Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
ΚΑΙ ἀμπελὼν εἷς ἦν τῷ Ναβουθαὶ τῷ ᾿Ιεζραηλίτῃ παρὰ τῇ ἅλῳ ᾿Αχαὰβ βασιλέως Σαμαρείας.
1
И сы́нъ Аде́ровъ ца́рь Си́рскій собра́ всю́ си́лу свою́, и возше́дъ обсѣ́де самарі́ю, и съ ни́мъ три́десять два́ царя́ и вси́ ко́нницы и колесни́цы: и взыдо́ша, и обсѣдо́ша самарі́ю, и ра́товаша на ню́:
2
καὶ ἐλάλησεν ᾿Αχαὰβ πρὸς Ναβουθαὶ λέγων· δός μοι τὸν ἀμπελῶνά σου καὶ ἔσται μοι εἰς κῆπον λαχάνων, ὅτι ἐγγίζων οὗτος τῷ οἴκῳ μου, καὶ δώσω σοι ἀμπελῶνα ἄλλον ἀγαθὸν ὑπὲρ αὐτόν· εἰ δὲ ἀρέσκει ἐνώπιόν σου, δώσω σοι ἀργύριον ἄλλαγμα ἀμπελῶνός σου τούτου, καὶ ἔσται μοι εἰς κῆπον λαχάνων.
2
и посла́ ко Ахаа́ву царю́ Ізра́илеву во гра́дъ и рече́ къ нему́: си́це глаго́летъ сы́нъ Аде́ровъ:
3
καὶ εἶπε Ναβουθαὶ πρὸς ᾿Αχαάβ· μὴ γένοιτό μοι παρὰ Θεοῦ μου δοῦναι κληρονομίαν πατέρων μου σοί.
3
сребро́ твоє́ и зла́то твоє́ моє́ є́сть, и жены́ твоя́ и ча́да твоя́ до́брая моя́ су́ть.
4
καὶ ἐγένετο τὸ πνεῦμα ᾿Αχαὰβ τεταραγμένον, καὶ ἐκοιμήθη ἐπὶ τῆς κλίνης αὐτοῦ καὶ συνεκάλυψε τὸ πρόσωπον αὐτοῦ καὶ οὐκ ἔφαγεν ἄρτον.
4
И отвѣща́ ца́рь Ізра́илевъ и рече́: я́коже глаго́лалъ єси́, го́споди мо́й царю́, тво́й є́смь а́зъ и вся́ моя́.
5
καὶ εἰσῆλθεν ᾿Ιεζάβελ ἡ γυνὴ αὐτοῦ πρὸς αὐτὸν καὶ ἐλάλησε πρὸς αὐτόν· τί τὸ πνεῦμά σου τεταραγμένον καὶ οὐκ εἶ σὺ ἐσθίων ἄρτον;
5
И возврати́шася послы́ и рѣ́ша: си́це глаго́летъ сы́нъ Аде́ровъ: а́зъ посыла́хъ къ тебѣ́, глаго́ля: сребро́ и зла́то твоє́ и жены́ твоя́ и ча́да твоя́ да́ждь мнѣ́:
6
καὶ εἶπε πρὸς αὐτήν, ὅτι ἐλάλησα πρὸς Ναβουθαὶ τὸν ᾿Ιεζραηλίτην λέγων· δός μοι τὸν ἀμπελῶνά σου ἀργυρίου· εἰ δὲ βούλῃ, δώσω σοι ἀμπελῶνα ἄλλον ἀντ᾿ αὐτοῦ· καὶ εἶπεν· οὐ δώσω σοι κληρονομίαν πατέρων μου.
6
я́ко въ се́й ча́съ у́тро послю́ рабы́ моя́ къ тебѣ́, и изы́щутъ до́мъ тво́й и до́мы о́трокъ твои́хъ, и бу́дутъ вся́ жела́ємая оче́съ и́хъ, на ни́хже а́ще возложа́тъ ру́ки своя́, и во́змутъ.
