Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Премꙋ́дрость похва́литъ дꙋ́шꙋ свою̀ и҆ посредѣ̀ люді́й свои́хъ восхва́литсѧ.
1
Премудрість прославить себе і серед народу свого буде звеличена.
2
Въ цр҃кви вы́шнѧгѡ ѿве́рзетъ оу҆ста̀ своѧ̑ и҆ прѧ́мѡ си́лѣ є҆гѡ̀ восхва́литсѧ:
2
У церкві Всевишнього вона відкриє вуста свої, і перед воїнством Його буде прославляти себе:
3
а҆́зъ и҆з̾ оу҆́стъ вы́шнѧгѡ и҆зыдо́хъ и҆ ꙗ҆́кѡ мгла̀ покры́хъ зе́млю,
3
«я вийшла з уст Всевишнього і, подібно до хмари, покрила землю;
4
а҆́зъ на высо́кихъ всели́хсѧ, и҆ престо́лъ мо́й во столпѣ̀ ѡ҆́блачнѣ,
4
я поставила скинію на висоті, і престіл мій — у стовпі хмарному;
5
крꙋ́гъ нбⷭ҇ный ѡ҆быдо́хъ є҆ди́на и҆ во глꙋбинѣ̀ бе́здны походи́хъ,
5
я одна обійшла коло небесне і ходила у глибині безодні;
6
во́лнꙋ морскꙋ́ю и҆ всю̀ зе́млю, и҆ всѧ̑ лю́ди и҆ ꙗ҆зы́къ стѧжа́хъ,
6
у хвилях моря і по всій землі й у всякому народі та племені мала я володіння:
7
со всѣ́ми си́ми поко́ѧ взыска́хъ, и҆ во наслѣ́дїи чїе́мъ водворю́сѧ;
7
між усіма ними я шукала заспокоєння, і у чиїй спадщині оселитися мені.
8
Тогда̀ заповѣ́да мѝ созда́тель всѣ́хъ, и҆ созда́вый мѧ̀ препоко́и ски́нїю мою̀ и҆ речѐ:
8
Тоді Творець усіх повелів мені, і Той, Хто породив мене, указав мені спокійне житло і сказав:
9
во і҆а́кѡвѣ всели́сѧ и҆ во і҆и҃ли наслѣ́дствꙋй.
9
оселися в Якові і прийми спадщину в Ізраїлі.
10
Пре́жде вѣ́ка и҆з̾ нача́ла созда̀ мѧ̀, и҆ да́же до вѣ́ка не ѡ҆скꙋдѣ́ю.
10
Раніше віку від початку Він породив мене, і я не помру повіки.
11
Во ски́нїи ст҃ѣ́й пред̾ ни́мъ послꙋжи́хъ и҆ та́кѡ въ сїѡ́нѣ оу҆тверди́хсѧ:
11
Я служила перед Ним у святій скинії і так утвердилася у Сионі.
12
во гра́дѣ возлю́бленнѣмъ та́кожде мѧ̀ препоко́и, и҆ во і҆ерⷭ҇ли́мѣ вла́сть моѧ̀:
12
Він дав мені також спокій в улюбленому місті, і у Єрусалимі — влада моя.
13
и҆ оу҆корени́хсѧ въ лю́дехъ просла́вленныхъ, въ ча́сти гдⷭ҇ни наслѣ́дїѧ є҆гѡ̀.
13
І вкорінилася я у прославленому народі, у спадкоємному наділі Господа.
14
Ꙗ҆́кѡ ке́дръ вознесо́хсѧ въ лїва́нѣ и҆ ꙗ҆́кѡ кѷпарі́съ на гора́хъ а҆ермѡ́нскихъ,
14
Я піднеслася, як кедр на Ливані і як кипарис на горах ермонських;
15
ꙗ҆́кѡ фі́нїѯъ возвы́сихсѧ на бре́зѣхъ и҆ ꙗ҆́кѡ са́дъ ши́пковый во і҆ерїхѡ́нѣ,
15
я піднеслася, як пальма в Енгадді і як рожеві кущі у Єрихоні;
16
ꙗ҆́кѡ ма́слина благолѣ́пна на по́ли, и҆ вознесо́хсѧ ꙗ҆́кѡ ꙗ҆́воръ:
16
я, як красива олива у долині і як платан, піднеслася.
17
ꙗ҆́коже кори́ца и҆ ꙗ҆́кѡ а҆спала́ѳъ а҆рѡма́тѡвъ да́хъ воню̀, и҆ ꙗ҆́кѡ смѵ́рна и҆збра́нна и҆зда́хъ благоꙋха́нїе,
17
Як кориця й аспалаф, я виточила ароматний запах і, як відмінна смирна, поширила пахощі,
18
ꙗ҆́кѡ халва́ни и҆ ѻ҆́нѷѯъ и҆ ста́кти, и҆ ꙗ҆́кѡ лїва́ново кꙋре́нїе во ски́нїи.
18
як халвані, онікс і стакті і як пахощі ладану у скинії.
