Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Λαλούντων δὲ αὐτῶν πρὸς τὸν λαόν, ἐπέστησαν αὐτοῖς οἱ ἱερεῖς καὶ ὁ στρατηγὸς τοῦ ἱεροῦ καὶ οἱ Σαδδουκαῖοι,
1
Глаго́лющымъ же и́мъ къ лю́демъ, наидо́ша на ни́хъ свяще́нницы и воєво́да церко́вный и саддуке́є,
2
διαπονούμενοι διὰ τὸ διδάσκειν αὐτοὺς τὸν λαόν, καὶ καταγγέλλειν ἐν τῷ Ἰησοῦ τὴν ἀνάστασιν τῶν νεκρῶν.
2
жа́ляще си́, за є́же учи́ти и́мъ лю́ди и возвѣща́ти о Іису́сѣ воскресе́ніє ме́ртвыхъ:
3
Καὶ ἐπέβαλον αὐτοῖς τὰς χεῖρας, καὶ ἔθεντο εἰς τήρησιν εἰς τὴν αὔριον· ἦν γὰρ ἑσπέρα ἤδη.
3
и возложи́ша на ни́хъ ру́ки и положи́ша и́хъ въ соблюде́ніє до у́трія: бѣ́ бо ве́черъ уже́.
4
Πολλοὶ δὲ τῶν ἀκουσάντων τὸν λόγον ἐπίστευσαν· καὶ ἐγενήθη ὁ ἀριθμὸς τῶν ἀνδρῶν ὡσεὶ χιλιάδες πέντε.
4
Мно́зи же от слы́шавшихъ сло́во вѣ́роваша: и бы́сть число́ муже́й я́ко ты́сящъ пя́ть.
5
Ἐγένετο δὲ ἐπὶ τὴν αὔριον συναχθῆναι αὐτῶν τοὺς ἄρχοντας καὶ πρεσβυτέρους καὶ γραμματεῖς εἰς Ἱερουσαλήμ,
5
Бы́сть же нау́тріє собра́тися князе́мъ и́хъ и ста́рцемъ и кни́жникомъ во Ієрусали́мъ,
6
καὶ Ἄνναν τὸν ἀρχιερέα, καὶ Καϊάφαν, καὶ Ἰωάννην, καὶ Ἀλέξανδρον, καὶ ὅσοι ἦσαν ἐκ γένους ἀρχιερατικοῦ.
6
и А́ннѣ архієре́ю и Каіа́фѣ и Іоа́нну и Алекса́ндру, и єли́цы бѣ́ша от ро́да архієре́йска:
7
Καὶ στήσαντες αὐτοὺς ἐν μέσῳ ἐπυνθάνοντο, Ἐν ποίᾳ δυνάμει ἢ ἐν ποίῳ ὀνόματι ἐποιήσατε τοῦτο ὑμεῖς;
7
и поста́вльше и́хъ посредѣ́, вопроша́ху: ко́єю си́лою или́ ко́имъ и́менемъ сотвори́сте сіє́ вы́?
8
Τότε Πέτρος πλησθεὶς πνεύματος ἁγίου εἶπεν πρὸς αὐτούς, Ἄρχοντες τοῦ λαοῦ καὶ πρεσβύτεροι τοῦ Ἰσραήλ,
8
Тогда́ Пе́тръ, испо́лнився Ду́ха Свя́та, рече́ къ ни́мъ: кня́зи лю́дстіи и ста́рцы Ізра́илевы,
9
εἰ ἡμεῖς σήμερον ἀνακρινόμεθα ἐπὶ εὐεργεσίᾳ ἀνθρώπου ἀσθενοῦς, ἐν τίνι οὗτος σέσῳσται·
9
а́ще мы́ дне́сь истязу́єми єсмы́ о благодѣя́ніи человѣ́ка не́мощна, о чесо́мъ се́й спасе́ся,
10
γνωστὸν ἔστω πᾶσιν ὑμῖν καὶ παντὶ τῷ λαῷ Ἰσραήλ, ὅτι ἐν τῷ ὀνόματι Ἰησοῦ χριστοῦ τοῦ Ναζωραίου, ὃν ὑμεῖς ἐσταυρώσατε, ὃν ὁ θεὸς ἤγειρεν ἐκ νεκρῶν, ἐν τούτῳ οὗτος παρέστηκεν ἐνώπιον ὑμῶν ὑγιής.
