Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
И҆ ви́дѣхъ не́бо но́во и҆ зе́млю но́вꙋ: пе́рвое бо не́бо и҆ землѧ̀ пе́рваѧ преидо́ста, и҆ мо́рѧ нѣ́сть ктомꙋ̀.
1
І побачив я нове небо і нову землю, бо перше небо і перша земля минули, і моря вже нема.
2
И҆ а҆́зъ і҆ѡа́ннъ ви́дѣхъ гра́дъ ст҃ы́й, і҆ерⷭ҇ли́мъ но́въ сходѧ́щь ѿ бг҃а съ небесѐ, пригото́ванъ ꙗ҆́кѡ невѣ́стꙋ оу҆кра́шенꙋ мꙋ́жꙋ своемꙋ̀.
2
І я, Іоан, побачив святе місто Єрусалим, новий, що сходив від Бога з неба, приготований, як наречена, прикрашена для чоловіка свого.
3
И҆ слы́шахъ гла́съ ве́лїй съ небесѐ, гл҃ющь: сѐ, ски́нїѧ бж҃їѧ съ челѡвѣ́ки, и҆ всели́тсѧ съ ни́ми: и҆ ті́и лю́дїе є҆гѡ̀ бꙋ́дꙋтъ, и҆ са́мъ бг҃ъ бꙋ́детъ съ ни́ми бг҃ъ и҆́хъ:
3
І почув я гучний голос з неба, який говорив: ось, скинія Бога з людьми, і Він буде жити з ними; вони будуть Його народом, і Сам Бог з ними буде Богом їхнім.
4
и҆ ѿи́метъ бг҃ъ всѧ́кꙋ сле́зꙋ ѿ ѻ҆́чїю и҆́хъ, и҆ сме́рти не бꙋ́детъ ктомꙋ̀: ни пла́ча, ни во́плѧ, ни болѣ́зни не бꙋ́детъ ктомꙋ̀, ꙗ҆́кѡ пє́рваѧ мимоидо́ша.
4
І витре Бог усяку сльозу з очей їхніх, і смерти не буде вже, ні плачу, ні крику, ні недуги вже не буде, бо колишнє минуло.
5
И҆ речѐ сѣдѧ́й на прⷭ҇то́лѣ: сѐ, нова̑ всѧ̑ творю̀. И҆ гл҃а мѝ: напишѝ, ꙗ҆́кѡ сїѧ̑ словеса̀ и҆́стинна и҆ вѣ̑рна сꙋ́ть.
5
І сказав Той, Хто сидить на престолі: ось, творю все нове. І каже мені: напиши; бо слова ці істинні й вірні.
6
И҆ рече́ ми: соверши́шасѧ. А҆́зъ є҆́смь а҆́лфа и҆ ѡ҆ме́га, нача́токъ и҆ коне́цъ: а҆́зъ жа́ждꙋщемꙋ да́мъ ѿ и҆сто́чника воды̀ живо́тныѧ тꙋ́не.
6
І сказав мені: звершилось! Я є Альфа й Омега, початок і кінець; спраглому дам задарма від джерела води живої.
7
Побѣжда́ѧй наслѣ́дитъ всѧ̑, и҆ бꙋ́дꙋ є҆мꙋ̀ бг҃ъ, и҆ то́й бꙋ́детъ мнѣ̀ въ сы́на.
7
Переможець успадкує все, і буду йому Богом, і він буде Мені сином.
8
Страшли̑вымъ же и҆ невѣ̑рнымъ, и҆ сквє́рнымъ и҆ оу҆бі́йцамъ, и҆ блꙋ́дъ творѧ́щымъ и҆ ча̑ры творѧ́щымъ, і҆дѡложе́рцємъ и҆ всѣ̑мъ лжи̑вымъ, ча́сть и҆̀мъ въ є҆́зерѣ горѧ́щемъ ѻ҆гне́мъ и҆ жꙋ́пеломъ, є҆́же є҆́сть сме́рть втора́ѧ.
8
Боязких же і невірних, мерзотних і убивць і любодіїв, і чародіїв та ідолослужителів, і всіх неправдомовців — доля в озері, що горить вогнем і сіркою. Це смерть друга.
