Звичайний друк
Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
Друкувати / зберегти PDF
Закрити
Ѱало́мъ ѻ҃ѳ
Церковнослов'янською (unicode)
Українською (п. Філарета)
1
Въ коне́цъ, ѡ҆ и҆змѣ́ншихсѧ, свидѣ́нїе а҆са́фꙋ, ѱало́мъ о҃ѳ҃.
1
Начальнику хору. На музичному
інструменті
шошанним-едуф. Псалом Асафа.
2
Пасы́й і҆и҃лѧ вонмѝ: наставлѧ́ѧй ꙗ҆́кѡ ѻ҆вча̀ і҆ѡ́сифа, сѣдѧ́й на херꙋві́мѣхъ, ꙗ҆ви́сѧ:
2
Пастирю Ізраїля, поглянь! Ти, Який водив Йосифа, наче ягня, і сидиш на херувимах, явися.
3
пред̾ є҆фре́момъ и҆ венїамі́номъ и҆ манассі́емъ воздви́гни си́лꙋ твою̀, и҆ прїидѝ во є҆́же спⷭ҇тѝ на́съ.
3
Перед Єфремом, Веніаміном, Манассією, Господи, піднеси силу Твою і прийди, спаси нас.
4
Бж҃е, ѡ҆брати́ ны, и҆ просвѣтѝ лицѐ твоѐ, и҆ спасе́мсѧ.
4
Боже, наверни нас, осяй нас світлом лиця Твого, і ми спасемося.
5
Гдⷭ҇и бж҃е си́лъ, доко́лѣ гнѣ́ваешисѧ на моли́твꙋ ра̑бъ твои́хъ;
5
Господи, Боже Сил! Доки будеш гніватися на молитву рабів Твоїх?
6
Напита́еши на́съ хлѣ́бомъ сле́знымъ, и҆ напои́ши на́съ слеза́ми въ мѣ́рꙋ.
6
Ти наситив нас хлібом слізним і напоїв нас сльозами великою мірою.
7
Положи́лъ є҆сѝ на́съ въ прерѣка́нїе сосѣ́дѡмъ на́шымъ, и҆ вразѝ на́ши подражни́ша ны̀.
7
Ти поклав нас на осудження сусідам нашим, і вороги наші знущаються
з нас
.
8
Гдⷭ҇и бж҃е си́лъ, ѡ҆брати́ ны, и҆ просвѣтѝ лицѐ твоѐ, и҆ спасе́мсѧ.
8
Господи Боже Сил! Наверни нас, осяй нас світлом лиця Твого, і ми спасемося.
9
Вїногра́дъ и҆з̾ є҆гѵ́пта прене́слъ є҆сѝ: и҆згна́лъ є҆сѝ ꙗ҆зы́ки, и҆ насади́лъ є҆сѝ и҆̀:
9
З Єгипту приніс Ти, Господи, виноградну лозу, прогнав народи і насадив її.
10
пꙋтесотвори́лъ є҆сѝ пред̾ ни́мъ, и҆ насади́лъ є҆сѝ корє́нїѧ є҆гѡ̀, и҆ и҆спо́лни зе́млю.
10
Ти очистив місце для неї, зміцнив коріння її і вона заповнила землю.
11
Покры̀ го́ры сѣ́нь є҆гѡ̀, и҆ вѣ̑твїѧ є҆гѡ̀ ке́дры бж҃їѧ:
11
Гори покрилися тінню її, і віття її стало як у кедрів Божих.
12
прострѐ ро́зги є҆гѡ̀ [своѧ̑] до мо́рѧ, и҆ да́же до рѣ́къ ѿра̑сли є҆гѡ̀ [своѧ̑].
12
Вона простягла паростки свої аж до моря, і віття свої — до ріки (Євфрату).
13
Вскꙋ́ю низложи́лъ є҆сѝ ѡ҆пло́тъ є҆гѡ̀, и҆ ѡ҆б̾има́ютъ и҆̀ всѝ мимоходѧ́щїи пꙋте́мъ;
13
Навіщо зруйнував Ти огорожу навкруги виноградника цього? Обриває його кожний, хто йде дорогою.
14
Ѡ҆зоба̀ и҆̀ ве́прь ѿ дꙋбра́вы, и҆ оу҆едине́нный ди́вїй поѧдѐ и҆̀.
14
Підриває коріння його вепр лісовий, і дикий звір пожирає його.
15
Бж҃е си́лъ, ѡ҆брати́сѧ оу҆̀бо, и҆ при́зри съ нб҃сѐ и҆ ви́ждь, и҆ посѣтѝ вїногра́дъ се́й:
15
Боже Сил, обернися! Споглянь з небес, Боже, і подивись! Завітай у виноградник цей.
16
и҆ совершѝ и҆̀, є҆го́же насадѝ десни́ца твоѧ̀, и҆ на сы́на человѣ́ческаго, є҆го́же оу҆крепи́лъ є҆сѝ себѣ̀.
16
І охорони його, бо його насадила правиця Твоя і сина людського, якого Ти виростив для Себе.
17
Пожже́нъ ѻ҆гне́мъ и҆ раско́панъ: ѿ запреще́нїѧ лица̀ твоегѡ̀ поги́бнꙋтъ.
17
Спалено його вогнем і порубано його; від грізного погляду лиця Твого загинуть.
18
Да бꙋ́детъ рꙋка̀ твоѧ̀ на мꙋ́жа десни́цы твоеѧ̀ и҆ на сы́на человѣ́ческаго, є҆го́же оу҆крѣпи́лъ є҆сѝ себѣ̀,
18
Але нехай буде рука Твоя над мужем правиці Твоєї, і над сином людським, якого Ти укріпив для Себе.
19
и҆ не ѿстꙋ́пимъ ѿ тебє̀: ѡ҆живи́ши ны̀, и҆ и҆́мѧ твоѐ призове́мъ.
19
А ми не відступимо від Тебе. Оживи нас, і ми будемо призивати ім’я Твоє.
20
Гдⷭ҇и бж҃е си́лъ, ѡ҆брати́ ны, и҆ просвѣтѝ лицѐ твоѐ, и҆ спасе́мсѧ.
20
Господи Боже Сил! Наверни нас, осяй нас світлом лиця Твого, і ми спасемося.
Для підготовки друку потрібно ввімкнути JavaScript у браузері.