Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Ὡς δὲ ἐκρίθη τοῦ ἀποπλεῖν ἡμᾶς εἰς τὴν Ἰταλίαν, παρεδίδουν τόν τε Παῦλον καί τινας ἑτέρους δεσμώτας ἑκατοντάρχῃ, ὀνόματι Ἰουλίῳ, σπείρης Σεβαστῆς.
1
И я́коже су́ждено бы́сть отплы́ти на́мъ во Італі́ю, преда́ху Па́вла же и ины́я нѣ́кія ю́зники со́тнику, и́менемъ Іу́лію, спі́ры Севасті́йскія.
2
Ἐπιβάντες δὲ πλοίῳ Ἀδραμυττηνῷ, μέλλοντες πλεῖν τοὺς κατὰ τὴν Ἀσίαν τόπους, ἀνήχθημεν, ὄντος σὺν ἡμῖν Ἀριστάρχου Μακεδόνος Θεσσαλονικέως.
2
Вше́дше же въ кора́бль Адрами́тскій, восхотѣ́вше плы́ти во Асі́йская мѣ́ста, отвезо́хомся, су́щу съ на́ми Аріста́рху Македо́нянину от Солу́ня.
3
Τῇ τε ἑτέρᾳ κατήχθημεν εἰς Σιδῶνα· φιλανθρώπως τε ὁ Ἰούλιος τῷ Παύλῳ χρησάμενος ἐπέτρεψεν πρὸς τοὺς φίλους πορευθέντα ἐπιμελείας τυχεῖν.
3
Въ другі́й же приста́хомъ въ Сідо́нѣ: человѣколю́біє же Іу́лій Па́влови дѣ́я, повелѣ́ къ друго́мъ ше́дшу прилѣжа́ніє {посо́біє} улучи́ти.
4
Κἀκεῖθεν ἀναχθέντες ὑπεπλεύσαμεν τὴν Κύπρον, διὰ τὸ τοὺς ἀνέμους εἶναι ἐναντίους.
4
И отту́ду отве́зшеся приплы́хомъ въ Ки́пръ, зане́ вѣ́три бя́ху проти́вни:
5
Τό τε πέλαγος τὸ κατὰ τὴν Κιλικίαν καὶ Παμφυλίαν διαπλεύσαντες, κατήλθομεν εἰς Μύρα τῆς Λυκίας.
5
пучи́ну же, я́же проти́ву Кілікі́и и Памфилі́и, преплы́вше, пріидо́хомъ въ Ми́ры Ликі́йскія.
6
Κἀκεῖ εὑρὼν ὁ ἑκατόνταρχος πλοῖον Ἀλεξανδρῖνον πλέον εἰς τὴν Ἰταλίαν, ἐνεβίβασεν ἡμᾶς εἰς αὐτό.
6
И та́мо обрѣ́тъ со́тникъ кора́бль Александрі́йскій плову́щь во Італі́ю, всади́ ны въ о́нь.
7
Ἐν ἱκαναῖς δὲ ἡμέραις βραδυπλοοῦντες, καὶ μόλις γενόμενοι κατὰ τὴν Κνίδον, μὴ προσεῶντος ἡμᾶς τοῦ ἀνέμου, ὑπεπλεύσαμεν τὴν Κρήτην κατὰ Σαλμώνην·
7
Во мно́ги же дни́ ко́сно пла́вающе и єдва́ бы́вше проти́ву Кні́да, не оставля́ющу на́съ вѣ́тру, приплы́хомъ подъ Кри́тъ при Салмо́нѣ:
8
μόλις τε παραλεγόμενοι αὐτὴν ἤλθομεν εἰς τόπον τινὰ καλούμενον Καλοὺς Λιμένας, ᾧ ἐγγὺς ἦν πόλις Λασαία.
8
єдва́ же избира́юще кра́й, пріидо́хомъ на мѣ́сто нѣ́коє, нарица́ємоє До́броє Приста́нище, єму́же бли́зъ бѣ́ гра́дъ Ласе́й.
