¹

A Psalm of instruction for David, when he was in the cave,—a Prayer.

Повчання Давида. Молитва його, коли він був у печері.

²

I cried to the Lord with my voice; with my voice I made supplication to the Lord.

²

Розповім Йому всі печалі мої, і скорботу мою Йому сповіщу.

³

I will pour out before him my supplication: I will declare before him mine affliction.

³

Коли знемагав у мені дух мій, Ти знав стежки мої. На дорозі, де ходив я, поставили сіть на мене.

⁴

When my spirit was fainting within me, then thou knewest my paths; in the very way wherein I was walking, they hid a snare for me.

⁴

Дивився я навкруги — і ніхто не впізнавав мене. Не стало захисту, і ніхто не дбав про душу мою.

⁵

I looked on my right hand, and behold, for there was none that noticed me; refuge failed me; and there was none that cared for my soul.

⁵

Я до Тебе взивав, Господи, й казав: Ти — надія моя і доля моя на землі живих.

⁶

I cried unto thee, O Lord, and said, Thou art my hope, my portion in the land of the living.

⁶

Вислухай моління моє, бо я дуже знесилений; спаси мене від гонителів моїх, бо вони сильніші за мене.

⁷

Attend to my supplication, for I am brought very low; deliver me from them that persecute me; for they are stronger than I.

⁷

Виведи з темниці душу мою, щоб славити ім’я Твоє. На мене чекають праведники, поки явиш мені милість Твою.

⁸

Bring my soul out of prison, that I may give thanks to thy name, O Lord; the righteous shall wait for me, until thou recompense me.