10
разу́мно бу́ди всѣ́мъ ва́мъ и всѣ́мъ лю́демъ Ізра́илевымъ, я́ко во и́мя Іису́са Христа́ Назоре́а, Єго́же вы́ распя́сте, Єго́же Бо́гъ воскреси́ от ме́ртвыхъ, о Се́мъ се́й стои́тъ предъ ва́ми здра́въ:
11
Οὗτός ἐστιν ὁ λίθος ὁ ἐξουθενηθεὶς ὑφ’ ὑμῶν τῶν οἰκοδομούντων, ὁ γενόμενος εἰς κεφαλὴν γωνίας.
11
Се́й є́сть ка́мень укоре́ный от ва́съ зи́ждущихъ, бы́вый во главу́ у́гла, и нѣ́сть ни о єди́нѣмъ же инѣ́мъ спасе́нія:
12
Καὶ οὐκ ἔστιν ἐν ἄλλῳ οὐδενὶ ἡ σωτηρία· οὔτε γὰρ ὄνομά ἐστιν ἕτερον τὸ δεδομένον ἐν ἀνθρώποις, ἐν ᾧ δεῖ σωθῆναι ἡμᾶς.
12
нѣ́сть бо ино́го и́мене подъ небесе́мъ, да́ннаго въ человѣ́цѣхъ, о не́мже подоба́єтъ спасти́ся на́мъ.
13
Θεωροῦντες δὲ τὴν τοῦ Πέτρου παρρησίαν καὶ Ἰωάννου, καὶ καταλαβόμενοι ὅτι ἄνθρωποι ἀγράμματοί εἰσιν καὶ ἰδιῶται, ἐθαύμαζον, ἐπεγίνωσκόν τε αὐτοὺς ὅτι σὺν τῷ Ἰησοῦ ἦσαν.
13
Ви́дяще же Петро́во дерзнове́ніє и Іоа́нново и разумѣ́вше, я́ко человѣ́ка некни́жна єста́ и про́ста, дивля́хуся, зна́ху же и́хъ, я́ко со Іису́сомъ бѣ́ста:
14
Τὸν δὲ ἄνθρωπον βλέποντες σὺν αὐτοῖς ἑστῶτα τὸν τεθεραπευμένον, οὐδὲν εἶχον ἀντειπεῖν.
14
ви́дяще же исцѣлѣ́вшаго человѣ́ка съ ни́ма стоя́ща, ничто́же имя́ху проти́ву рещи́.
15
Κελεύσαντες δὲ αὐτοὺς ἔξω τοῦ συνεδρίου ἀπελθεῖν, συνέβαλλον πρὸς ἀλλήλους,
15
Повелѣ́вше же и́ма во́нъ изъ со́нмища изы́ти, стяза́хуся дру́гъ со дру́гомъ,
16
λέγοντες, Τί ποιήσομεν τοῖς ἀνθρώποις τούτοις; Ὅτι μὲν γὰρ γνωστὸν σημεῖον γέγονεν δι’ αὐτῶν, πᾶσιν τοῖς κατοικοῦσιν Ἱερουσαλὴμ φανερόν, καὶ οὐ δυνάμεθα ἀρνήσασθαι.
16
глаго́люще: что́ сотвори́мъ человѣ́кома си́ма? Я́ко у́бо наро́читоє зна́меніє бы́сть и́ма, всѣ́мъ живу́щымъ во Ієрусали́мѣ я́вѣ, и не мо́жемъ отврещи́ся:
17
Ἀλλ’ ἵνα μὴ ἐπὶ πλεῖον διανεμηθῇ εἰς τὸν λαόν, ἀπειλῇ ἀπειλησόμεθα αὐτοῖς μηκέτι λαλεῖν ἐπὶ τῷ ὀνόματι τούτῳ μηδενὶ ἀνθρώπων.
17
но да не бо́лѣє простре́тся въ лю́дехъ, преще́ніємъ да запрети́мъ и́ма ктому́ не глаго́лати о и́мени се́мъ ни єди́ному от человѣ́къ.
18
Καὶ καλέσαντες αὐτούς, παρήγγειλαν αὐτοῖς τὸ καθόλου μὴ φθέγγεσθαι μηδὲ διδάσκειν ἐπὶ τῷ ὀνόματι τοῦ Ἰησοῦ.
18
И призва́вше и́хъ, заповѣ́даша и́ма отню́дъ не провѣщава́ти ниже́ учи́ти о и́мени Іису́совѣ.
19
Ὁ δὲ Πέτρος καὶ Ἰωάννης ἀποκριθέντες πρὸς αὐτοὺς εἶπον, Εἰ δίκαιόν ἐστιν ἐνώπιον τοῦ θεοῦ ὑμῶν ἀκούειν μᾶλλον ἢ τοῦ θεοῦ, κρίνατε.
