Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Καὶ ἐν τῷ συμπληροῦσθαι τὴν ἡμέραν τῆς Πεντηκοστῆς, ἦσαν ἅπαντες ὁμοθυμαδὸν ἐπὶ τὸ αὐτό.
1
И єгда́ скончава́шася дні́є Пятьдеся́тницы, бѣ́ша вси́ апо́столи єдиноду́шно вку́пѣ.
2
Καὶ ἐγένετο ἄφνω ἐκ τοῦ οὐρανοῦ ἦχος ὥσπερ φερομένης πνοῆς βιαίας, καὶ ἐπλήρωσεν ὅλον τὸν οἶκον οὗ ἦσαν καθήμενοι.
2
И бы́сть внеза́пу съ небесе́ шу́мъ, я́ко носи́му дыха́нію бу́рну, и испо́лни ве́сь до́мъ, идѣ́же бя́ху сѣдя́ще:
3
Καὶ ὤφθησαν αὐτοῖς διαμεριζόμεναι γλῶσσαι ὡσεὶ πυρός, ἐκάθισέν τε ἐφ’ ἕνα ἕκαστον αὐτῶν.
3
и яви́шася и́мъ раздѣле́ни язы́цы я́ко о́гненни, сѣ́де же на єди́нѣмъ ко́ємждо и́хъ.
4
Καὶ ἐπλήσθησαν ἅπαντες πνεύματος ἁγίου, καὶ ἤρξαντο λαλεῖν ἑτέραις γλώσσαις, καθὼς τὸ πνεῦμα ἐδίδου αὐτοῖς ἀποφθέγγεσθαι.
4
И испо́лнишася вси́ Ду́ха Свя́та и нача́ша глаго́лати ины́ми язы́ки, я́коже Ду́хъ дая́ше и́мъ провѣщава́ти.
5
Ἦσαν δὲ ἐν Ἱερουσαλὴμ κατοικοῦντες Ἰουδαῖοι, ἄνδρες εὐλαβεῖς, ἀπὸ παντὸς ἔθνους τῶν ὑπὸ τὸν οὐρανόν.
5
Бя́ху же во Ієрусали́мѣ живу́щіи Іуде́є, му́жіє благоговѣ́йніи, от всего́ язы́ка, и́же подъ небесе́мъ.
6
Γενομένης δὲ τῆς φωνῆς ταύτης, συνῆλθεν τὸ πλῆθος καὶ συνεχύθη, ὅτι ἤκουον εἷς ἕκαστος τῇ ἰδίᾳ διαλέκτῳ λαλούντων αὐτῶν.
6
Бы́вшу же гла́су сему́, сни́деся наро́дъ и смяте́ся, я́ко слы́шаху єди́нъ кі́йждо и́хъ свои́мъ язы́комъ глаго́лющихъ и́хъ.
7
Ἐξίσταντο δὲ πάντες καὶ ἐθαύμαζον, λέγοντες πρὸς ἀλλήλους, Οὐκ ἰδοὺ πάντες οὗτοί εἰσιν οἱ λαλοῦντες Γαλιλαῖοι;
7
Дивля́хуся же вси́ и чудя́хуся, глаго́люще дру́гъ ко дру́гу: не се́ ли, вси́ сі́и су́ть глаго́лющіи Галіле́ане?
8
Καὶ πῶς ἡμεῖς ἀκούομεν ἕκαστος τῇ ἰδίᾳ διαλέκτῳ ἡμῶν ἐν ᾗ ἐγεννήθημεν;
8
и ка́ко мы́ слы́шимъ кі́йждо сво́й язы́къ на́шъ, въ не́мже роди́хомся,
9
Πάρθοι καὶ Μῆδοι καὶ Ἐλαμῖται, καὶ οἱ κατοικοῦντες τὴν Μεσοποταμίαν, Ἰουδαίαν τε καὶ Καππαδοκίαν, Πόντον καὶ τὴν Ἀσίαν,
9
Па́рѳяне и Ми́дяне и Єламі́те, и живу́щіи въ Месопота́міи, во Іуде́и же и Каппадокі́и, въ По́нтѣ и во Асі́и,
10
Φρυγίαν τε καὶ Παμφυλίαν, Αἴγυπτον καὶ τὰ μέρη τῆς Λιβύης τῆς κατὰ Κυρήνην, καὶ οἱ ἐπιδημοῦντες Ῥωμαῖοι, Ἰουδαῖοί τε καὶ προσήλυτοι,
10
во Фригі́и же и Памфилі́и, во Єги́птѣ и страна́хъ Ліви́и, я́же при Кирині́и, и приходя́щіи Ри́мляне, Іуде́є же и прише́лцы,
11
Κρῆτες καὶ Ἄραβες, ἀκούομεν λαλούντων αὐτῶν ταῖς ἡμετέραις γλώσσαις τὰ μεγαλεῖα τοῦ θεοῦ.
