¹

А҆пока́лѷѱїсъ [ѿкрове́нїе] і҆и҃са хрⷭ҇та̀, є҆го́же [є҆́же] дадѐ є҆мꙋ̀ бг҃ъ, показа́ти рабѡ́мъ свои́мъ, и҆̀мже подоба́етъ бы́ти вско́рѣ. И҆ сказа̀, посла́въ чрез̾ а҆́гг҃ла своего̀ рабꙋ̀ своемꙋ̀ і҆ѡа́ннꙋ,

¹

Одкровення Ісуса Христа, яке дав Йому Бог, щоб показати рабам Своїм, що повинно статися невдовзі. І Він показав, пославши його через ангела Свого рабові Своєму Іоану,

²

и҆́же свидѣ́телствова сло́во бж҃їе и҆ свидѣ́телство і҆и҃съ хрⷭ҇то́во, и҆ є҆ли̑ка ви́дѣ.

²

який засвідчив слово Боже і свідчення Ісуса Христа і що він бачив.

³

Бл҃же́нъ чты́й, и҆ слы́шащїи словеса̀ прⷪ҇ро́чествїѧ, и҆ соблюда́ющїи пи̑санаѧ въ не́мъ: вре́мѧ бо бли́з̾.

³

Блажен, хто читає, і ті, що слухають слова пророцтва цього і дотримуються написаного в ньому, бо час близький.

⁴

І҆ѡа́ннъ седми́мъ цр҃квамъ, ꙗ҆̀же сꙋ́ть во а҆сі́и: блгⷣть ва́мъ и҆ ми́ръ ѿ сꙋ́щагѡ, и҆ и҆́же бѣ̀, и҆ грѧдꙋ́щагѡ, и҆ ѿ седмѝ дꙋхѡ́въ, и҆̀же пред̾ прⷭ҇то́ломъ є҆гѡ̀ сꙋ́ть,

⁴

Іоан семи церквам, що знаходяться в Асії: благодать вам і мир від Того, Хто є і був і гряде, та від семи духів, які знаходяться перед престолом Його,

⁵

и҆ ѿ і҆и҃са хрⷭ҇та̀, и҆́же є҆́сть свидѣ́тель вѣ́рный, пе́рвенецъ и҆з̾ ме́ртвыхъ и҆ кн҃зь царе́й земны́хъ: лю́бѧщꙋ ны̀ и҆ ѡ҆мы́вшꙋ на́съ ѿ грѣ̑хъ на́шихъ кро́вїю свое́ю,

⁵

і від Ісуса Христа, Який є свідок вірний, первісток з мертвих і владика царів земних. Йому, Який полюбив нас і омив нас від гріхів наших кров’ю Своєю

⁶

и҆ сотвори́лъ є҆́сть на́съ цари̑ и҆ і҆ерє́и бг҃ꙋ и҆ ѻ҆ц҃ꙋ̀ своемꙋ̀, томꙋ̀ сла́ва и҆ держа́ва во вѣ́ки вѣкѡ́въ. А҆ми́нь.

⁶

і зробив нас царями і священиками Богу й Отцю Своєму, слава і держава на віки віків, амінь.

⁷

Сѐ, грѧде́тъ со ѡ҆́блаки, и҆ оу҆́зритъ є҆го̀ всѧ́ко ѻ҆́ко и҆ и҆̀же є҆го̀ прободо́ша, и҆ пла́чь сотворѧ́тъ ѡ҆ не́мъ всѧ̑ колѣ́на земна̑ѧ. Є҆́й, а҆ми́нь.

⁷

Ось іде з хмарами, і побачить Його всяке око і ті, що прокололи Його; і заридають перед Ним усі племена земні. Так, амінь.

⁸

А҆́зъ є҆́смь а҆́лфа и҆ ѡ҆ме́га, нача́токъ и҆ коне́цъ, гл҃етъ гдⷭ҇ь, сы́й, и҆ и҆́же бѣ̀, и҆ грѧды́й, вседержи́тель.

⁸

Я є Альфа й Омега, початок і кінець, говорить Господь, Який є і був і гряде, Вседержитель.

⁹

А҆́зъ і҆ѡа́ннъ, и҆́же и҆ бра́тъ ва́шъ и҆ ѻ҆́бщникъ въ печа́ли и҆ во црⷭ҇твїи и҆ въ терпѣ́нїи і҆и҃съ хрⷭ҇то́вѣ, бы́хъ во ѻ҆́стровѣ нарица́емѣмъ па́тмосъ за сло́во бж҃їе и҆ за свидѣ́телство і҆и҃съ хрⷭ҇то́во.

⁹

Я, Іоан, брат ваш і співучасник у скорботі і в царстві і в терпінні Ісуса Христа, був на острові, званому Патмос, за слово Боже і за свідчення Ісуса Христа.

