Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
0
Ѱало́мъ дв҃дꙋ, въ четве́ртый сꙋббѡ́ты, ч҃г҃.
[Псалом Давида в четвертий день тижня.]
1
Бг҃ъ ѿмще́нїй гдⷭ҇ь, бг҃ъ ѿмще́нїй не ѡ҆бинꙋ́лсѧ є҆́сть.
1
Боже помсти, Господи Боже помсти, яви Себе!
2
Вознеси́сѧ, сꙋдѧ́й землѝ, возда́ждь воздаѧ́нїе гѡ́рдымъ.
2
Встань, Судде землі, дай відплату гордим.
3
Доко́лѣ грѣ̑шницы, гдⷭ҇и, доко́лѣ грѣ̑шницы восхва́лѧтсѧ;
3
Доки, Господи, доки нечестивці будуть вихвалятися?
4
Провѣща́ютъ и҆ возглаго́лютъ непра́вдꙋ, возглаго́лютъ всѝ дѣ́лающїи беззако́нїе;
4
Вони говорять неправдиві слова, величають себе всі, що чинять беззаконня.
5
Лю́ди твоѧ̑, гдⷭ҇и, смири́ша, и҆ достоѧ́нїе твоѐ ѡ҆ѕло́биша:
5
Народ Твій, Господи, поневолили і гноблять насліддя Твоє.
6
вдови́цꙋ и҆ си́ра оу҆мори́ша, и҆ прише́лца оу҆би́ша,
6
Вдовиць і сиріт уморюють і пришельців убивають.
7
и҆ рѣ́ша: не оу҆́зритъ гдⷭ҇ь, нижѐ оу҆разꙋмѣ́етъ бг҃ъ і҆а́кѡвль.
7
І кажуть: «Не побачить Господь, не дізнається Бог Якова».
8
Разꙋмѣ́йте же, безꙋ́мнїи въ лю́дехъ, и҆ бꙋ́їи нѣ́когда, оу҆мꙋдри́тесѧ:
8
Зрозумійте ж, нерозумні люди! Коли ви прийдете до розуму?
9
насажде́й оу҆́хо, не слы́шитъ ли; и҆лѝ созда́вый ѻ҆́ко, не сматрѧ́етъ ли;
9
Той, Хто створив вухо, чи не почує? І той, Хто створив око, чи не побачить?
10
наказꙋ́ѧй ꙗ҆зы́ки, не ѡ҆бличи́тъ ли, оу҆ча́й человѣ́ка ра́зꙋмꙋ;
10
Той, що врозумляє народи і дає людям розуміння, невже не покарає вас?
11
Гдⷭ҇ь вѣ́сть помышлє́нїѧ человѣ́чєскаѧ, ꙗ҆́кѡ сꙋ́ть сꙋ́єтна.
11
Знає Господь замисли людські, що вони марні.
12
Бл҃же́нъ человѣ́къ, є҆го́же а҆́ще нака́жеши, гдⷭ҇и, и҆ ѿ зако́на твоегѡ̀ наꙋчи́ши є҆го̀:
12
Блаженна та людина, яку врозумляєш Ти, Господи, і навчаєш закону Твого,
13
оу҆кроти́ти є҆го̀ ѿ дні́й лю́тыхъ, до́ндеже и҆зры́етсѧ грѣ́шномꙋ ꙗ҆́ма.
13
щоб у тяжкі дні вона мала спокій, доки нечестивому викопають яму.
14
Ꙗ҆́кѡ не ѿри́нетъ гдⷭ҇ь люді́й свои́хъ, и҆ достоѧ́нїѧ своегѡ̀ не ѡ҆ста́витъ:
14
Бо не відкине Господь народу Свого і не забуде насліддя Свого.
15
до́ндеже пра́вда ѡ҆брати́тсѧ на сꙋ́дъ, и҆ держа́щїисѧ є҆ѧ̀ всѝ пра́вїи срⷣцемъ.
15
Бо в суд прийде правда, і за нею прийдуть усі праведні серцем.
16
Кто̀ воста́нетъ мѝ на лꙋка́внꙋющыѧ; и҆лѝ кто̀ спредста́нетъ мѝ на дѣ́лающыѧ беззако́нїе;
16
Хто стане за мене проти злочинців? І хто стане за мене проти тих, що чинять беззаконня?
17
А҆́ще не гдⷭ҇ь помо́глъ бы мѝ, вма́лѣ всели́ласѧ бы во а҆́дъ дꙋша̀ моѧ̀.
17
Якби б Господь не поміг мені, то скоро зійшла б до пекла душа моя.
18
А҆́ще глаго́лахъ: подви́жесѧ нога̀ моѧ̀, млⷭ҇ть твоѧ̀, гдⷭ҇и, помога́ше мѝ:
18
Коли я сказав: «Похитнулися ноги мої», тоді милість Твоя, Господи, підтримувала мене.
19
по мно́жествꙋ болѣ́зней мои́хъ въ се́рдцы мое́мъ, оу҆тѣшє́нїѧ твоѧ̑ возвесели́ша дꙋ́шꙋ мою̀.
19
Коли ж намножувалися скорботи в серці моїм, Твоя втіха насолодою наповнювала душу мою.
20
Да не пребꙋ́детъ тебѣ̀ престо́лъ беззако́нїѧ, созида́ѧй трꙋ́дъ на повелѣ́нїе.
20
Чи допустиш Ти, щоб поблизу Тебе постала оселя розбійників, що чинять насильство наперекір закону?
21
Оу҆ловѧ́тъ на дꙋ́шꙋ првⷣничꙋ, и҆ кро́вь непови́ннꙋю ѡ҆сꙋ́дѧтъ.
21
Вони натовпом нападають на душу праведника і кров неповинну судять.
22
И҆ бы́сть мнѣ̀ гдⷭ҇ь въ прибѣ́жище, и҆ бг҃ъ мо́й въ по́мощь оу҆пова́нїѧ моегѡ̀:
22
Але Господь — захист мій, і Бог мій — твердиня надії моєї.
23
и҆ возда́стъ и҆̀мъ гдⷭ҇ь беззако́нїе и҆́хъ, и҆ по лꙋка́вствїю и҆́хъ погꙋби́тъ ѧ҆̀ гдⷭ҇ь бг҃ъ [на́шъ].
23
Він поверне на них беззаконня їхні і злочинством їхнім погубить їх, знищить їх Господь Бог наш.
1001
Сла́ва:
Слава…