11
Кри́тяне и Ара́вляне, слы́шимъ глаго́лющихъ и́хъ на́шими язы́ки вели́чія Бо́жія?
12
Ἐξίσταντο δὲ πάντες καὶ διηπόρουν, ἄλλος πρὸς ἄλλον λέγοντες, Τί ἂν θέλοι τοῦτο εἶναι;
12
Ужаса́хуся же вси́ и недоумѣва́хуся, дру́гъ ко дру́гу глаго́люще: что́ у́бо хо́щетъ сіє́ бы́ти?
13
Ἕτεροι δὲ χλευάζοντες ἔλεγον ὅτι Γλεύκους μεμεστωμένοι εἰσίν.
13
Ині́и же руга́ющеся глаго́лаху, я́ко віно́мъ испо́лнени су́ть.
14
Σταθεὶς δὲ Πέτρος σὺν τοῖς ἕνδεκα, ἐπῆρεν τὴν φωνὴν αὐτοῦ, καὶ ἀπεφθέγξατο αὐτοῖς, Ἄνδρες Ἰουδαῖοι, καὶ οἱ κατοικοῦντες Ἱερουσαλὴμ ἅπαντες, τοῦτο ὑμῖν γνωστὸν ἔστω, καὶ ἐνωτίσασθε τὰ ῥήματά μου.
14
Ста́въ же Пе́тръ со єдинона́десятьми, воздви́же гла́съ сво́й и рече́ и́мъ: му́жіє Іуде́йстіи и живу́щіи во Ієрусали́мѣ вси́, сіє́ ва́мъ разу́мно да бу́детъ, и внуши́те глаго́лы моя́:
15
Οὐ γάρ, ὡς ὑμεῖς ὑπολαμβάνετε, οὗτοι μεθύουσιν· ἔστιν γὰρ ὥρα τρίτη τῆς ἡμέρας·
15
не бо́, я́коже вы́ непщу́єте, сі́и пія́ни су́ть, є́сть бо ча́съ тре́тій дне́:
16
ἀλλὰ τοῦτό ἐστιν τὸ εἰρημένον διὰ τοῦ προφήτου Ἰωήλ,
16
но сіє́ є́сть рѣче́нноє проро́комъ Іои́лемъ:
17
Καὶ ἔσται ἐν ταῖς ἐσχάταις ἡμέραις, λέγει ὁ θεός, ἐκχεῶ ἀπὸ τοῦ πνεύματός μου ἐπὶ πᾶσαν σάρκα· καὶ προφητεύσουσιν οἱ υἱοὶ ὑμῶν καὶ αἱ θυγατέρες ὑμῶν, καὶ οἱ νεανίσκοι ὑμῶν ὁράσεις ὄψονται, καὶ οἱ πρεσβύτεροι ὑμῶν ἐνύπνια ἐνυπνιασθήσονται·
17
и бу́детъ въ послѣ́днія дни́, глаго́летъ Госпо́дь, излію́ от Ду́ха Моєго́ на вся́ку пло́ть, и прореку́тъ сы́нове ва́ши и дще́ри ва́шя, и ю́ноши ва́ши видѣ́нія у́зрятъ, и ста́рцы ва́ши со́нія ви́дятъ:
18
καί γε ἐπὶ τοὺς δούλους μου καὶ ἐπὶ τὰς δούλας μου ἐν ταῖς ἡμέραις ἐκείναις ἐκχεῶ ἀπὸ τοῦ πνεύματός μου, καὶ προφητεύσουσιν.
18
и́бо на рабы́ Моя́ и на рабы́ни Моя́ во дни́ о́ны излію́ от Ду́ха Моєго́, и прореку́тъ:
19
Καὶ δώσω τέρατα ἐν τῷ οὐρανῷ ἄνω, καὶ σημεῖα ἐπὶ τῆς γῆς κάτω, αἷμα καὶ πῦρ καὶ ἀτμίδα καπνοῦ·
19
и да́мъ чудеса́ на небеси́ горѣ́ и зна́менія на земли́ ни́зу, кро́вь и о́гнь и куре́ніє ды́ма:
20
ὁ ἥλιος μεταστραφήσεται εἰς σκότος, καὶ ἡ σελήνη εἰς αἷμα, πρὶν ἢ ἐλθεῖν τὴν ἡμέραν κυρίου τὴν μεγάλην καὶ ἐπιφανῆ·
20
со́лнце преложи́тся во тму́, и луна́ въ кро́вь, пре́жде да́же не пріити́ дню́ Госпо́дню вели́кому и просвѣще́нному:
21
καὶ ἔσται, πᾶς ὃς ἂν ἐπικαλέσηται τὸ ὄνομα κυρίου σωθήσεται.
