Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
ΚΑΙ ἐγένετο ὡς ἤκουσεν ὁ βασιλεὺς ᾿Εζεκίας, καὶ διέρρηξε τὰ ἱμάτια αὐτοῦ, καὶ περιεβάλετο σάκκον καὶ εἰσῆλθεν εἰς οἶκον Κυρίου.
1
И бы́сть єгда́ услы́ша ца́рь єзекі́а, и раздра́ ри́зы своя́, и облече́ся во вре́тище, и вни́де въ до́мъ Госпо́день.
2
καὶ ἀπέστειλεν ῾Ελιακὶμ τὸν οἰκονόμον καὶ Σωμνὰν τὸν γραμματέα καὶ τοὺς πρεσβυτέρους τῶν ἱερέων περιβεβλημένους σάκκους πρὸς ῾Ησαΐαν τὸν προφήτην, υἱὸν ᾿Αμώς,
2
И посла́ Єліакі́ма строи́теля, и сомна́са книго́чіа и старѣ́йшины жерце́въ облече́ны во вре́тище ко Иса́іи проро́ку сы́ну Амо́сову.
3
καὶ εἶπον πρὸς αὐτόν· τάδε λέγει ᾿Εζεκίας· ἡμέρα θλίψεως καὶ ἐλεγμοῦ καὶ παροργισμοῦ ἡ ἡμέρα αὕτη· ὅτι ἦλθον υἱοὶ ἕως ὠδίνων, καὶ ἰσχὺς οὐκ ἔστι τῇ τικτούσῃ·
3
И рѣ́ша єму́: си́це глаго́летъ єзекі́а: де́нь ско́рби и обличе́нія и прогнѣ́ванія де́нь се́й, я́ко пріидо́ша сы́нове да́же до болѣзнорожде́нія, и крѣ́пости нѣ́сть ражда́ющей:
4
εἴ πως εἰσακούσεται Κύριος ὁ Θεός σου πάντας τοὺς λόγους Ραψάκου, ὃν ἀπέστειλεν αὐτὸν βασιλεὺς ᾿Ασσυρίων ὁ κύριος αὐτοῦ ὀνειδίζειν Θεὸν ζῶντα καὶ βασφημεῖν ἐν λόγοις, οἷς ἤκουσε Κύριος ὁ Θεός σου, καὶ λήψῃ προσευχὴν περὶ τοῦ λείμματος τοῦ εὑρισκομένου.
4
а́ще ка́ко послу́шаєтъ Госпо́дь Бо́гъ тво́й всѣ́хъ слове́съ рапса́ковыхъ, єго́же и посла́ ца́рь Ассирі́йскій господи́нъ єго́ поноси́ти Бо́гу живо́му и ху́лити словесы́, и́хже слы́ша Госпо́дь Бо́гъ тво́й, и пріими́ моли́тву о оста́нцѣ обрѣта́ющемся.
5
καὶ ἦλθον οἱ παῖδες τοῦ βασιλέως ᾿Εζεκίου πρὸς ῾Ησαΐαν,
5
И пріидо́ша о́троцы царя́ єзекі́и ко Иса́іи.
6
καὶ εἶπεν αὐτοῖς ῾Ησαΐας· τάδε ἐρεῖτε πρὸς τὸν κύριον ὑμῶν· τάδε λέγει Κύριος· μὴ φοβηθῇς ἀπὸ τῶν λόγων, ὧν ἤκουσας, ὧν ἐβλασφήμησαν τὰ παιδάρια βασιλέως ᾿Ασσυρίων·
6
И рече́ и́мъ Иса́іа: си́це рцы́те господи́ну ва́шему: та́ко глаго́летъ Госпо́дь: не убо́йся от лица́ слове́съ, и́хже слы́шалъ єси́, и́миже поху́лиша мя́ о́троцы царя́ Ассирі́йска:
7
ἰδοὺ ἐγὼ δίδωμι ἐν αὐτῷ πνεῦμα, καὶ ἀκούσεται ἀγγελίαν καὶ ἀποστραφήσεται εἰς τὴν γῆν αὐτοῦ, καὶ καταβαλῶ αὐτὸν ἐν ρομφαίᾳ ἐν τῇ γῇ αὐτοῦ.
7
се́, а́зъ даю́ єму́ ду́ха, и услы́шитъ возвѣще́ніє и возврати́тся въ зе́млю свою́: и низложу́ єго́ ору́жіємъ въ земли́ єго́.
