Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Лꙋ́чше безча́дство со добродѣ́телїю: безсме́ртїе бо є҆́сть въ па́мѧти є҆ѧ̀, ꙗ҆́кѡ и҆ пред̾ бг҃омъ позна́етсѧ и҆ пред̾ человѣ̑ки:
1
Краще бездітність із чеснотою, бо пам’ять про неї безсмертна: вона визнається й у Бога й у людей.
2
присꙋ́щꙋю бо подража́ютъ ю҆̀ и҆ жела́ютъ ѿше́дшїѧ, и҆ въ вѣ́цѣ вѣнцено́снѡ чти́тсѧ нескве́рныхъ по́двигѡвъ бра́нь ѡ҆долѣ́вши.
2
Коли вона властива, її наслідують, а коли відійде, прагнуть до неї: й у вічності увінчана вона торжествує, як та, що одержала перемогу непорочними подвигами.
3
Многопло́дно же нечести́выхъ мно́жество неключи́мо бꙋ́детъ, и҆ прелюбодѣ̑йнаѧ насаждє́нїѧ не дадꙋ́тъ коре́нїѧ въ глꙋбинꙋ̀, нижѐ крѣ́пко стоѧ́нїе сотворѧ́тъ:
3
А плодюча безліч нечестивих не принесе користи, і перелюбні паростки не дадуть коренів у глибину і не досягнуть непорушної основи;
4
а҆́ще бо и҆ вѣ̑тви на вре́мѧ процвѣтꙋ́тъ, не крѣ́пкѡ возше́дше ѿ вѣ́тра поколе́блютсѧ и҆ ѿ ѕѣ́лныхъ вѣ́трѡвъ и҆скоренѧ́тсѧ:
4
і хоча на час позеленіють у гілках, але, не маючи твердости, похитнуться від вітру і поривом вітрів викоріняться;
5
сокрꙋша́тсѧ вѣ̑тви несовершє́нны, и҆ пло́дъ и҆́хъ неключи́мь, ѡ҆ско́менъ въ снѣ́дь, и҆ ни во что̀ потре́бенъ.
5
неміцні гілки переламаються, і плід їх буде марний, нестиглий для їжі і ні до чого не придатний;
6
Ѿ беззако́нныхъ бо снѡ́въ ча̑да ражда́ємаѧ свидѣ́телїе сꙋ́ть лꙋка́вствїѧ на роди́тєли во и҆спыта́нїи и҆́хъ.
6
бо діти, які народяться від беззаконного співжиття, суть свідки розпусти проти батьків під час допиту їх.
7
Првⷣникъ же а҆́ще пости́гнетъ сконча́тисѧ, въ поко́и бꙋ́детъ:
7
А праведник, якщо і рано помре, буде у спокої,
8
ста́рость бо честна̀ не многолѣ́тна, нижѐ въ числѣ̀ лѣ́тъ и҆зчита́етсѧ:
8
бо не в довговічності чесна старість, і не кількістю років вимірюється:
9
сѣди́на же є҆́сть мꙋ́дрость человѣ́кѡмъ, и҆ во́зрастъ ста́рости житїѐ нескве́рно.
9
мудрість є сивина для людей, і непорочне життя — вік старости.
10
Бл҃гоꙋго́денъ бг҃ови бы́въ, возлю́бленъ бы́сть, и҆ живы́й посредѣ̀ грѣ́шныхъ преста́вленъ бы́сть:
10
Як той, що благовгодив Богу, він улюблений, і, як той, що жив серед грішників, преставлений;
11
восхище́нъ бы́сть, да не ѕло́ба и҆змѣни́тъ ра́зꙋмъ є҆гѡ̀, и҆лѝ ле́сть прельсти́тъ дꙋ́шꙋ є҆гѡ̀.
11
забраний, щоб злоба не змінила розуму його, або підступність не спокусила душу його.
12
Раче́нїе бо ѕло́бы помрача́етъ дѡ́браѧ, и҆ паре́нїе по́хоти премѣнѧ́етъ оу҆́мъ неѕло́бивъ.
12
Бо вправа у нечесті затьмарює добре, і хвилювання похоті розбещує розум незлобливий.
13
Сконча́всѧ вма́лѣ и҆спо́лни лѣ̑та дѡ́лга:
13
Досягнувши досконалости за короткий час, він виконав довгі літа;
14
оу҆го́дна бо бѣ̀ гдⷭ҇еви дꙋша̀ є҆гѡ̀, сегѡ̀ ра́ди потща́сѧ ѿ среды̀ лꙋка́вствїѧ:
14
бо душа його була угодна Господу, тому і прискорив він (відхід) із середовища нечестя. А люди бачили це і не зрозуміли, навіть і не подумали про те,
15
лю́дїе же ви́дѣвше и҆ не разꙋмѣ́вше, нижѐ поло́жше въ помышле́нїи таково́е, ꙗ҆́кѡ блгⷣть и҆ млⷭ҇ть въ прпⷣбныхъ є҆гѡ̀ и҆ посѣще́нїе во и҆збра́нныхъ є҆гѡ̀.
15
що благодать і милість зі святими Його і промисел про обраних Його.
16
Ѡ҆сꙋ́дитъ же првⷣникъ оу҆мира́ѧй живы́хъ нечести́выхъ, и҆ ю҆́ность сконча́вшаѧсѧ ско́рѡ долголѣ́тнꙋю ста́рость непра́веднагѡ.
16
Праведник, помираючи, осудить живих нечестивих, і юність, що швидко досягла досконалости, — довголітню старість неправедного;
17
Оу҆́зрѧтъ бо кончи́нꙋ премꙋ́драгѡ и҆ не оу҆разꙋмѣ́ютъ, что̀ оу҆совѣ́това ѡ҆ не́мъ и҆ во что̀ оу҆твердѝ є҆го̀ гдⷭ҇ь:
17
бо вони побачать кончину мудрого і не зрозуміють, що Господь визначив про нього і для чого поставив його у безпеку;
18
оу҆́зрѧтъ и҆ оу҆ничижа́тъ є҆го̀, гдⷭ҇ь же посмѣе́тсѧ и҆̀мъ:
18
вони побачать і знищать його, але Господь посміється з них;
19
и҆ бꙋ́дꙋтъ посе́мъ въ паде́нїе безче́стно и҆ во оу҆кори́знꙋ въ ме́ртвыхъ въ вѣ́къ: ꙗ҆́кѡ расто́ргнетъ и҆̀хъ безгла̑сны ни́цъ и҆ поколе́блетъ и҆̀хъ ѿ ѡ҆снова́нїй, и҆ да́же до послѣ́днихъ ѡ҆пꙋстѣ́ютъ и҆ бꙋ́дꙋтъ въ болѣ́зни, и҆ па́мѧть и҆̀хъ поги́бнетъ:
19
і після цього будуть вони безчесним трупом і ганьбою між померлими повік, бо Він повалить їх ниць безмовними і зрушить їх з основ, і вони украй запустіють і будуть у скорботі, і пам’ять їх загине;
20
прїи́дꙋтъ въ помышле́нїе грѣхѡ́въ свои́хъ боѧзли́вїи, и҆ ѡ҆блича́тъ и҆̀хъ проти́вꙋ беззакѡ́нїѧ и҆́хъ.
20
усвідомлюючи гріхи свої, вони постануть зі страхом, і беззаконня їхні засудять їх у лиці їх.