Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
ΚΑΙ ἐγενήθη μετὰ ταῦτα καὶ τῷ ᾿Αβεσσαλὼμ υἱῷ Δαυὶδ ἀδελφὴ καλὴ τῷ εἴδει σφόδρα, καὶ ὄνομα αὐτῇ Θημάρ, καὶ ἠγάπησεν αὐτὴν ᾿Αμνὼν υἱὸς Δαυίδ.
1
И# бhсть по си1хъ, и3 ў ґвессалHма сhна давjдова бЁ сестрA добрA вз0ромъ ѕэлw2, и4мz же є4й fамaрь, и3 возлюби2 ю5 ґмнHнъ сhнъ давjдовъ:
2
καὶ ἐθλίβετο ᾿Αμνὼν ὥστε ἀρρωστεῖν διὰ Θημὰρ τὴν ἀδελφὴν αὐτοῦ, ὅτι παρθένος ἦν αὕτη, καὶ ὑπέρογκον ἐν ὀφθαλμοῖς ᾿Αμνὼν τοῦ ποιῆσαί τι αὐτῇ.
2
и3 скорбsше ґмнHнъ, ћкw и3 разболётисz (є3мY) сестры2 своеS рaди fамaры, занE дёва бsше сіS, и3 не ўд0бно бЁ пред8 nчи1ма ґмнHнима что2 сотвори1ти є4й.
3
καὶ ἦν τῷ ᾿Αμνὼν ἑταῖρος, καὶ ὄνομα αὐτῷ ᾿Ιωναδάβ, υἱὸς Σαμαὰ τοῦ ἀδελφοῦ Δαυίδ· καὶ ᾿Ιωναδὰβ ἀνὴρ σοφὸς σφόδρα.
3
И# бЁ ґмнHну дрyгъ, и4мz же є3мY їwнадaвъ, сhнъ самаA брaта давjдова, и3 їwнадaвъ мyжъ мyдръ ѕэлw2.
4
καὶ εἶπεν αὐτῷ· τί σοι ὅτι σὺ οὕτως ἀσθενής, υἱὲ τοῦ βασιλέως, τὸ πρωΐ πρωΐ; οὐκ ἀπαγγέλλεις μοι; καὶ εἶπεν αὐτῷ ᾿Αμνών· Θημὰρ τὴν ἀδελφὴν ᾿Αβεσσαλὼμ τοῦ ἀδελφοῦ μου ἐγὼ ἀγαπῶ.
4
И# речE є3мY (їwнадaвъ): чт0 ти, ћкw ты2 тaкw боли1ши, сhне царeвъ, ќтрw ќтрw; и3 не возвэщaеши ми2; И# речE є3мY ґмнHнъ: fамaру сестрY ґвессалHма брaта моегw2 ѓзъ люблю2.
5
καὶ εἶπεν αὐτῷ ᾿Ιωναδάβ· κοιμήθητι ἐπὶ τῆς κοίτης σου καὶ μαλακίσθητι, καὶ εἰσελεύσεται ὁ πατήρ σου τοῦ ἰδεῖν σε, καὶ ἐρεῖς πρὸς αὐτόν· ἐλθέτω δὴ Θημὰρ ἡ ἀδελφή μου καὶ ψωμισάτω με καὶ ποιησάτω κατ’ ὀφθαλμούς μου βρῶμα, ὅπως ἴδω καὶ φάγω ἐκ τῶν χειρῶν αὐτῆς.
5
И# речE є3мY їwнадaвъ: лsзи на постeли твоeй и3 разболи1сz, и3 вни1детъ nтeцъ тв0й ви1дэти тS, и3 речeши къ немY: да пріи1детъ нн7э fамaрь сестрA моS, и3 да ми2 дaстъ ћсти, и3 да сотвори1тъ пред8 nчи1ма мои1ма снёдь, да ўви1жду и3 вкушY t рyкъ є3S.
