Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
И҆ бы́сть въ четве́ртое лѣ́то, при да́рїи царѝ, бы́сть сло́во гдⷭ҇не ко заха́рїи въ четве́ртый мцⷭ҇а девѧ́тагѡ, и҆́же є҆́сть хаселе́ѵъ.
1
У четвертий рік царя Дарія було слово Господнє до Захарії, у четвертий день дев’ятого місяця, Хаслева,
2
И҆ посла̀ въ веѳи́ль сараса́ръ и҆ а҆рвесее́ръ ца́рь и҆ мꙋ́жїе є҆гѡ̀ моли́ти гдⷭ҇а,
2
коли Вефиль послав Сарецера і Регем-Мелеха і супутників його помолитися перед лицем Господа
3
глаго́лѧ ко свѧще́нникѡмъ, и҆̀же во хра́мѣ гдⷭ҇а (бг҃а) вседержи́телѧ, и҆ проро́кѡмъ, глаго́лѧ: а҆́ще вни́де здѣ̀ въ пѧ́тый мцⷭ҇ъ ст҃ы́нѧ, (пла́чѧ и҆лѝ постѧ́сѧ,) ꙗ҆́коже сотвори́хъ оу҆жѐ мнѡ́га лѣ̑та.
3
і запитати у священиків, які у домі Господа Саваофа, й у пророків, говорячи: «чи плакати мені у п’ятий місяць і поститися, як я робив це вже багато років?»
4
И҆ бы́сть сло́во гдⷭ҇а вседержи́телѧ ко мнѣ̀ гл҃ѧ:
4
І було до мене слово Господа Саваофа:
5
рцы̀ ко всѣ̑мъ лю́демъ землѝ и҆ ко свѧще́нникѡмъ глаго́лѧ: а҆́ще пости́стесѧ и҆лѝ плачево́пльствисте въ пѧти́нахъ и҆лѝ седми́нахъ (мцⷭ҇а), и҆ сѐ, се́дмьдесѧтъ лѣ́тъ, посто́мъ ли пости́стесѧ мѝ;
5
скажи всьому народу землі цієї і священикам так: коли ви постились і плакали у п’ятому і сьомому місяці, притому вже сімдесят років, чи для Мене ви постилися? чи для Мене?
6
и҆ а҆́ще ꙗ҆́сте и҆лѝ пїетѐ, не вы́ ли ꙗ҆́сте и҆ пїетѐ;
6
І коли ви їсте і коли п’єте, чи не для себе ви їсте, чи не для себе ви п’єте?
7
Не сїѧ̑ ли сꙋ́ть словеса̀, ꙗ҆̀же гл҃а гдⷭ҇ь рꙋка́ми прⷪ҇ро́кѡвъ пре́жнихъ, є҆гда̀ бѣ̀ і҆ерⷭ҇ли́мъ населе́нъ и҆ гобзꙋ́ющь, и҆ гра́ди є҆гѡ̀ ѡ҆́крестъ, и҆ нагѡ́рнаѧ и҆ подѡ́льнаѧ населє́на бѧ́хꙋ;
7
Чи не ті самі слова проголошував Господь через попередніх пророків, коли ще Єрусалим був населений і спокійний, і міста навколо нього, південна країна і низина, були населені?
8
И҆ бы́сть сло́во гдⷭ҇не ко заха́рїи гл҃ѧ:
8
І було слово Господнє до Захарії:
9
си́це гл҃етъ гдⷭ҇ь вседержи́тель: сꙋ́дъ пра́веденъ сꙋди́те и҆ ми́лость и҆ щедрѡ́ты твори́те кі́йждо ко бра́тꙋ своемꙋ̀,
9
так говорив тоді Господь Саваоф: чиніть суд справедливий і виявляйте милість і співстраждання кожен братові своєму;
10
а҆ вдови́цы и҆ си́ра, и҆ прише́лца и҆ оу҆бо́га не наси́льствꙋйте, и҆ ѕло́бы кі́йждо бра́та своегѡ̀ да не по́мнитъ въ сердца́хъ свои́хъ.
10
вдови́ і сироти́, прибульця і бідного не пригноблюйте і зла одне проти одного не замишляйте у серці вашому.
11
И҆ не покори́шасѧ, є҆́же внима́ти, и҆ да́ша плещы̀ презира́ющыѧ, и҆ оу҆шеса̀ своѧ̑ ѡ҆тѧготи́ша, є҆́же не слы́шати,
11
Але вони не хотіли слухати, відвернулися від Мене, і вуха свої обтяжили, щоб не чути.
12
и҆ се́рдце своѐ оу҆чини́ша непокори́во, не послꙋ́шати зако́на моегѡ̀ и҆ слове́съ, ꙗ҆̀же посла̀ гдⷭ҇ь вседержи́тель дх҃омъ свои́мъ рꙋко́ю прⷪ҇ро́кѡвъ пре́жнихъ: и҆ бы́сть гнѣ́въ вели́кїй ѿ гдⷭ҇а вседержи́телѧ.
12
І серце своє окам’янили, щоб не чути закону і слів, які посилав Господь Саваоф Духом Своїм через попередніх пророків; за те й прийшов на них великий гнів Господа Саваофа.
13
И҆ бꙋ́детъ, ꙗ҆́коже речѐ, и҆ не оу҆слы́шаша є҆гѡ̀: си́це возопїю́тъ, и҆ не и҆́мамъ оу҆слы́шати, гл҃етъ гдⷭ҇ь вседержи́тель:
13
І було: як Він взивав, а вони не слухали, так і вони взивали, а Я не слухав, — говорить Господь Саваоф.
14
и҆ ѿве́ргꙋ ѧ҆̀ во всѧ̑ ꙗ҆зы́ки, и҆̀же не разꙋмѣ́ша, и҆ землѧ̀ запꙋстѣ́етъ послѣдѝ и҆́хъ ѿ проходѧ́щагѡ и҆ ѿ возвраща́ющагѡсѧ: и҆ оу҆чини́ша и҆збра́ннꙋю зе́млю въ запꙋстѣ́нїе.
14
І Я розвіяв їх серед усіх народів, яких вони не знали, і земля ця спорожніла після них, так що ніхто не ходив по ній ні взад, ні вперед, і вони зробили жадану країну пустелею.