¹⁰

Бы́хъ въ дꙋ́сѣ въ де́нь недѣ́лный, и҆ слы́шахъ за собо́ю гла́съ ве́лїй ꙗ҆́кѡ трꙋбы̀ глаго́лющїѧ: а҆́зъ є҆́смь а҆́лфа и҆ ѡ҆ме́га, пе́рвый и҆ послѣ́днїй:

¹⁰

Я був у дусі в день воскресний і чув позаду себе голос гучний, ніби трубний, який говорив: Я є Альфа й Омега, Перший і Останній;

¹¹

и҆: ꙗ҆̀же ви́диши, напишѝ въ кни́гꙋ, и҆ послѝ цр҃квамъ, ꙗ҆̀же сꙋ́ть во а҆сі́и: во є҆фе́съ и҆ въ смѵ́рнꙋ, въ перга́мъ и҆ въ ѳѷаті́ръ, и҆ въ сарді́съ и҆ въ фїладелфі́ю и҆ въ лаодїкі́ю.

¹¹

те, що бачиш, напиши у книгу і пошли Церквам, які знаходяться в Асії: до Ефеса, і до Смирни, і до Пергама, і до Фіатири; і до Сардиса, і до Філадельфії, і до Лаодикії.

¹²

И҆ ѡ҆брати́хсѧ ви́дѣти гла́съ, и҆́же гл҃аше со мно́ю: и҆ ѡ҆брати́всѧ ви́дѣхъ се́дмь свѣти́лникъ златы́хъ,

¹²

Я обернувся, щоб побачити, чий голос, що говорив зі мною; і, обернувшись, побачив сім золотих світильників

¹³

и҆ посредѣ̀ седмѝ свѣти́лникѡвъ подо́бна сн҃ꙋ чл҃вѣ́чꙋ, ѡ҆блече́на въ поди́ръ и҆ препоѧ́сана при сосцꙋ̑ по́ѧсомъ златы́мъ:

¹³

і, посеред семи світильників, подібного до Сина Людського, одягненого в довгі ризи і підперезаного попід груди золотим поясом:

¹⁴

глава́ же є҆гѡ̀ и҆ вла́си бѣлы̑ а҆́ки ꙗ҆рі́на бѣ́лаѧ, ꙗ҆́коже снѣ́гъ: и҆ ѻ҆́чи є҆гѡ̀ ꙗ҆́кѡ пла́мень ѻ҆́гненъ:

¹⁴

голова Його і волосся білі, як біла вовна, як сніг; і очі Його, як полум’я вогняне;

¹⁵

и҆ но́зѣ є҆гѡ̀ подо́бнѣ халколїва́нꙋ, ꙗ҆́коже въ пещѝ разжже́ннѣ: и҆ гла́съ є҆гѡ̀ ꙗ҆́кѡ гла́съ во́дъ мнѡ́гъ:

¹⁵

і ноги Його подібні до бронзи, ніби в печі розжарені, і голос Його, як шум вод великих.

¹⁶

и҆ держѧ̀ въ рꙋцѣ̀ свое́й деснѣ́й се́дмь ѕвѣ́здъ: и҆ и҆з̾ оу҆́стъ є҆гѡ̀ ме́чь ѻ҆бою́дꙋ ѻ҆́стръ и҆з̾ѡстре́нъ и҆сходѧ́й: и҆ лицѐ є҆гѡ̀ ꙗ҆́коже со́лнце сїѧ́етъ въ си́лѣ свое́й.

¹⁶

Він тримав у правиці Своїй сім зірок, і з уст Його виходив гострий з обох боків меч; і лице Його, як сонце, що сяє в силі своїй.

¹⁷

И҆ є҆гда̀ ви́дѣхъ є҆го̀, падо́хъ къ нога́ма є҆гѡ̀ ꙗ҆́кѡ ме́ртвъ. И҆ положѝ десни́цꙋ свою̀ на мнѣ̀, гл҃ѧ мѝ: не бо́йсѧ: а҆́зъ є҆́смь пе́рвый и҆ послѣ́днїй

¹⁷

І коли я побачив Його, то впав до ніг Його, як мертвий. І Він поклав на мене правицю Свою і сказав мені: не бійся; Я є Перший і Останній,

¹⁸

и҆ живы́й: и҆ бы́хъ ме́ртвъ, и҆ сѐ, жи́въ є҆́смь во вѣ́ки вѣкѡ́въ, а҆ми́нь: и҆ и҆́мамъ ключи̑ а҆́да и҆ сме́рти.

¹⁸

і живий; і був мертвий, і ось, живий на віки віків, амінь; і маю ключі пекла і смерті.

¹⁹

Напишѝ оу҆̀бо, ꙗ҆̀же ви́дѣлъ є҆сѝ, и҆ ꙗ҆̀же сꙋ́ть, и҆ и҆̀мже подоба́етъ бы́ти по се́мъ.

¹⁹

Отже, напиши, що ти бачив, і що є, і що буде після цього.

²⁰

Та́инство седмѝ ѕвѣ́здъ, ꙗ҆̀же ви́дѣлъ є҆сѝ на десни́цѣ мое́й, и҆ се́дмь свѣти̑лникъ златы́хъ: се́дмь ѕвѣ́здъ а҆́гг҃ли седмѝ цр҃кве́й сꙋ́ть: и҆ се́дмь свѣти́лникѡвъ, ꙗ҆̀же ви́дѣлъ є҆сѝ, се́дмь цр҃кве́й сꙋ́ть.

²⁰

Таємниця семи зірок, які ти бачив у правиці Моїй, і семи золотих світильників є така: сім зірок — це ангели семи Церков; а сім світильників, які ти бачив, це сім Церков.