Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
0
Ѱало́мъ дв҃дꙋ, къ голїа́ѳꙋ, р҃м҃г҃.
Псалом Давида. [Проти Голіафа.]
1
Блгⷭ҇ве́нъ гдⷭ҇ь бг҃ъ мо́й, наꙋча́ѧй рꙋ́цѣ моѝ на ѡ҆полче́нїе, пе́рсты моѧ̑ на бра́нь.
1
Благословенний Господь Бог мій, що навчає руки мої до боротьби і пальці мої до битви.
2
Млⷭ҇ть моѧ̀ и҆ прибѣ́жище моѐ, застꙋ́пникъ мо́й и҆ и҆зба́витель мо́й, защи́титель мо́й, и҆ на него̀ оу҆пова́хъ: повинꙋ́ѧй лю́ди моѧ̑ под̾ мѧ̀.
2
Він — милість моя і охорона моя; твердиня моя і Спаситель мій; Він — щит мій, і я надіюся на Нього; Він прихиляє народ мій до мене.
3
Гдⷭ҇и, что̀ є҆́сть человѣ́къ, ꙗ҆́кѡ позна́лсѧ є҆сѝ є҆мꙋ̀; и҆лѝ сы́нъ человѣ́чь, ꙗ҆́кѡ вмѣнѧ́еши є҆гѡ̀;
3
Господи! Що таке людина, що Ти виявляєш їй Себе, і сини людські, що Ти піклуєшся про них?
4
Человѣ́къ сꙋетѣ̀ оу҆подо́бисѧ: дні́е є҆гѡ̀ ꙗ҆́кѡ сѣ́нь прехо́дѧтъ.
4
Людина — як подих вітру; дні її — як тінь, що зникає.
5
Гдⷭ҇и, преклонѝ нб҃са̀, и҆ сни́ди: косни́сѧ гора́мъ, и҆ воздымѧ́тсѧ:
5
Господи! Прихили небо Твоє і зійди; торкнися гір — і з них піде дим.
6
блеснѝ мо́лнїю, и҆ разжене́ши ѧ҆̀: послѝ стрѣ́лы твоѧ̑, и҆ смѧте́ши ѧ҆̀.
6
Блисни блискавкою — і розжени ворогів моїх; пусти стріли Твої — і розвій їх.
7
Послѝ рꙋ́кꙋ твою̀ съ высоты̀, и҆зми́ мѧ и҆ и҆зба́ви мѧ̀ ѿ во́дъ мно́гихъ, и҆з̾ рꙋкѝ сынѡ́въ чꙋжди́хъ,
7
Простягни руку Твою з висоти, визволи мене і спаси мене з вод великих, — з руки синів чужих,
8
и҆́хже оу҆ста̀ глаго́лаша сꙋетꙋ̀, и҆ десни́ца и҆́хъ десни́ца непра́вды.
8
що їх уста говорять марноту, а правиця їхня повна неправди.
9
Бж҃е, пѣ́снь но́вꙋ воспою̀ тебѣ̀, во ѱалти́ри десѧтострꙋ́ннѣмъ пою̀ тебѣ̀:
9
Боже! Нову пісню Тобі співаю; на десятиструннім псалтирі буду співати Тобі,
10
даю́щемꙋ спⷭ҇нїе царє́мъ, и҆збавлѧ́ющемꙋ дв҃да раба̀ своего̀ ѿ меча̀ лю́та.
10
бо Ти даєш спасіння царям; визволив Давида, раба Твого, від меча лютого.
11
И҆зба́ви мѧ̀ и҆ и҆зми́ мѧ и҆з̾ рꙋкѝ сынѡ́въ чꙋжди́хъ, и҆́хже оу҆ста̀ глаго́лаша сꙋетꙋ̀, и҆ десни́ца и҆́хъ десни́ца непра́вды:
11
Визволи мене і спаси мене від руки синів чужих, що їхні уста говорять марноту, а правиця їхня повна неправди.
12
и҆́хже сы́нове и҆́хъ ꙗ҆́кѡ новосаждє́нїѧ водрꙋжє́наѧ въ ю҆́ности свое́й, дщє́ри и҆́хъ оу҆до́брєны, преꙋкра́шєны ꙗ҆́кѡ подо́бїе хра́ма:
12
Нехай сини наші будуть як розквітлі рослини у молодості своїй; і дочки наші нехай будуть прибрані й прикрашені, як стовп у царських палатах.
13
храни̑лища и҆́хъ и҆спо́лнєна, ѿрыга̑ющаѧ ѿ сегѡ̀ въ сїѐ: ѻ҆́вцы и҆́хъ многоплѡ́дны, мно́жащыѧсѧ во и҆схо́дищихъ свои́хъ: воло́ве и҆́хъ то́лсти:
13
Нехай житниці наші будуть повні і всяким хлібом багаті. Нехай множаться тисячами вівці на пасовищах наших.
14
нѣ́сть паде́нїѧ ѡ҆пло́тꙋ, нижѐ прохо́да, нижѐ во́плѧ въ сто́гнахъ и҆́хъ.
14
Нехай воли наші будуть ситі, і не буде ні розкрадання, ні пропажі, ні стогону на вулицях наших.
15
Оу҆бл҃жи́ша лю́ди, и҆̀мже сїѧ̑ сꙋ́ть: бл҃же́ни лю́дїе, и҆̀мже гдⷭ҇ь бг҃ъ и҆́хъ.
15
Блаженний народ, у якого все це є. Блаженний народ, у якого Господь — Бог його.