Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
Собери́тесѧ и҆ свѧжи́тесѧ, ꙗ҆зы́къ ненака́занный,
1
Досліджуйте себе уважно, досліджуйте, народе неприборканий,
2
пре́жде не́же бы́ти ва́мъ ꙗ҆́коже цвѣ́тꙋ мимоходѧ́щꙋ въ де́нь, пре́жде не́же прїитѝ на вы̀ гнѣ́вꙋ гдⷭ҇ню, пре́жде не́же прїитѝ на вы̀ дню̀ ꙗ҆́рости гдⷭ҇ни.
2
доки не прийшло визначення — день пролетить, як полова, — доки не прийшов на вас полум’яний гнів Господній, доки не настав для вас день люті Господньої.
3
Взыщи́те гдⷭ҇а, всѝ смире́ннїи землѝ, сꙋ́дъ содѣва́йте и҆ пра́вды взыщи́те, (взыщи́те кро́тости) и҆ ѿвѣща́йте ѧ҆̀, ꙗ҆́кѡ да покры́етесѧ въ де́нь гнѣ́ва гдⷭ҇нѧ.
3
Шукайте Господа, всі смиренні землі, які виконують закони Його; шукайте правду, шукайте смиренномудрість; можливо, ви сховаєтеся у день гніву Господнього.
4
Занѐ га́за расхище́на бꙋ́детъ, и҆ а҆скалѡ́нъ во и҆зчезнове́нїе бꙋ́детъ: и҆ а҆зѡ́тъ въ полꙋ́дни ѿве́ржетсѧ, и҆ а҆ккарѡ́нъ и҆скорени́тсѧ.
4
Бо Газа буде покинута й Аскалон спорожніє, Азот буде вигнаний серед дня й Екрон викоріниться.
5
Го́ре живꙋ́щымъ на оу҆́жи морстѣ́мъ, прише́лцы кри́тстїи: сло́во гдⷭ҇не на ва́съ, ханаа́не, землѐ и҆ноплеме́нникѡвъ, и҆ погꙋблю́ вы ѿ жили́ща:
5
Горе жителям приморської країни, народу критському! Слово Господнє на вас, хананеї, земле Филистимська! Я знищу тебе, і не буде у тебе жителів, —
6
и҆ бꙋ́детъ кри́тъ па́жить стада́мъ и҆ ѡ҆гра́да ѻ҆вца́мъ,
6
і буде приморська країна пастушою вівчарнею і загоном для худоби.
7
и҆ бꙋ́детъ оу҆́же морско́е ѡ҆ста́вшымъ до́мꙋ і҆ꙋ́дина: на ни́хъ пожирꙋ́ютъ въ домѣ́хъ а҆скалѡ́нихъ, къ ве́черꙋ вита́ти и҆́мꙋтъ ѿ лица̀ сынѡ́въ і҆ꙋ́диныхъ, ꙗ҆́кѡ присѣтѝ и҆̀хъ гдⷭ҇ь бг҃ъ и҆́хъ и҆ возвратѝ плѣ́нъ и҆́хъ.
7
І дістанеться цей край залишкам дому Іудиного, і будуть пасти там, і в домах Аскалона будуть увечері відпочивати, бо Господь Бог їхній відвідає їх і поверне полон їх.
8
Слы́шахъ поношє́нїѧ мѡа̑влѧ и҆ оу҆кори̑зны сынѡ́въ а҆ммѡ́нихъ,ѡ҆ ни́хже поноша́хꙋ лю́демъ мои̑мъ и҆ велича́хꙋсѧ на предѣ́лы моѧ̑.
8
Чув Я ганьбу Моава й обра́зи синів Аммонових, як вони знущалися з Мого народу і величалися у наділах його.