7
καὶ εἶπε πρὸς αὐτὸν ᾿Ιεζάβελ ἡ γυνὴ αὐτοῦ· σὺ νῦν οὕτω ποιεῖς βασιλέα ἐπὶ ᾿Ισραήλ; ἀνάστηθι καὶ φάγε ἄρτον καὶ σαυτοῦ γενοῦ, ἐγὼ δὲ δώσω σοι τὸν ἀμπελῶνα Ναβουθαὶ τοῦ ᾿Ιεζραηλίτου.
7
И призва́ ца́рь Ізра́илевъ вся́ старѣ́йшины земли́ и рече́: зна́йте ны́нѣ и ви́дите, я́ко то́й злѣ́ про́ситъ, я́ко присла́ ко мнѣ́ [глаго́ля] о жена́хъ мои́хъ и о сынѣ́хъ мои́хъ и о дще́рехъ мои́хъ: сребра́ моєго́ и зла́та моєго́ не возбрани́хъ єму́.
8
καὶ ἔγραψε βιβλίον ἐπὶ τῷ ὀνόματι ᾿Αχαὰβ καὶ ἐσφραγίσατο τῇ σφραγίδι αὐτοῦ καὶ ἀπέστειλε τὸ βιβλίον πρὸς τοὺς πρεσβυτέρους καὶ τοὺς ἐλευθέρους τοὺς κατοικοῦντας μετὰ Ναβουθαί.
8
И рѣ́ша єму́ старѣ́йшины и вси́ лю́діє: не послу́шай, ни восхощи́ [да́ти].
9
καὶ ἐγέγραπτο ἐν τοῖς βιβλίοις λέγων· νηστεύσατε νηστείαν καὶ καθίσατε τὸν Ναβουθαὶ ἐν ἀρχῇ τοῦ λαοῦ·
9
И рече́ посло́мъ сы́на Аде́рова: рцы́те господи́ну ва́шему: вся́, и́хже ра́ди посыла́лъ єси́ къ рабу́ твоєму́ пре́жде, сотворю́, сего́ же глаго́ла не могу́ сотвори́ти. И отидо́ша му́жіє [аде́ровы] и возвѣсти́ша єму́ сло́во.
10
καὶ ἐγκαθίσατε δύο ἄνδρας υἱοὺς παρανόμων ἐξεναντίας αὐτοῦ, καὶ καταμαρτυρησάτωσαν αὐτοῦ λέγοντες· ηὐλόγησε Θεὸν καὶ βασιλέα· καὶ ἐξαγαγέτωσαν αὐτὸν καὶ λιθοβολησάτωσαν αὐτόν, καὶ ἀποθανέτω.
10
И па́ки посла́ къ нему́ сы́нъ Аде́ровъ, глаго́ля: сія́ да сотворя́тъ ми́ бо́зи и сія́ да приложа́тъ, а́ще дово́лна бу́детъ пе́рсть самарі́и горсте́мъ всѣ́хъ люді́й пѣшце́въ мои́хъ.
11
καὶ ἐποίησαν οἱ ἄνδρες τῆς πόλεως αὐτοῦ οἱ πρεσβύτεροι καὶ οἱ ἐλεύθεροι οἱ κατοικοῆντες ἐν τῇ πόλει αὐτοῦ, καθὼς ἀπέστειλε πρὸς αὐτοὺς ᾿Ιεζάβελ καὶ καθὰ ἐγέγραπτο ἐν τοῖς βιβλίοις, οἷς ἀπέστειλε πρὸς αὐτούς.
11
И отвѣща́ ца́рь Ізра́илевъ и рече́: дово́лно: да не хва́лится сля́ченъ, я́коже прямы́й.