8
Καὶ ἐπέστρεψε Ραψάκης, καὶ εὗρε τὸν βασιλέα ᾿Ασσυρίων πολεμοῦντα ἐπὶ Λοβνά, ὅτι ἤκουσεν ὅτι ἀπῇρεν ἐκ Λαχίς.
8
И возврати́ся рапса́къ и обрѣ́те царя́ Ассирі́йска вою́юща на ло́вну: услы́ша бо, я́ко отступи́ от лахі́са.
9
καὶ ἤκουσε περὶ Θαρακὰ βασιλέως Αἰθιόπων λέγων· ἰδοὺ ἐξῆλθε πολεμεῖν μετὰ σοῦ. καὶ ἐπέστρεψε καὶ ἀπέστειλεν ἀγγέλους πρὸς ᾿Εζεκίαν λέγων·
9
И слы́ша о Ѳара́кѣ цари́ єѳіо́пстѣмъ, глаго́ля: се́, изы́де ра́товатися съ тобо́ю. И возврати́ся и посла́ послы́ ко єзекі́и, глаго́ля: та́ко рцы́те єзекі́и царю́ Іуде́йску:
10
μὴ ἐπαιρέτω σε ὁ Θεός σου, ἐφ᾿ ᾧ σὺ πέποιθας ἐπ᾿ αὐτῷ λέγων· οὐ μὴ παραδοθῇ ῾Ιερουσαλὴμ εἰς χεῖρας βασιλέως ᾿Ασσυρίων.
10
да не возно́ситъ тя́ Бо́гъ тво́й, на него́же ты́ надѣ́єшися глаго́ля: не и́мать пре́данъ бы́ти Ієрусали́мъ въ ру́цѣ царя́ Ассирі́йска:
11
ἰδοὺ σὺ ἤκουσας πάντα ὅσα ἐποίησαν βασιλεῖς ᾿Ασσυρίων πάσαις ταῖς γαίαις τοῦ ἀναθεματίσαι αὐτάς, καὶ σὺ ρυσθήσῃ;
11
се́, ты́ слы́шалъ єси́ вся́, єли́ка сотвори́ша ца́ріє Ассирі́йстіи всѣ́мъ земле́мъ, є́же прокля́ти и́хъ, и ты́ ли избу́деши?
12
μὴ ἐξαιρούμενοι ἐξείλαντο αὐτοὺς οἱ θεοὶ τῶν ἐθνῶν, οὓς διέφθειραν οἱ πατέρες μου, τήν τε Γωζὰν καὶ τὴν Χαρρὰν καὶ τὴν Ραφὶς καὶ υἱοὺς ᾿Εδὲμ τοὺς ἐν Θαεσθέν;
12
єда́ избавля́юще изба́виша и́хъ и бо́зи язы́ковъ, и́хже расточи́ша отцы́ мои́, гоза́ну и Хара́ну, и Фаре́су и сы́ны Єдо́мли, и́же во Ѳаласса́рѣ?
13
ποῦ ἐστιν ὁ βασιλεὺς Αἰμὰθ καὶ ὁ βασιλεὺς ᾿Αρφάδ; καὶ ποῦ ἐστι βασιλεὺς τῆς πόλεως Σεπφαρουαΐν ᾿Ανὰ καὶ ᾿Αβά;
13
гдѣ́ є́сть ца́рь Єма́ѳовъ и ца́рь Арфа́довъ? и гдѣ́ є́сть ца́рь гра́да Сепфаруі́ма, Ана́ и Ава́?
14
καὶ ἔλαβεν ᾿Εζεκίας τὰ βιβλία ἐκ χειρὸς τῶν ἀγγέλων καὶ ἀνέγνω αὐτά· καὶ ἀνέβη εἰς οἶκον Κυρίου καὶ ἀνέπτυξεν αὐτὰ ᾿Εζεκίας ἐναντίον Κυρίου
14
И прія́тъ ца́рь єзекі́а кни́ги от руки́ посло́въ и прочте́ я́: и вни́де въ хра́мъ Госпо́день, и разгну́ и́хъ єзекі́а предъ Го́сподемъ,
15
καὶ εἶπε· Κύριε ὁ Θεὸς ᾿Ισραὴλ ὁ καθήμενος ἐπὶ τῶν Χερουβίμ, σὺ εἶ ὁ Θεὸς μόνος ἐν πάσαις ταῖς βασιλείαις τῆς γῆς, σὺ ἐποίησας τὸν οὐρανὸν καὶ τὴν γῆν.