19
А҆́зъ ꙗ҆́кѡ тереві́нѳъ распростро́хъ вѣ̑твїѧ моѧ̑, и҆ вѣ̑тви моѧ̑ вѣ̑тви сла́вы и҆ благода́ти:
19
Я розпростерла свої віти, як теревинф, і віти мої — віти слави і благодаті.
20
а҆́зъ ꙗ҆́кѡ вїногра́дъ прорасти́хъ благода́ть, и҆ цвѣ́ти моѝ пло́дъ сла́вы и҆ бога́тства.
20
Я — як виноградна лоза, що виточує благодать, і квіти мої — плід слави і багатства.
21
Пристꙋпи́те ко мнѣ̀, жела́ющїи менѐ, и҆ ѿ плодѡ́въ мои́хъ насы́титесѧ:
21
Приступіть до мене, хто бажає мене, і насичуйтеся плодами моїми;
22
па́мѧть бо моѧ̀ сладка̀ па́че ме́да, и҆ наслѣ́дїе моѐ па́че со́та ме́двена.
22
бо спогад про мене солодший за мед, і володіння мною приємніше за медовий стільник.
23
Ꙗ҆дꙋ́щїи мѧ̀ є҆щѐ вза́лчꙋтъ, и҆ пїю́щїи мѧ̀ є҆щѐ вжа́ждꙋтсѧ:
23
Ті, що споживають мене, ще будуть жадати, і ті, що п’ють мене, ще будуть відчувати жагу.
24
слꙋ́шаѧй менѐ не посрами́тсѧ и҆ дѣ́лающїи оу҆ менє̀ не согрѣша́тъ.
24
Хто слухає мене, не посоромиться, і хто трудиться зі мною, не згрішить.
25
Сїѧ̑ всѧ̑ кни́га завѣ́та бг҃а вы́шнѧгѡ,
25
Усе це — книга завіту Бога Всевишнього,
26
зако́нъ, є҆го́же заповѣ́да мѡѷсе́й, наслѣ́дїе со́нмѡмъ і҆а̑кѡвлимъ:
26
закон, який заповів Мойсей як спадщину сонмам Якова.
27
насыща́ѧ ꙗ҆́кѡ фїсѡ́нъ премꙋ́дростїю и҆ ꙗ҆́кѡ ті́гръ во дни̑ новопло́дїй,
27
Він насичує мудрістю, як Фисон і як Тигр у дні новин;
28
и҆сполнѧ́ѧй ꙗ҆́кѡ є҆ѵфра́тъ ра́зꙋма и҆ ꙗ҆́коже і҆ѻрда́нъ во дне́хъ жа́твы,
28
він наповнює розумом, як Євфрат і як Йордан у дні жнив;
29
ꙗ҆влѧ́ѧй ꙗ҆́кѡ свѣ́тъ наказа́нїе и҆ ꙗ҆́коже гиѡ́нъ во дни̑ ѡ҆б̾има́нїѧ вїна̀.
29
він розливає вчення, як світло і як Гион у час збирання винограду.
30
Не сконча̀ пе́рвый оу҆разꙋмѣ́ти є҆ѧ̀, та́кожде и҆ послѣ́днїй не и҆зслѣ́ди є҆ѧ̀:
30
Перша людина не досягла повного пізнання її; не дослідить її також і остання;
31
и҆́бо па́че мо́рѧ оу҆мно́жисѧ размышле́нїе є҆ѧ̀, и҆ совѣ́тъ є҆ѧ̀ па́че бе́здны ве́лїѧ.
31
бо думки її повніші за море, і наміри її глибші за велику безодню.
32
И҆ а҆́зъ ꙗ҆́кѡ раскопа́нїе и҆з̾ рѣкѝ и҆ ꙗ҆́коже водоте́чїе и҆зыдо́хъ въ ра́й.
32
І я, як канал з ріки і як водопровід, вийшла у рай.
33
Рѣ́хъ: напою̀ мо́й вертогра́дъ и҆ оу҆пою̀ себѣ̀ лꙋ́гъ:
33
Я сказала: поллю мій сад і напою мої грядки.
34
и҆ сѐ, раскопа́нїе мѝ бы́сть рѣко́ю, и҆ рѣка̀ моѧ̀ бы́сть мо́ремъ.
34
І ось, канал мій зробився рікою, і ріка моя зробилася морем.
35
Поне́же наказа́нїе ꙗ҆́кѡ оу҆́тро просвѣщꙋ̀ и҆ проѧвлю̀ є҆̀ да́же до дале́че:
35
І буду я сяяти вченням, як ранкове світло, і далеко виявлю його;
36
є҆щѐ оу҆че́нїе ꙗ҆́коже прⷪ҇ро́чество и҆злїю̀ и҆ ѡ҆ста́влю є҆̀ въ ро́ды вѣ̑чны.
36
і буду я виливати вчення, як пророцтво, і залишу його у роди вічні».
37
Ви́дите, ꙗ҆́кѡ не себѣ̀ є҆ди́номꙋ трꙋди́хсѧ, но всѣ̑мъ и҆́щꙋщымъ є҆ѧ̀.
37
Бачите, що я трудився не для себе одного, але для усіх, хто шукає премудрости.