Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Ἐγένετο δέ, ἐν τῷ τὸν Ἀπολλὼ εἶναι ἐν Κορίνθῳ, Παῦλον διελθόντα τὰ ἀνωτερικὰ μέρη ἐλθεῖν εἰς Ἔφεσον· καὶ εὑρών τινας μαθητὰς
1
(За? м7в7.) Бhсть же внегдA бhти ґполлHсу въ корjнfэ, пavелъ, прошeдъ вы6шніz страны6, пріи1де во є3фeсъ, и3 њбрётъ нBкіz ўчн7ки2,
2
εἶπεν πρὸς αὐτούς, Εἰ πνεῦμα ἅγιον ἐλάβετε πιστεύσαντες; Οἱ δὲ εἶπον πρὸς αὐτόν, Ἀλλ’ οὐδὲ εἰ πνεῦμα ἅγιόν ἐστιν, ἠκούσαμεν.
2
речE къ ни6мъ: ѓще ќбw д¦ъ с™ъ пріsли є3стE вёровавше; Nни1 же рёша къ немY: но нижE ѓще д¦ъ с™hй є4сть, слhшахомъ.
3
Εἶπέν τε πρὸς αὐτούς, Εἰς τί οὖν ἐβαπτίσθητε; Οἱ δὲ εἶπον, Εἰς τὸ Ἰωάννου βάπτισμα.
3
Речe же къ ни6мъ: во что2 u5бо крести1стесz; Nни1 же рек0ша: во їwaнново крещeніе.
4
Εἶπεν δὲ Παῦλος, Ἰωάννης μὲν ἐβάπτισεν βάπτισμα μετανοίας, τῷ λαῷ λέγων εἰς τὸν ἐρχόμενον μετ’ αὐτὸν ἵνα πιστεύσωσιν, τοῦτ’ ἔστιν, εἰς τὸν χριστὸν Ἰησοῦν.
4
Речe же пavелъ: їwaннъ ќбw крести2 крещeніемъ покаsніz, лю1демъ глаг0лz, да во грzдyщаго по нeмъ вёруютъ, си1рэчь во хrтA ї}са.
5
Ἀκούσαντες δὲ ἐβαπτίσθησαν εἰς τὸ ὄνομα τοῦ κυρίου Ἰησοῦ.
5
Слhшавше же крести1шасz во и4мz гDа ї}са,
6
Καὶ ἐπιθέντος αὐτοῖς τοῦ Παύλου τὰς χεῖρας, ἦλθεν τὸ πνεῦμα τὸ ἅγιον ἐπ’ αὐτούς, ἐλάλουν τε γλώσσαις καὶ προεφήτευον.
6
и3 возл0жшу пavлу на нS рyцэ, пріи1де д¦ъ с™hй на нS, глаг0лаху же љзы6ки и3 прор0чествоваху.
7
Ἦσαν δὲ οἱ πάντες ἄνδρες ὡσεὶ δεκαδύο.
7
Бsше же всёхъ мужeй ћкw дванaдесzть.
8
Εἰσελθὼν δὲ εἰς τὴν συναγωγὴν ἐπαρρησιάζετο, ἐπὶ μῆνας τρεῖς διαλεγόμενος καὶ πείθων τὰ περὶ τῆς βασιλείας τοῦ θεοῦ.
8
Вшeдъ же въ с0нмище, дерзaше, не њбинyzсz три2 мцcы бесёдуz и3 ўвэрsz, ±же њ цrтвіи б9іи.
9
Ὡς δέ τινες ἐσκληρύνοντο καὶ ἠπείθουν, κακολογοῦντες τὴν ὁδὸν ἐνώπιον τοῦ πλήθους, ἀποστὰς ἀπ’ αὐτῶν ἀφώρισεν τοὺς μαθητάς, καθ’ ἡμέραν διαλεγόμενος ἐν τῇ σχολῇ Τυράννου τινός.
9
И# є3гдA нёцыи њжесточaхусz и3 прsхусz, ѕлосл0вzще пyть гDень пред8 нар0домъ, tстyпль t ни1хъ tлучи2 ўчн7ки2, по вс‰ дни6 стzзazсz во ўчи1лищи мучи1телz [власти1телz] нёкоегw.
