Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
0
А҆ллилꙋ́їа, р҃з҃і҃.
[Алилуя.]
1
И҆сповѣ́дайтесѧ гдⷭ҇еви, ꙗ҆́кѡ бл҃гъ, ꙗ҆́кѡ въ вѣ́къ млⷭ҇ть є҆гѡ̀.
1
Прославляйте Господа, бо Він благий, бо повіки милість Його.
2
Да рече́тъ оу҆́бѡ до́мъ і҆и҃левъ: ꙗ҆́кѡ бл҃гъ, ꙗ҆́кѡ въ вѣ́къ млⷭ҇ть є҆гѡ̀.
2
Нехай же промовить [дім] Ізраїлів, що Господь благий, і повіки милість Його.
3
Да рече́тъ оу҆́бѡ до́мъ а҆арѡ́нь: ꙗ҆́кѡ бл҃гъ, ꙗ҆́кѡ въ вѣ́къ млⷭ҇ть є҆гѡ̀.
3
Нехай говорить дім Ааронів, що Господь благий, і повіки милість Його.
4
Да рекꙋ́тъ оу҆́бѡ всѝ боѧ́щїисѧ гдⷭ҇а: ꙗ҆́кѡ бл҃гъ, ꙗ҆́кѡ въ вѣ́къ млⷭ҇ть є҆гѡ̀.
4
Нехай говорять всі, що бояться Господа, бо [Він благий,] і повіки милість Його.
5
Ѿ ско́рби призва́хъ гдⷭ҇а, и҆ оу҆слы́ша мѧ̀ въ простра́нство.
5
У скорботі взивав я до Господа, і Він почув мене і вивів мене на простір.
6
Гдⷭ҇ь мнѣ̀ помо́щникъ, и҆ не оу҆бою́сѧ: что̀ сотвори́тъ мнѣ̀ человѣ́къ;
6
Господь — мій помічник, і я не боюся, що зробить мені людина.
7
гдⷭ҇ь мнѣ̀ помо́щникъ, и҆ а҆́зъ воззрю̀ на врагѝ моѧ̑.
7
Господь — мій помічник, і я сміливо дивлюся на ворогів моїх.
8
Бл҃го є҆́сть надѣ́ѧтисѧ на гдⷭ҇а, не́жели надѣ́ѧтисѧ на человѣ́ка:
8
Краще уповати на Господа, аніж надіятися на людину.
9
бл҃го є҆́сть оу҆пова́ти на гдⷭ҇а, не́жели оу҆пова́ти на кнѧ̑зи.
9
Краще уповати на Господа, аніж покладатися на князів.
10
Всѝ ꙗ҆зы́цы ѡ҆быдо́ша мѧ̀, и҆ и҆́менемъ гдⷭ҇нимъ противлѧ́хсѧ и҆̀мъ:
10
Обступили й оточили мене, я ж іменем Господнім переміг їх.
11
ѡ҆быше́дше ѡ҆быдо́ша мѧ̀, и҆ и҆́менемъ гдⷭ҇нимъ противлѧ́хсѧ и҆̀мъ:
11
Оточили мене, але я іменем Господнім подолав їх,
12
ѡ҆быдо́ша мѧ̀ ꙗ҆́кѡ пче́лы со́тъ, и҆ разгорѣ́шасѧ ꙗ҆́кѡ ѻ҆́гнь въ те́рнїи: и҆ и҆́менемъ гдⷭ҇нимъ противлѧ́хсѧ и҆̀мъ.
12
обсіли мене, наче бджоли [соти], розгорілися, як вогонь у сухому терні, але я іменем Господнім подолав їх.
13
Ѿринове́нъ преврати́хсѧ па́сти, и҆ гдⷭ҇ь прїѧ́тъ мѧ̀.
13
Вони били мене, щоб я впав, але Господь підтримав мене,
14
Крѣ́пость моѧ̀ и҆ пѣ́нїе моѐ гдⷭ҇ь, и҆ бы́сть мѝ во спⷭ҇нїе.
14
Господь — моя сила і пісня моя, і став моїм спасінням.
15
Гла́съ ра́дости и҆ спⷭ҇нїѧ въ селе́нїихъ првⷣныхъ: десни́ца гдⷭ҇нѧ сотворѝ си́лꙋ.
