Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
Дѣ́латель пїѧ́нивый не бꙋ́детъ бога́тъ, и҆ оу҆ничижа́ѧй ма̑лаѧ по ма́лѣ оу҆паде́тъ.
1
Працівник, схильний до пияцтва, не стане багатим, і той, хто ні у що ставить мале, мало-помалу прийде у занепад.
2
Вїно̀ и҆ жєны̀ превратѧ́тъ разꙋми́выхъ, и҆ прилага́ѧйсѧ любодѣ́йцамъ де́рзшїй бꙋ́детъ:
2
Вино і жінки розбестять розумних, а той, хто зв’язується з блудницями, зробиться ще нахабнішим;
3
мо́лїе и҆ че́рвїе наслѣ́дѧтъ є҆го̀, и҆ дꙋша̀ де́рзостнаѧ и҆́зметсѧ.
3
гниль і черва успадкують його, і зухвала душа знищиться.
4
Є҆́млѧй ско́рѡ вѣ́рꙋ лего́къ се́рдцемъ, и҆ согрѣша́ѧй на дꙋ́шꙋ свою̀ согрѣша́етъ.
4
Хто швидко довіряє, той легковажний, і той, хто грішить, грішить проти душі своєї.
5
Веселѧ́йсѧ се́рдцемъ ѡ҆ ѕлонра́вїи ѡ҆бличе́нъ бꙋ́детъ, противлѧ́ѧйсѧ же похоте́мъ вѣнча́етъ живо́тъ сво́й.
5
Відданий серцем задоволенням буде осуджений, а той, хто противиться похоті, увінчає життя своє.
6
Ѡ҆бꙋздава́ѧй ѧ҆зы́къ тихоми́рнѡ поживе́тъ, и҆ ненави́дѧй велерѣ́чїѧ оу҆ма́литъ поро́къ.
6
Той, хто приборкує язик, буде жити мирно, і хто ненавидить балакучість, зменшить зло.
7
Словесѐ никогда́же повторѝ, и҆ ничто́же тебѣ̀ оу҆ма́литсѧ.
7
Ніколи не повторюй слова, і нічого ти не втратиш.
8
На дрꙋ́га и҆ на врага̀ не повѣ́дай, и҆ а҆́ще не бꙋ́детъ тебѣ̀ грѣха̀, не ѿкрыва́й:
8
Ні другові ні недругові не розповідай і, якщо це тобі не гріх, не відкривай;
9
слы́ша бо оу҆ тебє̀, и҆ соблюде́тъ тѧ̀, и҆ во вре́мѧ возненави́дитъ тѧ̀.
9
бо він вислухає тебе, і буде остерігатися тебе, і з часом зненавидить тебе.
10
Слы́шалъ ли є҆сѝ сло́во, да оу҆́мретъ съ тобо́ю: не оу҆бо́йсѧ, не расто́ргнетъ тебѐ.
10
Вислухав ти слово, нехай помре воно з тобою: не бійся, не розірве воно тебе.
11
Ѿ лица̀ словесѐ поболи́тъ бꙋ́й, ꙗ҆́коже ражда́ющаѧ ѿ лица̀ младе́нца.
11
Дурний від слова терпить таку ж муку, як та, що народжує, — від немовляти.
12
Стрѣла̀ вонзе́на въ стегно̀ пло́ти, та́кѡ сло́во во чре́вѣ бꙋ́ѧгѡ.
12
Що стріла, устромлена у стегно, те слово у серці дурного.
13
Ѡ҆бличѝ дрꙋ́га, є҆гда̀ є҆щѐ не сотвори́лъ, и҆ а҆́ще сотвори́лъ, да не приложи́тъ ктомꙋ̀:
13
Розпитай друга твого, можливо, не зробив він того; і якщо зробив, то нехай надалі не робить.
14
ѡ҆бличѝ дрꙋ́га, не́гли не речѐ, и҆ а҆́ще речѐ є҆ди́ножды, да не повтори́тъ:
14
Розпитай друга, можливо, не говорив він того; і якщо сказав, те нехай не повторить того.
15
ѡ҆бличѝ дрꙋ́га, мно́гажды бо быва́етъ навѣ́тъ.
