Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Поми́лꙋй ны̀, влⷣко, бж҃е всѣ́хъ, и҆ воззрѝ,
1
Помилуй нас, Владико, Боже усіх, і споглянь,
2
и҆ наложѝ стра́хъ тво́й на всѧ̑ ꙗ҆зы́ки:
2
і наведи на всі народи страх Твій.
3
воздви́гни рꙋ́кꙋ твою̀ на ꙗ҆зы́ки чꙋ̑жды, и҆ да оу҆́зрѧтъ си́лꙋ твою̀.
3
Воздвигни руку Твою на чужі народи, і нехай пізнають вони могутність Твою.
4
Ꙗ҆́коже пред̾ ни́ми ѡ҆ст҃и́лсѧ є҆сѝ въ на́съ, та́кожде пред̾ на́ми возвели́чисѧ на ни́хъ:
4
Як перед ними Ти явив святість Твою у нас, так перед нами яви велич Твою у них, —
5
и҆ да позна́ютъ тѧ̀, ꙗ҆́коже и҆ мы̀ позна́хомъ тѧ̀, ꙗ҆́кѡ нѣ́сть бг҃а ра́звѣ тебє̀, гдⷭ҇и.
5
і нехай пізнають вони Тебе, як ми пізнали, що немає Бога, крім Тебе, Господи.
6
Ѡ҆бновѝ зна́мєнїѧ и҆ и҆змѣнѝ чꙋдеса̀,
6
Віднови знамення і сотвори нові чудеса;
7
просла́ви рꙋ́кꙋ и҆ мы́шцꙋ деснꙋ́ю (твою̀), воздви́гни ꙗ҆́рость и҆ и҆злі́й гнѣ́въ,
7
прослав руку і правицю Твою; воздвигни лють, і пролий гнів;
8
и҆змѝ сопоста́та и҆ сотрѝ врага̀,
8
знищи супротивника і знищи ворога;
9
поспѣшѝ вре́мѧ и҆ помѧнѝ клѧ́твꙋ, и҆ да повѣ́дѧтъ вели̑чїѧ твоѧ̑.
9
прискор час і згадай клятву, і нехай сповістять про великі діла Твої.
10
Гнѣ́вомъ ѻ҆гнѧ̀ поѧде́нъ да бꙋ́детъ спаса́ѧйсѧ, и҆ ѡ҆ѕлоблѧ́ющїи люді́й твои́хъ да ѡ҆брѧ́щꙋтъ па́гꙋбꙋ.
10
Люттю вогню нехай буде знищений той, хто втікає від меча, і ті, що пригноблюють народ Твій, нехай знайдуть загибель.
11
Сокрꙋшѝ главы̑ кнѧзе́й вра́жїихъ, глаго́лющихъ: нѣ́сть ра́звѣ на́съ.
11
Сокруши голови начальників ворожих, які говорять: «нікого немає, крім нас!»
12
Соберѝ всѧ̑ кѡлѣ́на і҆а̑кѡвлѧ и҆ наслѣ́дствꙋй и҆̀хъ ꙗ҆́коже ѿ нача́ла.
12
Збери усі коліна Якова і зроби їх спадщиною Твоєю, як було спочатку.
13
Поми́лꙋй лю́ди, гдⷭ҇и, нарѣчє́нныѧ и҆́менемъ твои́мъ, и҆ і҆и҃лѧ, є҆го́же пе́рвенцемъ наре́клъ є҆сѝ.
13
Помилуй, Господи, народ, названий за іменем Твоїм, і Ізраїля, якого Ти нарік первістком.
14
Оу҆ще́дри гра́дъ ст҃ы́ни твоеѧ̀, і҆ерⷭ҇ли́мъ, мѣ́сто поко́ища твоегѡ̀.
14
Змилосердься над містом святині Твоєї, над Єрусалимом, місцем спокою Твого.
15
И҆спо́лни сїѡ́на взѧ́ти словеса̀ твоѧ̑, и҆ ѿ сла́вы твоеѧ̀ лю́ди твоѧ̑.
15
Наповни Сион хвалою обітниць Твоїх, і Твоєю славою — народ Твій.