19
Пе́тръ же и Іоа́ннъ отвѣща́вша къ ни́мъ рѣ́ста: а́ще пра́ведно є́сть предъ Бо́гомъ ва́съ послу́шати па́че, не́жели Бо́га, суди́те:
20
Οὐ δυνάμεθα γὰρ ἡμεῖς, ἃ εἴδομεν καὶ ἠκούσαμεν, μὴ λαλεῖν.
20
не мо́жемъ бо мы́, я́же ви́дѣхомъ и слы́шахомъ, не глаго́лати.
21
Οἱ δὲ προσαπειλησάμενοι ἀπέλυσαν αὐτούς, μηδὲν εὑρίσκοντες τὸ πῶς κολάσονται αὐτούς, διὰ τὸν λαόν, ὅτι πάντες ἐδόξαζον τὸν θεὸν ἐπὶ τῷ γεγονότι.
21
Они́ же призапре́щше и́ма, пусти́ша я́, ничто́же обрѣ́тше ка́ко му́чити и́хъ, люді́й ра́ди, я́ко вси́ прославля́ху Бо́га о бы́вшемъ:
22
Ἐτῶν γὰρ ἦν πλειόνων τεσσαράκοντα ὁ ἄνθρωπος ἐφ’ ὃν ἐγεγόνει τὸ σημεῖον τοῦτο τῆς ἰάσεως.
22
лѣ́тъ бо бя́ше мно́жає четы́редесяти человѣ́къ то́й, на не́мже бы́сть чу́до сіє́ исцѣле́нія.
23
Ἀπολυθέντες δὲ ἦλθον πρὸς τοὺς ἰδίους, καὶ ἀπήγγειλαν ὅσα πρὸς αὐτοὺς οἱ ἀρχιερεῖς καὶ οἱ πρεσβύτεροι εἶπον.
23
Отпуще́на же бы́вша пріидо́ста ко свои́мъ и возвѣсти́ста, єли́ка къ ни́ма архієре́є и ста́рцы рѣ́ша.
24
Οἱ δὲ ἀκούσαντες ὁμοθυμαδὸν ἦραν φωνὴν πρὸς τὸν θεόν, καὶ εἶπον, Δέσποτα, σὺ ὁ θεὸς ὁ ποιήσας τὸν οὐρανὸν καὶ τὴν γῆν καὶ τὴν θάλασσαν καὶ πάντα τὰ ἐν αὐτοῖς·
24
Они́ же слы́шавше єдиноду́шно воздвиго́ша гла́съ къ Бо́гу и реко́ша: Влады́ко, Ты́, Бо́же, сотвори́вый не́бо и зе́млю и мо́ре и вся́, я́же въ ни́хъ,
25
ὁ διὰ στόματος Δαυὶδ παιδός σου εἰπών, Ἵνα τί ἐφρύαξαν ἔθνη, καὶ λαοὶ ἐμελέτησαν κενά;
25
и́же Ду́хомъ Святы́мъ усты́ отца́ на́шего Дави́да о́трока Твоєго́ ре́клъ єси́: вску́ю шата́шася язы́цы, и лю́діє поучи́шася тще́тнымъ?
26
Παρέστησαν οἱ βασιλεῖς τῆς γῆς, καὶ οἱ ἄρχοντες συνήχθησαν ἐπὶ τὸ αὐτὸ κατὰ τοῦ κυρίου, καὶ κατὰ τοῦ χριστοῦ αὐτοῦ·
26
Предста́ша ца́ріє зе́мстіи, и кня́зи собра́шася вку́пѣ на Го́спода и на Христа́ Єго́.
27
συνήχθησαν γὰρ ἐπ’ ἀληθείας ἐπὶ τὸν ἅγιον παῖδά σου Ἰησοῦν, ὃν ἔχρισας, Ἡρῴδης τε καὶ Πόντιος Πιλάτος, σὺν ἔθνεσιν καὶ λαοῖς Ἰσραήλ,
27
Собра́шася бо вои́стинну во гра́дѣ се́мъ на Свята́го О́трока Твоєго́ Іису́са, Єго́же пома́залъ єси́, И́родъ же и Понті́йскій Піла́тъ съ язы́ки и людьми́ Ізра́илевыми,
28
ποιῆσαι ὅσα ἡ χείρ σου καὶ ἡ βουλή σου προώρισεν γενέσθαι.
