¹

And the Lord caused his anger to burn forth again in Israel, and Satan stirred up David against them, saying, Go, number Israel and Juda.

¹

Гнів Господній знову запалав на ізраїльтян, і побудив він проти них Давида сказати: піди, порахуй Ізраїля й Іуду.

²

And the king said to Joab commander of the host, who was with him, Go now through all the tribes of Israel and Juda, from Dan even to Bersabee, and number the people, and I will know the number of the people.

²

І сказав цар Іоаву воєначальникові, який був при ньому: пройди по всіх колінах Ізраїлевих [і Іудиних] від Дана до Вирсавії, і порахуй народ, щоб знати мені кількість народу.

³

And Joab said to the king, Now may the Lord add to the people a hundred-fold as many as they are, and may the eyes of my lord the king see it: but why does my lord the king desire this thing?

³

І сказав Іоав царю: Господь Бог твій нехай примножить стільки народу, скільки є, і ще у сто разів стільки, а очі господаря мого царя нехай побачать це; але для чого господар мій цар бажає цієї справи?

⁴

Nevertheless the word of the king prevailed against Joab and the captains of the host: And Joab and the captains of the host went out before the king to number the people of Israel.

⁴

Але слово царя до Іоава і воєначальників перемогло; і пішов Іоав з воєначальниками від царя рахувати народ ізраїльський.

⁵

And they went over Jordan, and encamped in Aroer, on the right of the city which is in the midst of the valley of Gad and Eliezer.

⁵

І перейшли вони Йордан і зупинилися в Ароері, на правому боці міста, що серед долини Гадової, до Іазера;

⁶

And they came to Galaad, and into the land of Thabason, which is Adasai, and they came to Danidan and Udan, and compassed Sidon.

⁶

і прийшли в Галаад і в землю Тахтим-Ходши; і прийшли в Дан-Яан і обійшли Сидон;

⁷

And they came to Mapsar of Tyre, and to all the cities of the Evite and the Chananite: and they came by the south of Juda to Bersabee.

⁷

і прийшли до укріплення Тира і в усі міста хивеян і хананеян і вийшли на південь Юдеї у Вирсавію;

⁸

And they compassed the whole land; and they arrived at Jerusalem at the end of nine months and twenty days.

⁸

і обійшли всю землю і прийшли через дев’ять місяців і двадцять днів у Єрусалим.

⁹

And Joab gave in the number of the census of the people to the king: and Israel consisted of eight hundred thousand men of might that drew sword; and the men of Juda, five hundred thousand fighting men.

⁹

І подав Іоав список народного перепису царю; і виявилося, що ізраїльтян було вісімсот тисяч чоловіків сильних, здатних до війни, а юдеян п’ятсот тисяч.

¹⁰

And the heart of David smote him after he had numbered the people; and David said to the Lord, I have sinned grievously, O Lord, in what I have now done: remove, I pray thee, the iniquity of thy servant, for I have been exceedingly foolish.

¹⁰

І здригнулося серце Давидове після того, як він порахував народ. І сказав Давид Господу: тяжко згрішив я, вчинивши так; і нині молю Тебе, Господи, прости гріх раба Твого, бо вкрай нерозумно зробив я.

¹¹

And David rose early in the morning, and the word of the Lord came to the prophet Gad, the seer, saying, Go, and speak to David, saying,

¹¹

Коли Давид устав на другий день ранком, то було слово Господа до Гада пророка, прозорливця Давида:

¹²

Thus saith the Lord, I bring one of three things upon thee: now choose thee one of them, and I will do it to thee.

¹²

піди і скажи Давиду: так говорить Господь: три покарання пропоную Я тобі; вибери собі одне з них, яке звершилося б над тобою.

¹³

And Gad went in to David, and told him, and said to him, Choose one of these things to befal thee, whether there shall come upon thee for three years famine in thy land; or that thou shouldest flee three months before thine enemies, and they should pursue thee; or that there should be for three days mortality in thy land. Now then decide, and see what answer I shall return to him that sent me.

¹³

І прийшов Гад до Давида, і сповістив йому, і сказав йому: обирай собі, чи бути голоду в країні твоїй сім років, чи щоб ти три місяці бігав від ворогів твоїх, і вони переслідували тебе, чи щоб упродовж трьох днів була моровиця в країні твоїй? тепер розсуди і виріши, що мені відповісти Тому, Хто послав мене.