10
Τοῦτο δὲ ἐγένετο ἐπὶ ἔτη δύο, ὥστε πάντας τοὺς κατοικοῦντας τὴν Ἀσίαν ἀκοῦσαι τὸν λόγον τοῦ κυρίου Ἰησοῦ, Ἰουδαίους τε καὶ Ἕλληνας.
10
Сіe же бhсть двA лBта, ћкw всBмъ живyщымъ во ґсjи слhшати сл0во гDа ї}са, жидHмъ же и3 є4ллинwмъ.
11
Δυνάμεις τε οὐ τὰς τυχούσας ἐποίει ὁ θεὸς διὰ τῶν χειρῶν Παύλου,
11
Си6лы же не прHсты творsше бGъ рукaма пavловыма,
12
ὥστε καὶ ἐπὶ τοὺς ἀσθενοῦντας ἐπιφέρεσθαι ἀπὸ τοῦ χρωτὸς αὐτοῦ σουδάρια ἢ σιμικίνθια, καὶ ἀπαλλάσσεσθαι ἀπ’ αὐτῶν τὰς νόσους, τά τε πνεύματα τὰ πονηρὰ ἐξέρχεσθαι ἀπ’ αὐτῶν.
12
ћкw и3 на нед{жныz наноси1ти t (п0та) тёла є3гw2 главотsжы и3 ўбрyсцы, и3 и3сцэли1тисz и5мъ t нед{гъ, и3 духHмъ лук†вымъ и3сходи1ти t ни1хъ.
13
Ἐπεχείρησαν δέ τινες ἀπὸ τῶν περιερχομένων Ἰουδαίων ἐξορκιστῶν ὀνομάζειν ἐπὶ τοὺς ἔχοντας τὰ πνεύματα τὰ πονηρὰ τὸ ὄνομα τοῦ κυρίου Ἰησοῦ, λέγοντες, Ὁρκίζομεν ὑμᾶς τὸν Ἰησοῦν ὃν ὁ Παῦλος κηρύσσει.
13
Начaша же нёцыи t скитaющихсz їудє1й заклинaтелей и3меновaти над8 и3мyщими дyхи лук†выz и4мz гDа ї}са, глаг0люще: заклинaемъ вы2 ї}сомъ, є3г0же пavелъ проповёдуетъ.
14
Ἦσαν δέ τινες υἱοὶ Σκευᾶ Ἰουδαίου ἀρχιερέως ἑπτὰ οἱ τοῦτο ποιοῦντες.
14
Бsху же нёцыи сhнове скevы їудeанина ґрхіерeа сeдмь, и5же сіE творsху.
15
Ἀποκριθὲν δὲ τὸ πνεῦμα τὸ πονηρὸν εἶπεν, Τὸν Ἰησοῦν γινώσκω, καὶ τὸν Παῦλον ἐπίσταμαι· ὑμεῖς δὲ τίνες ἐστέ;
15
Tвэщaвъ же дyхъ лукaвый речE: ї}са знaю и3 пavла свёмъ, вh же кто2 є3стE;
16
Καὶ ἐφαλλόμενος ἐπ’ αὐτοὺς ὁ ἄνθρωπος ἐν ᾧ ἦν τὸ πνεῦμα τὸ πονηρόν, καὶ κατακυριεύσαν αὐτῶν, ἴσχυσεν κατ’ αὐτῶν, ὥστε γυμνοὺς καὶ τετραυματισμένους ἐκφυγεῖν ἐκ τοῦ οἴκου ἐκείνου.
16
И# скачS на ни1хъ человёкъ, въ нeмже бЁ дyхъ лукaвый, и3 њдолёвъ и5мъ, ўкрэпи1сz на ни1хъ, ћкоже наги6мъ и3 ўрaнєнымъ и3збэжaти t хрaма џнагw.
