Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Крѣ́покъ на бра́нехъ і҆исꙋ́съ наѵи́нъ и҆ прее́мникъ мѡѷсе́овъ бы́сть во прⷪ҇ро́чествѣ:
1
Сильний був у битвах Ісус Навин і був спадкоємцем Мойсея у пророцтвах.
2
и҆́же бы́сть по и҆́мени своемꙋ̀ вели́къ на спасе́нїе и҆збра́нныхъ є҆гѡ̀, мсти́ти востаю́щымъ (на́нь) врагѡ́мъ, ꙗ҆́кѡ да наслѣ́дствитъ і҆и҃лѧ.
2
Відповідно до імені свого, він був великий у спасінні обраних Божих, коли мстився повсталим ворогам, щоб ввести Ізраїля у спадщину його.
3
Ко́ль просла́вленъ бы́сть воздвиже́нїемъ рꙋ́къ свои́хъ, и҆ внегда̀ простира́ше ме́чь на гра́ды.
3
Як він прославився, коли підняв руки свої і простяг меч на міста!
4
Кто̀ пре́жде є҆гѡ̀ си́це ста̀; бра̑ни бо гдⷭ҇ни то́й вожда́ше.
4
Хто раніше нього так стояв? Бо він вів битви Господні.
5
Не рꙋко́ю ли є҆гѡ̀ воспѧти́сѧ со́лнце, и҆ є҆ди́нъ де́нь бы́сть ꙗ҆́кѡ два̀;
5
Чи не його рукою зупинене було сонце, і один день був наче два?
6
Призва̀ вы́шнѧго си́льна, є҆гда̀ ѡ҆скорблѧ́хꙋ є҆го̀ вразѝ ѡ҆́крестъ, и҆ послꙋ́ша є҆го̀ ве́лїй гдⷭ҇ь: ка́менїемъ гра́днымъ си́лы крѣ́пкїѧ
6
Він воззвав до Всевишнього Владики, коли з усіх боків стисли його вороги, і великий Господь почув його:
7
оу҆стремѝ бра́нь на ꙗ҆зы́ки, и҆схожде́нїемъ погꙋбѝ проти́вники,
7
каміння граду з могутньою силою кинув Він на ворожий народ і погубив супротивників на схилі гори,
8
да позна́ютъ ꙗ҆зы́цы всеѻрꙋ́жїе є҆гѡ̀, ꙗ҆́кѡ пред̾ гдⷭ҇емъ бра́нь є҆гѡ̀: и҆́бо послѣ́дова могꙋ́тномꙋ.
8
щоб язичники пізнали всеозброєння його, що війна його була перед Господом, а він тільки йшов за Всемогутнім.
9
И҆ во дни̑ мѡѷсе́ѡвы сотворѝ ми́лость се́й и҆ хале́въ сы́нъ і҆ефонні́инъ, ста́ти проти́вꙋ врага̀, оу҆держа́ти лю́ди ѿ грѣ̑хъ и҆ оу҆толи́ти ро́потъ лꙋка́вства:
9
І у дні Мойсея він зробив благодіяння, він і Халев, син Ієфоннії, — тим, що вони протистояли ворогам, утримували народ від гріха й утихомирювали зле ремство.
10
и҆ та̑ два̀ сꙋ̑ща спасє́на бы́ста ѿ шестѝ сѡ́тъ ты́сѧщъ пѣшцє́въ, ввестѝ и҆̀хъ въ наслѣ́дствїе, въ зе́млю точа́щꙋю млеко̀ и҆ ме́дъ.
10
І вони тільки двоє з шестисот тисяч, які подорожували, були врятовані, щоб ввести народ у спадщину — у землю, яка тече молоком і медом.
11
И҆ дадѐ гдⷭ҇ь хале́вꙋ крѣ́пость, и҆ да́же до ста́рости пребы́сть оу҆ негѡ̀, взы́ти є҆мꙋ̀ на высотꙋ̀ землѝ, и҆ сѣ́мѧ є҆гѡ̀ ѡ҆бдержа̀ наслѣ́дїе:
11
І дав Господь Халеву міць, яка збереглася у ньому до старости, зійти на висоту землі, і сім’я його одержало спадщину,
12
ꙗ҆́кѡ да ви́дѧтъ всѝ сы́нове і҆и҃лєвы, ꙗ҆́кѡ добро̀ ходи́ти в̾слѣ́дъ гдⷭ҇а.
