Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Ча́до, живота̀ ни́щагѡ не лишѝ и҆ не ѿвраща́й ѻ҆че́съ ѿ просѧ́щагѡ,
1
Сину мій! не відмовляй у їжі убогому і не стомлюй чеканням очей нужденних;
2
дꙋшѝ а҆́лчꙋщїѧ не ѡ҆скорбѝ и҆ не разгнѣ́вай мꙋ́жа въ нищетѣ̀ є҆гѡ̀,
2
не засмути душі голодної і не завдавай жалю людині в її убогості;
3
се́рдца раздраже́нагѡ не превозмꙋтѝ и҆ не продолжа́й даѧ́нїѧ тре́бꙋющемꙋ,
3
не бентеж серця уже засмученого і не відкладай подавати нужденному;
4
раба̀ скорбѧ́ща не ѿрѣ́й и҆ не ѿвратѝ лица̀ твоегѡ̀ ѿ ни́щагѡ,
4
не відмовляй пригнобленому, що благає про допомогу, і не відвертай лиця твого від убогого;
5
ѿ тре́бꙋющагѡ не ѿвратѝ ѻ҆че́съ и҆ не да́ждь мѣ́ста человѣ́кꙋ клѧ́ти тѧ̀:
5
не відвертай очей від того, хто благає, і не давай людині приводу проклинати тебе;
6
кленꙋ́щагѡ бо тѧ̀ въ го́рести дꙋшѝ своеѧ̀ мольбꙋ̀ оу҆слы́шитъ сотвори́вый є҆го̀.
6
бо коли він у тузі душі своєї буде проклинати тебе, Той, Хто створив його, почує моління його.
7
Прїѧ́тна собо́рищꙋ творѝ себѐ и҆ кнѧ́зю смирѧ́й главꙋ̀ твою̀,
7
У зібранні намагайся бути приємним і перед вищим нахиляй твою голову;
8
приклонѝ оу҆́хо твоѐ къ ни́щемꙋ и҆ ѿвѣща́й є҆мꙋ̀ ми̑рнаѧ въ кро́тости,
8
прихиляй вухо твоє до убогого і відповідай йому ласкаво, з лагідністю;
9
и҆змѝ ѡ҆би́димаго и҆з̾ рꙋкѝ ѡ҆би́дѧщаго и҆ не малодꙋ́шествꙋй, є҆гда̀ сꙋ́диши,
9
рятуй скривдженого від руки того, хто ображає, і не будь легкодухим, коли судиш;
10
бꙋ́ди си̑рымъ ꙗ҆́кѡ ѻ҆те́цъ и҆ вмѣ́стѡ мꙋ́жа ма́тери и҆́хъ:
10
сиротам будь як батько і матері їх — замість чоловіка:
11
и҆ бꙋ́деши ꙗ҆́кѡ сы́нъ вы́шнѧгѡ, и҆ возлю́битъ тѧ̀ па́че не́же ма́ти твоѧ̀.
11
і будеш як син Вишнього, і Він полюбить тебе більше, ніж мати твоя.
12
Премꙋ́дрость сы́ны своѧ̑ вознесѐ и҆ застꙋпа́етъ и҆́щꙋщихъ є҆ѧ̀:
12
Премудрість підносить синів своїх і підтримує тих, хто шукає її:
13
любѧ́й ю҆̀ лю́битъ жи́знь, и҆ оу҆́тренюющїи къ не́й и҆спо́лнѧтсѧ весе́лїѧ:
13
хто любить її, любить життя, і ті, що шукають її з раннього ранку, сповняться радости:
14
держа́йсѧ є҆ѧ̀ наслѣ́дитъ сла́вꙋ, и҆ и҆дѣ́же вхо́дитъ, блгⷭ҇ви́тъ є҆го̀ гдⷭ҇ь:
14
хто володіє нею, той успадкує славу, і, куди б не пішов, Господь благословить його;
15
слꙋжа́щїи є҆́й послꙋ́жатъ ст҃о́мꙋ, и҆ лю́бѧщихъ ю҆̀ лю́битъ гдⷭ҇ь:
15
ті, що служать їй, служать Святому, і тих, хто любить її, любить Господь;
16
слꙋ́шаѧй є҆ѧ̀ сꙋди́ти и҆́мать ꙗ҆зы́ки, и҆ внима́ѧй є҆́й всели́тсѧ надѣ́ѧвсѧ.