9
И҆ прїи́де ко мнѣ̀ є҆ди́нъ ѿ седмѝ а҆́гг҃лъ, и҆мꙋ́щихъ се́дмь фїа̑лъ и҆спо́лненыхъ седми́хъ ꙗ҆́звъ послѣ́днихъ, и҆ речѐ ко мнѣ̀, глаго́лѧ: грѧдѝ, покажꙋ́ ти невѣ́стꙋ а҆́гнчꙋ женꙋ̀.
9
І прийшов до мене один з семи ангелів, у яких було сім чаш, наповнених сімома останніми покараннями, і сказав мені: піди, я покажу тобі жону, наречену Агнця.
10
И҆ веде́ мѧ дꙋ́хомъ на горꙋ̀ вели́кꙋ и҆ высокꙋ̀ и҆ показа́ ми гра́дъ вели́кїй, ст҃ы́й і҆ерⷭ҇ли́мъ низходѧ́щь съ небесѐ ѿ бг҃а,
10
І возніс мене в дусі на велику й високу гору, і показав мені велике місто, святий Єрусалим, який сходив з неба від Бога.
11
и҆мꙋ́щь сла́вꙋ бж҃їю: и҆ свѣти́ло є҆гѡ̀ подо́бно ка́мени драго́мꙋ, ꙗ҆́кѡ ка́мени і҆а́спїсꙋ крѷсталлови́днꙋ:
11
Він має славу Божу. Світило його подібне до коштовного каменя, ніби каменя яспису кристаловидного.
12
и҆мꙋ́щь стѣ́нꙋ вели́кꙋ и҆ высокꙋ̀, и҆мꙋ́щь вра́тъ двана́десѧть, и҆ на вратѣ́хъ а҆́гг҃лѡвъ двана́десѧть и҆ и҆мена̀ напи̑сана, ꙗ҆̀же сꙋ́ть и҆мена̀ двана́десѧтимъ колѣ́нѡмъ сынѡ́въ і҆и҃левыхъ:
12
Він має велику і високу стіну, має дванадцять брам і на них дванадцять ангелів; на брамах написані імена дванадцяти колін синів Ізраїлевих:
13
ѿ восто́ка врата̀ тро́ѧ и҆ ѿ сѣ́вера врата̀ тро́ѧ, ѿ ю҆́га врата̀ тро́ѧ и҆ ѿ за́пада врата̀ тро́ѧ.
13
зі сходу три брами, з півночі три брами, з півдня три брами, із заходу три брами.
14
И҆ стѣна̀ гра́да и҆мѣ́ѧше ѡ҆снова́нїй двана́десѧть, и҆ на ни́хъ и҆ме́нъ двана́десѧть а҆пⷭ҇лѡвъ а҆́гнчихъ.
14
Стіна міста має дванадцять підвалин, і на них імена дванадцяти апостолів Агнця.
15
И҆ глаго́лѧй со мно́ю и҆мѣ́ѧше тро́сть зла́тꙋ, да и҆змѣ́ритъ гра́дъ и҆ врата̀ є҆гѡ̀ и҆ стѣ́ны є҆гѡ̀.
15
Той, що говорив зі мною, мав золоту тростину для вимірювання міста, і брам його, і стіни його.
16
И҆ гра́дъ на четы́ри оу҆́глы стои́тъ, и҆ долгота̀ є҆гѡ̀ толи́ка є҆́сть, є҆ли́ка же и҆ широта̀. И҆ и҆змѣ́ри гра́дъ тро́стїю на ста́дїй двана́десѧть ты́сѧщъ: долгота̀ и҆ широта̀ и҆ высота̀ є҆гѡ̀ ра̑вна сꙋ́ть.
16
Місто розташоване чотирикутником, і довжина його така сама, як і ширина. І виміряв він місто тростиною на дванадцять тисяч стадій; довжина і ширина і висота його рівні.
17
И҆ размѣ́ри стѣ́нꙋ є҆гѡ̀ во сто̀ и҆ четы́ридесѧть и҆ четы́ри ла̑кти, въ мѣ́рꙋ человѣ́ческꙋ, ꙗ҆́же є҆́сть а҆́гг҃ла.