6
καὶ ἐκοιμήθη ᾿Αμνὼν καὶ ἠρρώστησε, καὶ εἰσῆλθεν ὁ βασιλεὺς ἰδεῖν αὐτόν, καὶ εἶπεν ᾿Αμνὼν πρὸς τὸν βασιλέα· ἐλθέτω δὴ Θημὰρ ἡ ἀδελφή μου πρός με καὶ κολλυρισάτω ἐν ὀφθαλμοῖς μου δύο κολλυρίδας, καὶ φάγομαι ἐκ τῆς χειρὸς αὐτῆς.
6
И# лsже ґмнHнъ и3 разболёсz: и3 вни1де цaрь ви1дэти є3го2. И# речE ґмнHнъ къ царю2: да пріи1детъ нн7э fамaрь сестрA моS ко мнЁ и3 да и3спечeтъ двA пр‰жма пред8 nчи1ма мои1ма, и3 и4мамъ ћсти t рукY є3S.
7
καὶ ἀπέστειλε Δαυὶδ πρὸς Θημὰρ εἰς τὸν οἶκον λέγων· πορεύθητι δὴ εἰς τὸν οἶκον τοῦ ἀδελφοῦ σου καὶ ποίησον αὐτῷ βρῶμα.
7
И# послA давjдъ къ fамaрэ въ д0мъ, глаг0лz: и3ди2 нн7э въ д0мъ ґмнHна брaта твоегw2 и3 сотвори2 є3мY снёдь.
8
καὶ ἐπορεύθη Θημὰρ εἰς τὸν οἶκον ᾿Αμνὼν ἀδελφοῦ αὐτῆς, καὶ αὐτὸς κοιμώμενος. καὶ ἔλαβε τὸ σταῖς καὶ ἐφύρασε καὶ ἐκολλύρισε κατ’ ὀφθαλμοὺς αὐτοῦ καὶ ἥψησε τὰς κολλυρίδας·
8
И# и4де fамaрь въ д0мъ ґмнHна брaта своегw2, и3 т0й лежaше. И# взS тёсто, и3 смэси2, и3 ўстр0и пред8 nчи1ма є3гw2, и3 и3спечE пр‰жма:
9
καὶ ἔλαβε τὸ τήγανον καὶ κατεκένωσεν ἐνώπιον αὐτοῦ, καὶ οὐκ ἠθέλησε φαγεῖν. καὶ εἶπεν ᾿Αμνών· ἐξαγάγετε πάντα ἄνδρα ἀπὸ ἐπάνωθέν μου· καὶ ἐξήγαγον πάντα ἄνδρα ἐπάνωθεν αὐτοῦ.
9
и3 взS сковрадY и3 и3зложи2 пред8 него2, и3 не восхотЁ ћсти. И# речE ґмнHнъ: и3зжени1те вс‰ мyжы t менє2. И# и3згнaша вс‰ мyжы t негw2.
10
καὶ εἶπεν ᾿Αμνὼν πρὸς Θημάρ· εἰσένεγκε τὸ βρῶμα εἰς τὸ ταμιεῖον, καὶ φάγομαι ἐκ τῆς χειρός σου. καὶ ἔλαβε Θημὰρ τὰς κολλυρίδας, ἃς ἐποίησε, καὶ εἰσήνεγκε τῷ ᾿Αμνὼν ἀδελφῷ αὐτῆς εἰς τὸν κοιτῶνα
10
И# речE ґмнHнъ къ fамaрэ: внеси1 ми снёдь во внyтреннюю хрaмину, и3 ћмъ t рукY твоє1ю. И# взS fамaрь пр‰жма, ±же и3спечE, и3 внесE ґмнHну брaту своемY во внyтреннюю хрaмину,
11
καὶ προσήγαγεν αὐτῷ τοῦ φαγεῖν, καὶ ἐπελάβετο αὐτῆς καὶ εἶπεν αὐτῇ· δεῦρο κοιμήθητι μετ’ ἐμοῦ, ἀδελφή μου.
11
и3 предстaви є3мY да ћстъ. И# ћтъ ю5, и3 речE є4й: грzди2, лsзи со мн0ю, сестро2 моS.
