Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Творѧ́й ми́лость взаи́мъ да́стъ и҆́скреннемꙋ, и҆ оу҆крѣплѧ́ѧй рꙋ́кꙋ свою̀ соблюда́етъ за́пѡвѣди.
1
Хто чинить милість, той дає у борг ближньому, і хто підтримує його своєю рукою, той дотримується заповіді.
2
Да́ждь взаи́мъ и҆́скреннемꙋ во вре́мѧ тре́бованїѧ є҆гѡ̀ и҆ па́ки возда́ждь и҆́скреннемꙋ во вре́мѧ:
2
Давай у борг ближньому під час нестатку його і сам своєчасно повертай ближньому.
3
оу҆твердѝ сло́во и҆ оу҆вѣ́рисѧ съ ни́мъ, и҆ во всѧ́ко вре́мѧ ѡ҆брѧ́щеши потре́бꙋ твою̀.
3
Твердо тримай слово і будь вірний йому — і ти повсякчас знайдеш потрібне для тебе.
4
Мно́зи ꙗ҆́кѡ ѡ҆брѣ́тенїе возмнѣ́ша заимова́нїе и҆ зада́ша трꙋ́дъ помо́щникѡмъ и҆́хъ:
4
Багато хто вважав позичку знахідкою і засмутив тих, які допомогли йому.
5
до́ндеже во́зметъ, ѡ҆блобыза́етъ рꙋ́цѣ є҆гѡ̀ и҆ на и҆мѣ́нїе и҆́скреннѧгѡ смири́тъ гла́съ:
5
Доки не одержить, він буде цілувати руку його і через гроші ближнього смирить голос;
6
и҆ во вре́мѧ воздаѧ́нїѧ провлече́тъ вре́мѧ, и҆ возда́стъ словеса̀ оу҆ны́нїѧ, и҆ вре́мѧ ѡ҆бвини́тъ.
6
а у термін віддачі він буде тягнути час і буде відповідати сумно і скаржитися на час.
7
А҆́ще же возмо́жетъ возда́ти, є҆два̀ полови́нꙋ принесе́тъ и҆ вмѣни́тъ є҆̀ ꙗ҆́кѡ ѡ҆брѣ́тенїе:
7
Якщо він буде у змозі, то ледь половину принесе — і це поставить йому за знахідку;
8
а҆́ще же нѝ, лишѝ є҆го̀ и҆мѣ́нїй свои́хъ и҆ стѧжа̀ є҆го̀ врага̀ тꙋ́не:
8
а якщо буде не у змозі, то позикодавець позбувся своїх грошей і без причини набув собі ворога у ньому:
9
клѧ̑твы и҆ оу҆кори̑зны возда́стъ є҆мꙋ̀ и҆ вмѣ́стѡ сла́вы возда́стъ є҆мꙋ̀ безче́стїе.
9
він віддасть йому прокляттями і лихослів’ям і замість поваги віддасть нечестям.
10
Мно́зи оу҆́бѡ за лꙋка́вство ѿверго́шасѧ, и҆ лиши́тисѧ тꙋ́не оу҆боѧ́шасѧ.
10
Багато хто через таке лукавство ухиляється від позики, побоюючись дарма потерпіти втрату.
11
Ѻ҆ба́че смире́нномꙋ долготерпѝ и҆ ми́лостынею не продолжѝ є҆гѡ̀:
11
Але до бідного ти будь поблажливий і з милостинею йому не барися;
12
за́повѣди ра́ди застꙋпѝ ни́щаго, и҆ по нищетѣ̀ є҆гѡ̀ не ѿвратѝ є҆гѡ̀ тща̀.
12
заради заповіді допоможи бідному й у нестатку його не відпускай його ні з чим.
13
Погꙋбѝ сребро̀ бра́та ра́ди и҆ дрꙋ́га, и҆ да не ѡ҆ржа́вѣетъ под̾ ка́менемъ во па́гꙋбꙋ.
13
Витрачай срібло для брата і друга і не давай йому заіржавіти під каменем на погибель;
14
Положѝ сокро́вище своѐ по за́повѣдемъ вы́шнѧгѡ, и҆ оу҆по́льзꙋетъ тѧ̀ па́че не́жели зла́то.
14
використовуй скарб твій за заповідями Всевишнього, і він принесе тобі більше користи, ніж золото;
15
Затворѝ ми́лостыню во клѣ́техъ твои́хъ, и҆ та̀ и҆́зметъ тѧ̀ ѿ всѧ́кагѡ ѡ҆ѕлобле́нїѧ:
15
замкни у коморах твоїх милостиню, і вона позбавить тебе усякого нещастя:
16
па́че щита̀ тве́рда и҆ па́че копїѧ̀ тѧ́жка, проти́вꙋ врагꙋ̀ побо́ретъ по тебѣ̀.