¹⁴

And David said to Gad, On every side I am much straitened: let me fall now into the hands of the Lord, for his compassions are very many; and let me not fall into the hands of man.

¹⁴

І сказав Давид Гадові: тяжко мені дуже; але нехай упаду я в руки Господа, бо велике милосердя Його; тільки б у руки людські не впасти мені. [І обрав собі Давид моровицю під час жнив пшениці.]

¹⁵

So David chose for himself the mortality: and they were the days of wheat-harvest; and the Lord sent a pestilence upon Israel from morning till noon, and the plague began among the people; and there died of the people from Dan even to Bersabee seventy thousand men.

¹⁵

І послав Господь моровицю на ізраїльтян від ранку до призначеного часу; [і почалася моровиця в народі] і померло з народу, від Дана до Вирсавії, сімдесят тисяч чоловік.

¹⁶

And the angel of the Lord stretched out his hand against Jerusalem to destroy it, and the Lord repented of the evil, and said to the angel that destroyed the people, It is enough now, withhold thine hand. And the angel of the Lord was by the threshing-floor of Orna the Jebusite.

¹⁶

І простяг ангел [Божий] руку свою на Єрусалим, щоб спустошити його; але Господь пожалів про біду і сказав ангелові, який уражав народ: досить, тепер опусти руку твою. Ангел же Господній був тоді біля току Орни ієвусеянина.

¹⁷

And David spoke to the Lord when he saw the angel smiting the people, and he said, Behold, it is I that have done wrong, but these sheep what have they done? Let thy hand, I pray thee, be upon me, and upon my father's house.

¹⁷

І сказав Давид Господу, коли побачив ангела, який уражав народ, говорячи: ось, я згрішив, я [пастир] вчинив беззаконно; а ці вівці, що зробили вони? нехай же рука Твоя обернеться на мене і на дім батька мого.

¹⁸

And Gad came to David in that day, and said to him, Go up, and set up to the Lord an altar in the threshing-floor of Orna the Jebusite.

¹⁸

І прийшов у той день Гад до Давида і сказав: іди, постав жертовник Господу на току Орни ієвусеянина.

¹⁹

And David went up according to the word of Gad, as the Lord commanded him.

¹⁹

І пішов Давид за словом Гада [пророка], як повелів Господь.

²⁰

And Orna looked out, and saw the king and his servants coming on before him: and Orna went forth, and did obeisance to the king with his face to the earth.

²⁰

І глянув Орна і побачив царя і слуг його, які йшли до нього, і вийшов Орна й уклонився цареві лицем своїм до землі.

²¹

And Orna said, Why has my lord the king come to his servant? and David said, To buy of thee the threshing-floor, in order to build an altar to the Lord, that the plague may be restrained from off the people.

²¹

І сказав Орна: навіщо прийшов господар мій цар до раба свого? І сказав Давид: купити в тебе тік для спорудження жертовника Господу, щоб припинилось ураження народу.

²²

And Orna said to David, Let my lord the king take and offer to the Lord that which is good in his eyes: behold, here are oxen for a whole-burnt-offering, and the wheels and furniture of the oxen for wood.

²²

І сказав Орна Давиду: нехай візьме і принесе в жертву, господар мій, цар, що йому вгодно. Ось воли для всепалення і вози й упряж волова на дрова.

²³

Orna gave all to the king: and Orna said to the king, The Lord thy God bless thee.

²³

Все це, царю, Орна віддає цареві. Ще сказав Орна царю: Господь Бог твій нехай буде милостивим до тебе!

²⁴

And the king said to Orna, Nay, but I will surely buy it of thee at a fair price, and I will not offer to the Lord my God a whole-burnt-offering for nothing. So David purchased the threshing-floor and the oxen for fifty shekels of silver.

²⁴

Але цар сказав Орні: ні, я заплачу́ тобі, що коштує, і не принесу Господу Богу моєму жертви, взятої задарма. І купив Давид тік і волів за п’ятдесят сиклів срібла.

²⁵

And David built there an altar to the Lord, and offered up whole-burnt-offerings and peace-offerings: and Solomon made an addition to the altar afterwards, for it was little at first. And the Lord hearkened to the land, and the plague was stayed from Israel.

²⁵

І спорудив там Давид жертовник Господу і приніс всепалення і мирні жертви. [Потім Соломон розширив жертовник, бо він був малий.] І змилостивився Господь над країною, і припинилось ураження ізраїльтян.