Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Ἀποθέμενοι οὖν πᾶσαν κακίαν καὶ πάντα δόλον καὶ ὑποκρίσεις καὶ φθόνους καὶ πάσας καταλαλιάς,
1
Отло́жше у́бо вся́ку зло́бу и вся́ку ле́сть и лицемѣ́ріє и за́висть и вся́ клеветы́,
2
ὡς ἀρτιγέννητα βρέφη, τὸ λογικὸν ἄδολον γάλα ἐπιποθήσατε, ἵνα ἐν αὐτῷ αὐξηθῆτε,
2
я́ко новорожде́ни младе́нцы, слове́сноє и неле́стноє мле́ко возлюби́те, я́ко да о не́мъ возрасте́те во спасе́ніє:
3
εἴπερ ἐγεύσασθε ὅτι χρηστὸς ὁ κύριος·
3
поне́же вкуси́сте, я́ко бла́гъ Госпо́дь.
4
πρὸς ὃν προσερχόμενοι, λίθον ζῶντα, ὑπὸ ἀνθρώπων μὲν ἀποδεδοκιμασμένον, παρὰ δὲ θεῷ ἐκλεκτόν, ἔντιμον,
4
Къ Нему́же приходя́ще, ка́мени жи́ву, от человѣ́къ у́бо уничиже́ну, от Бо́га же избра́ну, че́стну,
5
καὶ αὐτοὶ ὡς λίθοι ζῶντες οἰκοδομεῖσθε οἶκος πνευματικός, ἱεράτευμα ἅγιον, ἀνενέγκαι πνευματικὰς θυσίας εὐπροσδέκτους τῷ θεῷ διὰ Ἰησοῦ χριστοῦ.
5
и са́ми я́ко ка́меніє жи́во зижди́теся во хра́мъ духо́венъ, святи́телство свя́то, возноси́ти же́ртвы духо́вны, благопрія́тны Бо́гови Іису́съ Христо́мъ.
6
Διότι περιέχει ἐν τῇ γραφῇ, Ἰδού, τίθημι ἐν Σιὼν λίθον ἀκρογωνιαῖον, ἐκλεκτόν, ἔντιμον· καὶ ὁ πιστεύων ἐπ’ αὐτῷ οὐ μὴ καταισχυνθῇ.
6
Зане́ пи́сано є́сть въ Писа́ніи: се́ полага́ю въ Сіо́нѣ ка́мень краєуго́ленъ, избра́нъ, че́стенъ: и вѣ́руяй Во́нь не постыди́тся.
7
Ὑμῖν οὖν ἡ τιμὴ τοῖς πιστεύουσιν· ἀπειθοῦσιν δέ, Λίθον ὃν ἀπεδοκίμασαν οἱ οἰκοδομοῦντες, οὗτος ἐγενήθη εἰς κεφαλὴν γωνίας,
7
Ва́мъ у́бо че́сть вѣ́рующымъ, а проти́вящымся ка́мень, єго́же небрего́ша зи́ждущіи, се́й бы́сть во главу́ у́гла, и ка́мень претыка́нія и ка́мень собла́зна:
8
καί, Λίθος προσκόμματος καὶ πέτρα σκανδάλου· οἳ προσκόπτουσιν τῷ λόγῳ ἀπειθοῦντες· εἰς ὃ καὶ ἐτέθησαν.
8
о не́мже и претыка́ются сло́ву противля́ющіися, на не́же и положе́ни бы́ша.
9
Ὑμεῖς δὲ γένος ἐκλεκτόν, βασίλειον ἱεράτευμα, ἔθνος ἅγιον, λαὸς εἰς περιποίησιν, ὅπως τὰς ἀρετὰς ἐξαγγείλητε τοῦ ἐκ σκότους ὑμᾶς καλέσαντος εἰς τὸ θαυμαστὸν αὐτοῦ φῶς·
9
Вы́ же ро́дъ избра́нъ, ца́рскоє свяще́ніє, язы́къ свя́тъ, лю́діє обновле́нія, я́ко да добродѣ́тели возвѣстите́ изъ тмы́ ва́съ призва́вшаго въ чу́дный Сво́й свѣ́тъ:
10
οἱ ποτὲ οὐ λαός, νῦν δὲ λαὸς θεοῦ· οἱ οὐκ ἠλεημένοι, νῦν δὲ ἐλεηθέντες.
10
и́же иногда́ не лю́діє, ны́нѣ же лю́діє Бо́жіи: и́же не поми́ловани, ны́нѣ же поми́ловани бы́сте.
11
Ἀγαπητοί, παρακαλῶ ὡς παροίκους καὶ παρεπιδήμους, ἀπέχεσθαι τῶν σαρκικῶν ἐπιθυμιῶν, αἵτινες στρατεύονται κατὰ τῆς ψυχῆς·
11
Возлю́бленніи, молю́ я́ко прише́лцевъ и стра́нниковъ, огреба́тися от плотски́хъ похоте́й, я́же вою́ютъ на ду́шу,
12
τὴν ἀναστροφὴν ὑμῶν ἔχοντες καλὴν ἐν τοῖς ἔθνεσιν, ἵνα, ἐν ᾧ καταλαλοῦσιν ὑμῶν ὡς κακοποιῶν, ἐκ τῶν καλῶν ἔργων, ἐποπτεύσαντες, δοξάσωσιν τὸν θεὸν ἐν ἡμέρᾳ ἐπισκοπῆς.
12
житіє́ ва́ше иму́ще добро́ во язы́цѣхъ, да о не́мже клеве́щутъ ва́съ а́ки злодѣ́євъ, от до́брыхъ дѣ́лъ ви́дѣвше, просла́вятъ Бо́га въ де́нь посѣще́нія.