12
καὶ εἶπεν αὐτῷ· μή, ἀδελφέ μου· μὴ ταπεινώσῃς με, διότι οὐ ποιηθήσεται οὕτως ἐν ᾿Ισραήλ, μὴ ποιήσῃς τὴν ἀφροσύνην ταύτην·
12
И# речE є3мY: ни2, брaте м0й, не њбругaй менE, понeже не сотвори1тсz тaкw во ї}ли, не сотвори2 безyміz сегw2:
13
καὶ ἐγὼ ποῦ ἀποίσω τὸ ὄνειδός μου; καὶ σὺ ἔσῃ ὡς εἷς τῶν ἀφρόνων ἐν ᾿Ισραήλ· καὶ νῦν λάλησον δὴ πρὸς τὸν βασιλέα, ὅτι οὐ μὴ κωλύσῃ με ἀπὸ σοῦ.
13
и3 ѓзъ кaмw скрhю безчeстіе моE; и3 ты2 бyдеши ћкw є3ди1нъ t безyмныхъ во ї}ли: и3 нн7э глаг0ли къ царю2, да не tлучи1тъ менE t тебє2.
14
καὶ οὐκ ἠθέλησεν ᾿Αμνὼν τοῦ ἀκοῦσαι τῆς φωνῆς αὐτῆς καὶ ἐκραταίωσεν ὑπὲρ αὐτὴν καὶ ἐταπείνωσεν αὐτὴν καὶ ἐκοιμήθη μετ’ αὐτῆς.
14
И# не восхотЁ ґмнHнъ послyшати глaса є3S, и3 преwдолЁ є4й, и3 смири2 ю5, и3 преспA съ нeю.
15
καὶ ἐμίσησεν αὐτὴν ᾿Αμνὼν μῖσος μέγα σφόδρα, ὅτι μέγα τὸ μῖσος, ὃ ἐμίσησεν αὐτὴν ὑπὲρ τὴν ἀγάπην, ἣν ἠγάπησεν αὐτήν. καὶ εἶπεν αὐτῇ ᾿Αμνών· ἀνάστηθι καὶ πορεύου.
15
И# возненави1дэ ю5 ґмнHнъ нeнавистію вели1кою ѕэлw2, ћкw вeліимъ ненавидёніемъ возненави1дэ ю5 пaче любвE, є4юже люблsше ю5, и3 речE є4й ґмнHнъ: востaни и3 tиди2.
16
καὶ εἶπεν αὐτῷ Θημάρ· μή, ἀδελφέ, ὅτι μεγάλη ἡ κακία ἡ ἐσχάτη ὑπὲρ τὴν πρώτην, ἣν ἐποίησας μετ’ ἐμοῦ τοῦ ἐξαποστεῖλαί με. καὶ οὐκ ἠθέλησεν ᾿Αμνὼν ἀκοῦσαι τῆς φωνῆς αὐτῆς.
16
И# речE є3мY fамaрь: (ни2, брaте,) ћкw ѕл0ба б0лши є4сть послёднzz пaче пeрвыz, ю4же сотвори1лъ є3си2 со мн0ю, є4же tслaти менE. И# не восхотЁ ґмнHнъ слhшати глaса є3S.
17
καὶ ἐκάλεσε τὸ παιδάριον αὐτοῦ τὸν προεστηκότα τοῦ οἴκου καὶ εἶπεν αὐτῷ· ἐξαποστείλατε δὴ ταύτην ἀπ’ ἐμοῦ ἔξω καὶ ἀπόκλεισον τὴν θύραν ὀπίσω αὐτῆς.
17
И# призвA џтрока своего2, пристaвника д0му своегw2, и3 речE є3мY: tсли2 нн7э сію2 t менє2 в0нъ, и3 заключи2 двє1ри в8слёдъ є3S.
18
καὶ ἐπ’ αὐτῆς ἦν χιτὼν καρπωτός, ὅτι οὕτως ἐνεδιδύσκοντο αἱ θυγατέρες τοῦ βασιλέως αἱ παρθένοι τοὺς ἐπενδύτας αὐτῶν· καὶ ἐξήγαγεν αὐτὴν ὁ λειτουργὸς αὐτοῦ ἔξω καὶ ἀπέκλεισε τὴν θύραν ὀπίσω αὐτῆς.
