Друк брошуроюВиконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
У перший рік Кира, царя Перського, на сповнення слова Господнього з уст Єремії, збудив Господь дух Кира, царя Перського, і він повелів оголосити по всьому царству своєму, усно і письмово:
Хто є з вас, із усього народу Його, — нехай буде Бог його з ним, — і нехай він іде в Єрусалим, що в Юдеї, і будує дім Господа Бога Ізраїлевого, Того Бога, Який в Єрусалимі.
А всі, хто залишився в усіх місцях, де б той не жив, нехай допоможуть йому жителі місця того сріблом і золотом та іншим майном, і худобою, з добровільним даруванням для дому Божого, що в Єрусалимі.
І піднялися глави поколінь Іудиних і Веніамінових, і священики і левити, кожен, у кому збудив Бог дух його, щоб іти будувати дім Господній, що в Єрусалимі.
Ось сини країни з полонених переселення, яких Навуходоносор, цар Вавилонський, відвів у Вавилон, які повернулися в Єрусалим і Юдею, кожен у своє місто, —
ті, що прийшли з Зоровавелем, Ісусом, Неємією, Сараієм, Реєлаєм, Мардохеєм, Билшаном, Мисфаром, Бигваєм, Рехумом, Вааном. Кількість людей народу Ізраїлевого:
І встав Ісус, син Іоседеків, і брати його священики, і Зоровавель, син Салафиїлів, і брати його, і спорудили вони жертовник Богові Ізраїлевому, щоб підносити на ньому всепалення, як написано в законі Мойсея, чоловіка Божого.
І поставили жертовник на основі його, тому що вони були в страху від іноземних народів; і стали возносити на ньому всепалення Господу, всепалення ранкові і вечірні.
І після того звершували всепалення постійне, і в новомісяччя, і в усі свята, присвячені Господу, і добровільне приношення Господу від усякого, хто мав ревність.
І стали видавати срібло каменотесам і теслярам, і їжу і питво й олію сидонянам і тирянам, щоб вони доставляли кедровий ліс з Ливану морем в Яфу, з дозволу їм Кира, царя Перського.
На другий рік після приходу свого до дому Божого в Єрусалим, у другий місяць Зоровавель, син Салафиїлів, і Ісус, син Іоседеків, та інші брати їхні, священики і левити, й усі, хто прийшов з полону в Єрусалим, поклали початок і поставили левитів від двадцяти років і вище для нагляду за роботами дому Господнього.
І стали Ісус, сини його і брати його, Кадмиїл і сини його, сини Іуди, як одна людина, для нагляду за виконавцями робіт у домі Божому, а також і сини Хенадада, сини їхні і брати їхні левити.
Коли будівельники поклали підвалини храму Господнього, тоді поставили священиків в одязі їхньому з трубами і левитів, синів Асафових, з кимвалами, щоб славити Господа за уставом Давида, царя Ізраїлевого.
І почали вони поперемінно співати: «хваліте» і: «славте Господа», «бо — благий, бо повіки милість Його до Ізраїля». І весь народ викликував голосно, славлячи Господа за те, що покладено основу дому Господнього.
Втім, багато хто зі священиків і левитів і глав поколінь, старі, які бачили попередній храм, під час заснування цього храму перед очима їхніми, плакали голосно, але багато хто і викликували з радости гучномовно.
і прийшли вони до Зоровавеля і до глав поколінь, і сказали їм: будемо і ми будувати з вами, тому що ми, як і ви, прибігаємо до Бога вашого, і Йому приносимо жертви від днів Асардана, царя Сирійського, який перевів нас сюди.
І сказали їм Зоровавель і Ісус та інші глави поколінь ізраїльських: не будувати вам разом з нами дім нашому Богу; ми одні будемо будувати дім Господу, Богу Ізраїлевому, як повелів нам цар Кир, цар Перський.
І в дні Артаксеркса писали Бишлам, Мифредат, Табеєл та інші товариші їхні до Артаксеркса, царя Перського. Лист же написаний був літерами сирійськими і сирійською мовою.
Нехай буде відомо цареві, що юдеї, які вийшли від тебе, прийшли до нас в Єрусалим, будують це бунтівне і негідне місто, і стіни роблять, і основи їх уже відновили.
Нехай буде ж відомо цареві, що коли це місто буде побудоване і стіни відновлені, то ні данини, ні податку, ні мита не будуть давати, і царській скарбниці буде зроблений збиток.