12
щоб бачили усі сини Ізраїлеві, що благо йти за Господом.
13
И҆ сꙋдїи̑ кі́йждо и҆́менемъ свои́мъ, є҆ли́кихъ не любодѣ́йствова се́рдце, и҆ є҆ли́цы не ѿврати́шасѧ ѿ гдⷭ҇а, и҆ па́мѧть и҆́хъ во благослове́нїихъ:
13
Також і судді, кожен за своїм ім’ям, серце яких не помилялося і які не відверталися від Господа, — нехай буде пам’ять їх у благословеннях!
14
кѡ́сти и҆́хъ да процвѣтꙋ́тъ ѿ мѣ́ста и҆́хъ,
14
Нехай процвітуть кості їх від місця свого,
15
и҆ и҆́мѧ и҆́хъ премѣнѧ́емо на сынѣ́хъ, просла́влєннымъ бы́вшымъ и҆̀мъ.
15
й ім’я їх нехай перейде до синів їхніх у прославлянні їх!
16
Возлю́бленъ гдⷭ҇емъ свои́мъ самꙋи́лъ прⷪ҇ро́къ гдⷭ҇ень оу҆стро́и ца́рство и҆ пома́за кнѧ̑зи над̾ людьмѝ є҆гѡ̀:
16
Улюблений Господом своїм Самуїл, пророк Господній, заснував царство і помазав царів народу своєму;
17
зако́номъ гдⷭ҇нимъ сꙋдѝ со́нмꙋ, и҆ посѣтѝ гдⷭ҇ь і҆а́кѡва:
17
він судив народ за законом Господнім, і Господь споглядав на Якова;
18
вѣ́рою свое́ю и҆спы́танъ бы́сть прⷪ҇ро́къ, и҆ позна́нъ бы́сть въ вѣ́рѣ свое́й вѣ́ренъ видѣ́нїемъ.
18
за вірою своєю він був істинним пророком, і у словах його визнана вірність видіння.
19
И҆ призва̀ гдⷭ҇а си́льна, є҆гда̀ ѡ҆скорблѧ́хꙋ є҆го̀ вразѝ є҆гѡ̀ ѡ҆́крестъ, приноше́нїемъ а҆́гнца ссꙋ́щагѡ млеко̀:
19
Він воззвав до Всемогутнього Господа, коли звідусюди тіснили його вороги, і приніс у жертву молодого агнця, —
20
и҆ возгремѣ̀ съ небесѐ гдⷭ҇ь и҆ гла́сомъ ве́лїимъ оу҆слы́шанъ сотворѝ гла́съ сво́й:
20
і Господь загримів з неба й у сильному шумі чутним зробив голос Свій,
21
и҆ потребѝ влады̑ки тѵ̑рскїѧ, и҆ всѧ̑ кнѧ̑зи фѷлїсті̑мскїѧ.
21
і знищив вождів тирських і всіх князів филистимських.
22
И҆ пре́жде вре́мене оу҆спе́нїѧ вѣ́ка свидѣ́телствова пред̾ гдⷭ҇емъ и҆ хрїсто́мъ є҆гѡ̀: и҆мѣ́нїѧ и҆ до сапѡ́гъ ѿ всѧ́кїѧ пло́ти не взѧ́хъ: и҆ не сотворѝ є҆мꙋ̀ поноше́нїѧ (ни є҆ди́нъ) человѣ́къ.
22
Ще раніше часу вічного упокоєння свого він засвідчив перед Господом і помазаником Його: «майна, ні навіть взуття, я не брав ні від кого», і ніхто не докорив йому.
23
И҆ по оу҆спе́нїи свое́мъ прⷪ҇ро́чествова и҆ показа̀ царе́ви кончи́нꙋ є҆гѡ̀: и҆ вознесѐ ѿ землѝ гла́съ сво́й, прⷪ҇ро́чествомъ и҆стреби́ти беззако́нїе люді́й.
23
Він пророкував і після смерти своєї, і прорік цареві смерть його, й у пророцтві підняв із землі голос свій, що беззаконний народ знищиться.