Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
Разве́рзи, лїва́не, двє́ри твоѧ̑, и҆ да поѧ́стъ ѻ҆́гнь ке́дры твоѧ̑:
1
Відчиняй, Ливане, ворота твої, і нехай пожере вогонь кедри твої.
2
да плачево́пльствитъ пі́тѷсъ, занѐ падѐ ке́дръ, ꙗ҆́кѡ вельмѡ́жи вельмѝ ѡ҆бѣднѣ́ша. Восплачево́пльствите, дꙋ́би васанїті́дстїи, ꙗ҆́кѡ посѣче́сѧ дꙋбра́ва насажде́ннаѧ.
2
Ридай, кипарисе, бо упав кедр, бо і величні спустошені; ридайте, дуби васанські, бо повалився непрохідний ліс.
3
Гла́съ пла́чꙋщихъ па́стырей, ꙗ҆́кѡ возбѣ́дствова вели́чїе и҆́хъ: гла́съ рыка́ющихъ львѡ́въ, ꙗ҆́кѡ ѡ҆ѕло́блено бы́сть шата́нїе і҆ѻрда́ново.
3
Чутний голос ридання пастухів, тому що спустошено привілля їх; чутне рикання молодих левів, тому що спустошена краса Йордану.
4
Си́це гл҃етъ гдⷭ҇ь вседержи́тель: паси́те ѻ҆́вцы заколе́нїѧ,
4
Так говорить Господь Бог мій: паси овець, приречених на заколення,
5
ꙗ҆̀же стѧжа́вшїи закала́хꙋ и҆ не раскаѧва́хꙋсѧ, и҆ продаю́щїи ѧ҆̀ глаго́лахꙋ: блгⷭ҇ве́нъ гдⷭ҇ь, и҆ ѡ҆богати́хомсѧ: и҆ па́стырїе и҆́хъ не печа́хꙋсѧ ни чи́мже ѡ҆ ни́хъ.
5
яких покупці убивають безкарно, а ті, що продали, говорять: «благословенний Господь; я розбагатів!» і пастухи їх не шкодують за ними.
6
Сегѡ̀ ра́ди не пощаждꙋ̀ ктомꙋ̀ на живꙋ́щихъ на землѝ, гл҃етъ гдⷭ҇ь: и҆ сѐ, а҆́зъ преда́мъ человѣ́ки, коего́ждо въ рꙋ́цѣ и҆́скреннемꙋ є҆гѡ̀ и҆ въ рꙋ́цѣ царю̀ своемꙋ̀: и҆ и҆зсѣкꙋ́тъ зе́млю, и҆ не и҆́мамъ и҆з̾ѧ́ти ѿ рꙋкѝ и҆́хъ.
6
Бо Я не буду більше ми́лувати жителів землі цієї, — говорить Господь; і ось, Я віддам людей, кожного у руки ближнього його і в руки царя його, і вони будуть уражати землю, і Я не визволю від рук їхніх.
7
И҆ оу҆пасꙋ̀ ѻ҆́вцы заколе́нїѧ въ землѝ ханаа́ни: и҆ прїимꙋ̀ себѣ̀ два̀ жезла̑, є҆ди́наго нареко́хъ добро́тꙋ, а҆ дрꙋга́го нареко́хъ оу҆́же, и҆ оу҆пасꙋ̀ ѻ҆́вцы.
7
І буду пасти овець, приречених на заколення, овець воістину бідних. І візьму Собі два жезли, і назву один — благоволінням, другий — путами, і ними буду пасти овець.
8
И҆ погꙋблю̀ трѝ па̑стыри въ мцⷭ҇ъ є҆ди́нъ, и҆ ѡ҆тѧгча́етъ дꙋша̀ моѧ̀ на нѧ̀: и҆́бо дꙋ́ши и҆́хъ рыка́хꙋ на мѧ̀.
8
І знищу трьох з пастирів у один місяць; і відвернеться душа Моя від них, як і їх душа відвертається від Мене.
9
И҆ рѣ́хъ: не и҆́мамъ пастѝ ва́съ: оу҆мира́ющее да оу҆́мретъ, и҆ и҆зчеза́ющее да и҆зче́знетъ, и҆ прѡ́чаѧ да поѧ́стъ кі́йждо пло́ть бли́жнѧгѡ своегѡ̀.