15
и моли́ся єзекі́а предъ Го́сподемъ и рече́: Го́споди Бо́же Ізра́илевъ, сѣдя́й на херуві́мѣхъ, ты́ єси́ Бо́гъ єди́нъ бо всѣ́хъ ца́рствіихъ земли́, ты́ сотвори́лъ єси́ не́бо и зе́млю:
16
κλῖνον, Κύριε, τὸ οὖς σου καὶ ἄκουσον· ἄνοιξον, Κύριε, τοὺς ὀφθαλμούς σου καὶ ἰδὲ καὶ ἄκουσον τοὺς λόγους Σενναχηρίμ, οὓς ἀπέστειλεν ὀνειδίζειν Θεὸν ζῶντα.
16
приклони́, Го́споди, у́хо твоє́ и услы́ши мя́: отве́рзи, Го́споди, о́чи твои́ и ви́ждь, и услы́ши словеса́ сеннахирі́ма, я́же посла́ поноша́я тебѣ́ Бо́гу жи́ву:
17
ὅτι ἀληθείᾳ, Κύριε, ἠρήμωσαν βασιλεῖς ᾿Ασσυρίων τὰ ἔθνη
17
я́ко пои́стиннѣ, Го́споди, опустоши́ша ца́ріє Ассирі́йстіи язы́ки,
18
καὶ ἔδωκαν τοὺς θεοὺς αὐτῶν εἰς τὸ πῦρ, ὅτι οὐ θεοί εἰσιν, ἀλλ᾿ ἢ ἔργα χειρῶν ἀνθρώπων, ξύλα καὶ λίθοι, καὶ ἀπώλεσαν αὐτούς.
18
и да́ша бо́ги и́хъ на о́гнь, я́ко не бо́зи бѣ́ша, но дѣла́ руку́ человѣ́чу, древа́ и ка́менія, и погуби́ша я́:
19
καὶ νῦν, Κύριε ὁ Θεὸς ἡμῶν, σῶσον ἡμᾶς ἐκ χειρὸς αὐτοῦ καὶ γνώσονται πᾶσαι αἱ βασιλεῖαι τῆς γῆς, ὅτι σὺ Κύριος ὁ Θεὸς μόνος.
19
и ны́нѣ, Го́споди Бо́же на́шъ, спаси́ ны́ изъ руки́ єго́, и уразумѣ́ютъ вся́ ца́рствія земли́, я́ко ты́ єси́ Госпо́дь Бо́гъ єди́нъ.
20
Καὶ ἀπέστειλεν ῾Ησαΐας υἱὸς ᾿Αμὼς πρὸς ᾿Εζεκίαν λέγων· τάδε λέγει Κύριος ὁ Θεὸς τῶν δυνάμεων Θεὸς ᾿Ισραήλ· ἃ προσηύξω πρός με περὶ Σενναχηρὶμ βασιλέως ᾿Ασσυρίων, ἤκουσα.
20
И посла́ Иса́іа сы́нъ Амо́совъ ко єзекі́и, глаго́ля: та́ко глаго́летъ Госпо́дь Бо́гъ си́лъ, Бо́гъ Ізра́илевъ: слы́шахъ, о ни́хже моли́лся єси́ ко мнѣ́, о сеннахирі́мѣ царѣ́ Ассирі́йстѣ.
21
οὖτος ὁ λόγος, ὃν ἐλάλησε Κύριος ἐπ᾿ αὐτόν· ἐξουδένωσέ σε καὶ ἐμυκτήρισέ σε παρθένος θυγάτηρ Σιών, ἐπὶ σοὶ κεφαλὴν αὐτῆς ἐκίνησε θυγάτηρ ῾Ιερουσαλήμ.
21
сіє́ сло́во, є́же глаго́ла Госпо́дь на него́: уничижи́ тя́ и поруга́ся тебѣ́ дѣви́ца и дщи́ Сіо́ня, надъ тобо́ю главо́ю своє́ю покива́ дщи́ Ієрусали́мля:
22
τίνα ὠνείδισας καὶ τίνα ἐβλασφήμησας; καὶ ἐπὶ τίνα ὕψωσας φωνήν; καὶ ᾖρας εἰς ὕψος τοὺς ὀφθαλμούς σου εἰς τὸν ἅγιον τοῦ ᾿Ισραήλ.
22
кому́ поноси́лъ єси́, и кого́ поху́лилъ єси́? и на кого́ возне́слъ єси́ гла́съ, и воздви́глъ єси́ на высоту́ о́чи твои́? на свята́го Ізра́илева.
