Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
И҆ ви́дѣхъ и҆́наго а҆́гг҃ла крѣ́пка сходѧ́ща съ нб҃сѐ, ѡ҆болче́на во ѡ҆́блакъ, и҆ дꙋга̀ над̾ главо́ю (є҆гѡ̀), и҆ лицѐ є҆гѡ̀ ꙗ҆́кѡ со́лнце, и҆ но́зѣ є҆гѡ̀ ꙗ҆́кѡ столпѝ ѻ҆́гнени,
1
І бачив я іншого ангела сильного, який сходив з неба, одягнений у хмару; над головою його була райдуга, і обличчя його, як сонце, і ноги його, як стовпи вогняні,
2
и҆ и҆мѣ́ѧше въ рꙋцѣ̀ свое́й кни́гꙋ разгибе́нꙋ: и҆ поста́ви но́гꙋ свою̀ деснꙋ́ю на мо́ри, а҆ шꙋ́юю на землѝ,
2
у руці в нього була книжка розкрита. І поставив він праву ногу свою на море, а ліву на землю,
3
и҆ возопѝ гла́сомъ вели́кимъ, ꙗ҆́кѡ ле́въ рыка́ѧ: и҆ є҆гда̀ возгласѝ, глаго́лаша се́дмь громѡ́въ гла́сы своѧ̑.
3
і викликнув гучним голосом, як рикає лев; і коли він викликнув, тоді сім громів проговорили голосами своїми.
4
И҆ є҆гда̀ возгласи́ша [глаго́лаша] се́дмь громѡ́въ гла́сы своѧ̑, хотѣ́хъ писа́ти: и҆ слы́шахъ гла́съ съ нб҃сѐ гл҃ющь мѝ: запечатлѣ́й, ꙗ҆̀же глаго́лаша се́дмь громѡ́въ, и҆ сегѡ̀ не пишѝ.
4
І коли сім громів проговорили голосами своїми, я хотів було писати; але почув голос з неба, що говорив мені: приховай, що говорили сім громів, і не пиши цього.
5
И҆ а҆́гг҃лъ, є҆го́же ви́дѣхъ стоѧ́ща на мо́ри и҆ на землѝ, воздви́же рꙋ́кꙋ свою̀ на не́бо
5
І ангел, що стоїть на морі і на землі, якого я бачив, підняв руку свою до неба
6
и҆ клѧ́тсѧ живꙋ́щимъ во вѣ́ки вѣкѡ́въ, и҆́же созда̀ не́бо и҆ ꙗ҆̀же на не́мъ, и҆ зе́млю и҆ ꙗ҆̀же на не́й, и҆ мо́ре и҆ ꙗ҆̀же въ не́мъ, ꙗ҆́кѡ лѣ́та оу҆жѐ не бꙋ́детъ:
6
і клявся Тим, Хто живе у віки віків, Який створив небо і все, що на ньому, землю і все, що на ній, і море і все, що у ньому, що часу вже не буде;
7
но во дни̑ гла́са седма́гѡ а҆́гг҃ла, є҆гда̀ и҆́мать вострꙋби́ти, тогда̀ сконча́етсѧ та́йна бж҃їѧ, ꙗ҆́коже бл҃говѣстѝ свои́ми рабы̑ прⷪ҇рѡ́ки.
7
але в ті дні, коли проголосить сьомий ангел, коли він затрубить, звершиться тайна Божа, як Він благовістив рабам Своїм пророкам.
8
И҆ гла́съ є҆гѡ̀ слы́шахъ съ небесѐ па́ки гл҃ющь со мно́ю, и҆ гл҃а: и҆дѝ и҆ прїимѝ кни́жицꙋ разгнꙋ́тꙋю въ рꙋцѣ̀ а҆́гг҃ла стоѧ́щагѡ на мо́ри и҆ на землѝ.
8
І голос, який я чув з неба, знову став говорити зі мною і сказав: піди, візьми розкриту книжку з руки ангела, який стоїть на морі і на землі.
9
И҆ и҆до́хъ ко а҆́гг҃лꙋ, глаго́лѧ є҆мꙋ̀: да́ждь мѝ кни́жицꙋ. И҆ речѐ мѝ: прїимѝ и҆ снѣ́ждь ю҆̀: и҆ горька̀ бꙋ́детъ во чре́вѣ твое́мъ, но во оу҆стѣ́хъ тѝ сладка̀ бꙋ́детъ ꙗ҆́кѡ ме́дъ.
9
І я пішов до ангела і сказав йому: дай мені книжку. Він сказав мені: візьми і з’їж її; вона буде гірка у череві твоїм, але в устах твоїх буде солодка, як мед.
10
И҆ прїѧ́хъ кни́гꙋ ѿ рꙋкѝ а҆́гг҃ла и҆ снѣдо́хъ ю҆̀: и҆ бѣ̀ во оу҆стѣ́хъ мои́хъ ꙗ҆́кѡ ме́дъ сладка̀: и҆ є҆гда̀ снѣдо́хъ ю҆̀, горька̀ бѧ́ше во чре́вѣ мое́мъ.
10
І взяв я книжку з руки ангела, і з’їв її; і вона в устах моїх була солодкою, як мед; коли ж з’їв її, то гірко стало у череві моєму.
11
И҆ речѐ мѝ: подоба́етъ тѝ па́ки прⷪ҇ро́чествовати въ лю́дехъ и҆ во племенѣ́хъ, и҆ во ꙗ҆зы́цѣхъ и҆ въ царе́хъ мно́зѣхъ.
11
І сказав він мені: тобі належить знову пророкувати про народи і племена, і людей і царів багатьох.