¹

A Song of a Psalm for Asaph.

¹

Пісня. Псалом Асафа.

²

O God, who shall be compared to thee? be not silent, neither be still, O God.

²

Боже, хто подібний до Тебе? Не мовчи і не будь спокійним, Боже.

³

For behold, thine enemies have made a noise; and they that hate thee have lifted up the head.

³

Бо ось вороги Твої зашуміли і ті, що ненавидять Тебе, підняли голови.

⁴

Against thy people they have craftily imagined a device, and have taken counsel against thy saints.

⁴

Вони підступно змовляються проти народу Твого і радяться проти святих Твоїх.

⁵

They have said, Come, and let us utterly destroy them out of the nation; and let the name of Israel be remembered no more at all.

⁵

Сказали: «Підемо й винищимо їх з-поміж народів, щоб ніхто не згадував більше імені Ізраїля».

⁶

For they have taken counsel together with one consent: they have made a confederacy against thee;

⁶

Змовилися і однодушно уклали союз проти Тебе.

⁷

even the tents of the Idumeans, and the Ismaelites; Moab, and the Agarenes;

⁷

Сини Едома, ізмаїліти, Моав і агаряни,

⁸

Gebal, and Ammon, and Amalec; the Philistines also, with them that dwell at Tyre.

⁸

Гевал і Аммон, Амалик і филистимляни з людьми тирськими.

⁹

Yea, Assur too is come with them: they have become a help to the children of Lot. Pause.

⁹

І Ассур пішов з ними; вони стали на поміч синам Лотовим.

¹⁰

Do thou to them as to Madiam, and to Sisera; as to Jabin at the brook of Kison.

¹⁰

Зроби з ними так, як з Мадіамом, Сисарою та Іавимом біля потоку Кисана,

¹¹

They were utterly destroyed at Aendor: they became as dung for the earth.

¹¹

які були знищені в Аендорі і стали гноєм для землі.

¹²

Make their princes as Oreb and Zeb, and Zebee and Salmana; even all their princes:

¹²

Зроби з ними та князями їхніми, як з Оривом, Зивом, Зевеєм і Салманом — вельможами їхніми,

¹³

who said, Let us take to ourselves the altar of God as an inheritance.

¹³

які говорили: «Візьмемо собі у володіння святиню Божу».

¹⁴

O my God, make them as a wheel; as stubble before the face of the wind.

¹⁴

Боже мій! Нехай стануть вони як порох у вихорі, як солома перед вітром,

¹⁵

As fire which shall burn up a wood, as the flame may consume the mountains;

¹⁵

як вогонь спалює ліси, як полум’я, що обпалює гори,

¹⁶

so shalt thou persecute them with thy tempest, and trouble them in thine anger.

¹⁶

так пожени їх бурею Твоєю і гнівом Твоїм приведи їх у замішання.

¹⁷

Fill their faces with dishonour; so shall they seek thy name, O Lord.

¹⁷

Покрий їх безчестям, щоб вони шукали імені Твого, Господи.

¹⁸

Let them be ashamed and troubled for evermore; yea, let them be confounded and destroyed.

¹⁸

Нехай будуть осоромлені й застрашені навіки, і з соромом своїм загинуть.

¹⁹

And let them know that thy name is Lord; that thou alone art Most High over all the earth.

¹⁹

І нехай узнають, що ім’я Тобі — Господь і що Ти єдиний Всевишній на всій землі.