Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Въ коне́цъ, сынѡ́въ коре́овыхъ, въ ра́зꙋмъ, ѱало́мъ, м҃г҃.
1
В коне́ць, сино́в Коре́йових, в ра́зум, псало́м, 43.
2
Бж҃е, оу҆ши́ма на́шима оу҆слы́шахомъ, и҆ ѻ҆тцы̀ на́ши возвѣсти́ша на́мъ дѣ́ло, є҆́же содѣ́лалъ є҆сѝ во дне́хъ и҆́хъ, во дне́хъ дре́внихъ.
2
Бо́же, уши́ма на́шима усли́шахом, і отці́ на́ші возвісти́ша нам ді́ло, є́же соді́лал єси́ во днех їх, во днех дре́вніх.
3
Рꙋка̀ твоѧ̀ ꙗ҆зы́ки потребѝ, и҆ насади́лъ ѧ҆̀ є҆сѝ: ѡ҆ѕло́билъ є҆сѝ лю́ди и҆ и҆згна́лъ є҆сѝ ѧ҆̀.
3
Рука́ Твоя́ язи́ки потреби́, і насади́л я єси́; озло́бил єси́ лю́ди і ізгна́л єси́ я.
4
Не бо мече́мъ свои́мъ наслѣ́диша зе́млю, и҆ мы́шца и҆́хъ не спасѐ и҆́хъ, но десни́ца твоѧ̀ и҆ мы́шца твоѧ̀ и҆ просвѣще́нїе лица̀ твоегѡ̀, ꙗ҆́кѡ бл҃говоли́лъ є҆сѝ въ ни́хъ.
4
Не бо мече́м свої́м наслі́диша зе́млю, і ми́шця їх не спасе́ їх, но десни́ця Твоя́ і ми́шця Твоя́ і просвіще́ніє лиця́ Твоєго́, я́ко благоволи́л єси́ в них.
5
Ты̀ є҆сѝ са́мъ цр҃ь мо́й и҆ бг҃ъ мо́й, заповѣ́даѧй спасє́нїѧ і҆а̑кѡвлѧ.
5
Ти єси́ Сам Цар мой і Бог мой, запові́даяй спасе́нія Іа́ковля.
6
Ѡ҆ тебѣ̀ врагѝ на́шѧ и҆збоде́мъ рѡ́ги, и҆ ѡ҆ и҆́мени твое́мъ оу҆ничижи́мъ востаю́щыѧ на ны̀.
6
О Тебі́ враги́ на́ша ізбоде́м ро́ги, і о і́мені Твоє́м уничижи́м востаю́щия на ни.
7
Не на лꙋ́къ бо мо́й оу҆пова́ю, и҆ ме́чь мо́й не спасе́тъ менѐ:
7
Не на лук бо мой упова́ю, і меч мой не спасе́ть мене́;
8
спⷭ҇лъ бо є҆сѝ на́съ ѿ стꙋжа́ющихъ на́мъ, и҆ ненави́дѧщихъ на́съ посрами́лъ є҆сѝ.
8
спасл бо єси́ нас от стужа́ющих нам, і ненави́дящих нас посрами́л єси́.
9
Ѡ҆ бз҃ѣ похва́лимсѧ ве́сь де́нь, и҆ ѡ҆ и҆́мени твое́мъ и҆сповѣ́мысѧ во вѣ́къ.
9
О Бо́зі похва́лимся весь день, і о і́мені Твоє́м іспові́мися во вік.
10
Нн҃ѣ же ѿри́нꙋлъ є҆сѝ и҆ посрами́лъ є҆сѝ на́съ, и҆ не и҆зы́деши, бж҃е, въ си́лахъ на́шихъ.
10
Ни́ні же отри́нул єси́ і посрами́л єси́ нас, і не ізи́деши, Бо́же, в си́лах на́ших.
11
Возврати́лъ є҆сѝ на́съ вспѧ́ть при вразѣ́хъ на́шихъ, и҆ ненави́дѧщїи на́съ расхища́хꙋ себѣ̀.
11
Возврати́л єси́ нас всп'ять при вразі́х на́ших, і ненави́дящії нас расхища́ху себі́.
12
Да́лъ є҆сѝ на́съ ꙗ҆́кѡ ѻ҆́вцы снѣ́ди, и҆ во ꙗ҆зы́цѣхъ разсѣ́ѧлъ ны̀ є҆сѝ.
12
Дал єси́ нас, я́ко о́вці, сні́ди і во язи́ціх разсі́ял ни єси́.
13
Ѿда́лъ є҆сѝ лю́ди твоѧ̑ без̾ цѣны̀, и҆ не бѣ̀ мно́жество въ восклица́нїихъ на́шихъ.