17
Τοῦτο δὲ ἐγένετο γνωστὸν πᾶσιν Ἰουδαίοις τε καὶ Ἕλλησιν τοῖς κατοικοῦσιν τὴν Ἔφεσον, καὶ ἐπέπεσεν φόβος ἐπὶ πάντας αὐτούς, καὶ ἐμεγαλύνετο τὸ ὄνομα τοῦ κυρίου Ἰησοῦ.
17
Сіe же бhсть разyмно всBмъ живyщымъ во є3фeсэ їудeємъ же и3 є4ллинwмъ, и3 нападE стрaхъ на всёхъ и5хъ, и3 величaшесz и4мz гDа ї}са:
18
Πολλοί τε τῶν πεπιστευκότων ἤρχοντο, ἐξομολογούμενοι, καὶ ἀναγγέλλοντες τὰς πράξεις αὐτῶν.
18
мн0зи же t вёровавшихъ прихождaху, и3сповёдающе и3 сказyюще дэлA сво‰:
19
Ἱκανοὶ δὲ τῶν τὰ περίεργα πραξάντων συνενέγκαντες τὰς βίβλους κατέκαιον ἐνώπιον πάντων· καὶ συνεψήφισαν τὰς τιμὰς αὐτῶν, καὶ εὗρον ἀργυρίου μυριάδας πέντε.
19
дов0лни же t сотв0ршихъ чародэ‰ніz, собрaвше кни6ги сво‰, сожигaху пред8 всёми: и3 сложи1ша цёны и4хъ и3 њбрэт0ша сребрA пsть тeмъ.
20
Οὕτως κατὰ κράτος ὁ λόγος τοῦ κυρίου ηὔξανεν καὶ ἴσχυεν.
20
Си1це крёпкw сл0во гDне растsше и3 крэплsшесz.
21
Ὡς δὲ ἐπληρώθη ταῦτα, ἔθετο ὁ Παῦλος ἐν τῷ πνεύματι, διελθὼν τὴν Μακεδονίαν καὶ Ἀχαΐαν, πορεύεσθαι εἰς Ἱερουσαλήμ, εἰπὼν ὅτι Μετὰ τὸ γενέσθαι με ἐκεῖ, δεῖ με καὶ Ῥώμην ἰδεῖν.
21
И# ћкоже скончaшасz сі‰, положи2 пavелъ въ дyсэ, прошeдъ макед0нію и3 ґхaію, и3ти2 во їеrли1мъ, рeкъ, ћкw бhвшу ми2 тaмw, подобaетъ ми2 и3 ри1мъ ви1дэти.
22
Ἀποστείλας δὲ εἰς τὴν Μακεδονίαν δύο τῶν διακονούντων αὐτῷ, Τιμόθεον καὶ Ἔραστον, αὐτὸς ἐπέσχεν χρόνον εἰς τὴν Ἀσίαν.
22
Послaвъ же въ макед0нію двA t служaщихъ є3мY, тімоfeа и3 є3рaста, сaмъ же пребhсть врeмz во ґсjи.
23
Ἐγένετο δὲ κατὰ τὸν καιρὸν ἐκεῖνον τάραχος οὐκ ὀλίγος περὶ τῆς ὁδοῦ.
23
Бhсть же во врeмz џно молвA не мaла њ пути2 гDни:
24
Δημήτριος γάρ τις ὀνόματι, ἀργυροκόπος, ποιῶν ναοὺς ἀργυροῦς Ἀρτέμιδος, παρείχετο τοῖς τεχνίταις ἐργασίαν οὐκ ὀλίγην·
24
дими1трій бо нёкто и4менемъ, среброковaчь, творsй хрaмы срє1брzны ґртемjдэ, подаsше хитрецє1мъ дёланіе [стzжaніе] не мaло,
25
οὓς συναθροίσας, καὶ τοὺς περὶ τὰ τοιαῦτα ἐργάτας, εἶπεν, Ἄνδρες, ἐπίστασθε ὅτι ἐκ ταύτης τῆς ἐργασίας ἡ εὐπορία ἡμῶν ἐστιν.
