¹

For the end, a Psalm for Asaph, concerning the wine-presses.

¹

Начальнику хору. На гефському інструменті. Псалом Асафа.

²

Rejoice ye in God our helper; shout aloud to the God of Jacob.

²

Радісно співайте Богу — твердині нашій, викликуйте славу Богові Якова.

³

Take a psalm, and produce the timbrel, the pleasant psaltery with the harp.

³

Візьміть псалом, дайте тимпан, псалтир милозвучний з гуслями.

⁴

Blow the trumpet at the new moon, in the glorious day of your feast.

⁴

Засурміть у новомісяччя сурмою у пресвітлий день свята вашого.

⁵

For this is an ordinance for Israel, and a statute of the God of Jacob.

⁵

Бо це закон для Ізраїля, повеління Бога нашого.

⁶

He made it to be a testimony in Joseph, when he came forth out of the land of Egypt: he heard a language which he understood not.

⁶

Він установив це як свідчення для Йосифа, коли він вийшов із землі Єгипетської, де почув мову, якої не знав.

⁷

He removed his back from burdens: his hands slaved in making the baskets.

⁷

«Я зняв тягарі з плечей його і руки його звільнив від корзин.

⁸

Thou didst call upon me in trouble, and I delivered thee; I heard thee in the secret place of the storm: I proved thee at the water of Strife. Pause.

⁸

В біді ти прикликав Мене, і Я визволив тебе; серед грому Я почув тебе, при водах Мериви випробував тебе.

⁹

Hear, my people, and I will speak to thee, O Israel; and I will testify to thee: if thou wilt hearken to me;

⁹

Слухай, народе Мій, і Я дам свідчення тобі; о, коли б ти послухав Мене, Ізраїлю!

¹⁰

there shall be no new god in thee; neither shalt thou worship a strange god.

¹⁰

Нехай не буде в тебе іншого бога, і не вклоняйся перед богом чужим.

¹¹

For I am the Lord thy God, that brought thee out of the land of Egypt: open thy mouth wide, and I will fill it.

¹¹

Я — Господь Бог твій, що вивів тебе із землі Єгипетської. Розкрий уста твої, і Я наповню їх.

¹²

But my people hearkened not to my voice; and Israel gave no heed to me.

¹²

Але не послухав народ Мій голосу Мого, Ізраїль не підкорився Мені.

¹³

So I let them go after the ways of their own hearts: they will go on in their own ways.

¹³

Тому Я покинув їх на волю серця їх — ходити за похотями своїми.

¹⁴

If my people had hearkened to me, if Israel had walked in my ways,

¹⁴

О, коли б народ Мій послухав Мене, коли б Ізраїль ходив дорогами Моїми.

¹⁵

I should have put down their enemies very quickly, and should have laid my hand upon those that afflicted them.

¹⁵

Я скоро смирив би ворогів їхніх і на гнобителів їхніх поклав би руку Мою.

¹⁶

The Lord's enemies should have lied to him: but their time shall be for ever.

¹⁶

Ненависники Господні підкорилися б їм, а добробут їх був би повіки.

¹⁷

And he fed them with the fat of wheat; and satisfied them with honey out of the rock.

¹⁷

Я хлібом пшеничним годував би їх, і медом із скелі насичував би їх».