16
хто слухняний їй, той буде судити народи, і хто прислуховується до неї, буде жити надійно;
17
А҆́ще оу҆вѣ́рꙋеши, наслѣ́диши ю҆̀, и҆ во ѡ҆держа́нїи бꙋ́дꙋтъ ро́ды є҆гѡ̀:
17
хто ввіриться їй, той успадкує її, і нащадки його будуть володіти нею:
18
ꙗ҆́кѡ стро́потнѡ хо́дитъ съ ни́мъ въ пе́рвыхъ, боѧ́знь же и҆ стра́хъ наведе́тъ на́нь
18
бо спочатку вона піде з ним путями звивистими, наведе на нього страх і боязнь
19
и҆ помꙋ́читъ є҆го̀ въ наказа́нїи свое́мъ, до́ндеже вѣ́рꙋ и҆́метъ дꙋшѝ є҆гѡ̀ и҆ и҆скꙋ́ситъ є҆го̀ во ѡ҆правда́нїихъ свои́хъ,
19
і буде мучити його своїм водінням, доки не упевниться у душі його і не випробує його своїми уставами;
20
и҆ па́ки возврати́тсѧ прѧ́мѡ къ немꙋ̀ и҆ возвесели́тъ є҆го̀
20
але потім вона вийде до нього на прямій путі й обрадує його
21
и҆ ѿкры́етъ є҆мꙋ̀ та̑йны своѧ̑:
21
і відкриє йому таємниці свої.
22
а҆́ще заблꙋ́дитъ, ѡ҆ста́витъ є҆го̀ и҆ преда́стъ є҆го̀ въ рꙋ́цѣ паде́нїѧ є҆гѡ̀.
22
Якщо він зійде з путі, вона залишає його і віддає його у руки падіння його.
23
Блюдѝ вре́мѧ и҆ храни́сѧ ѿ лꙋка́вагѡ,
23
Спостерігай час і бережи себе від зла —
24
и҆ ѡ҆ дꙋшѝ твое́й не постыди́сѧ:
24
і не посоромишся за душу твою:
25
є҆́сть бо сты́дъ наводѧ́й грѣ́хъ, и҆ є҆́сть сты́дъ сла́ва и҆ благода́ть.
25
є сором, що веде до гріха, і є сором — слава і благодать.
26
Не прїимѝ лица̀ на дꙋ́шꙋ твою̀ и҆ не срамлѧ́йсѧ ѡ҆ паде́нїи твое́мъ.
26
Не будь упереджений проти душі твоєї і не соромся на шкоду тобі.
27
Не возбранѝ словесѐ во вре́мѧ спасе́нїѧ:
27
Не утримуй слова, коли воно може допомогти:
28
въ словеси́ бо позна́на бꙋ́детъ премꙋ́дрость, и҆ наказа́нїе въ глаго́лѣхъ ѧ҆зы́ка.
28
бо у слові пізнається мудрість, і у мові язика — знання.
29
Не прерѣка́й проти́вꙋ и҆́стины и҆ ѡ҆ ненаказа́нїи твое́мъ срамлѧ́йсѧ:
29
Не супереч істині й соромся твого неуцтва.
30
не стыди́сѧ и҆сповѣ́дати грѣхѝ твоѧ̑ и҆ не воспѧща́й быстрины̀ рѣчны́ѧ.
30
Не соромся сповідувати гріхи твої і не стримуй плину ріки.
31
И҆ не подстели́сѧ мꙋ́жꙋ бꙋ́ю и҆ не ѡ҆бини́сѧ лица̀ си́льнагѡ.
31
Не підкоряйся людині нерозумній, і не дивися на сильного.
32
Да́же до сме́рти подвиза́йсѧ ѡ҆ и҆́стинѣ, и҆ гдⷭ҇ь бг҃ъ побо́ретъ по тебѣ̀.
32
Подвизайся за істину до смерти, і Господь Бог поборе за тебе.
33
Не бꙋ́ди ско́ръ ѧ҆зы́комъ твои́мъ, лѣни́въ же и҆ сла́бъ въ дѣ́лѣхъ твои́хъ.
33
Не будь швидким на язик твій, і лінивим та недбалим у ділах твоїх.
34
Не бꙋ́ди ꙗ҆́кѡ ле́въ въ домꙋ̀ твое́мъ и҆ жестоконеи́стовъ въ рабѣ́хъ твои́хъ.
34
Не будь, як лев, у домі твоєму і підозрілим до домашніх твоїх.
35
Не бꙋ́ди рꙋка̀ твоѧ̀ просте́рта на взѧ́тїе, а҆ на ѿдаѧ́нїе согбе́на.
35
Нехай не буде рука твоя розпростертою до прийняття і стисненою при віддачі.