¹

And the word of the Lord came to me, saying,

¹

І було до мене слово Господнє:

²

Son of man, set thy face against mount Seir, and prophesy against it,

²

сину людський! поверни лице твоє до гори Сеїр і проречи на неї пророцтво

³

and say to it, Thus saith the Lord God; Behold, I am against thee, O mount Seir, and I will stretch out my hand against thee, and will make thee a waste, and thou shalt be made desolate.

³

і скажи їй: так говорить Господь Бог: ось, Я — на тебе, горо Сеїр! і простягну на тебе руку Мою і зроблю тебе порожньою і безлюдною.

⁴

And I will cause desolation in thy cities, and thou shalt be desolate, and thou shalt know that I am the Lord.

⁴

Міста твої перетворю на руїни, і ти сама спустієш і пізнаєш, що Я Господь.

⁵

Because thou hast been a perpetual enemy, and hast laid wait craftily for the house of Israel, with the hand of enemies with a sword, in the time of injustice, at the last:

⁵

Оскільки у тебе вічна ворожнеча, і ти віддавала синів Ізраїлевих до рук меча під час нещастя їх, під час остаточної загибелі:

⁶

Therefore, as I live, saith the Lord God, verily thou hast sinned even to blood, therefore blood shall pursue thee.

⁶

за це — живу Я! — говорить Господь Бог, — зроблю тебе кров’ю, і кров буде переслідувати тебе; оскільки ти не ненавиділа крови, то кров і буде переслідувати тебе.

⁷

And I will make mount Seir a waste, and desolate, and I will destroy from off it men and cattle:

⁷

І зроблю гору Сеїр порожнім і безлюдним степом і знищу на ній того, хто приходить, і того, хто повертається.

⁸

and I will fill thy hills and thy valleys with slain men, and in all thy plains there shall fall in thee men slain with the sword.

⁸

І наповню висоти її вбитими її; на пагорбах твоїх і в долинах твоїх, і в усіх рівчаках твоїх будуть падати убиті мечем.

⁹

I will make thee a perpetual desolation, and thy cities shall not be inhabited any more: and thou shalt know that I am the Lord.

⁹

Зроблю тебе пустелею вічною, і в містах твоїх не будуть жити, і пізнають, що Я Господь.

¹⁰

Because thou saidst, The two nations and the two countries shall be mine, and I shall inherit them; whereas the Lord is there:

¹⁰

Оскільки ти говорила: ці два народи і ці дві землі будуть мої, і ми заволодіємо ними, хоч і Господь був там»:

¹¹

therefore, as I live, saith the Lord, I will even deal with thee according to thine enmity, and I will be made known to thee when I shall judge thee:

¹¹

за те, — живу Я! — говорить Господь Бог, — зроблю з тобою за мірою ненависти твоєї і заздрости твоєї, яку ти виявила з ненависти твоєї до них, і явлю Себе їм, коли буду судити тебе.

¹²

and thou shalt know that I am the Lord. I have heard the voice of thy blasphemies, whereas thou hast said, The desert mountains of Israel are given to us for food;

¹²

І пізнаєш, що Я, Господь, чув усі знущання твої, які ти промовляла на гори Ізраїлеві, говорячи: «спустіли! нам віддані на поживу!»

¹³

and thou hast spoken swelling words against me with thy mouth: I have heard them.

¹³

Ви величалися переді Мною язиком вашим і множили промови ваші проти Мене; Я чув це.

¹⁴

Thus saith the Lord; When all the earth is rejoicing, I will make thee desert.

¹⁴

Так говорить Господь Бог: коли вся земля буде радіти, Я зроблю тебе пустелею.

¹⁵

Thou shalt be desert, O mount Seir, and all Idumea; and it shall be utterly consumed: and thou shalt know that I am the Lord their God.

¹⁵

Як ти раділа тому, що наділ дому Ізраїлевого спустів, так зроблю Я і з тобою: спустошена будеш, горо Сеїр, і вся Ідумея разом, і пізнають, що Я Господь.