17
І стіну його виміряв у сто сорок чотири лікті, мірою людською, яка міра й ангела.
18
И҆ бѣ̀ созда́нїе стѣны̀ є҆гѡ̀ і҆а́спїсъ: и҆ гра́дъ зла́то чи́сто, подо́бенъ стклꙋ̀ чи́стꙋ.
18
Стіна його побудована з яспису, а місто було — чисте золото, подібне до чистого скла.
19
И҆ ѡ҆снова̑нїѧ стѣны̀ гра́да всѧ́кимъ драги́мъ ка́менїемъ оу҆кра́шєна бѧ́хꙋ: ѡ҆снова́нїе пе́рвое і҆а́спїсъ, второ́е сапфі́ръ, тре́тїе халкидѡ́нъ, четве́ртое смара́гдъ,
19
Підвалини стіни міста прикрашені всяким коштовним камінням: підвалина перша яспис, друга сапфір, третя халкидон, четверта смарагд,
20
пѧ́тое сардо́нѷѯъ, шесто́е са́рдїй, седмо́е хрѷсо́лїѳъ, ѻ҆смо́е вирѵ́ллъ, девѧ́тое топа́зїй, десѧ́тое хрѷсо́прасъ, первоена́десѧть ѵ҆акі́нѳъ, второена́десѧть а҆меѳѵ́стъ.
20
п’ята сардонікс, шоста сердолік, сьома хризоліт, восьма берил, дев’ята топаз, десята хризопраз, одинадцята гіацинт, дванадцята аметист.
21
И҆ двана́десѧть вра́тъ двана́десѧть би́серѡвъ: є҆ди̑на ка̑ѧждо врата̀ бѣ́ша ѿ є҆ди́нагѡ би́сера. И҆ стѡ́гны гра́да зла́то чи́сто, ꙗ҆́кѡ сткло̀ пресвѣ́тло.
21
А дванадцять брам — дванадцять перлин: кожна брама була з однієї перлини. Вулиця міста — чисте золото, як прозоре скло.
22
И҆ хра́ма не ви́дѣхъ въ не́мъ: гдⷭ҇ь бо бг҃ъ вседержи́тель хра́мъ є҆мꙋ̀ є҆́сть, и҆ а҆́гнецъ.
22
Храму ж я не бачив у ньому, бо Господь Бог Вседержитель — храм його, і Агнець.
23
И҆ гра́дъ не тре́бꙋѧ со́лнца и҆ лꙋны̀, да свѣ́тѧтъ въ не́мъ, сла́ва бо бж҃їѧ просвѣтѝ є҆го̀, и҆ свѣти́лникъ є҆гѡ̀ а҆́гнецъ.
23
І місто не має потреби ні в сонці, ні у місяці для освітлення свого, бо слава Божа освітила його, і світильник його — Агнець.
24
И҆ ꙗ҆зы́цы сп҃се́ни во свѣ́тѣ є҆гѡ̀ по́йдꙋтъ, и҆ ца́рїе зе́мстїи принесꙋ́тъ сла́вꙋ и҆ че́сть свою̀ въ него̀.
24
Спасенні народи будуть ходити у світлі його, і царі земні принесуть до нього славу і честь свою.
25
И҆ врата̀ є҆гѡ̀ не и҆́мꙋтъ затвори́тисѧ во днѝ: но́щи бо не бꙋ́детъ тꙋ̀.
25
Брами його не будуть зачинятися вдень; а ночі там не буде.
26
И҆ принесꙋ́тъ сла́вꙋ и҆ че́сть ꙗ҆зы́кѡвъ въ него̀:
26
І принесуть до нього славу і честь народів.
27
и҆ не и҆́мать въ него̀ вни́ти всѧ́ко скве́рно, и҆ творѧ́й ме́рзость и҆ лжꙋ̀, но то́кмѡ напи̑саныѧ въ кни́гахъ живо́тныхъ а҆́гнца.
27
І не ввійде до нього ніщо нечисте, і ніхто, підданий мерзоті і неправді, а тільки ті, які написані у Агнця в книзі життя.