Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Не творѝ ѕла̀, и҆ не пости́гнетъ тѧ̀ ѕло̀:
1
Не роби зла, і тебе не осягне зло;
2
ѿстꙋпѝ ѿ непра́вды, и҆ оу҆клони́тсѧ ѿ тебє̀.
2
віддаляйся від неправди, і вона ухилиться від тебе.
3
Сы́не, не сѣ́й на бразда́хъ непра̑вды и҆ не и҆́маши пожа́ти и҆̀хъ седмери́цею.
3
Сину мій! не сій на борознах неправди, і не будеш у сім разів більше пожинати з них.
4
Не просѝ оу҆ гдⷭ҇а влады́чества, нижѐ ѿ царѧ̀ сѣда́лища сла́вы.
4
Не проси у Господа влади, й у царя — почесного місця.
5
Не ѡ҆правда́й себѐ пред̾ бг҃омъ и҆ пред̾ царе́мъ не мꙋдри́сѧ.
5
Не виправдовуй себе перед Господом, і не мудруй перед царем.
6
Не и҆щѝ, да бꙋ́деши сꙋдїѧ̀, є҆гда̀ не возмо́жеши ѿѧ́ти непра̑вды: да не когда̀ оу҆бои́шисѧ лица̀ си́льнагѡ и҆ положи́ши собла́знъ въ пра́вости твое́й.
6
Не домагайся стати суддею, щоб не виявитися тобі неспроможним сокрушити неправду, щоб не убоятися коли-небудь лиця сильного і не покласти тіні на правоту твою.
7
Не согрѣша́й во мно́жествѣ гра́да и҆ не низлага́й себѐ въ наро́дѣ.
7
Не гріши проти міської громади, і не опускай себе перед народом.
8
Не свѧжѝ два́жды грѣха̀, и҆ во є҆ди́нѣмъ бо не непови́ненъ бꙋ́деши.
8
Не додавай гріха до гріха, бо і за один не залишишся непокараним.
9
Не рцы̀: на мно́жество дарѡ́въ мои́хъ воззри́тъ, и҆ приносѧ́щꙋ мѝ бг҃ꙋ вы́шнемꙋ, прїи́метъ.
9
Не говори: «Він спогляне на безліч дарів моїх, і, коли я принесу їх Богу Вишньому, Він прийме».
10
Не малодꙋ́шествꙋй въ моли́твѣ твое́й и҆ ми́лостыню твори́ти не пре́зри.
10
Не будь слабкодухим у молитві твоїй і не нехтуй подавати милостиню.
11
Не рꙋга́йсѧ человѣ́кꙋ сꙋ́щꙋ въ го́рести дꙋшѝ є҆гѡ̀: є҆́сть бо смирѧ́ѧй и҆ возносѧ́й.
11
Не насміхайся над людиною, яка знаходиться у тузі душевній її; бо є Той, Хто смиряє і підносить.
12
Не ѡ҆рѝ лжѝ на бра́та твоего̀, нижѐ дрꙋ́гꙋ то́жде творѝ.
12
Не вигадуй неправди на брата твого, і не роби того самого проти друга.
13
Не восхощѝ лга́ти всѧ́кїѧ лжѝ: оу҆чаще́нїе бо є҆ѧ̀ не на бла́го.
13
Не бажай говорити яку б то не було неправду; бо повторення її не послужить до блага.
14
Не бꙋ́ди велерѣ́чивъ во мно́жествѣ ста́рєцъ и҆ не повторѝ сло́ва въ моли́твѣ твое́й.
14
Перед зібранням старших не будь багатослівним, і не повторюй слова у проханні твоєму.
15
Не возненави́ди трꙋ́днагѡ дѣ́ла и҆ земледѣ́лїѧ ѿ вы́шнѧгѡ со́здана.
15
Не відвертайся від важкої роботи і від землеробства, яке встановлене від Вишнього.
16
Не привмѣнѧ́й себѐ ко мно́жествꙋ грѣ́шникѡвъ.
16
Не приєднуйся до безлічі грішників.
17
Смирѝ дꙋ́шꙋ твою̀ ѕѣлѡ̀.
17
Глибоко смири душу твою.
18
Помѧнѝ, ꙗ҆́кѡ гнѣ́въ не заме́длитъ,
18
Пам’ятай, що гнів не забариться,
19
поне́же ме́сть нечести́вагѡ ѻ҆́гнь и҆ че́рвь.
19
що покарання нечестивому — вогонь і черва.
20
Не и҆змѣнѝ дрꙋ́га ни на что̀, ни бра́та прⷭ҇на на зла́тѣ сѡфі́рстѣмъ.
20
Не міняй друга на скарб, і брата єдинокровного — на золото офирське.
21
Не ѿстꙋпа́й ѿ жены̀ премꙋ́дры и҆ бла́ги, и҆́бо благода́ть є҆ѧ̀ па́че зла́та.
21
Не залишай розумної і доброї дружини, бо достоїнство її коштовніше за золото.