23
ἐν χειρὶ ἀγγέλων σου ὠνείδισας Κύριον καὶ εἶπας· ἐν τῷ πλήθει τῶν ἁρμάτων μου ἐγὼ ἀναβήσομαι εἰς ὕψος ὀρέων, μηροὺς τοῦ Λιβάνου, καὶ ἔκοψα τὸ μέγεθος τῆς κέδρου αὐτοῦ, τὰ ἐκλεκτὰ κυπαρίσσων αὐτοῦ, καὶ ἦλθον εἰς μέσον δρυμοῦ καὶ Καρμήλου.
23
руко́ю посло́въ твои́хъ поносилъ єси́ Го́споду, и ре́клъ єси́: со мно́жествомъ колесни́цъ мои́хъ взы́ду а́зъ на вы́шнюю ча́сть горы́ Ліва́нскія, и усѣку́ вели́чество от ке́дръ єя́ и избра́нныя кипарі́совъ єя́, и пріиду́ въ среди́ну ча́щи карми́лскія:
24
ἐγὼ ἔψυξα καὶ ἔπιον ὕδατα ἀλλότρια καὶ ἐξηρήμωσα τῷ ἴχνει τοῦ ποδός μου πάντας ποταμοὺς περιοχῆς.
24
а́зъ изсуши́хъ, и пія́хъ во́ды чужды́я, и опустоши́хъ стопа́ми но́гъ мои́хъ вся́ рѣ́ки окре́стныя:
25
ἔπλασα αὐτήν, συνήγαγον αὐτήν, καὶ ἐγενήθη εἰς ἐπάρσεις ἀποικεσιῶν μαχίμων, πόλεις ὀχυράς.
25
єда́ не слы́шалъ єси́? изда́вна ю́ сотвори́хъ, от дні́й пе́рвыхъ созда́хъ ю́ и принесо́хъ ю́: и бы́сть въ хо́лмы пресе́лниковъ вою́юшихъ гра́ды тве́рды:
26
καὶ οἱ ἐνοικοῦντες ἐν αὐταῖς ἠσθένησαν τῇ χειρί, ἔπτηξαν καὶ κατῃσχύνθησαν, ἐγένοντο χόρτος ἀγροῦ ἢ χλωρὰ βοτάνη, χλόη δωμάτων καὶ πάτημα ἀπέναντι ἑστηκότος.
26
и живу́щіи въ ни́хъ изнемого́ша руко́ю, сотрясо́шася и постыдѣ́шася, бы́ша [я́ко] трава́ се́лная, или́ зла́чно бы́ліє, зла́къ и́же на зда́ніихъ, и попра́нія проти́ву стоя́щаго:
27
καὶ τὴν καθέδραν σου καὶ τὴν ἔξοδόν σου ἔγνων καὶ τὸν θυμόν σου ἐπ᾿ ἐμέ,
27
и сѣдѣ́ніє твоє́, и исхо́дъ тво́й, и вхо́дъ тво́й разумѣ́хъ, и гнѣ́въ тво́й на мя́,
28
διὰ τὸ ὀργισθῆναί σε ἐπ᾿ ἐμὲ καὶ τὸ στρῆνός σου ἀνέβη ἐν τοῖς ὠσί μου καὶ θήσω τὰ ἄγκιστρά μου ἐν τοῖς μυκτῆρσί σου καὶ χαλινὸν ἐν τοῖς χείλεσί σου καὶ ἀποστρέψω σε ἐν τῇ ὁδῷ, ᾗ ἦλθες ἐν αὐτῇ.
28
зане́же разгнѣ́вался єси́ на мя́ и шу́мъ тво́й вни́де во у́шы мои́, и вложу́ у́дицу мою́ въ но́здри твоя́ и бразду́ во устнѣ́ твои́, и возвращу́ тя́ по пути́, и́мже прише́лъ єси́.
29
καὶ τοῦτόν σοι τὸ σημεῖον· φάγε τοῦτον τὸν ἐνιαυτὸν αὐτόματα καὶ τῷ ἔτει τῷ δευτέρῳ τὰ ἀνατέλλοντα· καὶ ἔτει τῷ τρίτῳ σπορὰ καὶ ἄμητος καὶ φυτεία ἀμπελώνων, καὶ φάγεσθε τὸν καρπὸν αὐτῶν.
29
И сіє́ тебѣ́ зна́меніє, [єзекі́є]: я́ждь въ сіє́ лѣ́то прозяба́ющая саморо́дная, и въ лѣ́то второ́є прозяба́ющая, и въ лѣ́то тре́тіє сѣ́йте сѣ́мена и жни́те, сади́те віногра́ды, и да я́сте пло́дъ и́хъ:
30
καὶ προσθήσει τὸν διασεσωσμένον οἴκου ᾿Ιούδα τὸ ὑπολειφθὲν ρίζαν κάτω καὶ ποιήσει καρπὸν ἄνω.