нехай пошукають у пам’ятній книзі батьків твоїх, — і знайдеш у книзі пам’ятній, і дізнаєшся, що місто це — місто заколотне і шкідливе для царів і областей, і що відпадіння бували в ньому здавна, за що місто це і спустошене.
Як тільки цей лист царя Артаксеркса був прочитаний перед Рехумом і Шимшаєм писарем і товаришами їхніми, вони негайно пішли в Єрусалим до юдеїв, і сильною озброєною рукою припинили роботу їхню.
У той час прийшов до них Фафнай, зарічний областеначальник, і Шефар-Бознай і товариші їхні, і так сказали їм: хто дав вам дозвіл будувати дім цей і доробляти стіни ці?
Але око Бога їхнього було над старійшинами юдейськими, і ті не забороняли їм, доки справу не відправили до Дарія, і доки не прийшло рішення у цій справі.
Нехай буде відомо цареві, що ми ходили в Юдейську область, до дому Бога великого; і будується він з великих каменів, і дерево вкладається в стіни; і робота ця виконується швидко і з успіхом йде в руках їхніх.
І вони відповіли нам такими словами: ми раби Бога неба і землі і будуємо дім, який був побудований за багато років раніше цього, — і великий цар у Ізраїля будував його і довершив його.
Коли ж батьки наші прогнівили Бога небесного, Він віддав їх у руку Навуходоносора, царя Вавилонського, халдеянина; і дім цей він зруйнував, і народ переселив у Вавилон.
та й сосуди дому Божого, золоті і срібні, які Навуходоносор виніс із храму Єрусалимського і відніс у храм Вавилонський, — виніс Кир цар із храму Вавилонського; і віддав їх на ім’я Шешбацару, якого він призначив областеначальником,
Отже, якщо царю благоугодно, нехай пошукають у домі царських скарбів, там у Вавилоні, чи дійсно царем Киром дано дозвіл будувати цей дім Божий в Єрусалимі, і царську волю про це нехай надішлють до нас.
в перший рік царя Кира, цар Кир дав повеління про дім Божий в Єрусалимі: нехай будується дім на тому місці, де приносять жертви, і нехай будуть покладені міцні основи для нього; висота його в шістдесят ліктів, ширина його в шістдесят ліктів;
Та й сосуди дому Божого, золоті і срібні, які Навуходоносор виніс із храму Єрусалимського і відніс у Вавилон, нехай повернуться і підуть у храм Єрусалимський, кожен на своє місце, і будуть розміщені в домі Божому.
І від мене дається повеління про те, чим ви повинні сприяти старійшинам тим юдейським у побудові того дому Божого, і саме: з майна царського — із зарічної податі — негайно беріть і давайте тим людям, щоб робота не зупинялася;
і скільки потрібно — чи тельців, чи баранів і агнців, на всепалення Богу небесному, також пшениці, соли, вина й олії, як скажуть священики єрусалимські, нехай буде видано їм кожного дня без затримки,
Мною ж дається повеління, що коли яка людина змінить це рішення, то буде вийнята колода з дому її, і буде піднята вона і прицвяхована до неї, а дім її за те буде перетворений на руїни.
І Бог, Якого ім’я там живе, нехай скине всякого царя і народ, який простяг би руку свою, щоб змінити це на шкоду цьому дому Божому в Єрусалимі. Я, Дарій, дав це повеління; нехай буде воно в точності виконане».
І старійшини юдейські будували і процвітали, за пророцтвом Аггея пророка і Захарії, сина Адди. І побудували і закінчили, з волі Бога Ізраїлевого і з волі Кира і Дарія й Артаксеркса, царів перських.
І принесли при освяченні цього дому Божого: сто волів, двісті баранів, чотириста агнців і дванадцять козлів у жертву за гріх за весь Ізраїль, за числом колін Ізраїлевих.
тому що очистилися священики і левити, — усі вони, як один, були чисті; і закололи агнців пасхальних для всіх, хто повернувся з полону, для братів своїх священиків і для себе.
І їли сини Ізраїлеві, які повернулися з переселення, і всі, що відокремилися до них від нечистоти народів землі, щоб прибігати до Господа Бога Ізраїлевого.
І святкували свято опрісноків сім днів у радості, тому що обрадував їх Господь і навернув до них серце царя Ассирійського, щоб підкріплювати руки їхні при будівництві дому Господа Бога Ізраїлевого.