15
Голос радости і спасіння в оселях праведників. Правиця Господня дає їм силу,
16
Десни́ца гдⷭ҇нѧ вознесе́ мѧ, десни́ца гдⷭ҇нѧ сотворѝ си́лꙋ.
16
правиця Господня піднесла мене, правиця Господня дала мені силу.
17
Не оу҆мрꙋ̀, но жи́въ бꙋ́дꙋ и҆ повѣ́мъ дѣла̀ гдⷭ҇нѧ.
17
Не умру, а житиму і повідатиму про діла Господні.
18
Наказꙋ́ѧ наказа́ мѧ гдⷭ҇ь, сме́рти же не предаде́ мѧ.
18
Караючи, покарав мене Господь, але смерті не віддав мене.
19
Ѿве́рзите мнѣ̀ врата̀ пра́вды: вше́дъ въ нѧ̀, и҆сповѣ́мсѧ гдⷭ҇еви.
19
Відчиніть мені врата правди, і я ввійду ними і прославлю Господа.
20
Сїѧ̑ врата̀ гдⷭ҇нѧ: првⷣнїи вни́дꙋтъ въ нѧ̀.
20
Ось врата Господні; праведні увійдуть ними.
21
И҆сповѣ́мсѧ тебѣ̀, ꙗ҆́кѡ оу҆слы́шалъ мѧ̀ є҆сѝ и҆ бы́лъ є҆сѝ мнѣ̀ во спⷭ҇нїе.
21
Прославляю Тебе, Господи, що Ти почув мене і став моїм спасінням.
22
Ка́мень, є҆го́же небрего́ша зи́ждꙋщїи, се́й бы́сть во главꙋ̀ оу҆́гла:
22
Камінь, що занедбали будівничі, став в основу (наріжним каменем).
23
ѿ гдⷭ҇а бы́сть се́й, и҆ є҆́сть ди́венъ во ѻ҆чесѣ́хъ на́шихъ.
23
Від Господа це сталося, і дивне воно в очах наших.
24
Се́й де́нь, є҆го́же сотворѝ гдⷭ҇ь, возра́дꙋемсѧ и҆ возвесели́мсѧ въ ѻ҆́нь.
24
Цей день, його ж створив Господь, радіймо й веселімось в нім.
25
Ѽ, гдⷭ҇и, сп҃си́ же, ѽ, гдⷭ҇и, поспѣши́ же.
25
О Господи! Спаси, о Господи! Допоможи.
26
Блгⷭ҇ве́нъ грѧды́й во и҆́мѧ гдⷭ҇не: благослови́хомъ вы̀ и҆з̾ до́мꙋ гдⷭ҇нѧ.
26
Благословен, хто йде в ім’я Господнє. Благословляємо вас із дому Господнього.
27
Бг҃ъ гдⷭ҇ь, и҆ ꙗ҆ви́сѧ на́мъ: соста́вите пра́здникъ во оу҆чаща́ющихъ до рѡ́гъ ѻ҆лтаре́выхъ.
27
Бог Господь і явився нам. Вчиніть свято, несіть жертви до Жертовника Господнього.
28
Бг҃ъ мо́й є҆сѝ ты̀, и҆ и҆сповѣ́мсѧ тебѣ̀: бг҃ъ мо́й є҆сѝ ты̀, и҆ вознесꙋ́ тѧ: и҆сповѣ́мсѧ тебѣ̀, ꙗ҆́кѡ оу҆слы́шалъ мѧ̀ є҆сѝ и҆ бы́лъ є҆сѝ мнѣ̀ во спⷭ҇нїе.
28
Ти — Бог мій, буду хвалити Тебе. Ти Бог мій, [буду славити Тебе. Бо Ти почув мене і став моїм спасінням].
29
И҆сповѣ́дайтесѧ гдⷭ҇еви, ꙗ҆́кѡ бл҃гъ, ꙗ҆́кѡ въ вѣ́къ млⷭ҇ть є҆гѡ̀.
29
Прославляйте Господа, бо Він благий, бо повіки милість Його.
1001
Сла́ва:
Слава…