25
и5хже собрaвъ и3 и4ны сицевhхъ вещeй дёлатєли, речE: мyжіе, вёсте, ћкw t сегw2 дёланіz дов0лство житію2 нaшему є4сть:
26
Καὶ θεωρεῖτε καὶ ἀκούετε ὅτι οὐ μόνον Ἐφέσου, ἀλλὰ σχεδὸν πάσης τῆς Ἀσίας, ὁ Παῦλος οὗτος πείσας μετέστησεν ἱκανὸν ὄχλον, λέγων ὅτι οὐκ εἰσὶν θεοὶ οἱ διὰ χειρῶν γινόμενοι.
26
и3 ви1дите и3 слhшите, ћкw не т0кмw є3фeсъ, но мaлw не всю2 ґсjю пavелъ сeй препрёвъ, њбрати2 мн0гъ нар0дъ, глаг0лz, ћкw не сyть б0зи, и5же рукaми человёческими бывaютъ:
27
Οὐ μόνον δὲ τοῦτο κινδυνεύει ἡμῖν τὸ μέρος εἰς ἀπελεγμὸν ἐλθεῖν, ἀλλὰ καὶ τὸ τῆς μεγάλης θεᾶς ἱερὸν Ἀρτέμιδος εἰς οὐθὲν λογισθῆναι, μέλλειν δὲ καὶ καθαιρεῖσθαι τὴν μεγαλειότητα αὐτῆς, ἣν ὅλη ἡ Ἀσία καὶ ἡ οἰκουμένη σέβεται.
27
не т0кмw же сіS бэдY пріeмлетъ нaша чaсть, є4же бы во њбличeніе не пріити2, но дабы2 и3 вели1кіz боги1ни ґртемjды хрaмъ ни во чт0же не вмэни1лсz, и4мать же разори1тисz и3 вели1чество є3S, ю4же всS ґсjа и3 вселeннаz почитaетъ.
28
Ἀκούσαντες δὲ καὶ γενόμενοι πλήρεις θυμοῦ, ἔκραζον λέγοντες, Μεγάλη ἡ Ἄρτεμις Ἐφεσίων.
28
Слhшавше же и3 бhвше и3сп0лнени ћрости, вопіsху глаг0люще: вели1ка ґртемjда є3фeсскаz.
29
Καὶ ἐπλήσθη ἡ πόλις ὅλη τῆς συγχύσεως· ὥρμησάν τε ὁμοθυμαδὸν εἰς τὸ θέατρον, συναρπάσαντες Γάϊον καὶ Ἀρίσταρχον Μακεδόνας, συνεκδήμους Παύλου.
29
И# и3сп0лнисz грaдъ вeсь мzтeжа: ўстреми1шасz же є3динодyшнw на поз0рище, восхи1щше гaіа и3 ґрістaрха макед0нzны, дрyги [сопyтники] пavлwвы.
30
Τοῦ δὲ Παύλου βουλομένου εἰσελθεῖν εἰς τὸν δῆμον, οὐκ εἴων αὐτὸν οἱ μαθηταί.
30
Пavлу же хотsщу вни1ти въ нар0дъ, не њставлsху є3гw2 ўчн7цы2:
31
Τινὲς δὲ καὶ τῶν Ἀσιαρχῶν, ὄντες αὐτῷ φίλοι, πέμψαντες πρὸς αὐτόν, παρεκάλουν μὴ δοῦναι ἑαυτὸν εἰς τὸ θέατρον.
31
нёцыи же t ґсjйскихъ нач†лникъ, сyще є3мY дрyзи, послaвше къ немY, молsху не вдaти себE въ поз0ръ.
32
Ἄλλοι μὲν οὖν ἄλλο τι ἔκραζον· ἦν γὰρ ἡ ἐκκλησία συγκεχυμένη, καὶ οἱ πλείους οὐκ ᾔδεισαν τίνος ἕνεκεν συνεληλύθεισαν.
32
Друзjи же u5бо и4но нёчто вопіsху: бё бо собрaніе смущeно, и3 мн0жайшіи t ни1хъ не вёдzху, чесw2 рaди собрaшасz.