9
Ἱκανοῦ δὲ χρόνου διαγενομένου, καὶ ὄντος ἤδη ἐπισφαλοῦς τοῦ πλοός, διὰ τὸ καὶ τὴν νηστείαν ἤδη παρεληλυθέναι, παρῄνει ὁ Παῦλος
9
Мно́гу же вре́мени мину́вшу и су́щу уже́ небезбѣ́дну пла́ванію, зане́же и по́стъ уже́ бѣ́ преше́лъ, совѣ́товаше Па́велъ,
10
λέγων αὐτοῖς, Ἄνδρες, θεωρῶ ὅτι μετὰ ὕβρεως καὶ πολλῆς ζημίας, οὐ μόνον τοῦ φορτίου καὶ τοῦ πλοίου ἀλλὰ καὶ τῶν ψυχῶν ἡμῶν, μέλλειν ἔσεσθαι τὸν πλοῦν.
10
глаго́ля и́мъ: му́жіє, ви́жду, я́ко съ досажде́ніємъ и мно́гою тщето́ю не то́кмо бре́мене и корабля́, но и ду́шъ на́шихъ хо́щетъ бы́ти пла́ваніє.
11
Ὁ δὲ ἑκατοντάρχης τῷ κυβερνήτῃ καὶ τῷ ναυκλήρῳ ἐπείθετο μᾶλλον ἢ τοῖς ὑπὸ τοῦ Παύλου λεγομένοις.
11
Со́тникъ же ко́рмчія и навкли́ра послу́шаше па́че, не́жели Па́вломъ глаго́лемыхъ.
12
Ἀνευθέτου δὲ τοῦ λιμένος ὑπάρχοντος πρὸς παραχειμασίαν, οἱ πλείους ἔθεντο βουλὴν ἀναχθῆναι κἀκεῖθεν, εἴ πως δύναιντο καταντήσαντες εἰς Φοίνικα παραχειμάσαι, λιμένα τῆς Κρήτης βλέποντα κατὰ λίβα καὶ κατὰ χῶρον.
12
Не добру́ же приста́нищу су́щу ко озимѣ́нію, мно́зи совѣ́тъ дая́ху отвезти́ся отту́ду, а́ще ка́ко возмо́гутъ, дости́гше Фінікі́и, озимѣ́ти въ приста́нищи Кри́тстѣмъ, зря́щемъ къ лі́ву и къ хо́ру.
13
Ὑποπνεύσαντος δὲ νότου, δόξαντες τῆς προθέσεως κεκρατηκέναι, ἄραντες ἆσσον παρελέγοντο τὴν Κρήτην.
13
Дхну́вшу же ю́гу, мнѣ́вше во́лю свою́ улучи́ти, воздви́гше вѣ́трила, плы́ху вскра́й Кри́та.
14
Μετ’ οὐ πολὺ δὲ ἔβαλεν κατ’ αὐτῆς ἄνεμος τυφωνικός, ὁ καλούμενος Εὐροκλύδων·
14
Не по мно́зѣ же возвѣ́я проти́венъ єму́ вѣ́тръ бу́ренъ, нарица́ємый єврокли́донъ.
15
συναρπασθέντος δὲ τοῦ πλοίου, καὶ μὴ δυναμένου ἀντοφθαλμεῖν τῷ ἀνέμῳ, ἐπιδόντες ἐφερόμεθα.
15
Восхище́ну же бы́вшу кораблю́ и не могу́щу сопроти́витися вѣ́тру, вда́вшеся волна́мъ носи́ми бѣ́хомъ.
16
Νησίον δέ τι ὑποδραμόντες καλούμενον Κλαύδην μόλις ἰσχύσαμεν περικρατεῖς γενέσθαι τῆς σκάφης·
16
О́стровъ же нѣ́кій мимоте́кше, нарица́ющься Клавді́й, єдва́ возмого́хомъ удержа́ти ладію́:
17
ἣν ἄραντες, βοηθείαις ἐχρῶντο, ὑποζωννύντες τὸ πλοῖον· φοβούμενοί τε μὴ εἰς τὴν Σύρτην ἐκπέσωσιν, χαλάσαντες τὸ σκεῦος, οὕτως ἐφέροντο.
17
ю́же востя́гше, вся́кимъ о́бразомъ помога́ху, подтвержда́юще кора́бль: боя́щеся же, да не въ Си́рть {въ ме́лкая мѣ́ста} впаду́тъ, низпусти́вше па́русъ, си́це носи́ми бѣ́ху.