12
καὶ ἐκάλεσαν νηστείαν καὶ ἐκάθισαν τὸν Ναβουθαὶ ἐν ἀρχῇ τοῦ λαοῦ,
12
И бы́сть єгда́ отвѣща́ єму́ сло́во сіє́, бѣ́ пію́щь са́мъ и вси́ ца́ріє, и́же бя́ху съ ни́мъ въ ку́щахъ: и рече́ отроко́мъ свои́мъ: сотвори́те Ва́лъ. И сотвори́ша Ва́лъ надъ гра́домъ.
13
καὶ εἰσῆλθον δύο ἄνδρες υἱοὶ παρανόμων καὶ ἐκάθισαν ἐξεναντίας αὐτοῦ καὶ κατεμαρτύρησαν αὐτοῦ λέγοντες· ηὐλόγηκας Θεὸν καὶ βασιλέα· καὶ ἐξήγαγον αὐτὸν ἔξω τῆς πόλεως καὶ ἐλιθοβόλησαν αὐτὸν ἐν λίθοις, καὶ ἀπέθανε.
13
И се́, проро́къ єди́нъ пріи́де къ Ахаа́ву царю́ Ізра́илеву и рече́: сія́ глаго́летъ Госпо́дь: ви́диши ли ве́сь наро́дъ се́й вели́кій? се́, а́зъ да́мъ єго́ дне́сь въ ру́цѣ твои́, и уразумѣ́єши, я́ко а́зъ [є́смь] Госпо́дь.
14
καὶ ἀπέστειλαν πρὸς ᾿Ιεζάβελ λέγοντες· λελιθοβόληται Ναβουθαὶ καὶ τέθνηκε.
14
И рече́ Ахаа́въ: въ че́мъ? И рече́: си́це глаго́летъ Госпо́дь: во о́троцѣхъ князе́й гра́дских. И рече́ Ахаа́въ: кто́ на́чнетъ бра́нь? И рече́: ты́.
15
καὶ ἐγένετο ὡς ἤκουσεν ᾿Ιεζάβελ, καὶ εἶπε πρὸς ᾿Αχαάβ· ἀνάστα, κληρονόμει τὸν ἀμπελῶνα Ναβουθαὶ τοῦ ᾿Ιεζραηλίτου, ὃς οὐκ ἔδωκέ σοι ἀργυρίου, ὅτι οὐκ ἔστι Ναβουθαὶ ζῶν, ὅτι τέθνηκε.
15
И сочте́ Ахаа́въ о́троки князе́й гра́дских, и бы́сть и́хъ двѣ́сти три́десять и два́: и по си́хъ сочте́ лю́ди вся́ сы́ны си́лы, се́дмь ты́сящъ.
16
καὶ ἐγένετο ὡς ἤκουσεν ᾿Αχαὰβ ὅτι τέθνηκε Ναβουθαὶ ὁ ᾿Ιεζραηλίτης, καὶ διέρρηξε τὰ ἱμάτια αὐτοῦ καὶ περιεβάλετο σάκκον· καὶ ἐγένετο μετὰ ταῦτα καὶ ἀνέστη καὶ κατέβη ᾿Αχαὰβ εἰς τὸν ἀμπελῶνα Ναβουθαὶ τοῦ ᾿Ιεζραηλίτου κληρονομῆσαι αὐτόν.
16
И изы́де въ полу́дне: и сы́нъ Аде́ровъ пія́нъ бѣ́ зѣло́ въ сокхо́ѳѣ са́мъ и ца́ріє [и́же съ ни́мъ], три́десять два́ царя́ помо́щника єму́.
17
Καὶ εἶπεν Κύριος πρὸς ᾿Ηλιοὺ τὸν Θεσβίτην λέγων·
17
И изыдо́ша о́троцы воєво́дъ гра́дскихъ въ пе́рвыхъ. И посла́ сы́нъ Аде́ровъ, и возвѣсти́ша царю́ Си́рскому, глаго́люще: му́жіє изыдо́ша изъ самарі́и.
18
ἀνάστηθι καὶ κατάβηθι εἰς ἀπαντὴν ᾿Αχαὰβ βασιλέως ᾿Ισραὴλ τοῦ ἐν Σαμαρείᾳ, ὅτι οὗτος ἐν ἀμπελῶνι Ναβουθαί, ὅτι καταβέβηκεν ἐκεῖ κληρονομῆσαι αὐτόν.