13
Ὑποτάγητε οὖν πάσῃ ἀνθρωπίνῃ κτίσει διὰ τὸν κύριον· εἴτε βασιλεῖ, ὡς ὑπερέχοντι·
13
Повини́теся у́бо вся́кому человѣ́чу созда́нію [нача́лству] Го́спода ра́ди: а́ще царю́, я́ко преоблада́ющу:
14
εἴτε ἡγεμόσιν, ὡς δι’ αὐτοῦ πεμπομένοις εἰς ἐκδίκησιν κακοποιῶν, ἔπαινον δὲ ἀγαθοποιῶν.
14
а́ще ли же князе́мъ, я́ко от него́ по́сланнымъ, во отмще́ніє у́бо злодѣ́ємъ, въ похвалу́ же благотво́рцемъ.
15
Ὅτι οὕτως ἐστὶν τὸ θέλημα τοῦ θεοῦ, ἀγαθοποιοῦντας φιμοῦν τὴν τῶν ἀφρόνων ἀνθρώπων ἀγνωσίαν·
15
Я́ко та́ко є́сть во́ля Бо́жія, благотворя́щымъ обуздова́ти безу́мныхъ человѣ́къ невѣ́жство:
16
ὡς ἐλεύθεροι, καὶ μὴ ὡς ἐπικάλυμμα ἔχοντες τῆς κακίας τὴν ἐλευθερίαν, ἀλλ’ ὡς δοῦλοι θεοῦ.
16
я́ко свобо́дни, а не я́ко прикрове́ніє иму́ще зло́бы свобо́ду, но я́ко раби́ Бо́жіи.
17
Πάντας τιμήσατε. Τὴν ἀδελφότητα ἀγαπήσατε. Τὸν θεὸν φοβεῖσθε. Τὸν βασιλέα τιμᾶτε.
17
Всѣ́хъ почита́йте, бра́тство возлюби́те, Бо́га бо́йтеся, царя́ чти́те.
18
Οἱ οἰκέται, ὑποτασσόμενοι ἐν παντὶ φόβῳ τοῖς δεσπόταις, οὐ μόνον τοῖς ἀγαθοῖς καὶ ἐπιεικέσιν, ἀλλὰ καὶ τοῖς σκολιοῖς.
18
Раби́, повину́йтеся во вся́цѣмъ стра́сѣ влады́камъ, не то́кмо благи́мъ и кро́ткимъ, но и стропти́вымъ.
19
Τοῦτο γὰρ χάρις, εἰ διὰ συνείδησιν θεοῦ ὑποφέρει τις λύπας, πάσχων ἀδίκως.
19
Се́ бо є́сть уго́дно предъ Бо́гомъ, а́ще со́вѣсти ра́ди Бо́жія терпи́тъ кто́ ско́рби, стражда́ безъ пра́вды.
20
Ποῖον γὰρ κλέος, εἰ ἁμαρτάνοντες καὶ κολαφιζόμενοι ὑπομενεῖτε; Ἀλλ’ εἰ ἀγαθοποιοῦντες καὶ πάσχοντες ὑπομενεῖτε, τοῦτο χάρις παρὰ θεῷ.
20
Ка́я бо похвала́, а́ще согрѣша́юще му́чими терпите́? Но а́ще добро́ творя́ще и стра́ждуще терпите́, сіє́ уго́дно предъ Бо́гомъ,
21
Εἰς τοῦτο γὰρ ἐκλήθητε, ὅτι καὶ χριστὸς ἔπαθεν ὑπὲρ ἡμῶν, ὑμῖν ὑπολιμπάνων ὑπογραμμόν, ἵνα ἐπακολουθήσητε τοῖς ἴχνεσιν αὐτοῦ·
21
(Зач. 59) на сіє́ бо и зва́ни бы́сте: зане́ и Христо́съ пострада́ по на́съ, на́мъ оста́вль о́бразъ, да послѣ́дуємъ стопа́мъ Єго́:
22
ὃς ἁμαρτίαν οὐκ ἐποίησεν, οὐδὲ εὑρέθη δόλος ἐν τῷ στόματι αὐτοῦ·
22
И́же грѣха́ не сотвори́, ни обрѣ́теся ле́сть во устѣ́хъ Єго́:
23
ὃς λοιδορούμενος οὐκ ἀντελοιδόρει, πάσχων οὐκ ἠπείλει, παρεδίδου δὲ τῷ κρίνοντι δικαίως·
23
И́же укаря́ємь проти́ву не укаря́ше, стражда́ не преща́ше, предая́ше же судя́щему пра́ведно:
24
ὃς τὰς ἁμαρτίας ἡμῶν αὐτὸς ἀνήνεγκεν ἐν τῷ σώματι αὐτοῦ ἐπὶ τὸ ξύλον, ἵνα, ταῖς ἁμαρτίαις ἀπογενόμενοι, τῇ δικαιοσύνῃ ζήσωμεν· οὗ τῷ μώλωπι αὐτοῦ ἰάθητε.
24
И́же грѣхи́ нашя́ Са́мъ вознесе́ на тѣ́лѣ Своє́мъ на дре́во, да от грѣ́хъ избы́вше, пра́вдою поживе́мъ: Єго́же я́звою исцѣлѣ́сте.
25
Ἦτε γὰρ ὡς πρόβατα πλανώμενα· ἀλλ’ ἐπεστράφητε νῦν ἐπὶ τὸν ποιμένα καὶ ἐπίσκοπον τῶν ψυχῶν ὑμῶν.
25
Бѣ́сте бо я́ко о́вцы заблу́ждшыя (не иму́щя па́стыря): но возврати́стеся ны́нѣ къ па́стырю и посѣти́телю ду́шъ ва́шихъ.