18
И# бЁ ри1за на нeй и3спещрeна, понeже тaкw њблачaхусz дщє1ри царє1вы, сyщыz дэви6цы, во nдє1жды сво‰. И# и3зведE ю5 в0нъ слугA є3гw2 и3 затвори2 двє1ри в8слёдъ є3S.
19
καὶ ἔλαβε Θημὰρ σποδὸν καὶ ἐπέθηκεν ἐπὶ τὴν κεφαλὴν αὐτῆς καὶ τὸν χιτῶνα τὸν καρπωτὸν τὸν ἐπ’ αὐτῆς διέρρηξε καὶ ἐπέθηκε τὰς χεῖρας αὐτῆς ἐπὶ τὴν κεφαλὴν αὐτῆς καὶ ἐπορεύθη πορευομένη καὶ κράζουσα.
19
И# взS fамaрь пeпелъ, и3 насhпа на главY свою2, и3 nдeжду и3спещрeнную растерзA на себЁ, и3 возложи2 рyцэ свои2 на главY свою2, и3 и3дyщи и3дsше и3 вопіsше.
20
καὶ εἶπε πρὸς αὐτὴν ᾿Αβεσσαλὼμ ὁ ἀδελφὸς αὐτῆς· μὴ ᾿Αμνὼν ὁ ἀδελφός σου ἐγένετο μετὰ σοῦ; καὶ νῦν, ἀδελφή μου, κώφευσον, ὅτι ἀδελφός σού ἐστι· μὴ θῇς τὴν καρδίαν σου τοῦ λαλῆσαι τὸ ρῆμα τοῦτο. καὶ ἐκάθισε Θημὰρ χηρεύουσα ἐν τῷ οἴκῳ ᾿Αβεσσαλὼμ τοῦ ἀδελφοῦ αὐτῆς.
20
И# речE къ нeй ґвессалHмъ брaтъ є3S: є3дA ґмнHнъ брaтъ тв0й бhсть съ тоб0ю; и3 нн7э, сестро2 моS, ўмолчи2, ћкw брaтъ тв0й є4сть: не полагaй на сeрдцы твоeмъ є4же глаг0лати сл0во сіE. И# сёде fамaрь вд0вствующи въ домY ґвессалHма брaта своегw2.
21
καὶ ἤκουσεν ὁ βασιλεὺς Δαυὶδ πάντας τοὺς λόγους τούτους καὶ ἐθυμώθη σφόδρα· καὶ οὐκ ἐλύπησε τὸ πνεῦμα ᾿Αμνὼν τοῦ υἱοῦ αὐτοῦ, ὅτι ἠγάπα αὐτόν, ὅτι πρωτότοκος αὐτοῦ ἦν.
21
И# слhша цaрь давjдъ вс‰ словесA сі‰, и3 разгнёвасz ѕэлw2, и3 не њпечaли дyха ґмнHна сhна своегw2, понeже люблsше є3го2, ћкw пeрвенецъ бЁ є3мY.
22
καὶ οὐκ ἐλάλησεν ᾿Αβεσσαλὼμ μετὰ ᾿Αμνὼν ἀπὸ πονηροῦ ἕως ἀγαθοῦ,ὅτι ἐμίσει ᾿Αβεσσαλὼμ τὸν ᾿Αμνὼν ἐπὶ λόγου, οὗ ἐταπείνωσε Θημὰρ τὴν ἀδελφὴν αὐτοῦ.
22
И# не глаг0ла ґвессалHмъ со ґмнHномъ ни њ добрЁ, ни њ ѕлЁ, понeже возненави1дэ ґвессалHмъ ґмнHна тогw2 рaди, понeже fамaру сестрY є3гw2 њбругaлъ.
23
Καὶ ἐγένετο εἰς διετηρίδα ἡμερῶν καὶ ἦσαν κείροντες τῷ ᾿Αβεσσαλὼμ ἐν Βελασὼρ τῇ ἐχόμενα ᾿Εφραίμ, καὶ ἐκάλεσεν ᾿Αβεσσαλὼμ πάντας τοὺς υἱοὺς τοῦ βασιλέως.