цей Ездра вийшов з Вавилона. Він був книжник, який знався на законі Мойсеєвому, який дав Господь Бог Ізраїлів. І дав йому цар усе за бажанням його, тому що рука Господа Бога його була над ним.
Бо в перший день першого місяця був початок виходу з Вавилона, і в перший день п’ятого місяця він прийшов у Єрусалим, тому що благодійна рука Бога його була над ним,
і все срібло і золото, яке ти збереш по всій області Вавилонській, разом з добровільними дарами від народу і священиків, які пожертвують вони для дому Бога свого, що в Єрусалимі;
тому негайно купи на ці гроші волів, баранів, агнців і хлібні приношення до них і узливання для них, і принеси їх на жертовник дому Бога вашого в Єрусалимі.
І від мене, царя Артаксеркса, дається повеління всім хранителям скарбів, що за рікою: все, чого вимагатиме у вас Ездра священик, учитель закону Бога небесного, негайно давайте:
Все, що повелено Богом небесним, повинно виконуватися старанно для дому Бога небесного; [дивіться, щоб хто не простяг руки на дім Бога небесного,] щоб не було гніву Його на царство, царя і синів його.
І даємо вам знати, щоб ні на кого зі священиків або левитів, співців, воротарів, нефинеїв і службовців при цьому домі Божому, не накладали ні данини, ні податку, ні мита.
Ти ж, Ездро, за премудрістю Бога твого, яка в руці твоїй, постав правителів і суддів, щоб вони судили весь народ за рікою, — усіх, хто знає закони Бога твого, а хто не знає, тих учіть.
Хто ж не буде виконувати закон Бога твого і закон царя, над тим негайно нехай чинять суд, чи на смерть, чи на вигнання, чи на грошову пеню, або на ув’язнення у в’язницю.
і схилив на мене милість царя і радників його, і всіх могутніх князів царя! І я підбадьорився, тому що рука Господа Бога мого була наді мною, і зібрав я глав Ізраїля, щоб вони пішли зі мною.
І послав я покликати Єлиєзера, Ариела, Шемаію, та Елнафана, й Іарива, й Елнафана, і Нафана, і Захарію, і Мешуллама — головних, й Іоярива і Елнафана — вчених;
і дав їм доручення до Іддо, головного в місцевості Касиф’є, і вклав їм у вуста, що говорити до Іддо і братів його, нефинеїв у місцевості Касиф’є, щоб вони привели до нас служителів для дому Бога нашого.
І привели вони до нас, тому що благодійна рука Бога нашого була над нами, чоловіка розумного із синів Махлія, сина Левіїного, сина Ізраїлевого, саме Шеревію, і синів його і братів його, вісімнадцять чоловік;
І проголосив я там піст біля ріки Агави, щоб смиритися нам перед лицем Бога нашого, просити в Нього благополучної дороги для себе і для дітей наших і для всього майна нашого,
оскільки мені соромно було просити в царя військо і вершників для охорони нашої від ворога на дорозі, бо ми, говорячи з царем, сказали: рука Бога нашого для всіх, що прибігають до Нього, є благодійна, а на всіх, хто залишає Його, — могутність Його і гнів Його!
і віддав їм за вагою срібло, і золото, і сосуди, — усе, пожертвуване для дому Бога нашого, що пожертвували цар, і радники його, і князі його, і всі ізраїльтяни, які там знаходилися.
Будьте ж пильні і збережіть це, доки за вагою не здасте начальникам над священиками і левитами і главам поколінь Ізраїлевих в Єрусалимі, у сховищі при домі Господньому.
І вирушили ми від ріки Агави у дванадцятий день першого місяця, щоб іти в Єрусалим; і рука Бога нашого була над нами, і рятувала нас від руки ворога і від тих, що підстерігали нас на шляху.
У четвертий день ми здали за вагою срібло, і золото, і сосуди в дім Бога нашого, на руки Меремофу, синові Урії, священику, і з ним Єлеазару, сину Финеєсовому, і з ними Іозаваду, сину Ісусовому, і Ноадії, сину Виннуя, левитам,
Переселенці, які прийшли з полону, принесли у всепалення Богу Ізраїлевому дванадцять тельців з усього Ізраїля, дев’яносто шість баранів, сімдесят сім агнців і дванадцять козлів у жертву за гріх: усе це у всепалення Господу.
