Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Сы́не, мои́хъ зако́нѡвъ не забыва́й, глаго́лы же моѧ̑ да соблюда́етъ твоѐ се́рдце:
1
Сину мій! повчання мого не забувай, і заповіді мої нехай зберігає серце твоє;
2
долготꙋ́ бо житїѧ̀ и҆ лѣ̑та жи́зни и҆ ми́ръ приложа́тъ тебѣ̀.
2
бо довготи днів, літ життя і миру вони додадуть тобі.
3
Ми́лѡстыни и҆ вѣ́ра да не ѡ҆скꙋдѣва́ютъ тебѣ̀: ѡ҆бложи́ же ѧ҆̀ на твое́й вы́и и҆ напишѝ ѧ҆̀ на скрижа́ли се́рдца твоегѡ̀: и҆ ѡ҆брѧ́щеши бл҃года́ть.
3
Милість і істина нехай не залишають тебе: обв’яжи ними шию твою, напиши їх на скрижалі серця твого,
4
И҆ промышлѧ́й дѡ́браѧ пред̾ гдⷭ҇емъ (бг҃омъ) и҆ человѣ́ки.
4
і знайдеш милість і благовоління в очах Бога і людей.
5
Бꙋ́ди оу҆пова́ѧ всѣ́мъ се́рдцемъ на бг҃а, ѡ҆ твое́й же премꙋ́дрости не возноси́сѧ:
5
Уповай на Господа всім серцем твоїм, і не покладайся на розум твій.
6
во всѣ́хъ пꙋте́хъ твои́хъ познава́й ю҆̀, да и҆справлѧ́етъ пꙋти̑ твоѧ̑.
6
У всіх путях твоїх пізнавай Його, і Він направить стежки твої.
7
Не бꙋ́ди мꙋ́дръ ѡ҆ себѣ̀: бо́йсѧ же бг҃а и҆ оу҆клонѧ́йсѧ ѿ всѧ́кагѡ ѕла̀:
7
Не будь мудрецем в очах твоїх; бійся Господа і віддаляйся від зла:
8
тогда̀ и҆сцѣле́нїе бꙋ́детъ тѣ́лꙋ твоемꙋ̀ и҆ оу҆врачева́нїе косте́мъ твои̑мъ.
8
це буде здоров’ям для тіла твого і споживою для кісток твоїх.
9
Чтѝ гдⷭ҇а ѿ пра́ведныхъ твои́хъ трꙋдѡ́въ и҆ нача́тки дава́й є҆мꙋ̀ ѿ твои́хъ плодѡ́въ пра́вды:
9
Шануй Господа від майна твого і від початків усіх прибутків твоїх,
10
да и҆спо́лнѧтсѧ жи̑тницы твоѧ̑ мно́жествомъ пшени́цы, вїно́ же точи̑ла твоѧ̑ да и҆сточа́ютъ.
10
і наповняться скарбниці твої до надлишку, і точила твої будуть переливатися новим вином.
11
Сы́не, не пренебрега́й наказа́нїѧ гдⷭ҇нѧ, нижѐ ѡ҆слабѣва́й ѿ негѡ̀ ѡ҆блича́емь:
11
Покарання Господнього, сину мій, не відкидай, і не тяготися викриванням Його;
12
є҆го́же бо лю́битъ гдⷭ҇ь, наказꙋ́етъ, бїе́тъ же всѧ́каго сы́на, є҆го́же прїе́млетъ.
12
бо кого любить Господь, того карає і благоволить до того, як батько до сина свого.
13
Бл҃же́нъ человѣ́къ, и҆́же ѡ҆брѣ́те премꙋ́дрость, и҆ сме́ртенъ, и҆́же оу҆вѣ́дѣ ра́зꙋмъ.
13
Блаженний муж, який здобув мудрість, і людина, яка придбала розум, —
14
Лꙋ́чше бо сїю̀ кꙋпова́ти, не́жели зла́та и҆ сребра̀ сокрѡ́вища:
14
тому що надбання її краще за придбання срібла, і прибутку від неї більше, ніж від золота:
15
честнѣ́йша же є҆́сть ка́менїй многоцѣ́нныхъ: не сопротивлѧ́етсѧ є҆́й ничто́же лꙋка́во, бл҃гозна́тна є҆́сть всѣ̑мъ приближа́ющымсѧ є҆́й: всѧ́ко же честно́е недосто́йно є҆ѧ̀ є҆́сть.
15
вона дорожче за дорогоцінне каміння; [ніяке зло не може противитися їй; вона добре відома всім, хто наближається до неї,] і ніщо з бажаного тобою не зрівняється з нею.
16
Долгота́ бо житїѧ̀ и҆ лѣ̑та жи́зни въ десни́цѣ є҆ѧ̀, въ шꙋ́йцѣ же є҆ѧ̀ бога́тство и҆ сла́ва: ѿ оу҆́стъ є҆ѧ̀ и҆схо́дитъ пра́вда, зако́нъ же и҆ ми́лость на ѧ҆зы́цѣ но́ситъ.
16
Довголіття — у правиці її, а в лівій (руці) у неї — багатство і слава; [з уст її виходить правда; закон і милість вона на язиці носить;]
17
Пꙋтїѐ є҆ѧ̀ пꙋтїѐ добрѝ, и҆ всѧ̑ стєзѝ є҆ѧ̀ ми̑рны.
