Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
ΚΑΙ εἶπε Δαυίδ· εἰ ἔστιν ἔτι ὑπολελειμμένος ἐν τῷ οἴκῳ Σαοὺλ καὶ ποιήσω μετ᾿ αὐτοῦ ἔλεος ἕνεκεν ᾿Ιωνάθαν;
1
И рече́ даві́дъ: є́сть ли єще́ оста́вшійся въ дому́ Сау́ли, и сотворю́ съ ни́мъ ми́лость Іонаѳа́на ра́ди?
2
καὶ ἐκ τοῦ οἴκου Σαοὺλ ἦν παῖς, καὶ ὄνομα αὐτῷ Σιβά, καὶ καλοῦσιν αὐτὸν πρὸς Δαυίδ· καὶ εἶπε πρὸς αὐτὸν ὁ βασιλεὺς· σὺ εἶ Σιβά; καὶ εἶπεν· ἐγὼ δοῦλος σός.
2
И от до́му Сау́ля бѣ́ о́трокъ, и и́мя єму́ Сіва́: и призва́ша єго́ къ даві́ду, и рече́ къ нему́ ца́рь: ты́ ли єси́ Сіва́? И рече́: а́зъ ра́бъ тво́й.
3
καὶ εἶπεν ὁ βασιλεύς· εἰ ὑπολέλειπται ἐκ τοῦ οἴκου Σαοὺλ ἔτι ἀνὴρ καὶ ποιήσω μετ᾿ αὐτοῦ ἔλεος Θεοῦ; καὶ εἶπε Σιβὰ πρὸς τὸν βασιλέα· ἔτι ἐστίν υἱὸς τῷ ᾿Ιωνάθαν πεπληγὼς τοὺς πόδας.
3
И рече́ ца́рь: оста́ся ли от до́му Сау́ля єще́ му́жъ, и сотворю́ съ ни́мъ ми́лость Бо́жію? И рече́ Сіва́ къ царю́: єще́ є́сть сы́нъ Іонаѳа́новъ, хро́мъ нога́ма.
4
καὶ εἶπεν ὁ βασιλεύς· ποῦ οὗτος; καὶ εἶπε Σιβὰ πρὸς τὸν βασιλέα· ἰδοὺ ἐν οἴκῳ Μαχὶρ υἱοῦ ᾿Αμιὴλ ἐκ τῆς Λαδάβαρ.
4
И рече́ ца́рь: гдѣ́ єсть? И рече́ Сіва́ къ царю́: се́, въ дому́ Махі́ра сы́на Аміи́ля от лода́вара.
5
καὶ ἀπέστειλεν ὁ βασιλεύς Δαυὶδ καὶ ἔλαβεν αὐτὸν ἐκ τοῦ οἴκου Μαχὶρ υἱοῦ ᾿Αμιὴλ ἐκ τῆς Λαδάβαρ.
5
И посла́ ца́рь даві́дъ, и взя́ єго́ изъ до́му Махі́ра сы́на Аміи́ля от лода́вара.
6
καὶ παραγίνεται Μεμφιβοσθὲ υἱὸς ᾿Ιωνάθαν υἱοῦ Σαοὺλ πρὸς τὸν βασιλέα Δαυὶδ καὶ ἔπεσεν ἐπὶ πρόσωπον αὐτοῦ καὶ προσεκύνησεν αὐτῷ. καὶ εἶπεν αὐτῷ Δαυίδ·Μεμφιβοσθέ· καὶ εἶπεν· ἰδοὺ ὁ δοῦλός σου.
6
И пріи́де мемфівосѳе́й сы́нъ Іонаѳа́на сы́на Сау́лова къ царю́ даві́ду, и паде́ на лицы́ своє́мъ и поклони́ся єму́. И рече́ єму́ даві́дъ: мемфівосѳе́є. И рече́: се́, ра́бъ тво́й.
7
καὶ εἶπεν αὐτῷ Δαυίδ· μὴ φοβοῦ, ὅτι ποιῶν ποιήσω μετὰ σοῦ ἔλεος διὰ ᾿Ιωνάθαν τὸν πατέρα σου καὶ ἀποκαταστήσω σοι πάντα ἀγρὸν Σαοὺλ πατρὸς τοῦ πατρός σου, καὶ σὺ φαγῇ ἄρτον ἐπὶ τῆς τραπέζης μου διαπαντός.
