¹

And he entered again into the synagogue; and there was a man there who had his hand withered.

¹

І знов увійшов до синагоги. І там був чоловік, який мав усохлу руку.

²

And they watched him, whether he would heal him on the sabbath day; that they might accuse him.

²

І стежили за Ним, чи не зцілить його в суботу, щоб звинуватити Його.

³

And he saith unto the man that had his hand withered, Stand forth.

³

Він же говорить чоловікові, котрий мав усохлу руку: стань посередині.

⁴

And he saith unto them, Is it lawful on the sabbath day to do good, or to do harm? to save a life, or to kill? But they held their peace.

⁴

А їм говорить: чи годиться в суботу добро робити, чи зло робити — душу спасти чи загубити? Вони ж мовчали.

⁵

And when he had looked round about on them with anger, being grieved at the hardening of their heart, he saith unto the man, Stretch forth thy hand. And he stretched it forth; and his hand was restored whole, as the other.

⁵

І, глянувши на них з гнівом, засмучений закам’янілістю сердець їхніх, каже чоловікові: простягни руку твою. Він простягнув, і стала рука його здорова, як друга.

⁶

And the Pharisees went out, and straightaway with the Herodians took counsel against him, how they might destroy him.

⁶

Фарисеї, вийшовши, зразу ж радилися з іродіанами проти Нього, як би погубити Його.

⁷

And Jesus withdrew with his disciples to the sea: and a great multitude from Galilee followed him, and from Judea,

⁷

Але Ісус з учениками Своїми відійшов до моря; і за Ним пішло багато народу з Галилеї, Юдеї,

⁸

and from Jerusalem, and from Idumea, and beyond the Jordan, and they about Tyre and Sidon, a great multitude, when they heard what great things he did, came unto him.

⁸

з Єрусалима, Ідумеї, з-за Йордану; та з Тира й Сидона, почувши, що Він робив, йшли до Нього у великій кількості.

⁹

And he spake to his disciples, that a little boat should wait on him because of the crowd, lest they should throng him:

⁹

І сказав ученикам Своїм, щоб приготували для Нього човен, через багатолюдність, аби не тіснилися до Нього.

¹⁰

for he had healed many; insomuch that as many as had plagues pressed upon him that they might touch him.

¹⁰

Бо багатьох Він зцілив, тому ті, які мали рани, кидалися до Нього, щоб торкнутися Його.

¹¹

And the unclean spirits, whensoever they beheld him, fell down before him, and cried, saying, Thou art the Son of God.

¹¹

І духи нечисті, коли бачили Його, падали перед Ним і кричали: Ти Син Божий.

¹²

And he charged them much that they should not make him known.

¹²

Та Він суворо забороняв їм, щоб не робили Його відомим.

¹³

And he goeth up into the mountain, and calleth unto him whom he himself would; and they went unto him.

¹³

Потім зійшов на гору і покликав до Себе, кого Сам хотів; і прийшли до Нього.

¹⁴

And he appointed twelve, that they might be with him, and that he might send them forth to preach,

¹⁴

І обрав з них дванадцять, щоб були з Ним і щоб посилати їх на проповідь,

¹⁵

and to have authority to heal diseases, and to cast out demons:

¹⁵

і щоб вони мали владу зціляти від недуг і виганяти бісів.

¹⁶

and Simon he surnamed Peter;

¹⁶

І поставив Симона, давши йому ім’я Петро,

¹⁷

and James the son of Zebedee, and John the brother of James; and them he surnamed Boanerges, which is, Sons of thunder:

¹⁷

Якова Зеведеєвого та Іоана, брата Якова, давши їм імення Воанергес, тобто «сини громові»,

¹⁸

and Andrew, and Philip, and Bartholomew, and Matthew, and Thomas, and James the son of Alphaeus, and Thaddaeus, and Simon the Cananite,

¹⁸

Андрія, Филипа, Варфоломія, Матфея, Фому, Якова Алфеєвого, Фадея, Симона Кананіта

¹⁹

and Judas Iscariot, who also betrayed him.

¹⁹

та Іуду Іскаріотського, який і зрадив Його.

²⁰

And they come into a house. And a multitude cometh together again, so that they could not so much as eat bread.

²⁰

Приходять у дім; і знову збирається народ, так що їм неможливо було і хліба їсти.

²¹

And when his friends heard it, they went out to lay hold on him: for they said, He is beside himself.

²¹

І, почувши, ті, хто був у Нього, пішли взяти Його, бо говорили, що Він не при собі.

²²

And the scribes that came down from Jerusalem said, He hath Beelzebul, and, By the prince of demons casteth he out demons.

²²

А книжники, які прийшли з Єрусалима, говорили, що Він має в Собі Вельзевула і що силою бісівського князя виганяє бісів.

²³

And he called them unto him, and said unto them in parables, How can Satan cast out Satan?

²³

І, покликавши їх, говорив їм притчами: як може сатана виганяти сатану?

²⁴

And if a kingdom be divided against itself, that kingdom cannot stand.

²⁴

Якщо царство розділиться само в собі, не може встояти царство те.

²⁵

And if a house be divided against itself, that house cannot stand.

²⁵

І якщо дім розділиться сам у собі, не може встояти дім той.

²⁶

And if Satan hath risen up against himself, and is divided, he cannot stand, but hath an end.

²⁶

І якщо сатана повстав сам на себе і розділився, не може встояти, але прийшов кінець його.

²⁷

No one can enter into the house of the strong man, and plunder his goods, except he first bind the strong man; and then he may plunder his house.

²⁷

Ніхто, ввійшовши в дім сильного, не може пограбувати речей його, якщо раніш не зв’яже сильного, і тоді розграбує дім його.

²⁸

Verily I say unto you, All their sins shall be forgiven unto the sons of men, and blasphemies wherewith soever they shall blaspheme:

²⁸

Істинно кажу вам: простяться синам людським усі гріхи та хули, якими б вони не хулили;

²⁹

but whosoever shall blaspheme against the Holy Spirit hath never forgiveness, but is in danger of eternal judgment:

²⁹

хто ж хулитиме Духа Святого, тому не буде прощення довіку, але підлягає він вічному осуду.

³⁰

because they said, He hath an unclean spirit.

³⁰

Бо ж говорили: в Ньому нечистий дух.

³¹

There come then his brethren and his mother; and, standing without, they sent unto him, calling him.

³¹

Прийшли Мати і брати Його і, стоячи надворі, послали до Нього покликати Його.

³²

And a multitude was sitting about him; and they said unto him, Behold, thy mother, and thy brethren, and thy sisters without seek for thee.

³²

Навколо Нього сидів народ. І сказали Йому: ось Мати Твоя і брати Твої і сестри Твої надворі, шукають Тебе.

³³

And he answered them, saying, Who is my mother or my brethren?

³³

І відповів їм: хто мати Моя і брати Мої?

³⁴

And looking round on them that sat round about him, he saith, Behold, my mother and my brethren!

³⁴

І, поглянувши довкола Себе на тих, що сиділи, сказав: ось мати Моя і брати Мої;

³⁵

For whosoever shall do the will of God, the same is my brother, and my sister, and mother.

³⁵

бо хто творитиме волю Божу, той брат Мій, і сестра Моя, і мати Моя.