0

Ѱало́мъ дв҃дꙋ, а҃.

Псалом Давида (який у євреїв не надписаний)

¹

Бл҃же́нъ мꙋ́жъ, и҆́же не и҆́де на совѣ́тъ нечести́выхъ, и҆ на пꙋтѝ грѣ́шныхъ не ста̀, и҆ на сѣда́лищи гꙋби́телей не сѣ́де:

¹

Блажен муж, що не йде на раду нечестивих, і на путь грішників не стає, і на зборищі губителів не сидить.

²

но въ зако́нѣ гдⷭ҇ни во́лѧ є҆гѡ̀, и҆ въ зако́нѣ є҆гѡ̀ поꙋчи́тсѧ де́нь и҆ но́щь.

²

Але в Законі Господнім воля його, і Закону Його повчається день і ніч.

³

И҆ бꙋ́детъ ꙗ҆́кѡ дре́во насажде́ное при и҆схо́дищихъ во́дъ, є҆́же пло́дъ сво́й да́стъ во вре́мѧ своѐ, и҆ ли́стъ є҆гѡ̀ не ѿпаде́тъ: и҆ всѧ̑, є҆ли̑ка а҆́ще твори́тъ, оу҆спѣ́етъ.

³

І буде він як дерево, посаджене при витоках вод, що плоди свої дає в час свій і лист його не опадає, а все, що він робитиме, буде успішним.

⁴

Не та́кѡ нечести́вїи, не та́кѡ: но ꙗ҆́кѡ пра́хъ, є҆го́же возмета́етъ вѣ́тръ ѿ лица̀ землѝ.

⁴

Не так нечестиві, [не так]: вони як порох, що вітер змітає [з лиця землі].

⁵

Сегѡ̀ ра́ди не воскре́снꙋтъ нечести́вїи на сꙋ́дъ, нижѐ грѣ̑шницы въ совѣ́тъ првⷣныхъ.

⁵

Тому не встоять^* нечестиві на суді, і грішники на зібранні праведних.

⁶

Ꙗ҆́кѡ вѣ́сть гдⷭ҇ь пꙋ́ть првⷣныхъ, и҆ пꙋ́ть нечести́выхъ поги́бнетъ.

⁶

Бо знає Господь путь праведних, а путь нечестивих загине.