¹

For the end, concerning the morning aid, a Psalm of David.

¹

Начальнику хору. При сході зорі. Псалом Давида. (Пророцтво про страждання Ісуса Христа).

²

O God, my God, attend to me: why hast thou forsaken me? the account of my transgressions is far from my salvation.

²

Боже, Боже мій! [Зглянься на мене!] Нащо Ти покинув мене? Далекі від спасіння мого слова плачу мого.

³

O my God, I will cry to thee by day, but thou wilt not hear: and by night, and it shall not be accounted for folly to me.

³

Боже мій, взиваю вдень — і Ти не чуєш; вночі — і нема мені спокою.

⁴

But thou, the praise of Israel, dwellest in a sanctuary.

⁴

Ти ж у святині живеш, хвало Ізраїля.

⁵

Our fathers hoped in thee; they hoped, and thou didst deliver them.

⁵

На Тебе надіялися батьки наші, надіялись, і Ти визволив їх.

⁶

They cried to thee, and were saved: they hoped in thee, and were not ashamed.

⁶

До Тебе звертались і були спасенні, на Тебе надію покладали і не осоромились.

⁷

But I am a worm, and not a man; a reproach of men, and scorn of the people.

⁷

А я черв, а не людина, приниження в людей і зневага в народів.

⁸

All that saw me mocked me: they spoke with their lips, they shook the head, saying,

⁸

Всі, хто дивиться на мене, насміхаються з мене, зневажають устами, киваючи головою:

⁹

He hoped in the Lord: let him deliver him, let him save him, because he takes pleasure in him.

⁹

«Він надіявся на Бога, нехай же спасе його, нехай визволить його, коли він угодний Йому».

¹⁰

For thou art he that drew me out of the womb; my hope from my mother's breasts.

¹⁰

Але Ти ж вивів мене з утроби, дав мені надію на Тебе від грудей матері моєї.

¹¹

I was cast on thee from the womb: thou art my God from my mother's belly.

¹¹

На Тебе покинутий я від утроби. Від грудей матері моєї Ти — Бог мій.

¹²

Stand not aloof from me; for affliction is near; for there is no helper.

¹²

Не віддаляйся ж від мене, бо скорбота близько, а заступника нема.

¹³

Many bullocks have compassed me: fat bulls have beset me round.

¹³

Бики роз’ярені обступили мене, страшні васанські — оточили мене.

¹⁴

They have opened their mouth against me, as a ravening and roaring lion.

¹⁴

Розкрили на мене пащі свої, як лев, що шукає поживи й рикає.

¹⁵

I am poured out like water, and all my bones are loosened: my heart in the midst of my belly is become like melting wax.

¹⁵

Я розлився, як вода, розслабли всі кості мої, і серце моє, як віск, розтопилося в грудях моїх.

¹⁶

My strength is dried up like a potsherd; and my tongue is glued to my throat; and thou hast brought me down to the dust of death.

¹⁶

Висохла, як черепок, сила моя, і язик мій прилип до піднебіння мого. В порох смерти Ти звів мене.

¹⁷

For many dogs have compassed me: the assembly of the wicked doers has beset me round: they pierced my hands and my feet.

¹⁷

Бо пси оточили мене, зграя злих обступила мене. Пробили руки й ноги мої.

¹⁸

They counted all my bones; and they observed and looked upon me.

¹⁸

Можна перелічити всі кості мої, а вони дивляться та зневажають мене.

¹⁹

They parted my garments among themselves, and cast lots upon my raiment.

¹⁹

Розділили ризи мої собі і за одежу мою кидали жереб.

²⁰

But thou, O Lord, remove not my help afar off: be ready for mine aid.

²⁰

Ти ж, Господи, не віддаляйся від мене. Сило моя, на поміч мені прийди!

²¹

Deliver my soul from the sword; my only-begotten one from the power of the dog.

²¹

Визволи від смерти душу мою і від псів самотню мою.

²²

Save me from the lion's mouth; and regard my lowliness from the horns of the unicorns.

²²

Почуй і спаси мене від пащі лева і від рогів єдинорогів визволи мене.

²³

I will declare thy name to my brethren: in the midst of the church will I sing praise to thee.

²³

Я ж сповіщатиму ім’я Твоє браттям моїм, посеред церкви вірних у піснях хвалитиму Тебе.

²⁴

Ye that fear the Lord, praise him; all ye seed of Jacob, glorify him: let all the seed of Israel fear him.

²⁴

Всі, хто боїться Господа, прославляйте Його. Всі нащадки Якова, хваліть Його; нехай же бояться Його всі покоління Ізраїля!

²⁵

For he has not despised nor been angry at the supplication of the poor; nor turned away his face from me; but when I cried to him, he heard me.

²⁵

Бо Він не зневажив і не покинув бідного в біді його і не сховав від мене лиця Свого, а почув мене, коли благав Його.

²⁶

My praise is of thee in the great congregation: I will pay my vows before them that fear him.

²⁶

Буду хвалитися Тобою у зібранні великому, буду визнавати Тебе, обітниці мої сповню перед тими, що бояться Його.

²⁷

The poor shall eat and be satisfied; and they shall praise the Lord that seek him: their heart shall live for ever.

²⁷

Будуть їсти убогі й насичуватися, і хвалитимуть Господа ті, що шукають Його, щоб жили серця ваші повіки.

²⁸

All the ends of the earth shall remember and turn to the Lord: and all the kindreds of the nations shall worship before him.

²⁸

Згадають і повернуться до Господа всі краї землі і поклоняться перед Ним усі племена народів.

²⁹

For the kingdom is the Lord's; and he is the governor of the nations.

²⁹

Бо Господнє є Царство, і Він царює над народами.

³⁰

All the fat ones of the earth have eaten and worshipped: all that go down to the earth shall fall down before him: my soul also lives to him.

³⁰

Будуть споживати й поклоняться Йому всі сильні землі; поклоняться Йому всі, що сходять у землю, і душа моя для Нього живе.

³¹

And my seed shall serve him: the generation that is coming shall be reported to the Lord.

³¹

Нащадки [мої] будуть служити Йому і будуть зватися Господніми повіки.

³²

And they shall report his righteousness to the people that shall be born, whom the Lord has made.

³²

Прийдуть вони і будуть сповіщати правду Його родові майбутньому, про все, що створив Господь.