Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Ѱало́мъ дв҃дꙋ, є҆го́же воспѣ́тъ гдⷭ҇еви ѡ҆ словесѣ́хъ хꙋсі́евыхъ, сы́на і҆емені́ина, з҃.
1
Плачевна пісня Давида, яку він співав Господу з приводу Хуса, сина Веніамінового.
2
Гдⷭ҇и бж҃е мо́й, на тѧ̀ оу҆пова́хъ, сп҃си́ мѧ ѿ всѣ́хъ гонѧ́щихъ мѧ̀ и҆ и҆зба́ви мѧ̀:
2
Господи, Боже мій! Я на Тебе надіюся, спаси мене і від усіх гонителів моїх визволи мене.
3
да не когда̀ похи́титъ ꙗ҆́кѡ ле́въ дꙋ́шꙋ мою̀, не сꙋ́щꙋ и҆збавлѧ́ющꙋ, нижѐ спаса́ющꙋ.
3
Щоб ворог не схопив, як лев, душу мою, коли нема визволителя [і спасителя].
4
Гдⷭ҇и бж҃е мо́й, а҆́ще сотвори́хъ сїѐ, а҆́ще є҆́сть непра́вда въ рꙋкꙋ̀ моє́ю,
4
Господи, Боже мій! Якщо я вчинив щось недобре, якщо є неправда в руках моїх,
5
а҆́ще возда́хъ воздаю́щымъ мѝ ѕла̑, да ѿпадꙋ̀ оу҆̀бо ѿ вра̑гъ мои́хъ то́щъ:
5
якщо я відплатив злом приятелям моїм або чинив зло тому, хто без причини ворогував проти мене,
6
да пожене́тъ оу҆́бѡ вра́гъ дꙋ́шꙋ мою̀, и҆ да пости́гнетъ, и҆ попере́тъ въ зе́млю живо́тъ мо́й, и҆ сла́вꙋ мою̀ въ пе́рсть всели́тъ.
6
то нехай ворог переслідує душу мою, нехай настигне її, втопче в землю життя моє і славу мою кине в порох.
7
Воскрⷭ҇нѝ, гдⷭ҇и, гнѣ́вомъ твои́мъ, вознеси́сѧ въ конца́хъ вра̑гъ твои́хъ, и҆ воста́ни, гдⷭ҇и бж҃е мо́й, повелѣ́нїемъ, и҆́мже заповѣ́далъ є҆сѝ,
7
Встань, Господи, у гніві Твоїм, піднесися проти лютування ворогів моїх. Устань, Господи, Боже мій, на суд, що заповідав Ти.
8
и҆ со́нмъ люді́й ѡ҆бы́детъ тѧ̀: и҆ ѡ҆ то́мъ на высотꙋ̀ ѡ҆брати́сѧ.
8
І сонм народів оточить Тебе, над ним високо піднесись.
9
Гдⷭ҇ь сꙋ́дитъ лю́демъ: сꙋди́ ми, гдⷭ҇и, по пра́вдѣ мое́й и҆ по неѕло́бѣ мое́й на мѧ̀.
9
Господь судить народи. Суди мене, Господи, за правдою моєю і за невинністю моєю.
10
Да сконча́етсѧ ѕло́ба грѣ́шныхъ, и҆ и҆спра́виши првⷣнаго, и҆спыта́ѧй сердца̀ и҆ оу҆трѡ́бы, бж҃е, првⷣнѡ.
10
Нехай припиниться злоба грішних, а праведника підкріпи, бо Ти, Боже праведний, знаєш серця й думки.
11
По́мощь моѧ̀ ѿ бг҃а, сп҃са́ющагѡ пра̑выѧ се́рдцемъ.
11
Поміч моя від Бога, Який спасає праведних серцем.
12
Бг҃ъ сꙋди́тель првⷣнъ, и҆ крѣ́покъ, и҆ долготерпѣли́въ, и҆ не гнѣ́въ наводѧ́й на всѧ́къ де́нь.
12
Бог — Суддя праведний, [непохитний, довготерпеливий] і не посилає гніву щодня.
13
А҆́ще не ѡ҆братите́сѧ, ѻ҆рꙋ́жїе своѐ ѡ҆чи́ститъ, лꙋ́къ сво́й напрѧжѐ, и҆ оу҆гото́ва и҆̀,
13
Коли ж хто не кається, Він гострить меч Свій, готує зброю Свою і направляє на нього.
14
и҆ въ не́мъ оу҆гото́ва сосꙋ́ды смє́ртныѧ, стрѣ́лы своѧ̑ сгара́ємымъ содѣ́ла.
14
Готує для нього лук; стріли Свої робить палючими.
15
Сѐ, болѣ̀ непра́вдою, зача́тъ болѣ́знь и҆ родѝ беззако́нїе:
15
Ось нечестивий захворів на неправду, зачав злобу і породив беззаконня.
16
ро́въ и҆зры̀ и҆ и҆скопа̀ и҆̀, и҆ паде́тъ въ ꙗ҆́мꙋ, ю҆́же содѣ́ла.
16
Копав яму, і викопав її, і впав у ту яму, яку сам приготував.
17
Ѡ҆брати́тсѧ болѣ́знь є҆гѡ̀ на главꙋ̀ є҆гѡ̀, и҆ на ве́рхъ є҆гѡ̀ непра́вда є҆гѡ̀ сни́детъ.
17
І повернеться злоба його на голову його, і неправда його на тім’я його впаде.
18
И҆сповѣ́мсѧ гдⷭ҇еви по пра́вдѣ є҆гѡ̀ и҆ пою̀ и҆́мени гдⷭ҇а вы́шнѧгѡ.
18
Прославлятиму Господа за правду Його і величатиму ім’я Господа Всевишнього.