15
Розпитай друга, бо часто буває наклеп.
16
Не всѧ́комꙋ словесѝ є҆́мли вѣ́ры.
16
Не всякому слову вір.
17
Є҆́сть пополза́ѧйсѧ сло́вомъ, а҆ не дꙋше́ю: и҆ кто̀ не согрѣшѝ ѧ҆зы́комъ свои́мъ;
17
Хтось згрішає словом, але не від душі; і хто не згрішав язиком своїм?
18
Ѡ҆бличѝ и҆́скреннѧго своего̀ пре́жде преще́нїѧ, и҆ да́ждь мѣ́сто зако́нꙋ вы́шнѧгѡ. Всѧ́ка премꙋ́дрость стра́хъ гдⷭ҇ень, и҆ во всѧ́цѣй премꙋ́дрости творе́нїе зако́на.
18
Розпитай ближнього твого перше, ніж погрожувати йому, і дай місце закону Всевишнього. Усяка мудрість — страх Господній, і в усякій мудрості — виконання закону.
19
И҆ нѣ́сть премꙋ́дрость вѣ́дѣнїе лꙋка́вства, и҆ нѣ́сть ра́зꙋма, и҆дѣ́же совѣ́тъ грѣ́шныхъ.
19
І не є мудрість — знання лихого. І немає розуму, де рада грішників.
20
Є҆́сть лꙋка́вство, и҆ то̀ ме́рзость, и҆ є҆́сть безꙋ́менъ оу҆малѧ́ѧйсѧ премꙋ́дростїю.
20
Є лукавство, і це мерзота; і є нерозумний, убогий мудрістю.
21
Лꙋ́чше є҆́сть оу҆малѧ́ѧйсѧ въ ра́зꙋмѣ боѧзли́вый, не́жели и҆збы́точествꙋѧй мꙋ́дростїю и҆ престꙋпа́ѧ зако́нъ.
21
Краще убогий знанням, але богобоязкий, ніж багатий знанням — і такий, що переступає закон.
22
Є҆́сть кова́рство и҆спы́тно, и҆ то̀ непра́ведно, и҆ є҆́сть развраща́ѧй благода́ть и҆звѣща́ти хотѧ̀ сꙋ́дъ.
22
Є хитрість вишукана, але вона беззаконна, і є спотворюючий суд, щоб винести вирок.
23
Є҆́сть лꙋка́вствꙋѧй пони́къ черното́ю, и҆ внꙋ́трєннѧѧ є҆гѡ̀ и҆спо́лнь льстѝ:
23
Є лукавий, який ходить зігнувшись, сумуючи, але всередині він повен підступу.
24
пони́ча лице́мъ и҆ притворѧ́ѧйсѧ глꙋ́хъ, и҆дѣ́же не позна́нъ бы́сть, предвари́тъ тѧ̀.
24
Він поник лицем і прикидається глухим, але він випередить тебе там, де і не думаєш.
25
И҆ а҆́ще не́мощїю крѣ́пости возбране́нъ бꙋ́детъ согрѣши́ти, а҆́ще ѡ҆брѧ́щетъ вре́мѧ, ѕло̀ сотвори́тъ.
25
І якщо нестача сили перешкодить йому зашкодити тобі, то він зробить тобі зло, коли знайде випадок.
26
Ѿ зра́ка позна́нъ бꙋ́детъ мꙋ́жъ, и҆ срѣ́тенїемъ лица̀ позна́нъ бꙋ́детъ оу҆́мный.
26
За виглядом пізнається людина, і за виразом обличчя при зустрічі пізнається розумний.
27
Ѡ҆дѣѧ́нїе мꙋ́жа и҆ смѣ́хъ зꙋбѡ́въ и҆ стѡпы̀ человѣ́ка возвѣстѧ́тъ, ꙗ҆̀же ѡ҆ не́мъ.
27
Одяг і вискалювання зубів і хода людини показують властивість її.
28
Є҆́сть ѡ҆бличе́нїе, є҆́же нѣ́сть красно̀, и҆ є҆́сть молча́й, и҆ то́й мꙋ́дръ.
28
Буває викриття, але невчасне, і буває, що хтось мовчить — і він розсудливий.