22
Не ѡ҆ѕло́би раба̀ дѣ́лающа во и҆́стинѣ, нижѐ нае́мника вдаю́ща дꙋ́шꙋ свою̀.
22
Не кривдь раба, який трудиться старанно, ні найманця, відданого тобі душею.
23
Раба̀ разꙋми́ва да лю́битъ дꙋша̀ твоѧ̀, и҆ не лишѝ є҆го̀ свобо́ды.
23
Розумного раба нехай любить душа твоя, і не відмов йому у свободі.
24
Є҆́сть ли тѝ ско́тъ, призира́й є҆го̀, и҆ а҆́ще тѝ бꙋ́детъ потре́бенъ, да пребꙋ́детъ тѝ.
24
Є у тебе худоба? спостерігай за нею, і якщо вона корисна тобі, нехай залишається у тебе.
25
Сꙋ́ть ли тѝ ча̑да, накажѝ ѧ҆̀ и҆ преклонѝ ѿ ю҆́ности вы́ю и҆́хъ.
25
Є у тебе сини? навчай їх, і з юности нагинай шию їх.
26
Сꙋ́ть ли тѝ дщє́ри, внима́й тѣ́лꙋ и҆́хъ и҆ не ꙗ҆влѧ́й весе́лагѡ къ ни̑мъ лица̀ твоегѡ̀.
26
Є у тебе дочки? май піклування про тіло їх, і не показуй їм веселого лиця твого.
27
Вы́дай дще́рь, и҆ бꙋ́деши соверши́вый дѣ́ло вели́ко: и҆ мꙋ́жеви разꙋми́вꙋ да́ждь ю҆̀.
27
Видай дочку заміж, і зробиш велику справу, і подаруй її чоловіку розумному.
28
Є҆́сть ли тѝ жена̀ по дꙋшѝ, не и҆зженѝ є҆ѧ̀.
28
Є у тебе дружина до душі? не відганяй її.
29
Всѣ́мъ се́рдцемъ твои́мъ прославлѧ́й ѻ҆тца̀ твоего̀ и҆ ма́тернихъ болѣ́зней не забꙋ́ди:
29
Усім серцем шануй батька твого і не забувай породильних болістей матері твоєї.
30
помѧнѝ, ꙗ҆́кѡ тѣ́ма рожде́нъ є҆сѝ, и҆ что̀ и҆́ма возда́си, ꙗ҆́коже ѻ҆́на тебѣ̀;
30
Пам’ятай, що ти народжений від них: і що можеш ти віддати їм, як вони тобі?
31
Все́ю дꙋше́ю твое́ю благоговѣ́й гдⷭ҇еви и҆ і҆ерє́и є҆гѡ̀ чтѝ.
31
Усією душею твоєю благоговій перед Господом і поважай священиків Його.
32
Все́ю си́лою (твое́ю) возлюбѝ сотво́ршаго тѧ̀ и҆ слꙋжи́телей є҆гѡ̀ не ѡ҆ста́ви.
32
Усією силою люби Творця твого, і не залишай служителів Його.
33
Бо́йсѧ гдⷭ҇а и҆ просла́ви і҆ере́а, и҆ да́ждь ча́сть є҆мꙋ̀, ꙗ҆́коже заповѣ́дано тѝ:
33
Бійся Господа, і шануй священика, і давай йому частину, як заповідано тобі:
34
нача́тки, и҆ ѡ҆ согрѣше́нїи, и҆ даѧ́нїе мы́шцей, и҆ же́ртвꙋ ст҃ы́ни, и҆ нача́токъ ст҃ы́хъ.
34
початки, і за гріх, і пожертву пліч, і жертву освячення, і початки святих.
35
И҆ ни́щемꙋ прострѝ рꙋ́кꙋ твою̀, да соверши́тсѧ благослове́нїе твоѐ.
35
І до бідного простягай руку твою, щоб благословення твоє було довершене.
36
Благода́ть даѧ́нїѧ пред̾ всѧ́кимъ живы́мъ (да бꙋ́детъ), и҆ над̾ мертвеце́мъ не возбранѝ благода́ти.
36
Милість даяння нехай буде до всякого, хто живе, але і померлого не позбавляй милости.
37
Не оу҆странѧ́йсѧ ѿ пла́чꙋщихъ и҆ съ сѣ́тꙋющими сѣ́тꙋй.
37
Не віддаляйся від тих, що плачуть, і з тими, хто сумує, сумуй.
38
Не лѣни́сѧ посѣща́ти болѧ́ща: си́ми бо возлю́бленъ бꙋ́деши.
38
Не лінуйся відвідувати хворого, бо за це ти будеш улюбленим.
39
Во всѣ́хъ словесѣ́хъ твои́хъ помина́й послѣ̑днѧѧ твоѧ̑, и҆ во вѣ́ки не согрѣши́ши.
39
У всіх ділах твоїх пам’ятай про кінець твій, і повік не згрішиш.