17
путі її — путі приємні, і всі стежки її — мирні.
18
Дре́во живота̀ є҆́сть всѣ̑мъ держа́щымсѧ є҆ѧ̀, и҆ воскланѧ́ющымсѧ на ню̀, ꙗ҆́кѡ на гдⷭ҇а, тверда̀.
18
Вона — древо життя для тих, які здобувають її, — і блаженні, які зберігають її!
19
Бг҃ъ премⷣростїю ѡ҆снова̀ зе́млю, оу҆гото́ва же небеса̀ ра́зꙋмомъ:
19
Господь премудрістю заснував землю, небеса утвердив розумом;
20
въ чꙋ́вствѣ є҆гѡ̀ бє́здны разверзо́шасѧ, ѡ҆́блацы же и҆сточи́ша ро́сꙋ.
20
Його премудрістю розкрилися безодні, і хмари кроплять росою.
21
Сы́не, да не премине́ши, соблюди́ же мо́й совѣ́тъ и҆ мы́сль:
21
Сину мій! не випускай їх з очей твоїх; зберігай розсудливість і розважливість,
22
да жива̀ бꙋ́детъ дꙋша̀ твоѧ̀, и҆ блгⷣть бꙋ́детъ на твое́й вы́и: (*бꙋ́детъ же и҆сцѣле́нїе пло́темъ твои̑мъ и҆ оу҆врачева́нїе косте́мъ твои̑мъ:)
22
і вони будуть життям для душі твоєї і прикрасою для шиї твоєї.
23
да хо́диши надѣ́ѧсѧ въ ми́рѣ во всѣ́хъ пꙋте́хъ твои́хъ, нога́ же твоѧ̀ не по́ткнетсѧ.
23
Тоді безпечно підеш шляхом твоїм, і нога твоя не спіткнеться.
24
А҆́ще бо сѧ́деши, безбоѧ́зненъ бꙋ́деши, а҆́ще же поспи́ши, сла́достнѡ поспи́ши.
24
Коли ляжеш спати, — не будеш боятися; і коли заснеш, — сон твій приємним буде.
25
И҆ не оу҆бои́шисѧ стра́ха наше́дшагѡ, нижѐ оу҆стремле́нїѧ нечести́выхъ находѧ́щагѡ:
25
Не убоїшся несподіваного страху і пагуби від нечестивих, коли вона прийде;
26
гдⷭ҇ь бо бꙋ́детъ на всѣ́хъ пꙋте́хъ твои́хъ и҆ оу҆тверди́тъ но́гꙋ твою̀, да не поползне́шисѧ.
26
тому що Господь буде упованням твоїм і збереже ногу твою від уловлення.
27
Не ѿрецы́сѧ благотвори́ти тре́бꙋющемꙋ, є҆гда̀ и҆́мать рꙋка̀ твоѧ̀ помога́ти.
27
Не відмовляй у благодіянні нужденному, коли рука твоя в силі зробити його.
28
Не рцы̀: ѿше́дъ возврати́сѧ, и҆ заꙋ́тра да́мъ, си́льнꙋ тѝ сꙋ́щꙋ благотвори́ти: не вѣ́си бо, что̀ породи́тъ де́нь находѧ́й.
28
Не говори другові твоєму: «піди і прийди знову, і завтра я дам», коли ти маєш при собі. [Тому що ти не знаєш, що принесе прийдешній день.]
29
Не соплета́й на дрꙋ́га твоего̀ ѕла̀, прише́лца сꙋ́ща и҆ оу҆пова́юща на тѧ̀.
29
Не замишляй проти ближнього твого зла, коли він без побоювання живе з тобою.
30
Не враждꙋ́й на человѣ́ка тꙋ́не, да не что̀ на тѧ̀ содѣ́етъ ѕло́е.
30
Не сварися з людиною без причини, коли вона не зробила зла тобі.
31
Не стѧжѝ ѕлы́хъ мꙋже́й поноше́нїѧ, ни возревнꙋ́й пꙋтє́мъ и҆́хъ.
31
Не змагайся з людиною, яка чинить насилля, і не обирай жодного зі шляхів її;
32
Нечи́стъ бо пред̾ гдⷭ҇емъ всѧ́къ законопрестꙋ́пникъ и҆ съ првⷣными не сочетава́етсѧ.
32
тому що мерзота перед Господом розпусний, а з праведними у Нього спілкування.
33
Клѧ́тва гдⷭ҇нѧ въ домѣ́хъ нечести́выхъ, дворы́ же првⷣныхъ блгⷭ҇влѧ́ютсѧ.
33
Прокляття Господнє на домі нечестивого, а житло благочестивих Він благословляє.
34
Гдⷭ҇ь гѡ́рдымъ проти́витсѧ, смирє́ннымъ же дае́тъ блгⷣть.
34
Якщо з кощунників Він насміхається, то смиренним дає благодать.
35
Сла́вꙋ премꙋ́дрїи наслѣ́дѧтъ, нечести́вїи же вознесо́ша безче́стїе.
35
Мудрі успадковують славу, а нерозумні — ганьбу.