16
Да́ждь свидѣ́телство сꙋ́щымъ ѿ нача́ла тва́ремъ твои̑мъ и҆ воздви́гни прⷪ҇ро́чєствїѧ сꙋ̑щаѧ ѡ҆ и҆́мени твое́мъ:
16
Даруй свідчення тим, які від початку були надбанням Твоїм, і воздвигни пророцтва від імені Твого.
17
да́ждь мздꙋ̀ терпѧ́щымъ тебѐ, и҆ прⷪ҇ро́цы твоѝ да оу҆вѣ́рѧтсѧ.
17
Даруй нагороду тим, хто надіється на Тебе, і нехай вірують пророкам Твоїм.
18
Оу҆слы́ши, гдⷭ҇и, мольбы̑ моли́твєнникъ твои́хъ, по бл҃гослове́нїю а҆арѡ́ню ѡ҆ лю́дехъ твои́хъ,
18
Почуй, Господи, молитву рабів Твоїх, за благословенням Аарона, за народ Твій, —
19
и҆ оу҆разꙋмѣ́ютъ всѝ сꙋ́щїи на землѝ, ꙗ҆́кѡ ты̀ гдⷭ҇ь є҆сѝ, бг҃ъ вѣкѡ́въ.
19
і пізнають усі, що живуть на землі, що Ти — Господь, Бог віків.
20
Всѧ́ко бра́шно ꙗ҆́стъ чре́во: є҆́сть же бра́шно бра́шна добрѣ́е.
20
Шлунок приймає у себе всяку їжу, але їжа за їжу краща:
21
Горта́нь вкꙋша́етъ бра̑шна ѿ ло́ва, та́кѡ се́рдце разꙋми́во словеса̀ лѡ́жна.
21
як гортань відрізняє їжу з дичини, так розумне серце — слова неправдиві.
22
Се́рдце стропти́во да́стъ печа́ль, и҆ человѣ́къ многоискꙋ́сный возда́стъ є҆мꙋ̀.
22
Лукаве серце заподіє сум, але людина великодосвідчена воздасть йому.
23
Всѧ́кагѡ мꙋ́жеска по́лꙋ прїи́метъ жена̀: є҆́сть же дще́рь дще́ре лꙋ́чше.
23
Жінка прийме усякого чоловіка, але дівчина за дівчину краща:
24
Добро́та же́нска весели́тъ лицѐ и҆ над̾ всѐ жела́нїе человѣ́ческо пред̾ꙋспѣва́етъ:
24
краса дружини веселить лице і бажаніша за усе для чоловіка;
25
а҆́ще є҆́сть на ѧ҆зы́цѣ є҆ѧ̀ ми́лость и҆ кро́тость, нѣ́сть мꙋ́жъ є҆ѧ̀ то́ченъ сынѡ́мъ человѣ́чєскимъ.
25
якщо є на язиці її привітність і лагідність, то чоловік її виходить з ряду синів людських.
26
Стѧжа́вый женꙋ̀ начина́етъ и҆мѣ́ти стѧжа́нїе, помо́щника по себѣ̀ и҆ столпа̀ поко́ю.
26
Хто узяв дружину, той кладе початок надбанню, здобуває відповідного до нього помічника, опору спокою свого.
27
И҆дѣ́же нѣ́сть ѡ҆гра́ды, расхище́но бꙋ́детъ и҆мѣ́нїе, и҆ и҆дѣ́же нѣ́сть жены̀, воздо́хнетъ скита́ѧсѧ:
27
Де немає огорожі, там розкрадеться майно; а у кого немає дружини, той буде зітхати, поневіряючись:
28
кто́ бо повѣ́ритъ воѡрꙋже́нꙋ разбо́йникꙋ преходѧ́щꙋ ѿ гра́да во гра́дъ;
28
бо хто повірить озброєному розбійнику, який блукає з міста у місто?
29
Та́кожде и҆ человѣ́кꙋ не и҆мꙋ́щꙋ гнѣзда̀ и҆ ѡ҆бита́ющꙋ, и҆дѣ́же ѡ҆бвечерѧ́етъ.
29
Так і людині, яка не має осілости і яка зупиняється для ночівлі там, де вона припізниться.