23
И# бhсть по двyхъ лётэхъ днjй, и3 бёша стригyще (џвцы) ґвессалHмwвы (раби2) въ веласHрэ бли1з8 є3фрeма: и3 призвA ґвессалHмъ вс‰ сhны царє1вы.
24
καὶ ἦλθεν ᾿Αβεσσαλὼμ πρὸς τὸν βασιλέα καὶ εἶπεν· ἰδοὺ δὴ κείρουσι τῷ δούλῳ σου, πορευθήτω δὴ ὁ βασιλεὺς καὶ οἱ παῖδες αὐτοῦ μετὰ τοῦ δούλου σου.
24
И# пріи1де ґвессалHмъ ко царю2 и3 речE: сE, нн7э стригyтъ рабY твоемY, да и4детъ u5бо цaрь и3 џтроцы є3гw2 съ раб0мъ твои1мъ.
25
καὶ εἶπεν ὁ βασιλεὺς πρὸς ᾿Αβεσσαλώμ· μὴ δή, υἱέ μου, μὴ πορευθῶμεν πάντες ἡμεῖς, καὶ οὐ μὴ καταβαρυνθῶμεν ἐπὶ σέ. καὶ ἐβιάσατο αὐτόν, καὶ οὐκ ἠθέλησε τοῦ πορευθῆναι καὶ εὐλόγησεν αὐτόν.
25
И# речE цaрь ко ґвессалHму: ни2, сhне м0й, да не п0йдемъ вси2 мы2, и3 да не њтzготи1мъ тS. И# нуждaше є3го2: и3 не восхотЁ (цaрь) и3ти2, и3 благослови2 є3го2.
26
καὶ εἶπεν ᾿Αβεσσαλὼμ πρὸς αὐτόν· καὶ εἰ μή, πορευθήτω δὴ μεθ’ ἡμῶν ᾿Αμνὼν ὁ ἀδελφός μου. καὶ εἶπεν αὐτῷ ὁ βασιλεύς· ἱνατί πορευθῇ μετὰ σοῦ;
26
И# речE ґвессалHмъ къ немY: ѓще же ни2, понE да и4детъ съ нaми ґмнHнъ брaтъ м0й. И# речE є3мY цaрь: почто2 и4детъ съ тоб0ю ґмнHнъ;
27
καὶ ἐβιάσατο αὐτὸν ᾿Αβεσσαλώμ, καὶ ἀπέστειλε μετ’ αὐτοῦ τὸν ᾿Αμνὼν καὶ πάντας τοὺς υἱοὺς τοῦ βασιλέως. καὶ ἐποίησεν ᾿Αβεσσαλὼμ πότον κατὰ τὸν πότον τοῦ βασιλέως.
27
И# принyди є3го2 ґвессалHмъ, и3 tпусти2 съ ни1мъ ґмнHна и3 вс‰ сhны царє1вы. И# сотвори2 ґвессалHмъ пи1ръ, ћкоже твори1тъ пи1ръ цaрь.
28
καὶ ἐνετείλατο ᾿Αβεσσαλὼμ τοῖς παιδαρίοις αὐτοῦ λέγων· ἴδετε ὡς ἂν ἀγαθυνθῇ ἡ καρδία ᾿Αμνὼν ἐν τῷ οἴνῳ καὶ εἴπω πρὸς ὑμᾶς· πατάξατε τὸν ᾿Αμνών, καὶ θανατώσατε αὐτόν· μὴ φοβηθῆτε, ὅτι οὐχὶ ἐγώ εἰμι ὁ ἐντελλόμενος ὑμῖν; ἀνδρίζεσθε καὶ γίνεσθε εἰς υἱοὺς δυνάμεως.
28
И# заповёда ґвессалHмъ nтрокHмъ свои6мъ, глаг0лz: ви1дите є3гдA возблажaетъ сeрдце ґмнHне t вінA, и3 рекY вaмъ: порази1те ґмнHна, и3 ўмертви1те є3го2: не ўб0йтесz, ћкw не ѓзъ ли є4смь повелэвazй вaмъ; мужaйтесz и3 бyдите въ сhны си1лы.
