Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
ΚΑΙ εἶπε πρός με· υἱὲ ἀνθρώπου, στῆθι ἐπὶ τοὺς πόδας σου, καὶ λαλήσω πρὸς σέ.
1
Се` видњ'нїе подо'бїе сла'вы гн~я. и^ ви'дњх# и^ падоX ни'ць. и^ рече къ мнњ`, сн~е чл~чь, ста'ни на но'ги своя да гл~ю тебњ”
2
καὶ ἦλθεν ἐπ᾿ ἐμὲ πνεῦμα καὶ ἀνέλαβέ με καὶ ἐξῆρέ με καὶ ἔστησέ με ἐπὶ τοὺς πόδας μου, καὶ ἤκουον αὐτοῦ λαλοῦντος πρός με,
2
И$ прїиде на мя дх~ъ, и^ взя` м^я и^ въздви'же м^я, и^ поста'ви м^я на нога'хъ мои^хъ. и^ слы'шахъ гл~юща къ мнњ`.
3
καὶ εἶπε πρός με· υἱὲ ἀνθρώπου, ἐξαποστέλλω ἐγώ σε πρὸς τὸν οἶκον τοῦ ᾿Ισραήλ, τοὺς παραπικραίνοντάς με, οἵτινες παρεπίκρανάν με, αὐτοὶ καὶ οἱ πατέρες αὐτῶν ἕως τῆς σήμερον ἡμέρας,
3
и рече къ мнњ” Сн~е чл~чь, послю' тя а%зᲆ къ до'мђ і^и^л~евђ къ прогнњваю^щиM мя ја%же ѓ^горчи'ша м^я са'ми, и^ эTц~ы иX эTврьгошася мене до дне'шнего дн~е.
4
καὶ ἐρεῖς πρὸς αὐτούς· τάδε λέγει Κύριος·
4
и^ сн~ове жестоколи'чнїи и^ твердосръдечнїи, къ ним же послю' тя а^ꙁъ. и^ речеши к ни'мъ” Се` гл~етъ а^дона'и г~ь,
5
ἐὰν ἄρα ἀκούσωσιν ἢ πτοηθῶσι -διότι οἶκος παραπικραίνων ἐστί- καὶ γνώσονται ὅτι προφήτης εἶ σὺ ἐν μέσῳ αὐτῶν.
5
а^ще ё^бо ё^слы'шатъ и^л^и ё^боя'тся. занеже домъ раꙁᲆгнњ'ваяй е^сть, и^ поꙁна'ютъ ја%ко пррoкъ е^си т^ы посредњ и^хъ”
6
καὶ σύ, υἱὲ ἀνθρώπου, μὴ φοβηθῇς αὐτοὺς μηδὲ ἐκστῇς ἀπὸ προσώπου αὐτῶν· διότι παροιστρήσουσι καὶ ἐπισυστήσονται ἐπὶ σὲ κύκλῳ, καὶ ἐν μέσῳ σκορπίων σὺ κατοικεῖς· τοὺς λόγους αὐτῶν μὴ φοβηθῇς καὶ ἀπὸ προσώπου αὐτῶν μὴ ἐκστῇς, διότι οἶκος παραπικραίνων ἐστί.
6
И$ ты` сн~е чл~чь, да не ё^бои'шися и^хъ, ни ё^жаса'ися эT лица` и^хъ. ꙁане'же раZсверњпњютъ, и^ ѓ^бы'идђтъ т^я ѓ'крsтъ. посреди б^о скорпїевъ т^ы живе'ши. и^ словесъ и^хъ не ё^бо'ися, и^ эT лица` и^хъ не ё^жаса'ися. занеже до'мъ ѓ^горчева'яи е^сть”
7
καὶ λαλήσεις τοὺς λόγους μου πρὸς αὐτούς, ἐὰν ἄρα ἀκούσωσιν ἢ πτοηθῶσιν, ὅτι οἶκος παραπικραίνων ἐστί.
7
Ты' же сн~е чл~чь гл~еши словеса` моя к нимъ, а^ще ё^слы'шатъ и^л^и ё^боя'тся” зане` до'мъ прогнњваяи е^сть”
8
καὶ σύ, υἱὲ ἀνθρώπου, ἄκουε τοῦ λαλοῦντος πρός σέ, μή γίνου παραπικραίνων καθὼς ὁ οἶκος ὁ παραπικραίνων· χάνε τὸ στόμα σου καὶ φάγε ὃ ἐγὼ δίδωμί σοι.
8
И$ т^ы сн~е чл~чь послђшаи гл~ющаго к тебњ, не бђди раз#гнњва'яи, ја%коже и^ домᲆ раꙁнњваяи. эTврьзи ё^ста` своя, и^ снњжDь ја^же а^ꙁъ да'мъ тебњ.
9
καὶ εἶδον καὶ ἰδοὺ χεὶρ ἐκτεταμένη πρός με, καὶ ἐν αὐτῇ κεφαλὶς βιβλίου·
9
и^ ви'дњхъ, с^е рђка простерта къ мн^њ, и^ в не'и сви'тоk кни'жныи.
10
καὶ ἀνείλησεν αὐτὴν ἐνώπιόν μου, καὶ ἦν ἐν αὐτῇ γεγραμμένα τὰ ἔμπροσθεν καὶ τὰ ὄπισθεν, καὶ ἐγέγραπτο ἐπ᾿ αὐτὴν θρῆνος καὶ μέλος καὶ οὐαί.
10
раꙁви е^го предо мно'ю, и^ в немᲆ бя'ше напи'сано ꙁади и^ преди. и^ впи'сано бяше в неM рыда'нїе, и^ жа'лость, и^ го'ре”