9
Тоді скажу: не буду пасти вас; та, що помирає, — нехай помирає, і та, що гине, — нехай гине, а ті, що залишаються, нехай їдять плоть одна одної.
10
И҆ прїимꙋ̀ же́злъ мо́й до́брый и҆ ѿве́ргꙋ є҆го̀ є҆́же разори́ти завѣ́тъ мо́й, є҆го́же завѣща́хъ ко всѣ̑мъ лю́демъ:
10
І візьму жезл Мій — благовоління і переломлю його, щоб знищити завіт, який уклав Я з усіма народами.
11
и҆ разори́тсѧ въ де́нь ѻ҆́ный, и҆ оу҆разꙋмѣ́ютъ ханане́є ѻ҆́вцы храни̑мыѧ мнѣ̀, занѐ сло́во гдⷭ҇не є҆́сть.
11
І він знищений буде у той день, і тоді дізнаються бідні вівці, які очікують Мене, що це слово Господа.
12
И҆ рекꙋ̀ къ ни̑мъ: а҆́ще добро̀ пред̾ ва́ми є҆́сть, дади́те мздꙋ̀ мою̀, и҆лѝ ѿрецы́тесѧ. И҆ поста́виша мздꙋ̀ мою̀ три́десѧть сре́брєникъ.
12
І скажу їм: якщо угодно вам, то дайте Мені платню Мою; якщо ж ні, — не давайте; і вони відважать на сплату Мені тридцять срібників.
13
И҆ речѐ гдⷭ҇ь ко мнѣ̀: вложѝ ѧ҆̀ въ горни́ло и҆ смотрѝ, а҆́ще и҆скꙋше́но є҆́сть, и҆́мже ѡ҆́бразомъ и҆скꙋше́нъ бы́хъ ѡ҆ ни́хъ. И҆ прїѧ́хъ три́десѧть сре́брєникъ и҆ вложи́хъ и҆̀хъ въ хра́мъ гдⷭ҇ень въ горни́ло.
13
І сказав мені Господь: кинь їх у церковну скарбницю, — висока ціна, в яку вони оцінили Мене! І взяв Я тридцять срібників і кинув їх у дім Господній для гончара.
14
И҆ ѿверго́хъ же́злъ вторы́й оу҆́же, є҆́же разори́ти завѣ́тъ и҆́же посредѣ̀ і҆ꙋ́ды и҆ посредѣ̀ і҆и҃лѧ.
14
І переломив Я другий жезл Мій — «пута», щоб розірвати братерство між Іудою й Ізраїлем.
15
И҆ речѐ гдⷭ҇ь ко мнѣ̀: є҆щѐ прїимѝ себѣ̀ сосꙋ́ды па̑стырски, па́стырѧ неискꙋ́сна:
15
І Господь сказав мені: ще візьми собі знаряддя одного із нерозумних пастухів.
16
занѐ, сѐ, а҆́зъ воздви́гнꙋ па́стырѧ на зе́млю: погиба́ющаго не посѣти́тъ и҆ расточе́ннаго не и҆́мать взыска́ти, и҆ сокрꙋше́ннаго не и҆́мать и҆зцѣли́ти и҆ здра́ваго не и҆́мать напра́вити, и҆ мѧса̀ и҆збра́нныхъ поѧ́стъ и҆ глє́зны и҆́хъ и҆зві́етъ.
16
Бо ось, Я поставлю на цій землі пастуха, який про загиблих не турбується і загублених не буде шукати і хворих не буде лікувати, здорових не буде годувати, а м’ясо повнотілих буде їсти і копита їх відірве.
17
Ѽ, пасꙋ́щїи сꙋ́єтнаѧ и҆ ѡ҆ста́вльшїи ѻ҆ве́цъ! ме́чь на мы́шцꙋ є҆гѡ̀ и҆ на ѻ҆́ко є҆мꙋ̀ десно́е: мы́шца є҆гѡ̀ и҆зсыха́ющи и҆́зсхнетъ, и҆ ѻ҆́ко є҆мꙋ̀ десно́е ѡ҆слѣпа́ѧ ѡ҆слѣ́пнетъ.
17
Горе негідному пастухові, який залишає стадо! меч на руку його і на праве око його! рука його зовсім засохне, і праве око його зовсім осліпне.