18
И рече́ и́мъ: а́ще на ми́ръ изыдо́ша, поими́те и́хъ живы́хъ: и а́ще на бра́нь изыдо́ша, живы́хъ поими́те и́хъ, да не исхо́дятъ изъ гра́да.
19
καὶ λαλήσεις πρὸς αὐτὸν λέγων· τάδε λέγει Κύριος· ὡς σὺ ἐφόνευσας καὶ ἐκληρονόμησας, διὰ τοῦτο τάδε λέγει Κύριος· ἐν παντὶ τόπῳ, ᾧ ἔλειξαν αἱ ὕες καὶ οἱ κύνες τὸ αἷμα Ναβουθαί, ἐκεῖ λείξουσιν οἱ κύνες τὸ αἷμα σου, καὶ αἱ πόρναι λούσονται ἐν τῷ αἵματί σου.
19
И ті́и изыдо́ша изъ гра́да о́троцы воєво́дъ гра́дских, и си́ла вслѣ́дъ и́хъ.
20
καὶ εἶπεν ᾿Αχαὰβ πρὸς ᾿Ηλιού· εἰ εὕρηκάς με, ὁ ἐχθρός μου; καὶ εἶπεν· εὕρηκα, διότι μάτην πέπρασαι ποιῆσαι τὸ πονηρὸν ἐνώπιον Κυρίου παροργίσαι αὐτόν.
20
И порази́ кі́йждо проти́внаго себѣ́, и удво́и кі́йждо проти́внаго себѣ́. И бѣжа́ сирі́а: и погна́ и́хъ Ізра́иль, и гонзе́ то́кмо сы́нъ Аде́ровъ ца́рь Си́рскій на кони́ ко́нника.
21
ἰδοὺ ἐγὼ ἐπάγω ἐπὶ σὲ κακὰ καὶ ἐκκαύσω ὀπίσω σου καὶ ἐξολοθρεύσω τοῦ ᾿Αχαὰβ οὐροῦντα πρὸς τοῖχον καὶ συνεχόμενον καὶ ἐγκαταλελειμμένον ἐν ᾿Ισραήλ·
21
И изы́де ца́рь Ізра́илевъ, и взя́ вся́ ко́ни и колесни́цы, и порази́ я́звою вели́кою въ сирі́и.
22
καὶ δώσω τὸν οἶκόν σου ὡς τὸν οἶκον ῾Ιεροβοὰμ υἱοῦ Ναβὰτ καὶ ὡς τὸν οἶκον Βαασὰ υἱοῦ ᾿Αχιὰ περὶ τῶν παροργισμάτων, ὧν παρώργισας καὶ ἐξήμαρτες τὸν ᾿Ισραήλ.
22
И пріи́де проро́къ къ царю́ Ізра́илеву и рече́: укрѣпи́ся и разумѣ́й, и ви́ждь, что́ сотвори́ши, я́ко преходя́щу лѣ́ту сему́, сы́нъ Аде́ровъ, ца́рь сирі́йскій, пріи́детъ на тя́.
23
καὶ τῇ ᾿Ιεζάβελ ἐλάλησε Κύριος λέγων· οἱ κύνες καταφάγονται αὐτὴν ἐν τῷ προτειχίσματι ᾿Ιεζράελ.
23
И о́троцы царя́ сирі́йска рѣ́ша єму́: Бо́гъ го́ръ Бо́гъ Ізра́илевъ, а не Бо́гъ юдо́лій, сего́ ра́ди укрѣпи́ся па́че на́съ: а́ще же срази́мся съ ни́ми на равни́нѣ, и́стинно укрѣпи́мся па́че и́хъ:
24
τὸν τεθνηκότα τοῦ ᾿Αχαὰβ ἐν τῇ πόλει φάγονται οἱ κύνες καὶ τὸν τεθνηκότα αὐτοῦ ἐν τῷ πεδίῳ φάγονται τὰ πετεινὰ τοῦ οὐρανοῦ.
