Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
0
Пѣ́снь степе́ней, р҃л҃а҃.
Пісня ступенів.
1
Помѧнѝ, гдⷭ҇и, дв҃да и҆ всю̀ кро́тость є҆гѡ̀:
1
Пом’яни, Господи, Давида і всю лагідність його.
2
ꙗ҆́кѡ клѧ́тсѧ гдⷭ҇еви, ѡ҆бѣща́сѧ бг҃ꙋ і҆а́кѡвлю:
2
Як він присягався Господу, давав обітниці Богу Якова:
3
а҆́ще вни́дꙋ въ селе́нїе до́мꙋ моегѡ̀, и҆лѝ взы́дꙋ на ѻ҆́дръ посте́ли моеѧ̀:
3
«Не ввійду в світлицю дому мого, не ляжу на постіль мою,
4
а҆́ще да́мъ со́нъ ѻ҆чи́ма мои́ма, и҆ вѣ́ждома мои́ма дрема́нїе, и҆ поко́й скранїа́ма мои́ма:
4
не дам заснути очам моїм і задрімати повікам моїм;
5
до́ндеже ѡ҆брѧ́щꙋ мѣ́сто гдⷭ҇еви, селе́нїе бг҃ꙋ і҆а́кѡвлю.
5
не заспокоюся, поки не знайду оселі для Господа, дому для Бога Якова».
6
Сѐ, слы́шахомъ ѧ҆̀ во є҆ѵфра́ѳѣ, ѡ҆брѣто́хомъ ѧ҆̀ въ полѧ́хъ дꙋбра́вы:
6
Ось ми чули про Нього в Єфрафі, знайшли Його на полях Іарима.
7
вни́демъ въ селє́нїѧ є҆гѡ̀, поклони́мсѧ на мѣ́сто, и҆дѣ́же стоѧ́стѣ но́зѣ є҆гѡ̀.
7
Ходімо в оселі Його, поклонімося підніжжю ніг Його.
8
Воскрⷭ҇нѝ, гдⷭ҇и, въ поко́й тво́й, ты̀ и҆ кївѡ́тъ ст҃ы́ни твоеѧ̀.
8
Воскресни, Господи, у спокій Твій, Ти і кивот святині Твоєї.
9
Сщ҃е́нницы твоѝ ѡ҆блекꙋ́тсѧ пра́вдою, и҆ прпⷣбнїи твоѝ возра́дꙋютсѧ.
9
Священики Твої зодягнуться в правду, і преподобні Твої зрадіють.
10
Дв҃да ра́ди раба̀ твоегѡ̀, не ѿвратѝ лицѐ пома́заннагѡ твоегѡ̀.
10
Ради Давида, раба Твого, не відверни лиця від помазаника Твого.
11
Клѧ́тсѧ гдⷭ҇ь дв҃дꙋ и҆́стиною, и҆ не ѿве́ржетсѧ є҆ѧ̀: ѿ плода̀ чре́ва твоегѡ̀ посаждꙋ̀ на престо́лѣ твое́мъ.
11
Клявся Господь Давиду істиною і не зречеться її: «Із синів роду твого посаджу на престолі твоїм.
12
А҆́ще сохранѧ́тъ сы́нове твоѝ завѣ́тъ мо́й и҆ свидѣ̑нїѧ моѧ̑ сїѧ̑, и҆̀мже наꙋчꙋ̀ ѧ҆̀, и҆ сы́нове и҆́хъ до вѣ́ка сѧ́дꙋтъ на престо́лѣ твое́мъ.
12
А коли сини твої зберігатимуть завіт Мій і повеління Мої, яких Я навчу їх, то й сини їхні навіки сидітимуть на престолі твоїм».
13
Ꙗ҆́кѡ и҆збра̀ гдⷭ҇ь сїѡ́на, и҆зво́ли и҆̀ въ жили́ще себѣ̀.
13
Вибрав Господь Сион, забажав [його] на оселю для Себе.
14
Се́й поко́й мо́й во вѣ́къ вѣ́ка, здѣ̀ вселю́сѧ, ꙗ҆́кѡ и҆зво́лихъ и҆̀.
14
«Це місце спокою Мого повік віку, сказав Господь, тут оселюся, бо Я полюбив його.
15
Лови́твꙋ є҆гѡ̀ блгⷭ҇влѧ́ѧй блгⷭ҇влю̀, ни́щыѧ є҆гѡ̀ насы́щꙋ хлѣ̑бы:
15
Поживу його Я, благословляючи, благословлю, і вбогих його Я нагодую хлібом.
16
сщ҃е́нники є҆гѡ̀ ѡ҆блекꙋ̀ во спⷭ҇нїе, и҆ прпⷣбнїи є҆гѡ̀ ра́достїю возра́дꙋютсѧ.
16
Священиків його Я зодягну в спасіння, і праведні його будуть радіти радістю.
17
Та́мѡ возращꙋ̀ ро́гъ дв҃дови, оу҆гото́вахъ свѣти́лникъ пома́занномꙋ моемꙋ̀.
17
Там Я вирощу спасіння Давидові, поставлю світильник помазанику Моєму.
18
Врагѝ є҆гѡ̀ ѡ҆блекꙋ̀ стꙋдо́мъ, на не́мъ же процвѣте́тъ ст҃ы́нѧ моѧ̀.
18
Ворогів його осоромлю Я, на ньому ж розцвіте святиня Моя».