7
И рече́ єму́ даві́дъ: не бо́йся, я́ко творя́ сотворю́ съ тобо́ю ми́лость Іонаѳа́на ра́ди отца́ твоєго́, и возвращу́ тебѣ́ вся́ се́ла Сау́ла дѣ́да твоєго́, и ты́ я́ждь хлѣ́бъ на трапе́зѣ моє́й всегда́.
8
καὶ προσεκύνησε Μεμφιβοσθέ καὶ εἶπε· τίς εἰμι ὁ δοῦλός σου, ὅτι ἐπέβλεψας ἐπὶ τὸν κύνα τὸν τεθνηκότα τὸν ὅμοιον ἐμοί;
8
И поклони́ся єму́ мемфівосѳе́й и рече́: кто́ єсмь а́зъ ра́бъ тво́й, я́ко призрѣ́лъ єси́ на пса́ уме́ршаго подо́бнаго мнѣ́?
9
καὶ ἐκάλεσεν ὁ βασιλεὺς Σιβὰ τὸ παιδάριον Σαοὺλ καὶ εἶπε πρὸς αὐτόν· πάντα ὅσα ἐστὶ τῷ Σαοὺλ καὶ ὅλῳ τῷ οἴκῳ αὐτοῦ δέδωκα τῷ υἱῷ τοῦ κυρίου σου·
9
И призва́ ца́рь Сіву́ о́трочища Сау́ля, и рече́ єму́: вся́ єли́ка су́ть Сау́ля и ве́сь до́мъ єго́ да́хъ сы́ну господи́на твоєго́:
10
καὶ ἐργᾷ αὐτῷ τὴν γῆν, σὺ καὶ οἱ υἱοί σου καὶ οἱ δοῦλοί σου, καὶ εἰσοίσεις τῷ υἱῷ τοῦ κυρίου σου ἄρτους, καὶ ἔδεται αὐτούς· καὶ Μεμφιβοσθὲ υἱὸς τοῦ κυρίου σου φάγεται διαπαντὸς ἄρτον ἐπὶ τῆς τραπέζης μου. (καὶ τῷ Σιβὰ ἦσαν πεντεκαίδεκα υἱοὶ καὶ εἴκοσι δοῦλοι).
10
и дѣ́лай єму́ зе́млю ты́ и сы́нове твои́ и раби́ твои́, и да прино́сиши сы́ну господи́на твоєго́ хлѣ́бы, да я́стъ: и мемфівосѳе́й сы́нъ господи́на твоєго́ да я́стъ хлѣ́бъ всегда́ на трапе́зѣ моє́й. У Сівы́ же бя́ху пятьна́десять сыно́въ и два́десять рабо́въ.
11
καὶ εἶπε Σιβὰ πρὸς τὸν βασιλέα· κατὰ πάντα, ὅσα ἐντέταλται ὁ κύριός μου ὁ βασιλεὺς τῷ δούλῳ αὐτοῦ, οὕτω ποιήσει ὁ δοῦλός σου· καὶ Μεμφιβοσθὲ ἤσθιεν ἐπὶ τῆς τραπέζης Δαυὶδ καθὼς εἷς τῶν υἱῶν αὐτοῦ τοῦ βασιλέως.
11
И рече́ Сіва́ къ царю́: по всѣ́мъ, єли́ка заповѣ́да господи́нъ мо́й ца́рь рабу́ своєму́, та́ко сотвори́тъ ра́бъ тво́й. И мемфівосѳе́й ядя́ше на трапе́зѣ даві́довѣ, я́коже єди́нъ от сыно́въ царе́выхъ.
12
καὶ τῷ Μεμφιβοσθὲ υἱὸς μικρὸς ἦν, καὶ ὄνομα αὐτῷ Μιχά. καὶ πᾶσα ἡ κατοίκησις τοῦ οἴκου Σιβὰ δοῦλοι τοῦ Μεμφιβοσθέ.
12
И мемфівосѳе́ю сы́нъ бѣ́ ма́лъ, и и́мя єму́ мі́ха, и все́ обита́ніє до́му Сіви́на раби́ бя́ху мемфівосѳе́овы.
13
καὶ Μεμφιβοσθὲ κατῴκει ἐν ῾Ιερουσαλήμ, ὅτι ἐπὶ τῆς τραπέζης τοῦ βασιλέως αὐτὸς διαπαντὸς ἤσθιε· καὶ αὐτὸς ἦν χωλὸς ἀμφοτέροις τοῖς ποσὶν αὐτοῦ.
13
И мемфівосѳе́й живя́ше во Ієрусали́мѣ, я́ко на трапе́зѣ царе́вѣ ядя́ше всегда́: и то́й бя́ше хро́мъ обѣ́ма нога́ма свои́ма.