24
по глаго́лу же сему́ сотвори́: распусти́ цари́ коєго́ждо на мѣ́сто своє́, и поста́ви вмѣ́сто и́хъ воєво́ды,
25
πλὴν ματαίως ᾿Αχαάβ, ὃς ἐπράθη ποιῆσαι τὸ πονηρὸν ἐνώπιον Κυρίου, ὡς μετέθηκεν αὐτὸν ᾿Ιεζάβελ ἡ γυνὴ αὐτοῦ·
25
и премѣни́мъ тебѣ́ си́лу вмѣ́сто си́лы па́дшія у тебе́, и ко́ни вмѣ́сто ко́ней, и колесни́цы вмѣ́сто колесни́цъ, и срази́мся съ ни́ми на равни́нѣ, и укрѣпи́мся па́че и́хъ. И послу́ша гла́са и́хъ и сотвори́ та́ко.
26
καὶ ἐβδελύχθη σφόδρα πορεύεσθαι ὀπίσω τῶν βδελυγμάτων κατὰ πάντα, ἃ ἐποίησεν ὁ ᾿Αμορραῖος, ὃν ἐξωλόθρευσε Κύριος ἀπὸ προσώπου υἱῶν ᾿Ισραήλ.
26
И бы́сть мину́вшу лѣ́ту тому́, и сочте́ сы́нъ Аде́ровъ сирі́ю, и взы́де во Афе́ку на бра́нь на Ізра́иля.
27
καὶ ὑπὲρ τοῦ λόγου, ὡς κατενύγη ᾿Αχαὰβ ἀπὸ προσώπου τοῦ Κυρίου καὶ ἐπορεύετο κλαίων καὶ διέρρηξε τὸν χιτῶνα αὐτοῦ καὶ ἐζώσατο σάκκον ἐπὶ τὸ σῶμα αὐτοῦ καὶ ἐνήστευσε καὶ περιεβάλετο σάκκον ἐν τῇ ἡμέρᾳ, ᾗ ἐπάταξε Ναβουθαὶ τὸν ᾿Ιεζραηλίτην, καὶ ἐπορεύθη,
27
И сы́нове Ізра́илевы сочи́слишася и изыдо́ша во срѣ́теніє и́мъ. И ополчи́шася Ізра́илтяне проти́ву и́мъ, а́ки два́ ста́да ко́зъ: сирі́ане же напо́лниша зе́млю.
28
καὶ ἐγένετο ρῆμα Κυρίου ἐν χειρὶ δούλου αὐτοῦ ᾿Ηλιοὺ περὶ ᾿Αχαάβ, καὶ εἶπε Κύριος·
28
И пріи́де человѣ́къ Бо́жій и рече́ къ царю́ Ізра́илеву: си́це глаго́летъ Госпо́дь: поне́же рече́ сирі́а: Бо́гъ го́ръ Госпо́дь Бо́гъ Ізра́илевъ, и не Бо́гъ юдо́лій то́й, и да́мъ си́лу вели́кую сію́ въ ру́ку твою́, и уразумѣ́єши, я́ко а́зъ Госпо́дь.
29
ἑώρακας ὡς κατενύγη ᾿Αχαὰβ ἀπὸ προσώπου μου; οὐκ ἐπάξω τὴν κακίαν ἐν ταῖς ἡμέραις αὐτοῦ, ἀλλ᾿ ἐν ταῖς ἡμέραις τοῦ υἱοῦ αὐτοῦ ἐπάξω τὴν κακίαν.
29
И ополчи́шася ті́и проти́ву и́мъ се́дмь дні́й. И бы́сть въ де́нь седмы́й, и прибли́жися бра́нь, и порази́ Ізра́иль сирі́анъ, сто́ и два́десять ты́сящъ пѣшце́въ во єди́нъ де́нь.