28
сотвори́ти, єли́ка рука́ Твоя́ и совѣ́тъ Тво́й преднарече́ бы́ти:
29
Καὶ τὰ νῦν, κύριε, ἔπιδε ἐπὶ τὰς ἀπειλὰς αὐτῶν, καὶ δὸς τοῖς δούλοις σου μετὰ παρρησίας πάσης λαλεῖν τὸν λόγον σου,
29
и ны́нѣ, Го́споди, при́зри на преще́нія и́хъ и да́ждь рабо́мъ Твои́мъ со вся́кимъ дерзнове́ніємъ глаго́лати сло́во Твоє́,
30
ἐν τῷ τὴν χεῖρά σου ἐκτείνειν σε εἰς ἴασιν, καὶ σημεῖα καὶ τέρατα γίνεσθαι διὰ τοῦ ὀνόματος τοῦ ἁγίου παιδός σου Ἰησοῦ.
30
внегда́ ру́ку Твою́ простре́ти Ти́ во исцѣле́нія, и зна́меніємъ и чудесе́мъ быва́ти и́менемъ Святы́мъ О́трока Твоєго́ Іису́са.
31
Καὶ δεηθέντων αὐτῶν ἐσαλεύθη ὁ τόπος ἐν ᾧ ἦσαν συνηγμένοι, καὶ ἐπλήσθησαν ἅπαντες πνεύματος ἁγίου, καὶ ἐλάλουν τὸν λόγον τοῦ θεοῦ μετὰ παρρησίας.
31
И помоли́вшымся и́мъ, подви́жеся мѣ́сто, идѣ́же бя́ху со́брани, и испо́лнишася вси́ Ду́ха Свя́та и глаго́лаху сло́во Бо́жіє со дерзнове́ніємъ.
32
Τοῦ δὲ πλήθους τῶν πιστευσάντων ἦν ἡ καρδία καὶ ἡ ψυχὴ μία· καὶ οὐδὲ εἷς τι τῶν ὑπαρχόντων αὐτῶν ἔλεγεν ἴδιον εἶναι, ἀλλ’ ἦν αὐτοῖς ἅπαντα κοινά.
32
Наро́ду же вѣ́ровавшему бѣ́ се́рдце и душа́ єди́на, и ни єди́нъ же что́ от имѣ́ній свои́хъ глаго́лаше своє́ бы́ти, но бя́ху и́мъ вся́ о́бща.
33
Καὶ μεγάλῃ δυνάμει ἀπεδίδουν τὸ μαρτύριον οἱ ἀπόστολοι τῆς ἀναστάσεως τοῦ κυρίου Ἰησοῦ, χάρις τε μεγάλη ἦν ἐπὶ πάντας αὐτούς.
33
И ве́лією си́лою воздая́ху свидѣ́телство апо́столи воскресе́нію Го́спода Іису́са Христа́, благода́ть же бѣ́ ве́лія на всѣ́хъ и́хъ.
34
Οὐδὲ γὰρ ἐνδεής τις ὑπῆρχεν ἐν αὐτοῖς· ὅσοι γὰρ κτήτορες χωρίων ἢ οἰκιῶν ὑπῆρχον, πωλοῦντες ἔφερον τὰς τιμὰς τῶν πιπρασκομένων,
34
Не бя́ше бо ни́щь ни єди́нъ въ ни́хъ: єли́цы бо госпо́діє се́ломъ или́ домово́мъ бя́ху, продаю́ще приноша́ху цѣ́ны продає́мыхъ
35
καὶ ἐτίθουν παρὰ τοὺς πόδας τῶν ἀποστόλων· διεδίδοτο δὲ ἑκάστῳ καθότι ἄν τις χρείαν εἶχεν.
35
и полага́ху при нога́хъ апо́столъ: дая́шеся же коєму́ждо, єго́же а́ще кто́ тре́боваше.
36
Ἰωσῆς δέ, ὁ ἐπικληθεὶς Βαρνάβας ἀπὸ τῶν ἀποστόλων- ὅ ἐστιν, μεθερμηνευόμενον, υἱὸς παρακλήσεως- Λευΐτης, Κύπριος τῷ γένει,
36
Іосі́а же, нарѣче́нный Варна́ва от апо́столъ, є́же є́сть сказа́ємо сы́нъ утѣше́нія, леві́тъ, Ки́прянинъ ро́домъ,
37
ὑπάρχοντος αὐτῷ ἀγροῦ, πωλήσας ἤνεγκεν τὸ χρῆμα, καὶ ἔθηκεν παρὰ τοὺς πόδας τῶν ἀποστόλων.
37
имѣ́я село́, прода́въ принесе́ цѣ́ну и положи́ предъ нога́ми апо́столъ.