18
Σφοδρῶς δὲ χειμαζομένων ἡμῶν, τῇ ἑξῆς ἐκβολὴν ἐποιοῦντο·
18
Вельми́ же обурева́ємымъ на́мъ, на у́тріє измета́ніє творя́ху,
19
καὶ τῇ τρίτῃ αὐτόχειρες τὴν σκευὴν τοῦ πλοίου ἐρρίψαμεν.
19
и въ тре́тій де́нь свои́ми рука́ми я́дрило кора́бленоє изверго́хомъ.
20
Μήτε δὲ ἡλίου μήτε ἄστρων ἐπιφαινόντων ἐπὶ πλείονας ἡμέρας, χειμῶνός τε οὐκ ὀλίγου ἐπικειμένου, λοιπὸν περιῃρεῖτο πᾶσα ἐλπὶς τοῦ σῴζεσθαι ἡμᾶς.
20
Ни со́лнцу же, ни звѣзда́мъ я́вльшымся на мно́ги дни́, и зимѣ́ не ма́лѣ належа́щей, про́чеє отима́шеся наде́жда вся́, є́же спасти́ся на́мъ.
21
Πολλῆς δὲ ἀσιτίας ὑπαρχούσης, τότε σταθεὶς ὁ Παῦλος ἐν μέσῳ αὐτῶν εἶπεν, Ἔδει μέν, ὦ ἄνδρες, πειθαρχήσαντάς μοι μὴ ἀνάγεσθαι ἀπὸ τῆς Κρήτης, κερδῆσαί τε τὴν ὕβριν ταύτην καὶ τὴν ζημίαν.
21
Мно́гу же неяде́нію су́щу, тогда́ ста́въ Па́велъ посредѣ́ и́хъ, рече́: подоба́ше у́бо, о, му́жіє, послу́шавше мене́, не отвезти́ся от Кри́та и избы́ти досажде́нія сего́ и тщеты́:
22
Καὶ τὰ νῦν παραινῶ ὑμᾶς εὐθυμεῖν· ἀποβολὴ γὰρ ψυχῆς οὐδεμία ἔσται ἐξ ὑμῶν, πλὴν τοῦ πλοίου.
22
и се́, ны́нѣ молю́ вы́ благоду́шствовати, поги́бель бо ни єди́нѣй души́ от ва́съ бу́детъ, ра́звѣ корабля́:
23
Παρέστη γάρ μοι ταύτῃ τῇ νυκτὶ ἄγγελος τοῦ θεοῦ, οὗ εἰμι, ᾧ καὶ λατρεύω,
23
предста́ бо ми́ въ сію́ но́щь А́нгелъ Бо́га, Єго́же а́зъ є́смь, Єму́же и служу́,
24
λέγων, Μὴ φοβοῦ, Παῦλε· Καίσαρί σε δεῖ παραστῆναι· καὶ ἰδού, κεχάρισταί σοι ὁ θεὸς πάντας τοὺς πλέοντας μετὰ σοῦ.
24
глаго́ля: не бо́йся, Па́вле, ке́сарю ти́ подоба́єтъ предста́ти, и се́, дарова́ тебѣ́ Бо́гъ вся́ пла́вающыя съ тобо́ю.
25
Διὸ εὐθυμεῖτε ἄνδρες· πιστεύω γὰρ τῷ θεῷ ὅτι οὕτως ἔσται καθ’ ὃν τρόπον λελάληταί μοι.
25
Тѣ́мже дерза́йте, му́жіє, вѣ́рую бо Бо́гови, я́ко та́ко бу́детъ, и́мже о́бразомъ рѣче́но ми́ бы́сть:
26
Εἰς νῆσον δέ τινα δεῖ ἡμᾶς ἐκπεσεῖν.
26
во о́стровъ же нѣ́кій подоба́єтъ на́мъ приста́ти.