Після закінчення цього, підійшли до мене начальники і сказали: народ Ізраїлів і священики і левити не відокремилися від народів іноплемінних з мерзотами їх, від хананеїв, хеттеїв, ферезеїв, ієвусеїв, аммонитян, моавитян, єгиптян і аморреїв,
тому що взяли дочок їхніх за себе і за синів своїх, і змішалося сíм’я святе з народами іноплемінними, і притому рука найзнатніших і найголовніших була в цьому беззаконні першою.
А під час вечірньої жертви я встав з місця нарікання мого, і в розідраному нижньому і верхньому одязі упав на коліна мої і простяг руки мої до Господа Бога мого
Від днів батьків наших ми у великій провині до цього дня, і за беззаконня наші віддані були ми, царі наші, священики наші, в руки царів іноземних, під меч, у полон і на пограбування і на посоромлення, як це і нині.
І ось, через короткий час, дароване нам помилування від Господа Бога нашого, і Він залишив у нас трохи вцілілих і дав нам утвердитися на місці святині Його, і просвітив очі наші Бог наш, і дав нам ожити трохи в рабстві нашому.
Ми — раби, але й у рабстві нашому не залишив нас Бог наш. І схилив Він до нас милість царів перських, щоб вони дали нам ожити, спорудити дім Бога нашого і відновити його з руїн його, і дали нам огородження в Юдеї й у Єрусалимі.
які заповідав Ти через рабів Твоїх пророків, говорячи: земля, у яку ви йдете, щоб оволодіти нею, земля нечиста, вона осквернена нечистотою іноплемінних народів, їх мерзотами, якими вони наповнили її від краю до краю в оскверненнях своїх.
Отже, дочок ваших не видавайте за синів їхніх, і дочок їхніх не беріть за синів ваших, і не шукайте миру їхнього і благ їхніх повіки, щоб укріпитися вам і насичуватися благами землі тієї і передати її у спадщину синам вашим повіки.
І після всього, що спіткало нас за злі діла наші і за велику провину нашу, — тому що Ти, Боже наш, пощадив нас не мірою беззаконня нашого і дав нам таке визволення, —
невже ми знову будемо порушувати заповіді Твої і вступати в родинні зв’язки з цими мерзенними народами? Чи не прогніваєшся Ти на нас навіть до знищення нас, так що не буде вцілілих і не буде спасіння?
Господи Боже Ізраїлів! праведний Ти. Бо ми залишилися уцілілими до цього дня; і ось ми в беззаконнях наших перед лицем Твоїм, хоча після цього не належало б нам стояти перед лицем Твоїм.
Коли так молився Ездра і сповідувався, плачучи і волаючи перед домом Божим, зійшлося до нього дуже велике зібрання ізраїльтян, чоловіків і жінок і дітей, тому що і народ багато плакав.
І відповів Шеханія, син Ієхиїла із синів Еламових, і сказав Ездрі: ми зробили злочин перед Богом нашим, що взяли собі дружин іноплемінних з народів землі, але є ще надія для Ізраїля в цій справі;
укладемо тепер завіт з Богом нашим, що, за порадою господаря мого і тих, що благоговіють перед заповідями Бога нашого, ми відпустимо від себе усіх дружин і дітей, народжених ними, — і нехай буде за законом!
І встав Ездра і пішов від дому Божого в житло Іоханана, сина Елияшивового, і прийшов туди. Хліба він не їв і води не пив, тому що плакав за злочин переселенців.
а хто не прийде через три дні, на все майно того, за визначенням начальників і старійшин, буде накладене закляття, і сам він буде відлучений від громади переселенців.
І зібралися всі жителі Юдеї і землі Веніамінової в Єрусалимі за три дні. Це було в дев’ятому місяці, у двадцятий день місяця. І сидів весь народ на площі біля дому Божого, тремтячи як у цій справі, так і від дощів.
Однак же народ численний і час тепер дощовий, і немає можливости стояти на вулиці. Та й ця справа не одного дня і не двох, тому що ми багато в цій справі згрішили.
Нехай наші начальники заступлять місце всієї громади, і всі в містах наших, які взяли дружин іноплемінних, нехай приходять сюди в призначений час і з ними старійшини кожного міста і су́дді його, доки не відвернеться від нас розпалений гнів Бога нашого за цю справу.
І зробили так ті, що вийшли з полону. І виділені на це Ездра священик, глави поколінь, від кожного покоління їх, і всі вони названі поіменно. І зробили вони засідання в перший день десятого місяця, для дослідження цієї справи;