13
Отда́л єси́ лю́ди Твоя́ без ціни́, і не бі мно́жество в восклица́ніїх на́ших.
14
Положи́лъ є҆сѝ на́съ поноше́нїе сосѣ́дѡмъ на́шымъ, подражне́нїе и҆ порꙋга́нїе сꙋ́щымъ ѡ҆́крестъ на́съ.
14
Положи́л єси́ нас поноше́ніє сосі́дом на́шим, подражне́ніє і поруга́ніє су́щим о́крест нас.
15
Положи́лъ є҆сѝ на́съ въ при́тчꙋ во ꙗ҆зы́цѣхъ, покива́нїю главы̀ въ лю́дехъ.
15
Положи́л єси́ нас в при́тчу во язи́ціх, покива́нію глави́ в лю́дех.
16
Ве́сь де́нь сра́мъ мо́й предо мно́ю є҆́сть, и҆ стꙋ́дъ лица̀ моегѡ̀ покры́ мѧ,
16
Весь день срам мой предо мно́ю єсть, і студ лиця́ моєго́ покри́ м'я,
17
ѿ гла́са поноша́ющагѡ и҆ ѡ҆клевета́ющагѡ, ѿ лица̀ вра́жїѧ и҆ и҆згонѧ́щагѡ.
17
от гла́са поноша́ющаго і оклевета́ющаго, от лиця́ вра́жия і ізгоня́щаго.
18
Сїѧ̑ всѧ̑ прїидо́ша на ны̀, и҆ не забы́хомъ тебє̀, и҆ не непра́вдовахомъ въ завѣ́тѣ твое́мъ,
18
Сія́ вся прийдо́ша на ни, і не заби́хом Тебе́, і не непра́вдовахом в заві́ті Твоє́м,
19
и҆ не ѿстꙋпѝ вспѧ́ть се́рдце на́ше: и҆ оу҆клони́лъ є҆сѝ стезѝ на́шѧ ѿ пꙋтѝ твоегѡ̀,
19
і не отступи́ всп'ять се́рдце на́ше; і уклони́л єси́ стезі́ на́ша от путі́ Твоєго́,
20
ꙗ҆́кѡ смири́лъ є҆сѝ на́съ на мѣ́стѣ ѡ҆ѕлобле́нїѧ, и҆ прикры́ ны сѣ́нь сме́ртнаѧ.
20
я́ко смири́л єси́ нас на мі́сті озлобле́нія, і прикри́ ни сінь сме́ртная.
21
А҆́ще забы́хомъ и҆́мѧ бг҃а на́шегѡ, и҆ а҆́ще воздѣ́хомъ рꙋ́ки на́шѧ къ бо́гꙋ чꙋжде́мꙋ,
21
А́ще заби́хом і́м'я Бо́га на́шего, і а́ще возді́хом ру́ки на́ша к бо́гу чужде́му,
22
не бг҃ъ ли взы́щетъ си́хъ; то́й бо вѣ́сть та̑йнаѧ се́рдца.
22
не Бог ли взи́щеть сих? Той бо вість та́йная се́рдця.
23
Занѐ тебє̀ ра́ди оу҆мерщвлѧ́емсѧ ве́сь де́нь, вмѣни́хомсѧ ꙗ҆́кѡ ѻ҆́вцы заколе́нїѧ.
23
Зане́ Тебе́ ра́ди умерщвля́ємся весь день, вміни́хомся, я́ко о́вці заколе́нія.
24
Воста́ни, вскꙋ́ю спи́ши, гдⷭ҇и; воскрⷭ҇нѝ, и҆ не ѿри́ни до конца̀.
24
Воста́ни, вску́ю спи́ши, Го́споди? Воскресни́, і не отри́ни до конця́.
25
Вскꙋ́ю лицѐ твоѐ ѿвраща́еши; забыва́еши нищетꙋ̀ на́шꙋ и҆ ско́рбь на́шꙋ;
25
Вску́ю лице́ Твоє́ отвраща́єши? Забива́єши нищету́ на́шу і скорб на́шу?
26
Ꙗ҆́кѡ смири́сѧ въ пе́рсть дꙋша̀ на́ша, прильпѐ землѝ оу҆тро́ба на́ша.
26
Я́ко смири́ся в персть душа́ на́ша, прильпе́ землі́ утро́ба на́ша.
27
Воскрⷭ҇нѝ, гдⷭ҇и, помозѝ на́мъ, и҆ и҆зба́ви на́съ и҆́мене ра́ди твоегѡ̀.
27
Воскресни́, Го́споди, помози́ нам і ізба́ви нас і́мене ра́ди Твоєго́.