27
Ὡς δὲ τεσσαρεσκαιδεκάτη νὺξ ἐγένετο, διαφερομένων ἡμῶν ἐν τῷ Ἀδρίᾳ, κατὰ μέσον τῆς νυκτὸς ὑπενόουν οἱ ναῦται προσάγειν τινὰ αὐτοῖς χώραν·
27
И єгда́ четвертаяна́десять но́щь бы́сть, носи́мымъ на́мъ во Адріа́тстѣй [пучи́нѣ], въ полу́нощи непщева́ху кора́бленицы, я́ко приближа́ются къ нѣ́коєй странѣ́,
28
καὶ βολίσαντες εὗρον ὀργυιὰς εἴκοσι· βραχὺ δὲ διαστήσαντες, καὶ πάλιν βολίσαντες, εὗρον ὀργυιὰς δεκαπέντε·
28
и измѣ́ривше глубину́ обрѣто́ша саже́ней два́десять: ма́ло же преше́дше и па́ки измѣ́ривше, обрѣто́ша саже́ней пятьна́десять.
29
φοβούμενοί τε μήπως εἰς τραχεῖς τόπους ἐκπέσωμεν, ἐκ πρύμνης ῥίψαντες ἀγκύρας τέσσαρας, ηὔχοντο ἡμέραν γενέσθαι.
29
Боя́щеся же, да не ка́ко въ пру́дная мѣ́ста впаду́тъ, от но́са корабля́ ве́ргше ко́твы четы́ри, моля́хомся, да де́нь бу́детъ.
30
Τῶν δὲ ναυτῶν ζητούντων φυγεῖν ἐκ τοῦ πλοίου, καὶ χαλασάντων τὴν σκάφην εἰς τὴν θάλασσαν, προφάσει ὡς ἐκ πρῴρας μελλόντων ἀγκύρας ἐκτείνειν,
30
Кора́бленикомъ же и́щущымъ бѣжа́ти изъ корабля́ и низвѣ́сившымъ ладію́ въ мо́ре, извѣ́томъ а́ки от но́са хотя́щымъ ко́твы просте́рти,
31
εἶπεν ὁ Παῦλος τῷ ἑκατοντάρχῃ καὶ τοῖς στρατιώταις, Ἐὰν μὴ οὗτοι μείνωσιν ἐν τῷ πλοίῳ, ὑμεῖς σωθῆναι οὐ δύνασθε.
31
рече́ Па́велъ со́тнику и во́иномъ: а́ще не сі́и пребу́дутъ въ корабли́, вы́ спасти́ся не мо́жете.
32
Τότε οἱ στρατιῶται ἀπέκοψαν τὰ σχοινία τῆς σκάφης, καὶ εἴασαν αὐτὴν ἐκπεσεῖν.
32
Тогда́ во́ини отрѣ́заша у́жя ладіи́ и оста́виша ю́ отпа́сти.
33
Ἄχρι δὲ οὗ ἤμελλεν ἡμέρα γίνεσθαι, παρεκάλει ὁ Παῦλος ἅπαντας μεταλαβεῖν τροφῆς, λέγων, Τεσσαρεσκαιδεκάτην σήμερον ἡμέραν προσδοκῶντες ἄσιτοι διατελεῖτε, μηδὲν προσλαβόμενοι.
33
Єгда́ же хотя́ше де́нь бы́ти, моля́ше Па́велъ всѣ́хъ, да пріи́мутъ пи́щу, глаго́ля: четыренадеся́тый дне́сь де́нь жду́ще, не я́дше пребыва́єте, ничто́же вкуси́вше:
34
Διὸ παρακαλῶ ὑμᾶς προσλαβεῖν τροφῆς· τοῦτο γὰρ πρὸς τῆς ὑμετέρας σωτηρίας ὑπάρχει· οὐδενὸς γὰρ ὑμῶν θρὶξ ἐκ τῆς κεφαλῆς πεσεῖται.
34
тѣ́мже молю́ ва́съ прія́ти пи́щу, се́ бо къ ва́шему спасе́нію є́сть: ни єди́ному бо от ва́съ вла́съ главы́ отпаде́тъ.
35
Εἰπὼν δὲ ταῦτα, καὶ λαβὼν ἄρτον, εὐχαρίστησεν τῷ θεῷ ἐνώπιον πάντων· καὶ κλάσας ἤρξατο ἐσθίειν.
35
Ре́къ же сія́ и пріє́мь хлѣ́бъ, благодари́ Бо́га предъ всѣ́ми и прело́мль нача́тъ я́сти.