30
и приложи́тъ спа́сшеєся до́му Іу́дова, оста́вшеєся, ко́рень до́лѣ, и сотвори́тъ пло́дъ горѣ́,
31
ὅτι ἐξ ῾Ιερουσαλὴμ ἐξελεύσεται κατάλειμμα καὶ ἀνασῳζόμενος ἐξ ὄρους Σιών· ὁ ζῆλος Κυρίου τῶν δυνάμεων ποιήσει τοῦτο.
31
я́ко изъ Ієрусали́ма изы́детъ оста́нокъ, и спаса́ємый изъ горы́ Сіо́ни: ре́вность Го́спода си́лъ сотвори́тъ сіє́.
32
οὐχ οὕτως; τάδε λέγει Κύριος πρὸς βασιλέα ᾿Ασσυρίων· οὐκ εἰσελεύσεται εἰς τὴν πόλιν ταύτην καὶ οὐ τοξεύσει ἐκεῖ βέλος, καὶ οὐ προφθάσει αὐτὴν θυρεός, καὶ οὐ μὴ ἐκχέῃ πρὸς αὐτὴν πρόσχωμα·
32
сего́ ра́ди та́ко глаго́летъ Госпо́дь [си́лъ] на царя́ Ассирі́йска: не и́мать вни́ти во гра́дъ се́й, и не и́мать устрѣли́ти на́мъ стрѣлы́, и не дости́гнетъ къ нему́ щи́тъ, и не и́мать осыпа́ти єго́ земле́ю:
33
τῇ ὁδῷ, ᾗ ἦλθεν, ἐν αὐτῇ ἀποστραφήσεται καὶ εἰς τὴν πόλιν ταύτην οὐκ εἰσελεύσεται, λέγει Κύριος,
33
но путе́мъ, и́мже пріи́де тѣ́мже возврати́тся, и во гра́дъ се́й не и́мать вни́ти, глаго́летъ Госпо́дь,
34
καὶ ὑπερασπιῶ ὑπὲρ τῆς πόλεως ταύτης δι᾿ ἐμὲ καὶ διὰ Δαυὶδ τὸν δοῦλόν μου.
34
и защищу́ гра́дъ се́й, є́же спасти́ єго́ мене́ ра́ди и даві́да ра́ди раба́ моєго́.
35
Καὶ ἐγένετο ἕως νυκτὸς καὶ ἐξῆλθεν ἄγγελος Κυρίου καὶ ἐπάταξεν ἐν τῇ παρεμβολῇ ᾿Ασσυρίων ἑκατὸν ὀγδοηκονταπέντε χιλιάδας· καὶ ὤρθρισαν τὸ πρωΐ, καὶ ἰδοὺ πάντες σώματα νεκρά.
35
И бы́сть въ но́щь о́ну, и сни́де а́нгелъ Госпо́день и уби́ от полка́ Ассирі́йскаго сто́ о́смьдесятъ и пя́ть ты́сящъ. И воста́ша зау́тра, и се́, вся́ тру́пія ме́ртва.
36
καὶ ἀπῇρε καὶ ἐπορεύθη καὶ ἀπέστρεψε Σενναχηρὶμ βασιλεὺς ᾿Ασσυρίων καὶ ᾤκησεν ἐν Νινευῆ.
36
И воста́, и отъи́де, и возврати́ся сеннахирі́мъ ца́рь Ассирі́йскій, и всели́ся въ Ніневі́ю.
37
καὶ ἐγένετο αὐτοῦ προσκυνοῦντος ἐν οἴκῳ Νεσερὰχ θεοῦ αὐτοῦ καὶ ᾿Αδραμέλεχ καὶ Σαρασάρ, οἱ υἱοὶ αὐτοῦ ἐπάταξαν αὐτὸν ἐν μαχαίρᾳ, καὶ αὐτοὶ ἐσώθησαν εἰς γῆν ᾿Αραράθ· καὶ ἐβασίλευσεν ᾿Ασορδὰν ὁ υἱὸς αὐτοῦ ἀντ᾿ αὐτοῦ.
37
И бы́сть єму́ кла́няющуся во хра́мѣ месера́ха бо́га своєго́, и Адрамеле́хъ и сараса́ръ сы́нове єго́ уби́ста єго́ мече́мъ: са́ми же бѣжа́ста въ зе́млю Арара́тску. И воцари́ся Асорда́нъ сы́нъ єго́ вмѣ́сто єго́.