21
и бу́детъ, вся́къ, и́же а́ще призове́тъ и́мя Госпо́дне, спасе́тся.
22
Ἄνδρες Ἰσραηλῖται, ἀκούσατε τοὺς λόγους τούτους· Ἰησοῦν τὸν Ναζωραῖον, ἄνδρα ἀπὸ τοῦ θεοῦ ἀποδεδειγμένον εἰς ὑμᾶς δυνάμεσιν καὶ τέρασιν καὶ σημείοις, οἷς ἐποίησεν δι’ αὐτοῦ ὁ θεὸς ἐν μέσῳ ὑμῶν, καθὼς καὶ αὐτοὶ οἴδατε,
22
Му́жіє Ізра́илстіи, послу́шайте слове́съ си́хъ: Іису́са Назоре́а, Му́жа от Бо́га извѣ́ствованна въ ва́съ си́лами и чудесы́ и зна́меніи, я́же сотвори́ Тѣ́мъ Бо́гъ посредѣ́ ва́съ, я́коже и са́ми вѣ́сте,
23
τοῦτον τῇ ὡρισμένῃ βουλῇ καὶ προγνώσει τοῦ θεοῦ ἔκδοτον λαβόντες, διὰ χειρῶν ἀνόμων προσπήξαντες ἀνείλετε·
23
Сего́ нарекова́ннымъ совѣ́томъ и проразумѣ́ніємъ Бо́жіимъ пре́дана пріє́мше, рука́ми беззако́нныхъ пригво́ждше уби́сте:
24
ὃν ὁ θεὸς ἀνέστησεν, λύσας τὰς ὠδῖνας τοῦ θανάτου, καθότι οὐκ ἦν δυνατὸν κρατεῖσθαι αὐτὸν ὑπ’ αὐτοῦ.
24
Єго́же Бо́гъ воскреси́, разрѣши́въ болѣ́зни сме́ртныя, я́коже не бя́ше мо́щно держи́му бы́ти Єму́ от нея́.
25
Δαυὶδ γὰρ λέγει εἰς αὐτόν, Προωρώμην τὸν κύριον ἐνώπιόν μου διὰ παντός· ὅτι ἐκ δεξιῶν μου ἐστίν, ἵνα μὴ σαλευθῶ·
25
Дави́дъ бо глаго́летъ о Не́мъ: предзрѣ́хъ Го́спода предо мно́ю вы́ну, я́ко о десну́ю мене́ є́сть, да не подви́жуся:
26
διὰ τοῦτο εὐφράνθη ἡ καρδία μου, καὶ ἠγαλλιάσατο ἡ γλῶσσά μου· ἔτι δὲ καὶ ἡ σάρξ μου κατασκηνώσει ἐπ’ ἐλπίδι·
26
сего́ ра́ди возвесели́ся се́рдце моє́, и возра́довася язы́къ мо́й: єще́ же и пло́ть моя́ всели́тся на упова́ніи,
27
ὅτι οὐκ ἐγκαταλείψεις τὴν ψυχήν μου εἰς ᾍδου, οὐδὲ δώσεις τὸν ὅσιόν σου ἰδεῖν διαφθοράν.
27
я́ко не оста́виши души́ моєя́ во а́дѣ, ниже́ да́си преподо́бному Твоєму́ ви́дѣти истлѣ́нія:
28
Ἐγνώρισάς μοι ὁδοὺς ζωῆς· πληρώσεις με εὐφροσύνης μετὰ τοῦ προσώπου σου.
28
сказа́лъ ми́ єси́ пути́ живота́: испо́лниши мя́ весе́лія съ лице́мъ Твои́мъ.
29
Ἄνδρες ἀδελφοί, ἐξὸν εἰπεῖν μετὰ παρρησίας πρὸς ὑμᾶς περὶ τοῦ πατριάρχου Δαυίδ, ὅτι καὶ ἐτελεύτησεν καὶ ἐτάφη, καὶ τὸ μνῆμα αὐτοῦ ἐστιν ἐν ἡμῖν ἄχρι τῆς ἡμέρας ταύτης.