16
краще за міцний щит і твердий спис вона захистить тебе проти ворога.
17
Мꙋ́жъ бла́гъ спорꙋ́чникъ бꙋ́детъ и҆́скреннемꙋ, и҆ погꙋби́вый сты́дъ ѡ҆ста́витъ є҆го̀.
17
Добра людина поручиться за ближнього, а хто втратив сором, той залишить його.
18
Благода̑ти спорꙋ́чника не забꙋ́ди: даде́ бо дꙋ́шꙋ свою̀ за тѧ̀.
18
Не забувай благодіянь поручителя; бо він дав душу свою за тебе.
19
До́брое порꙋче́нїе ѿвраща́етъ грѣ́шникъ, неблагода́рный же мы́слїю ѡ҆ста́витъ и҆зба́вльшаго и҆̀.
19
Грішник зруйнує майно поручителя, і невдячний у душі залишить свого спасителя.
20
Порꙋче́нїе мно́гихъ погꙋбѝ благоꙋправлѧ́ющихъ и҆ поколеба̀ и҆̀хъ ꙗ҆́кѡ волна̀ морска́ѧ:
20
Поручництво призвело до розорення багатьох людей з достатком і похитнуло їх, як хвиля морська;
21
мꙋ́жы си̑льны преселѝ, и҆ заблꙋди́ша во ꙗ҆зы́цѣхъ чꙋжди́хъ.
21
мужів могутніх вигнало з домів, і вони блукали між чужими народами.
22
Грѣ́шникъ въ порꙋче́нїе впа́даетъ, и҆ гонѧ́й дѣла̀ чꙋжда̑ѧ впаде́тъ въ сꙋды̀.
22
Грішник, який приймає на себе поручництво і шукає користи, впаде у тяжбу.
23
Застꙋпѝ и҆́скреннѧго по си́лѣ твое́й, и҆ внима́й себѣ̀, да не впаде́ши.
23
Допомагай ближньому за силою твоєю і бережися, щоб тобі не впасти у те саме.
24
Нача́ло житїѧ̀ человѣ́ча вода̀ и҆ хлѣ́бъ, и҆ ри́за и҆ до́мъ покрыва́ѧй стꙋ́дъ.
24
Головна потреба для життя — вода і хліб, і одяг і дім, що прикриває наготу.
25
Лꙋ́чше житїѐ ни́щагѡ под̾ кро́вомъ берве́ннымъ, не́жели бра̑шна дѡбра̀ въ чꙋжди́хъ.
25
Краще життя бідного під дощатою покрівлею, ніж розкішні бенкети у чужих домах.
26
Ѡ҆ ма́лѣ и҆ ѡ҆ вели́цѣ дово́ленъ бꙋ́ди.
26
Будь задоволений малим, як і многим.
27
Живо́тъ ѕо́лъ и҆з̾ до́мꙋ въ до́мъ, и҆ а҆́може пресели́шисѧ, не ѿве́рзеши оу҆́стъ свои́хъ:
27
Лихе життя — блукати з дому у дім, і де оселишся, не посмієш і рота відкрити;
28
оу҆гости́ши и҆ напои́ши неблагода́рныхъ, и҆ къ си̑мъ ѕло̀ оу҆слы́шиши:
28
будеш подавати їжу і питво без подяки, та й зверх того ще почуєш гірке:
29
пристꙋпѝ, прише́лче, оу҆красѝ трапе́зꙋ, и҆ а҆́ще что̀ въ рꙋцѣ̀ твое́й, оу҆хлѣ́би мѧ̀:
29
«піди сюди, прибулець, приготуй стіл і, якщо є що у тебе, нагодуй мене»;
30
и҆зы́ди, прише́лче, ѿ лица̀ сла́вы, прїи́де бо мнѣ̀ въ гѡ́сти бра́тъ, и҆ потре́ба до́мꙋ.
30
«відійди, прибулець, заради почесної особи: брат прийшов до мене у гості, дім потрібен».
31
Тѧжка̑ сїѧ̑ человѣ́кꙋ и҆мꙋ́щꙋ ра́зꙋмъ, запреще́нїе хра́мины и҆ поноше́нїе заимода́вца.
31
Важкий для людини з почуттям докір за притулок у домі й осудження за послугу.