29
καί ἐποίησαν τὰ παιδάρια ᾿Αβεσσαλὼμ τῷ ᾿Αμνὼν καθὰ ἐνετείλατο αὐτοῖς ᾿Αβεσσαλώμ. καὶ ἀνέστησαν πάντες οἱ υἱοὶ τοῦ βασιλέως καὶ ἐπεκάθισαν ἀνὴρ ἐπὶ τὴν ἡμίονον αὐτοῦ καὶ ἔφυγαν.
29
И# сотвори1ша џтроцы ґвессалHмли ґмнHну, ћкоже заповёда и5мъ ґвессалHмъ. И# востaша вси2 сhнове царє1вы, и3 всёде кjйждо на мскA своего2, и3 бэжaша.
30
καὶ ἐγένετο αὐτῶν ὄντων ἐν τῷ ὁδῷ καὶ ἡ ἀκοὴ ἦλθε πρὸς Δαυὶδ λέγων· ἐπάταξεν ᾿Αβεσσαλὼμ πάντας τοὺς υἱοὺς τοῦ βασιλέως, καὶ οὐ κατελείφθη ἐξ αὐτῶν οὐδὲ εἷς.
30
И# бhсть, сyщымъ и5мъ на пути2, и3 слyхъ д0йде до давjда, глаг0лz: и3зби2 ґвессалHмъ вс‰ сhны царє1вы, и3 не и3збhсть t ни1хъ ни є3ди1нъ.
31
καὶ ἀνέστη ὁ βασιλεὺς καὶ διέρρηξε τὰ ἱμάτια αὐτοῦ καὶ ἐκοιμήθη ἐπὶ τὴν γῆν, καὶ πάντες οἱ παῖδες αὐτοῦ οἱ περιεστῶτες αὐτῷ διέρρηξαν τὰ ἱμάτια αὐτῶν.
31
И# востA цaрь, и3 растерзA ри6зы сво‰, и3 лsже на земли2, и3 вси2 џтроцы є3гw2 предстоsщіи є3мY растерзaша ри6зы сво‰.
32
καὶ ἀπεκρίθη ᾿Ιωναδὰβ υἱὸς Σαμαὰ ἀδελφοῦ Δαυὶδ καὶ εἶπε· μὴ εἰπάτω ὁ κύριός μου ὁ βασιλεύς, ὅτι πάντα τὰ παιδάρια τοὺς υἱοὺς τοῦ βασιλέως ἐθανάτωσεν, ὅτι ᾿Αμνὼν μονώτατος ἀπέθανεν· ὅτι ἐπὶ στόματος ᾿Αβεσσαλὼμ ἦν κείμενος ἀπὸ τῆς ἡμέρας, ἧς ἐταπείνωσε Θημὰρ τὴν ἀδελφὴν αὐτοῦ·
32
И# речE їwнадaвъ, сhнъ самаA брaта давjдова, и3 речE: да не речeтъ господи1нъ м0й цaрь, ћкw вс‰ џтроки сhны царє1вы ўби2, но ґмнHнъ є4сть є3ди1нъ ўбіeнъ, ћкw т0й и3з8 ќстъ ґвессалHму не и3схождaше, tнeлэже њбругA сестрY є3гw2 fамaру:
33
καὶ νῦν μὴ θέσθω ὁ κύριός μου ὁ βασιλεὺς ἐπὶ τὴν καρδίαν αὐτοῦ ρῆμα λέγων· πάντες οἱ υἱοὶ τοῦ βασιλέως ἀπέθανον, ὅτι ἀλλ’ ἢ ᾿Αμνὼν μονώτατος ἀπέθανε.
33
и3 нн7э да не полагaетъ господи1нъ м0й цaрь словесE на сeрдцы своeмъ, глаг0лz: вси2 сhнове царє1вы ўмр0ша: ћкw ґмнHнъ є3ди1нъ ќмре.