36
Εὔθυμοι δὲ γενόμενοι πάντες καὶ αὐτοὶ προσελάβοντο τροφῆς.
36
Благонаде́жни же бы́вше вси́, и ті́и прія́ша пи́щу:
37
Ἦμεν δὲ ἐν τῷ πλοίῳ αἱ πᾶσαι ψυχαί, διακόσιαι ἑβδομήκοντα ἕξ.
37
бѣ́ же въ корабли́ всѣ́хъ ду́шъ двѣ́стѣ се́дмьдесятъ и ше́сть.
38
Κορεσθέντες δὲ τῆς τροφῆς ἐκούφιζον τὸ πλοῖον, ἐκβαλλόμενοι τὸν σῖτον εἰς τὴν θάλασσαν.
38
Насы́щшеся же бра́шна, облегчи́ша кора́бль, измета́юще пшени́цу въ мо́ре.
39
Ὅτε δὲ ἡμέρα ἐγένετο, τὴν γῆν οὐκ ἐπεγίνωσκον· κόλπον δέ τινα κατενόουν ἔχοντα αἰγιαλόν, εἰς ὃν ἐβουλεύσαντο, εἰ δυνατόν, ἐξῶσαι τὸ πλοῖον.
39
Єгда́ же де́нь бы́сть, земли́ не познава́ху: нѣ́дро же нѣ́коє усмотрѣ́ша иму́щеє песо́къ {бре́гъ}, въ не́же, а́ще мо́щно є́сть, совѣща́ша извлещи́ кора́бль.
40
Καὶ τὰς ἀγκύρας περιελόντες εἴων εἰς τὴν θάλασσαν, ἅμα ἀνέντες τὰς ζευκτηρίας τῶν πηδαλίων· καὶ ἐπάραντες τὸν ἀρτέμονα τῇ πνεούσῃ κατεῖχον εἰς τὸν αἰγιαλόν.
40
И ко́твы собра́вше, везя́хуся по мо́рю: ку́пно осла́бивше у́жя корми́ломъ и воздви́гше ма́лоє вѣ́трило къ ды́шущему вѣ́трецу, везо́хомся на кра́й {бре́гъ}.
41
Περιπεσόντες δὲ εἰς τόπον διθάλασσον ἐπώκειλαν τὴν ναῦν· καὶ ἡ μὲν πρῷρα ἐρείσασα ἔμεινεν ἀσάλευτος, ἡ δὲ πρύμνα ἐλύετο ὑπὸ τῆς βίας τῶν κυμάτων.
41
Впа́дше же въ мѣ́сто исо́пноє, увязи́ша кора́бль: и но́съ у́бо увя́зшій пребы́сть недви́жимь, корми́ло же разбива́шеся от ну́жды во́лнъ.
42
Τῶν δὲ στρατιωτῶν βουλὴ ἐγένετο ἵνα τοὺς δεσμώτας ἀποκτείνωσιν, μή τις ἐκκολυμβήσας διαφύγῃ.
42
Во́иномъ же совѣ́тъ бы́сть, да у́зники убію́тъ, да не кто́ поплы́въ избѣ́гнетъ.
43
Ὁ δὲ ἑκατόνταρχος, βουλόμενος διασῶσαι τὸν Παῦλον, ἐκώλυσεν αὐτοὺς τοῦ βουλήματος, ἐκέλευσέν τε τοὺς δυναμένους κολυμβᾷν ἀπορρίψαντας πρώτους ἐπὶ τὴν γῆν ἐξιέναι·
43
Со́тникъ же, хотя́ соблюсти́ Па́вла, возбрани́ совѣ́ту и́хъ, повелѣ́ же могу́щымъ пла́вати, да изскочи́вше пе́рвѣє изы́дутъ на кра́й,
44
καὶ τοὺς λοιπούς, οὓς μὲν ἐπὶ σανίσιν, οὓς δὲ ἐπί τινων τῶν ἀπὸ τοῦ πλοίου. Καὶ οὕτως ἐγένετο πάντας διασωθῆναι ἐπὶ τὴν γῆν.
44
а про́чіи, о́ви у́бо на дщи́цахъ, о́ви же на нѣ́чемъ от корабля́. И та́ко бы́сть всѣ́мъ спасти́ся на зе́млю.