9
Сегѡ̀ ра́ди живꙋ̀ а҆́зъ, гл҃етъ гдⷭ҇ь си́лъ, бг҃ъ і҆и҃левъ: занѐ мѡа́въ ꙗ҆́кѡ содо́ма бꙋ́детъ, и҆ сы́нове а҆ммѡ̑ни ꙗ҆́кѡ гомо́рра, и҆ дама́скъ ѡ҆ста́вленъ ꙗ҆́кѡ сто́гъ гꙋме́нный и҆ разоре́нъ во вѣ́къ: и҆ про́чїи люді́й мои́хъ расхи́тѧтъ ѧ҆̀, и҆ ѡ҆ста́вшїи ꙗ҆зы́ка моегѡ̀ наслѣ́дѧтъ и҆̀хъ.
9
Тому, живу Я! — говорить Господь Саваоф, Бог Ізраїлів: Моав буде, як Содом, і сини Аммона будуть, як Гоморра, надбанням кропиви, соляним рівчаком, пустелею навіки; залишок народу Мого візьме їх у здобич, і вцілілі з людей Моїх одержать їх у спадщину.
10
Сїѐ и҆̀мъ за досажде́нїе и҆́хъ, занѐ поноси́ша и҆ возвели́чишасѧ на лю́ди гдⷭ҇а вседержи́телѧ.
10
Це їм за зарозумілість їх, за те, що вони знущалися і величалися над народом Господа Саваофа.
11
Ꙗ҆ви́тсѧ гдⷭ҇ь на ни́хъ и҆ потреби́тъ всѧ̑ бо́ги ꙗ҆зы́кѡвъ земны́хъ: и҆ покло́нѧтсѧ є҆мꙋ̀ кі́йждо ѿ мѣ́ста своегѡ̀, всѝ ѻ҆́строви ꙗ҆зы́честїи.
11
Страшний буде для них Господь, бо знищить усіх богів землі, і Йому будуть поклонятися, кожен зі свого місця, всі острови народів.
12
И҆ вы̀, мꙋ́рини, ꙗ҆́звени ѻ҆рꙋ́жїемъ мои́мъ бꙋ́дете.
12
І ви, ефіопляни, побиті будете мечем Моїм.
13
И҆ простре́тъ рꙋ́кꙋ свою̀ на сѣ́веръ и҆ погꙋби́тъ а҆ссѷрі́анина, и҆ положи́тъ нїнеѵі́ю во и҆зчезнове́нїе безво́дно, ꙗ҆́кѡ пꙋсты́ню:
13
І простягне Він руку Свою на північ, і знищить Ассура, й оберне Ниневію на руїни, на місце сухе, як пустеля,
14
и҆ пожирꙋ́ютъ посредѣ̀ є҆ѧ̀ стада̀ и҆ всѝ ѕвѣ́рїе земні́и, и҆ хамелео́ны и҆ є҆́жеве во гнѣ́здахъ є҆ѧ̀ вогнѣздѧ́тсѧ: и҆ ѕвѣ́рїе возвы́ютъ въ разсѣ́линахъ є҆ѧ̀, и҆ вра́нове во вратѣ́хъ є҆ѧ̀, занѐ ке́дръ возноше́нїе є҆ѧ̀.
14
і спочивати будуть серед неї стада і всякого роду тварини; пелікан і їжак будуть ночувати у різьблених прикрасах її; голос їх буде лунати у вікнах, руйнування виявиться на дверних стовпах, бо не стане на них кедрової обшивки.
15
Се́й гра́дъ презо́рливый, живѧ́й на оу҆пова́нїи, глаго́лѧй въ се́рдцы свое́мъ: а҆́зъ є҆́смь, и҆ нѣ́сть по мнѣ̀ є҆щѐ: ка́кѡ бы́сть во и҆зчезнове́нїе, па́жить ѕвѣрє́мъ; всѧ́къ мимоходѧ́й сквозѣ̀ є҆го̀ позви́ждетъ и҆ воздви́гнетъ рꙋцѣ̀ своѝ.
15
Ось чим буде місто, яке торжествує, живе безтурботно, яке говорить у серці своєму: «я, і немає іншого, крім мене». Як воно стало руїною, лігвом для звірів! Усякий, проходячи повз нього, посвистить і махне рукою.