою і спасеш душу його від пекла.
15
Сы́не, а҆́ще премꙋ́дро бꙋ́детъ се́рдце твоѐ, возвесели́ши и҆ моѐ се́рдце,
15
Сину мій! якщо серце твоє буде мудре, то порадіє і моє серце;
16
и҆ пребꙋ́дꙋтъ въ словесѣ́хъ твоѝ оу҆стнѣ̀ къ мои̑мъ оу҆стна́мъ, а҆́ще пра̑ва бꙋ́дꙋтъ.
16
і нутрощі мої будуть радіти, коли вуста твої будуть говорити справедливе.
17
Да не ревнꙋ́етъ се́рдце твоѐ грѣ́шникѡмъ, но въ стра́сѣ гдⷭ҇ни бꙋ́ди ве́сь де́нь:
17
Нехай не заздрить серце твоє грішникам, але нехай перебуває воно в усі дні у страху Господньому;
18
а҆́ще бо соблюде́ши ѧ҆̀, бꙋ́дꙋтъ тѝ внꙋ́цы, и҆ оу҆пова́нїе твоѐ не ѿстꙋ́питъ.
18
тому що є майбутнє, і надія твоя не втрачена.
19
Слꙋ́шай, сы́не, и҆ премꙋ́дръ быва́й и҆ и҆справлѧ́й мы̑сли твоегѡ̀ се́рдца:
19
Слухай, сину мій, і будь мудрий, і направляй серце твоє на пряму путь.
20
не бꙋ́ди вїнопі́йца, нижѐ прилага́йсѧ къ сложе́нїємъ и҆ кꙋпова́нїємъ мѧ́съ:
20
Не будь між тими, хто упивається вином, між тими, хто пересичується м’ясом:
21
всѧ́къ бо пїѧ́ница и҆ блꙋдни́къ ѡ҆бнища́етъ, и҆ ѡ҆блече́тсѧ въ раздра̑ннаѧ и҆ въ рꙋ̑бища всѧ́къ сонли́вый.
21
тому що п’яниця і той, хто пересичується, зубожіють, і сонливість одягне в руб’я.
22
Слꙋ́шай, сы́не, ѻ҆тца̀ роди́вшагѡ тѧ̀, и҆ не презира́й, є҆гда̀ состарѣ́етсѧ ма́ти твоѧ̀.
22
Слухайся батька твого: він породив тебе; і не зневажай матері твоєї, коли вона і постаріє.
23
И҆́стинꙋ стѧжѝ и҆ не ѿри́ни мꙋ́дрости и҆ оу҆че́нїѧ и҆ ра́зꙋма.
23
Купи істину і не продавай мудрости і вчення і розуму.
24
До́брѣ воспитова́етъ ѻ҆те́цъ пра́веденъ, ѡ҆ сы́нѣ же премꙋ́дрѣмъ весели́тсѧ дꙋша̀ є҆гѡ̀.
24
Торжествує батько праведника, і хто породив мудрого, радіє за нього.
25
Да весели́тсѧ ѻ҆те́цъ и҆ ма́ти ѡ҆ тебѣ̀, и҆ да ра́дꙋетсѧ ро́ждшаѧ тѧ̀.
25
Нехай веселиться батько твій і нехай торжествує мати твоя, що народила тебе.
26
Да́ждь мѝ, сы́не, твоѐ се́рдце, ѻ҆́чи же твоѝ моѧ̑ пꙋти̑ да соблюда́ютъ.
26
Сину мій! віддай серце твоє мені, і очі твої нехай спостерігають за путями моїми,
27
Сосꙋ́дъ бо сокрꙋше́нъ чꙋжді́й до́мъ, и҆ стꙋдене́цъ тѣ́сенъ чꙋжді́й:
27
тому що блудниця — глибока прірва, і чужа дружина — вузький колодязь;
28
се́й бо вско́рѣ поги́бнетъ, и҆ всѧ́кїй законопрестꙋ́пникъ потреби́тсѧ.
28
вона, як розбійник, сидить у засідці і множить між людьми законопорушників.
29
Комꙋ̀ го́ре; комꙋ̀ молва̀; комꙋ̀ сꙋ́дове; комꙋ̀ го́рєсти и҆ сва̑ры; комꙋ̀ сокрꙋшє́нїѧ вотщѐ; комꙋ̀ си̑ни ѻ҆́чи;
29
У кого виття? у кого стогін? у кого сварки? у кого горе? у кого рани без причини? у кого багряні очі?
30
Не пребыва́ющымъ ли въ вїнѣ̀; и҆ не назира́ющымъ ли, гдѣ̀ пи́рове быва́ютъ;
30
У тих, які довго сидять за вином, які приходять шукати вина приправленого.
31
Не оу҆пива́йтесѧ вїно́мъ, но бесѣ́дꙋйте ко человѣ́кѡмъ првⷣнымъ, и҆ бесѣ́дꙋйте во прохо́дѣхъ: а҆́ще бо на ча́шы и҆ стклѧ̑ницы вда́си ѻ҆́чи твоѝ, послѣдѝ и҆́маши ходи́ти нажа́йшїй бѣли́лнагѡ дре́ва:
31
Не дивися на вино, як воно червоніє, як воно іскриться в чаші, як воно світиться рівно:
32
послѣди́ же ꙗ҆́кѡ ѿ ѕмі́а оу҆ѧ́звенъ простре́тсѧ, и҆ ꙗ҆́коже ѿ кера́ста разлива́етсѧ є҆мꙋ̀ ꙗ҆́дъ.
32
згодом, як змій, воно вкусить, і вжалить, як аспид;
33
Ѻ҆́чи твоѝ є҆гда̀ оу҆́зрѧтъ (женꙋ̀) чꙋждꙋ́ю, оу҆ста̀ твоѧ̑ тогда̀ возглаго́лютъ стро́пѡтнаѧ:
33
очі твої будуть дивитися на чужих дружин, і серце твоє заговорить про розпусне,
34
и҆ возлѧ́жеши ꙗ҆́кѡ въ се́рдцы мо́рѧ и҆ ꙗ҆́коже ко́рмчїй во мно́зѣ волне́нїи.
34
і ти будеш, як той, що спить серед моря, і як той, що спить на верхівці щогли.
35
Рече́ши же: би́ша мѧ̀, и҆ не поболѣ́хъ, и҆ порꙋга́шасѧ мѝ, а҆́зъ же не разꙋмѣ́хъ: когда̀ оу҆́тро бꙋ́детъ, да ше́дъ взыщꙋ̀, съ ни́миже сни́дꙋсѧ;
35
[І скажеш:] «били мене, мені не було боляче; штовхали мене, я не відчував. Коли прокинуся, знову буду шукати того самого».