29
Му́жіє бра́тіє, досто́итъ рещи́ съ дерзнове́ніємъ къ ва́мъ о патріа́рсѣ Дави́дѣ, я́ко и у́мре и погребе́нъ бы́сть, и гро́бъ єго́ є́сть въ на́съ да́же до дне́ сего́:
30
Προφήτης οὖν ὑπάρχων, καὶ εἰδὼς ὅτι ὅρκῳ ὤμοσεν αὐτῷ ὁ θεός, ἐκ καρποῦ τῆς ὀσφύος αὐτοῦ τὸ κατὰ σάρκα ἀναστήσειν τὸν χριστόν, καθίσαι ἐπὶ τοῦ θρόνου αὐτοῦ,
30
проро́къ у́бо сы́й и вѣ́дый, я́ко кля́твою кля́тся єму́ Бо́гъ от плода́ чре́слъ єго́ по пло́ти воздви́гнути Христа́ и посади́ти Єго́ на престо́лѣ єго́,
31
προϊδὼν ἐλάλησεν περὶ τῆς ἀναστάσεως τοῦ χριστοῦ, ὅτι οὐ κατελείφθη ἡ ψυχὴ αὐτοῦ εἰς ᾍδου, οὐδὲ ἡ σὰρξ αὐτοῦ εἶδεν διαφθοράν.
31
предви́дѣвъ глаго́ла о воскресе́ніи Христо́вѣ, я́ко не оста́вися душа́ Єго́ во а́дѣ, ни пло́ть Єго́ ви́дѣ истлѣ́нія.
32
Τοῦτον τὸν Ἰησοῦν ἀνέστησεν ὁ θεός, οὗ πάντες ἡμεῖς ἐσμεν μάρτυρες.
32
Сего́ Іису́са воскреси́ Бо́гъ, єму́же вси́ мы́ єсмы́ свидѣ́теліє.
33
Τῇ δεξιᾷ οὖν τοῦ θεοῦ ὑψωθείς, τήν τε ἐπαγγελίαν τοῦ ἁγίου πνεύματος λαβὼν παρὰ τοῦ πατρός, ἐξέχεεν τοῦτο ὃ νῦν ὑμεῖς βλέπετε καὶ ἀκούετε.
33
Десни́цею у́бо Бо́жією вознесе́ся, и обѣтова́ніє Свята́го Ду́ха пріє́мь от Отца́, излія́ сіє́, є́же вы́ ны́нѣ ви́дите и слы́шите.
34
Οὐ γὰρ Δαυὶδ ἀνέβη εἰς τοὺς οὐρανούς, λέγει δὲ αὐτός, Εἶπεν ὁ κύριος τῷ κυρίῳ μου, Κάθου ἐκ δεξιῶν μου,
34
Не бо́ Дави́дъ взы́де на небеса́, глаго́летъ бо са́мъ: рече́ Госпо́дь Го́сподеви моєму́: сѣди́ о десну́ю Мене́,
35
ἕως ἂν θῶ τοὺς ἐχθρούς σου ὑποπόδιον τῶν ποδῶν σου.
35
до́ндеже положу́ враги́ Твоя́ подно́жіє но́гъ Твои́хъ.
36
Ἀσφαλῶς οὖν γινωσκέτω πᾶς οἶκος Ἰσραήλ, ὅτι καὶ κύριον καὶ χριστὸν αὐτὸν ὁ θεὸς ἐποίησεν, τοῦτον τὸν Ἰησοῦν ὃν ὑμεῖς ἐσταυρώσατε.
36
Тве́рдо у́бо да разумѣ́єтъ ве́сь до́мъ Ізра́илевъ, я́ко и Го́спода и Христа́ єго́ Бо́гъ сотвори́лъ є́сть, Сего́ Іису́са, Єго́же вы́ распя́сте.
37
Ἀκούσαντες δὲ κατενύγησαν τῇ καρδίᾳ, εἶπόν τε πρὸς τὸν Πέτρον καὶ τοὺς λοιποὺς ἀποστόλους, Τί ποιήσομεν, ἄνδρες ἀδελφοί;
37
Слы́шавше же умили́шася се́рдцемъ и рѣ́ша къ Петру́ и про́чымъ апо́столомъ: что́ сотвори́мъ, му́жіє бра́тіє?
