Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
Сїѧ̑ при̑тчи соломѡ̑ни бы́вшыѧ нерасположє́нны, ꙗ҆̀же списа́ша дрꙋ́зїе є҆зекі́и царѧ̀ і҆ꙋде́йска.
1
І це притчі Соломона, які зібрали люди Єзекії, царя Юдейського.
2
Сла́ва бж҃їѧ кры́етъ сло́во, сла́ва же царе́ва почита́етъ повелѣ̑нїѧ є҆гѡ̀.
2
Слава Божа — покривати таємницею справу, а слава царів — досліджувати справу.
3
Не́бо высоко̀, землѧ́ же глꙋбока̀: се́рдце же царе́во неѡбличи́телно.
3
Як небо у висоті й земля в глибині, так серце царів — недослідиме.
4
Кꙋ́й неискꙋше́нное сребро̀, и҆ ѡ҆чи́ститсѧ чи́сто всѐ.
4
Відокреми домішки від срібла, і вийде у срібника сосуд:
5
Оу҆бива́й нечести̑выѧ ѿ лица̀ царе́ва, и҆ и҆спра́витсѧ въ пра́вдѣ престо́лъ є҆гѡ̀.
5
віддали неправедного від царя, і престіл його утвердиться правдою.
6
Не горди́сѧ пред̾ лице́мъ царе́вымъ и҆ на мѣ́стѣ си́льныхъ не ста́ни:
6
Не величайся перед лицем царя, і на місці великих не ставай;
7
лꙋ́чше бо тѝ є҆́сть, є҆гда̀ рече́тъ: взы́ди ко мнѣ̀: не́жели смири́тисѧ тебѣ̀ пред̾ лице́мъ си́льнагѡ.
7
тому що краще, коли скажуть тобі: «йди сюди вище», ніж коли понизять тебе перед знатним, якого бачили очі твої.
8
Ꙗ҆̀же ви́дѣста ѻ҆́чи твоѝ, глаго́ли. Не впа́дай въ тѧ́жбꙋ ско́рѡ, да не раска́ешисѧ по́слѣжди, є҆гда̀ тебѣ̀ досади́тъ дрꙋ́гъ тво́й.
8
Не вступай поспішно в тяжбу: інакше що будеш робити після закінчення, коли суперник твій осоромить тебе?
9
Встꙋпа́й вспѧ́ть, не нерадѝ, да не поно́ситъ оу҆́бѡ тебѣ̀ дрꙋ́гъ:
9
Веди тяжбу із суперником твоїм, але таємниці іншого не відкривай,
10
сва́ра же твоѧ̀ и҆ вражда̀ твоѧ̀ не ѿстꙋ́питъ, но бꙋ́детъ тѝ ра́вна со сме́ртїю. Благода́ть и҆ любы̀ свобожда́етъ, въ ни́хже оу҆твердѝ себѐ, да не въ поноше́нїи бꙋ́деши, но сохранѝ пꙋти̑ твоѧ̑ до́брѣ оу҆стро́єны.
10
щоб не докорив тобі той, хто почує це, і тоді нечестя твоє не відійде від тебе. [Любов і дружба звільняють: збережи їх для себе, щоб не зробитися тобі достойним ганьби; збережи путі твої благовпорядкованими.]
11
(Ꙗ҆́коже) ꙗ҆́блоко зла́то во оу҆серѧ́зи сарді́йскагѡ ка́мене, си́це рещѝ сло́во при прили́чныхъ є҆мꙋ̀.
11
Золоті яблука у срібних прозорих посудинах — слово, сказане пристойно.
12
И҆ (ꙗ҆́коже) во оу҆серѧ́зь златы́й сарді́йскїй ка́мень многоцѣ́нный вѧ́жетсѧ, (си́це) сло́во премꙋ́дро во оу҆́хо благопослꙋ́шно.
12
Золота серга і прикраса з чистого золота — мудрий викривач для уважного вуха.
13
Ꙗ҆́коже и҆схо́дище снѣ́га въ жа́твꙋ зно́ѧ по́льзꙋетъ, та́кѡ вѣ́стникъ вѣ́ренъ посла́вшихъ є҆го̀: дꙋ́шы бо оу҆потреблѧ́ющихъ є҆го̀ по́льзꙋетъ.
13
Що прохолода від снігу під час жнив, те вірний посланець для того, хто посилає його: він доставляє душі господаря свого відраду.
14
Ꙗ҆́коже вѣ́три и҆ ѡ҆́блацы и҆ дожде́ве ꙗ҆влѧ́ющїисѧ, та́кѡ и҆ хва́лѧщїйсѧ ѡ҆ даѧ́нїи ло́жнѣмъ.
14
Що хмари і вітри без дощу, те людина, яка хвалиться подарунками, яких не дає.