33
Ἐκ δὲ τοῦ ὄχλου προεβίβασαν Ἀλέξανδρον, προβαλόντων αὐτὸν τῶν Ἰουδαίων. Ὁ δὲ Ἀλέξανδρος, κατασείσας τὴν χεῖρα, ἤθελεν ἀπολογεῖσθαι τῷ δήμῳ.
33
T нар0да же и3збрaша ґлеxaндра, и3звeдшымъ є3го2 їудeємъ. Ґлеxaндръ же, помаaвъ рук0ю, хотsше tвэщaти нар0ду.
34
Ἐπιγνόντες δὲ ὅτι Ἰουδαῖός ἐστιν, φωνὴ ἐγένετο μία ἐκ πάντων ὡς ἐπὶ ὥρας δύο κραζόντων, Μεγάλη ἡ Ἄρτεμις Ἐφεσίων.
34
Разумёвше же, ћкw їудeанинъ є4сть, глaсъ бhсть є3ди1нъ t всёхъ, ћкw на двA час† вопію1щихъ: вели1ка ґртемjда є3фeсскаz.
35
Καταστείλας δὲ ὁ γραμματεὺς τὸν ὄχλον φησίν, Ἄνδρες Ἐφέσιοι, τίς γάρ ἐστιν ἄνθρωπος ὃς οὐ γινώσκει τὴν Ἐφεσίων πόλιν νεωκόρον οὖσαν τῆς μεγάλης θεᾶς Ἀρτέμιδος καὶ τοῦ Διοπετοῦς;
35
Ўти1шивъ же кни1жникъ нар0дъ, речE: мyжіе є3фeсстіи, кт0 бо є4сть человёкъ, и4же не вёсть, ћкw є3фeсскій грaдъ служи1тель є4сть вели1кіz боги1ни ґртемjды и3 діопeта;
36
Ἀναντιρρήτων οὖν ὄντων τούτων, δέον ἐστὶν ὑμᾶς κατεσταλμένους ὑπάρχειν, καὶ μηδὲν προπετὲς πράσσειν.
36
без8 всsкагw u5бо прекосл0віz си6мъ си1це сyщымъ, потрeбно є4сть вaмъ безмHлвнымъ бhти и3 ничт0же безчи1нно твори1ти:
37
Ἠγάγετε γὰρ τοὺς ἄνδρας τούτους, οὔτε ἱεροσύλους οὔτε βλασφημοῦντας τὴν θεὸν ὑμῶν.
37
привед0сте бо мужeй си1хъ, ни хрaмъ (ґртемjдинъ) њкрaдшихъ, нижE боги1ню вaшу хyлzщихъ:
38
Εἰ μὲν οὖν Δημήτριος καὶ οἱ σὺν αὐτῷ τεχνῖται ἔχουσιν πρός τινα λόγον, ἀγοραῖοι ἄγονται, καὶ ἀνθύπατοί εἰσιν· ἐγκαλείτωσαν ἀλλήλοις.
38
ѓще ќбw дими1трій и3 и5же съ ни1мъ худHжницы и4мутъ къ комY сл0во, суды2 сyть и3 ґнfmпaти сyть: да поeмлютъ дрyгъ на дрyга:
39
Εἰ δέ τι περὶ ἑτέρων ἐπιζητεῖτε, ἐν τῇ ἐννόμῳ ἐκκλησίᾳ ἐπιλυθήσεται.
39
ѓще ли же что2 њ и3нhхъ и4щете, въ зак0ннэмъ собрaніи разрэши1тсz:
40
Καὶ γὰρ κινδυνεύομεν ἐγκαλεῖσθαι στάσεως περὶ τῆς σήμερον, μηδενὸς αἰτίου ὑπάρχοντος περὶ οὗ οὐ δυνησόμεθα δοῦναι λόγον τῆς συστροφῆς ταύτης.
40
и4бо бёдствуемъ порицaеми бhти њ крамолЁ днeшней, ни є3ди1нэй винЁ сyщей, њ нeйже возм0жемъ воздaти сл0во стремлeніz сегw2. И# сі‰ рeкъ распусти2 собрaвшійсz нар0дъ.
41
Καὶ ταῦτα εἰπών, ἀπέλυσεν τὴν ἐκκλησίαν.