¹

A Psalm for Asaph. The God of gods, the Lord, has spoken, and called the earth from the rising of the sun to the going down thereof.

Псалом Асафа.

²

Out of Sion comes the excellence of his beauty.

¹

Бог богів, Господь промовив і закликає землю від сходу сонця і до заходу.

³

God, our God, shall come manifestly, and shall not keep silence: a fire shall be kindled before him, and round about him there shall be a very great tempest.

²

Від Сиону велич краси Його.

⁴

He shall summon the heaven above, and the earth, that he may judge his people.

³

Гряде Бог наш — і не мовчить, перед ним вогонь, що все палить, навкруги Нього сильна буря.

⁵

Assemble ye his saints to him, those that have engaged in a covenant with him upon sacrifices.

⁴

Він закликає з висоти небо і землю — судити народ Свій:

⁶

And the heavens shall declare his righteousness: for God is judge. Pause.

⁵

«Зберіть до Мене святих Моїх, що вступили в завіт зі Мною при жертві!»

⁷

Hear, my people, and I will speak to thee, O Israel: and I will testify to thee: I am God, thy God.

⁶

Небеса проголосять правду Його, бо Суддя цей є Бог.

⁸

I will not reprove thee on account of thy sacrifices; for thy whole-burnt-offerings are before me continually.

⁷

«Слухай, народе Мій, Я буду говорити. Ізраїлю! Я буду свідчити проти тебе. Я — Бог, твій Бог.

⁹

I will take no bullocks out of thine house, nor he-goats out of thy flocks.

⁸

Не за жертви твої буду докоряти тобі, бо всепалення твої завжди переді Мною.

¹⁰

For all the wild beasts of the thicket are mine, the cattle on the mountains, and oxen.

⁹

Не прийму ні телят від дому твого, ні козлів із дворів твоїх,

¹¹

I know all the birds of the sky; and the beauty of the field is mine.

¹⁰

бо Мої всі звірі лісові і тварини на всіх горах.

¹²

If I should be hungry, I will not tell thee: for the world is mine, and the fulness of it.

¹¹

Я знаю всіх птахів небесних і вся краса поля переді Мною.

¹³

Will I eat the flesh of bulls, or drink the blood of goats?

¹²

Коли б я зголоднів, то не сказав би тобі, бо світ увесь Мій і все, що є в ньому.

¹⁴

Offer to God the sacrifice of praise; and pay thy vows to the Most High.

¹³

Хіба Я споживаю м’ясо телят чи п’ю кров козлів?

¹⁵

And call upon me in the day of affliction; and I will deliver thee, and thou shalt glorify me. Pause.

¹⁴

Принеси Богу жертву хвали і виконай перед Всевишнім обітниці твої.

¹⁶

But to the sinner God has said, Why dost thou declare my ordinances, and take up my covenant in thy mouth?

¹⁵

І призови Мене в день скорботи твоєї, Я спасу тебе, і ти прославиш Мене».

¹⁷

Whereas thou hast hated instruction, and hast cast my words behind thee.

¹⁶

А до грішника каже Бог: «Навіщо говориш ти про настанови Мої і завіт Мій береш у вуста свої?

¹⁸

If thou sawest a thief, thou rannest along with him, and hast cast in thy lot with adulterers.

¹⁷

Ти ж зненавидів настанови Мої і слова Мої відкидаєш від себе.

¹⁹

Thy mouth has multiplied wickedness, and thy tongue has framed deceit.

¹⁸

Коли бачиш злодія, то сходишся з ним, і з перелюбником спілкуєшся.

²⁰

Thou didst sit and speak against thy brother, and didst scandalise thy mother's son.

¹⁹

Уста твої невпинно злословлять, і язик твій сплітає підступи.

²¹

These things thou didst, and I kept silence: thou thoughtest wickedly that I should be like thee; but I will reprove thee, and set thine offences before thee.

²⁰

Сидиш і наговорюєш на брата твого і на сина матері твоєї зводиш наклеп.

²²

Now consider these things, ye that forget God, lest he rend you, and there be no deliverer.

²¹

Ти це робив, а Я мовчав; ти гадав, що й Я такий, як ти. Але Я викрию тебе і поставлю перед тобою [гріхи твої].

²³

The sacrifice of praise will glorify me: and that is the way wherein I will shew to him the salvation of God.

²²

Зрозумійте ж це ви, що забуваєте Бога, щоб я не зловив вас, і тоді вже ніхто не врятує вас.