0

Ѱало́мъ дв҃дꙋ, ч҃и҃.

[Псалом Давида.]

¹

Гдⷭ҇ь воцр҃и́сѧ, да гнѣ́ваютсѧ лю́дїе: сѣдѧ́й на херꙋві́мѣхъ, да подви́житсѧ землѧ̀.

¹

Господь воцарився — нехай бояться народи! Возсів на херувимах, — нехай захитається земля.

²

Гдⷭ҇ь въ сїѡ́нѣ вели́къ, и҆ высо́къ є҆́сть над̾ всѣ́ми людьмѝ.

²

Господь в Сионі великий і високий над усіма людьми.

³

Да и҆сповѣ́дѧтсѧ и҆́мени твоемꙋ̀ вели́комꙋ, ꙗ҆́кѡ стра́шно и҆ ст҃о є҆́сть.

³

Нехай прославляють велике і страшне ім’я Твоє, бо воно святе.

⁴

И҆ че́сть царе́ва сꙋ́дъ лю́битъ: ты̀ оу҆гото́валъ є҆сѝ правоты̑, сꙋ́дъ и҆ пра́вдꙋ во і҆а́кѡвѣ ты̀ сотвори́лъ є҆сѝ.

⁴

І честь Царева любить правосуддя: Ти утвердив правду, суд і правоту встановив Ти у синів Якова.

⁵

Возноси́те гдⷭ҇а бг҃а на́шего и҆ покланѧ́йтесѧ подно́жїю нѡ́гꙋ є҆гѡ̀, ꙗ҆́кѡ ст҃о є҆́сть.

⁵

Возносьте Господа Бога нашого і поклоняйтеся підніжжю ніг Його, бо воно святе.

⁶

Мѡѷсе́й и҆ а҆арѡ́нъ во і҆ере́ехъ є҆гѡ̀, и҆ самꙋи́лъ въ призыва́ющихъ и҆́мѧ є҆гѡ̀: призыва́хꙋ гдⷭ҇а, и҆ то́й послꙋ́шаше и҆̀хъ.

⁶

Мойсей і Аарон між ієреями Його, і Самуїл між тими, що призивають ім’я Його. Взивали вони до Господа, і Він вислухав їх.

⁷

Въ столпѣ̀ ѡ҆́блачнѣ гл҃аше къ ни̑мъ: ꙗ҆́кѡ хранѧ́хꙋ свидѣ̑нїѧ є҆гѡ̀ и҆ повелѣ̑нїѧ є҆гѡ̀, ꙗ҆̀же дадѐ и҆̀мъ.

⁷

У стовпі хмарному Він говорив до них, і вони виконували, зберігали заповіді Його і повеління Його, що Він дав їм.

⁸

Гдⷭ҇и бж҃е на́шъ, ты̀ послꙋ́шалъ є҆сѝ и҆̀хъ: бж҃е, ты̀ млⷭ҇тивъ быва́лъ є҆сѝ и҆̀мъ, и҆ мща́ѧ на всѧ̑ начина̑нїѧ и҆́хъ.

⁸

Господи, Боже наш! Ти вислухав благання їхні; Боже, Ти був милостивим до них, але й карав за провини їхні.

⁹

Возноси́те гдⷭ҇а бг҃а на́шего и҆ покланѧ́йтесѧ въ горѣ̀ ст҃ѣ́й є҆гѡ̀: ꙗ҆́кѡ ст҃ъ гдⷭ҇ь бг҃ъ на́шъ.

⁹

Возносьте Господа Бога нашого і поклоняйтеся на горі святій Його, бо Святий Господь, Бог наш.