38
Πέτρος δὲ ἔφη πρὸς αὐτούς, Μετανοήσατε, καὶ βαπτισθήτω ἕκαστος ὑμῶν ἐπὶ τῷ ὀνόματι Ἰησοῦ χριστοῦ εἰς ἄφεσιν ἁμαρτιῶν, καὶ λήψεσθε τὴν δωρεὰν τοῦ ἁγίου πνεύματος.
38
Пе́тръ же рече́ къ ни́мъ: пока́йтеся, и да крести́тся кі́йждо ва́съ во и́мя Іису́са Христа́ во оставле́ніє грѣхо́въ: и пріи́мете да́ръ Свята́го Ду́ха:
39
Ὑμῖν γάρ ἐστιν ἡ ἐπαγγελία, καὶ τοῖς τέκνοις ὑμῶν, καὶ πᾶσιν τοῖς εἰς μακράν, ὅσους ἂν προσκαλέσηται κύριος ὁ θεὸς ἡμῶν.
39
ва́мъ бо є́сть обѣтова́ніє и ча́домъ ва́шымъ и всѣ́мъ да́льнимъ, єли́ки а́ще призове́тъ Госпо́дь Бо́гъ на́шъ.
40
Ἑτέροις τε λόγοις πλείοσιν διεμαρτύρετο καὶ παρεκάλει λέγων, Σώθητε ἀπὸ τῆς γενεᾶς τῆς σκολιᾶς ταύτης.
40
И ины́ми словесы́ мно́жайшими засвидѣ́телствоваше и моля́ше я́, глаго́ля: спаси́теся от ро́да стропти́ваго сего́.
41
Οἱ μὲν οὖν ἀσμένως ἀποδεξάμενοι τὸν λόγον αὐτοῦ ἐβαπτίσθησαν· καὶ προσετέθησαν τῇ ἡμέρᾳ ἐκείνῃ ψυχαὶ ὡσεὶ τρισχίλιαι.
41
И́же у́бо любе́зно прія́ша сло́во єго́, крести́шася: и приложи́шася въ де́нь то́й ду́шъ я́ко три́ ты́сящы:
42
Ἦσαν δὲ προσκαρτεροῦντες τῇ διδαχῇ τῶν ἀποστόλων καὶ τῇ κοινωνίᾳ, καὶ τῇ κλάσει τοῦ ἄρτου καὶ ταῖς προσευχαῖς.
42
бя́ху же терпя́ще во уче́ніи апо́столъ и во обще́ніи и въ преломле́ніи хлѣ́ба и въ моли́твахъ.
43
Ἐγένετο δὲ πάσῃ ψυχῇ φόβος, πολλά τε τέρατα καὶ σημεῖα διὰ τῶν ἀποστόλων ἐγίνετο.
43
Бы́сть же на вся́кой души́ стра́хъ: мно́га бо чудеса́ и зна́менія апо́столы бы́ша во Ієрусали́мѣ.
44
Πάντες δὲ οἱ πιστεύοντες ἦσαν ἐπὶ τὸ αὐτό, καὶ εἶχον ἅπαντα κοινά,
44
Стра́хъ же ве́лій бя́ше на всѣ́хъ и́хъ. Вси́ же вѣ́ровавшіи бя́ху вку́пѣ и имя́ху вся́ о́бща:
45
καὶ τὰ κτήματα καὶ τὰς ὑπάρξεις ἐπίπρασκον, καὶ διεμέριζον αὐτὰ πᾶσιν, καθότι ἄν τις χρείαν εἶχεν.
45
и стяжа́нія и имѣ́нія продая́ху, и раздая́ху всѣ́мъ, єго́же а́ще кто́ тре́боваше:
46
Καθ’ ἡμέραν τε προσκαρτεροῦντες ὁμοθυμαδὸν ἐν τῷ ἱερῷ, κλῶντές τε κατ’ οἶκον ἄρτον, μετελάμβανον τροφῆς ἐν ἀγαλλιάσει καὶ ἀφελότητι καρδίας,
46
по вся́ же дни́ терпя́ще єдиноду́шно въ це́ркви и ломя́ще по домо́мъ хлѣ́бъ, пріима́ху пи́щу въ ра́дости и въ простотѣ́ се́рдца,
47
αἰνοῦντες τὸν θεόν, καὶ ἔχοντες χάριν πρὸς ὅλον τὸν λαόν. Ὁ δὲ κύριος προσετίθει τοὺς σῳζομένους καθ’ ἡμέραν τῇ ἐκκλησίᾳ.
47
хва́ляще Бо́га и иму́ще благода́ть у всѣ́хъ люді́й. Госпо́дь же прилага́ше по вся́ дни́ Це́ркви спаса́ющыяся.