15
Въ долготерпѣ́нїи благополꙋ́чїе царє́мъ: ѧ҆зы́къ же мѧ́кокъ сокрꙋша́етъ кѡ́сти.
15
Лагідністю схиляється до милости вельможа, і м’який язик переломлює кістки.
16
Ме́дъ ѡ҆брѣ́тъ ꙗ҆́ждь оу҆мѣ́реннѡ, да не ка́кѡ пресыще́нъ и҆зблюе́ши.
16
Знайшов ти мед, — їж, скільки тобі потрібно, щоб не пересититися ним і не виблювати його.
17
Не оу҆чаща́й вноси́ти но́гꙋ твою̀ ко дрꙋ́гꙋ твоемꙋ̀, да не когда̀ насы́щьсѧ тебє̀, возненави́дитъ тѧ̀.
17
Не вчащай входити в дім друга твого, щоб ти не надокучив йому і він не зненавидів тебе.
18
Дреко́ль и҆ ме́чь и҆ стрѣла̀ ѻ҆стра̀, та́кѡ и҆ мꙋ́жъ свидѣ́телствꙋѧй на дрꙋ́га своего̀ свидѣ́телство ло́жное.
18
Що молот і меч і гостра стріла, те людина, яка виголошує лжесвідчення проти ближнього свого.
19
Пꙋ́ть ѕла́гѡ и҆ нога̀ законопрестꙋ́пнагѡ поги́бнꙋтъ въ де́нь ѕо́лъ.
19
Що зламаний зуб і розслаблена нога, те надія на ненадійну [людину] в день біди.
20
Ꙗ҆́коже ѻ҆́цетъ неполе́зенъ вре́дꙋ и҆ ды́мъ ѻ҆чи́ма, та́кѡ припа́дшаѧ стра́сть въ тѣлесѝ се́рдце ѡ҆скорблѧ́етъ.
20
Що холодний день, для того, хто знімає із себе одяг, що оцет на рану, те той, хто співає пісень сумному серцю. [Як міль одягу і черва дереву, так печаль шкодить серцю людини.]
21
Ꙗ҆́коже мо́лїе въ ри́зѣ и҆ че́рвїе въ дре́вѣ, та́кѡ печа́ль мꙋ́жꙋ вреди́тъ се́рдце.
21
Якщо голодний ворог твій, нагодуй його хлібом; і якщо він спраглий, напої його водою:
22
А҆́ще а҆́лчетъ вра́гъ тво́й, оу҆хлѣ́би є҆го̀: а҆́ще ли жа́ждетъ, напо́й є҆го̀:
22
тому що, [роблячи це,] ти збираєш палаюче вугілля на голову його, і Господь воздасть тобі.
23
сїе́ бо творѧ̀, оу҆́глїе ѻ҆́гненное собира́еши на главꙋ̀ є҆гѡ̀, гдⷭ҇ь же возда́стъ тебѣ̀ бл҃га̑ѧ.
23
Північний вітер приносить дощ, а таємна мова — незадоволені обличчя.
24
Вѣ́тръ сѣ́верный воздвиза́етъ ѡ҆́блаки, лице́ же безстꙋ́дно ѧ҆зы́къ раздража́етъ.
24
Краще жити в кутку на покрівлі, ніж із сварливою дружиною у просторому домі.
25
Лꙋ́чше жи́ти во оу҆́глѣ непокры́тѣмъ, не́же во хра́минѣ ѻ҆́бщей со жено́ю клеветли́вою.
25
Що холодна вода для виснаженої спрагою душі, те добра звістка з далекої країни.
26
Ꙗ҆́коже вода̀ стꙋде́наѧ дꙋшѝ жа́ждꙋщей благопрїѧ́тна, та́кѡ вѣ́сть блага́ѧ ѿ землѝ и҆здале́ча.
26
Що збурене джерело й пошкоджена криниця, те праведник, що падає перед нечестивим.
27
Ꙗ҆́коже а҆́ще кто̀ и҆сто́чникъ загражда́етъ и҆ и҆схо́дище воды̀ гꙋби́тъ, та́кѡ не лѣ́по првⷣникꙋ па́сти пред̾ нечести́вымъ.
27
Як недобре їсти багато меду, так домагатися слави не є слава.
28
Ꙗ҆́сти ме́дъ мно́гѡ не добро̀: почита́ти же подоба́етъ словеса̀ сла̑вна.
28
Що місто зруйноване, без стін, те людина, що не володіє духом своїм.
29
Ꙗ҆́коже гра́дъ стѣна́ми разоре́нъ и҆ не ѡ҆гражде́нъ, та́кѡ мꙋ́жъ творѧ́й что̀ без̾ совѣ́та.