34
καὶ ἀπέδρα ᾿Αβεσσαλώμ. καὶ ᾖρε τὸ παιδάριον ὁ σκοπὸς τοὺς ὀφθαλμοὺς αὐτοῦ καὶ εἶδε καὶ ἰδοὺ λαὸς πολὺς πορευόμενος ἐν τῇ ὁδῷ ὄπισθεν αὐτοῦ ἐκ πλευρᾶς τοῦ ὄρους ἐν τῇ καταβάσει· καὶ παρεγένετο ὁ σκοπὸς καὶ ἀπήγγειλε τῷ βασιλεῖ καὶ εἶπεν· ἄνδρας ἑώρακα ἐκ τῆς ὁδοῦ τῆς ῾Ωρωνῆν ἐκ μέρους τοῦ ὄρους.
34
И# побэжE ґвессалHмъ. И# воздви1же џтрокъ стрaжъ nчесA сво‰ и3 ви1дэ: и3 сE, лю1діе мн0зи и3дyще путeмъ в8слёдъ є3гw2 со страны2 г0ръ въ низхождeніе. И# пріи1де стрaжъ и3 возвэсти2 царю2 и3 речE: мyжы ви1дэхъ t пути2 њр0нска со страны2 горы2.
35
καὶ εἶπεν ᾿Ιωναδὰβ πρὸς τὸν βασιλέα· ἰδοὺ οἱ υἱοὶ τοῦ βασιλέως πάρεισι· κατὰ τὸν λόγον τοῦ δούλου σου, οὕτως ἐγένετο.
35
И# речE їwнадaвъ ко царю2: сE, сhнове царє1вы прих0дzтъ: по словеси2 рабA твоегw2, тaкw бhсть.
36
καὶ ἐγένετο ἡνίκα συνετέλεσε λαλῶν, καὶ ἰδοὺ οἱ υἱοὶ τοῦ βασιλέως ἦλθαν καὶ ἐπῇραν τὴν φωνὴν αὐτῶν καὶ ἔκλαυσαν, καί γε ὁ βασιλεὺς καὶ πάντες οἱ παῖδες αὐτοῦ ἔκλαυσαν κλαυθμὸν μέγαν σφόδρα.
36
И# бhсть є3гдA скончA глаг0лz, и3 сE, сhнове царє1вы пріид0ша и3 воздвиг0ша глaсъ св0й и3 плaкаша: и3 сaмъ цaрь и3 вси2 џтроцы є3гw2 плaкаша плaчемъ вели1кимъ ѕэлw2.
37
καὶ ᾿Αβεσσαλὼμ ἔφυγε καὶ ἐπορεύθη πρὸς Θολμὶ υἱὸν ᾿Εμιοὺδ βασιλέα Γεδσοὺρ εἰς γῆν Μαχάδ. καὶ ἐπένθησεν ὁ βασιλεὺς Δαυὶδ ἐπὶ τὸν υἱὸν αὐτοῦ πάσας τὰς ἡμέρας.
37
И# ґвессалHмъ ўбэжE, и3 пріи1де ко f0лму сhну є3міyда, царю2 гедсyрску, въ зeмлю хамаахaдску. И# плaкаше давjдъ цaрь њ сhнэ своeмъ вс‰ дни6.
38
καὶ ᾿Αβεσσαλὼμ ἀπέδρα καὶ ἐπορεύθη εἰς Γεδσοὺρ καὶ ἦν ἐκεῖ ἔτη τρία.
38
И# ґвессалHмъ ўбэжE, и3 и4де въ гедсyръ, и3 бЁ тaмw три2 лBта.
39
καὶ ἐκόπασε τὸ πνεῦμα τοῦ βασιλέως τοῦ ἐξελθεῖν ὀπίσω ᾿Αβεσσαλώμ, ὅτι παρεκλήθη ἐπὶ ᾿Αμνὼν ὅτι ἀπέθανε.
39
И# њстaви цaрь давjдъ и3зhти в8слёдъ ґвессалHма, ћкw ўтёшисz њ ґмнHнэ, ћкw ќмре.